Ухвала суду № 100108086, 05.10.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

05 жовтня 2021 року Справа № 915/1009/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (вул. Нікольська,73, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 02910048)

в інтересах держави

до відповідача 1: Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26565573)

до відповідача 2: Бюджетної установи Миколаївської міської ради "Культурно-ігровий комплекс" "Дитяче містечко"Казка" (вул. Декабристів 38-А, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 34375865)

до відповідача 3: Фізичної особи-підприємця Скрипіна Олександра Олеговича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

про: визнання недійсним рішення конкурсної комісії та договору про право провадження підприємницької діяльності,

за участі представників:

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: Слободянюк Д.С.

від відповідача 3: Кецкало Р.Р.

прокурор Дзюбан О.В.,

встановив:

30.06.2021 на адресу Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва № 51-4540вих-21 від 29.06.2021 в інтересах держави до відповідачів Миколаївської міської ради, Бюджетної установи Миколаївської міської ради "Культурно-ігровий комплекс" "Дитяче містечко "Казка" та Фізичної особи-підприємця Скрипіна Олександра Олеговича про:

- визнання недійсним рішення конкурсної комісії по відбору суб`єктів господарювання для провадження підприємницької діяльності на території Бюджетної установи Миколаївської міської ради "Культурно-ігровий комплекс" "Дитяче містечко "Казка" , що оформлене протоколом № 7 від 25.02.2021;

- визнання недійсним договору про право провадження підприємницької діяльності від 01.03.2021, укладеного між Бюджетною установою Миколаївської міської ради "Культурно-ігровий комплекс" "Дитяче містечко "Казка" та Фізичною особою-підприємцем Скрипіним Олександром Олеговичем.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1009/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 05.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06.09.2021 о 10:20 год, встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті справи.

26.07.2021 представником відповідача 2 подано до господарського суду відзив на позовну заяву.

Відповідач 2 просить у задоволені позову відмовити.

Заперечення обгрунтовано посиланням на наступне.

1) відповідно до Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва, затвердженого рішенням міської ради від 28.10.2011 №10/15 зі змінами та доповненнями та на підставі укладеного договору про право провадження підприємницької діяльності на території бюджетної установи Миколаївської міської ради «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка» від 01.03.2021 у відповідача 3 виникло право розміщення об`єктів для провадження підприємницької діяльності на території бюджетної установи Миколаївської міської ради «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка», проте таке право не пов`язане з правом користування майном чи єдиним майновим комплексом;

2) відповідно до положень п.1.4. та п.1.7.2 Договору про право провадження підприємницької діяльності від 01.03.2021 відповідачу 3 не було передано всіх функцій та завдань, що визначені для відповідача 2, а встановлено, що відповідач 3 лише може залучатися до спільного виконання тих функцій і завдань, які відповідач 2 не може надавати самостійно через брак фінансування чи матеріального забезпечення;

3) встановлена плата за Договором про право провадження підприємницької діяльності від 01.03.2021 не є орендною платою для відповідача 3, оскільки права користування майном в відповідача 3 не виникає, а є платою за право на провадження підприємницької діяльності на території Бюджетної установи Миколаївської міської ради «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка», що полягає в можливості функціонування об`єктів відповідача 3, в обумовленій кількості, визначеній схемою розташування об`єктів та паспортами об`єктів, право користування комерційним найменуванням та діловою репутацією, а також за надані відповідачем 2 послуги відповідно до п.1.7. Договору про право провадження підприємницької діяльності від 01.03.2021;

4) договір про право провадження підприємницької діяльності від 01.03.2021 є змішаним, відплатним та строковим, що містить елементи різних договорів. Зазначений договір не містить умов щодо визначення об`єкту оренди та майна чи єдиного майнового комплексу, який передається відповідачем 2 у платне та строкове користування відповідачу 3, а отже не є договором оренди комунальної власності та до нього не застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна»;

Укладений договір про право провадження підприємницької діяльності від 01.03.2021 спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом із відзивом, представником відповідача 2 подано до господарського суду клопотання про залишення позову без розгляду.

Клопотання обгрунтовано посиланням п.2 ч. 1 ст. 226 ГПК України та мотивовано тим, що подану позовну заяву підписано керівником Окружної прокуратури міста Миколаєва Є.Рябим, однак до позовної заяви не додано документа, який підтверджує факт призначення останнього на посаду керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва. У позові зазначено ідентифікаційний код Миколаївської обласної прокуратури, що унеможливлює перевірку повноважень Є.Рябого за допомогою відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Окружна прокуратура міста Миколаєва взагалі не має статусу юридичної особи та відомості щодо неї взагалі відсутні в Єдиному державному реєстрі.

Таким чином, на думку відповідача 2, позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати та не мала відповідної процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду.

05.09.2021 відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнає, просить у задоволені позову відмовити.

Заперечення обгрунтовано таким.

За результатами конкурсу по відбору суб`єктів господарювання для провадження підприємницької діяльності на території БУ ММР «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка» переможцем визначено ФОП Скрипіна О.О., з яким 01.03.2021 укладено відповідний договір.

Відповідач 1 вважає, що рішення конкурсної комісії по відбору суб`єктів господарювання для провадження підприємницької діяльності на території БУ ММР «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка», яке оформлене протоколом №7 від 25.02.2021 та договір про право провадження підприємницької діяльності від 01.03.2021 є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а отже позовні вимоги вважає необгрунтованими.

10.08.2021 прокурором подано суду відповідь на відзив відповідача 2.

Посилаючись на п. 1.1., 3.1.1. спірного договору, прокурор вважає, що здійснення підприємницької діяльності на території БУ ММР «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка» полягає у використанні ФОП Скрипіним О.О. наявного комунального та встановлення (монтаж) нових об`єктів на території дитячого містечка з використанням існуючої інфраструктури. Наявність формальних умов договору про право провадження підприємницької діяльності необхідно розцінити як неналежне оформлення відносин оренди комунального майна, а його укладення є способом, завдяки якому досягається мета - передача в оренду ФОП Скрипіну О.О. комунального майна. Аналізом протоколу засідання конкурсної комісії №7 від 25.02.2021 та договору про право провадження підприємницької діяльності від 01.03.2021 свідчить про фактичну передачу у користування суб`єкту господарювання об`єкта комунальної власності - всієї території «Дитячого містечка «Казка», як єдиного майнового комплексу.

Прокурор також зазначає, що відповідно до Положення про бюджетну установу Миколаївської міської ради «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка», затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 25.08.2011 №8/17, дитяче містечко є міським закладом культури, самостійним об`єктом некомерційного господарювання та має статус бюджетного неприбуткового закладу. Тобто, «Дитяче містечко «Казка» не є підприємницьким товариством та, відповідно, не може мати комерційного найменування, а встановлені договором про право провадження підприємницької діяльності від 01.03.2021 щомісячні платежі за використання комерційного найменування та ділової репутації є прихованими платежами за користування комунальним майном.

11.08.2021 представником відповідача 3 подано до суду заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву та сам відзив на позовну заяву.

Представник відповідача 3 просить суд поновити процесуальний строк на подання відзиву.

Клопотання обгрунтовано посиланням на те, що відповідач 3 ухвалу суду від 05.07.2021 отримав 09.07.2021, отже останнім днем для подання відзиву було 26.07.2021 з урахуванням вихідних. Проте, відповідач 3 копію позовної заяви з доданими до неї документами не отримав, лише 29.07.2021 представнику відповідача 3 за заявою надано доступ до матеріалів справи №915/1009/21.

Відзивом відповідач 3 просить у задоволені позову відмовити.

Заперечення обгрунтовано наступним:

1) виходячи з положень норм ч. 2 ст. 50, ч. 4 ст. 91, ч. 1 ст. 92, ч. 1 ст. 627, ч. 2 ст. 628 ЦК України, Положення про конкурсний відбір суб`єктів господарювання для провадження підприємницької діяльності на території Бюджетної установи Миколаївської міської ради «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка», затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 27.06.2019 №684, Положення про бюджетну установу Миколаївської міської ради «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка», затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 25.08.2011 №8/17, між двома особами, які мають необхідну цивільну право- та дієздатність, а саме відповідачем 2 та відповідачем 3 укладено договір, які повністю відповідає нормам чинного законодавства;

2) відповідно до п.2.2.1. Договору право провадження підприємницької діяльності полягає в можливості функціонування об`єктів сторони 2 в обумовленій кількості, визначеній схемою розташування об`єктів та паспортами об`єктів, які є невід`ємною частиною цього договору. Зі схеми вбачається, що об`єкти відповідача 3 займають невелику частину площі «Дитяче містечко «Казка», тож твердження прокурора про те, що у користування передано всю територію містечка не відповідають дійсності;

3) пунктом 1.4. договору передбачено, що відповідача 3 залучають до проведення заходів, а не він самостійно їх організовує.

Позивачем у позовній заяві не наведено жодної обгрунтованої доказами та нормами законодавства підстави для визнання недійсними рішення конкурсної комісії та договору.

16.08.2021 прокурором подано до господарського суду відповідь на відзив відповідача 1.

Прокурор вважає доводи, викладені у відзиві відповідача необгрунтованими.

17.08.2021 відповідачем 2 подано до господарського суду заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач 2 просить суд:

1) залишити без розгляду відповідь на відзив виконуючого обов`язки заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва;

2) відмовити в задоволені позову.

03.09.2021 прокурором подано до господарського суду відповідь на відзив представника фізичної особи-підприємця Скрипіна О.О.

Прокурор вважає доводи відповідача 3 необгрунтованими та такими, що підлягають відхиленню судом.

06.09.2021 представником відповідача 3 подано до господарського суду клопотання про залишення позову без розгляду.

Клопотання обгрунтовано посиланням на норми ч. 3 ст. 45, ч. 4 ст. 53 ГПК України. ч. 1 ст. 60, ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020 та мотивовано тим, що прокурором не виконано вимоги ч. 4 ст. 53 ГПК України, а саме: невірно вказано у позовній заяві орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; прокурором не вчинено дій, які повинні передувати зверненню до суду.

06.09.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про поновлення відповідачу 3 строку на подання відзиву у справі, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, відкладення розгляду справи на 05.10.2021 о 10:00 год.

01.10.2021 прокурором подано до господарського суду заперечення на клопотання БУ ММР «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка» про залишення позову без розгляду.

Прокурор вважає клопотання відповідача 2 безпідставним та просить відмовити у задоволенні клопотання.

Заперечення обгрунтовано посиланням на таке:

1) відповідно до ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Наказом керівника Миколаївської обласної прокуратури від 20.04.2021 №511к Рябого Є.І. призначено на посаду керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва. Інформація щодо призначення керівника прокуратури міститься на сайті Миколаївської обласної прокуратури та є загальнодоступною. Надання разом з позовної заявою документа, що підтверджує факт його призначення на посаду не передбачено чинним ГПК України;

2) щодо зазначення в позовній заяві коду Миколаївської обласної прокуратури прокурор, посилаючись на норми ст. 1, 7 Закону України «Про прокуратуру», накази Генерального прокурора №39 та №40 від 17.02.2021, зазначає, що на території Миколаївської області розпочато роботу Окружної прокуратури міста Миколаєва, Баштанської, Вознесенської, Первомайської та Миколаївської окружних прокуратур, які входять до структури органів Миколаївської обласної прокуратури.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Миколаївська обласна прокуратура є державною установою та зареєстрована як юридична особа (ідентифікаційний код 02910048). Окружна прокуратура міста Миколаєва не є самостійною юридичною особою та діє в структурі органів Миколаївської обласної прокуратури. Зазначення у позовній заяві коду Миколаївської обласної прокуратури є правомірним.

01.10.2021 прокурором подано до господарського суду заперечення на клопотання ФОП Скрипіна О.О. про залишення позову без розгляду.

Прокурор вважає клопотання відповідача 3 безпідставним та просить відмовити у задоволенні клопотання.

Заперечення обгрунтовано посиланням на норми ст. 1311 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 1, 2, 6, 10, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 4 ст. 53 ГПК України, рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99, практику Верховного Суду та мотивовано тим, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Передача об`єктів комунальної власності в користування у порядок та спосіб, які не відповідають положенням чинного законодавства, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні. Міською радою, як представницьким органом місцевого самоврядування, в порушення інтересів територіальної громади, фактично надано дозвіл на укладення спірного договору, що спричинило вибуття із користування територіальної громади міста об`єкту комунальної власності без досягнення соціально значущого ефекту.

На думку прокурора, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, адже незаконна передача комунального майна нівелює принцип ефективного та законного використання майна комунальної власності громадою, підриває авторитет держави та органів місцевого самоврядування. Міська рада є представницьким органом територіальної громади та уповноважена представляти та захищати інтереси громади у разі їх порушення. Водночас, у даному випадку порушення інтересів громади міста Миколаєва відбулось саме зі сторони Миколаївської міської ради, що в силу норм ст. ст. 15, 16, 21, 238 ЦК України, ст. 45 ГПК України, дає підстави констатувати обставину відсутності органу, уповноваженого на захист відповідних інтересів, у зв`язку з чим, задля поновлення порушених інтересів територіальної громади, прокурор і звернувся до суду з даним позовом.

Прокурор також зазначає, що ним дотримано ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього звернення із запитами до міської ради для встановлення наявності підстав для вжиття заходів прокурорського реагування та з`ясувавши, що порушення вимог законодавства вчинено саме зі сторони міської ради, прокурор звернувся до суду як самостійний позивач, що не суперечить вимогам Закону України «Про прокуратуру».

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

У судовому засіданні представник відповідача 2 клопотання про залишення позову без розгляду підтримав з підстав, викладений у клопотанні.

Представник відповідача 3 підтримав клопотання про залишення позову без розгляду, просить суд його задовольнити.

Прокурор заперечує проти задоволення клопотань відповідача 2 та відповідача 3 про залишення позову без розгляду з підстав, викладених у відповідних запереченнях.

На підставі ст. 233 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. №3- рп/9 (п.2, 3 Резолютивної частини):

- під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади;

- під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом ст.131-1 Конституції України та ст.45 Цивільного процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючі визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор, звертаючись з позовом до суду, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017 у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен встановлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави до Миколаївської міської ради, Бюджетної установи Миколаївської міської ради "Культурно-ігровий комплекс" "Дитяче містечко "Казка" та фізичної особи-підприємця Скрипіна Олександра Олеговича про:

- визнання недійсним рішення конкурсної комісії по відбору суб`єктів господарювання для провадження підприємницької діяльності на території Бюджетної установи Миколаївської міської ради "Культурно-ігровий комплекс" "Дитяче містечко "Казка" , що оформлене протоколом № 7 від 25.02.2021;

- визнання недійсним договору про право провадження підприємницької діяльності від 01.03.2021, укладеного між Бюджетною установою Миколаївської міської ради "Культурно-ігровий комплекс" "Дитяче містечко "Казка" та Фізичною особою-підприємцем Скрипіним Олександром Олеговичем.

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (відповідну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон), територіальній громаді належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.

Згідно зі ст. 1 цього Закону, право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном., у тому числі землею, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним, та фізичним особам, здавати їх в оренду.

При цьому, операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та порушувати умови надання послуг населенню.

У той же час, передача об`єктів комунальної власності в користування у порядок та спосіб, які не відповідають положенням чинного законодавства, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Предметом позову у даній справі є правомірність передачі об`єкту комунальної власності "Культурно-ігровий комплекс" "Дитяче містечко "Казка" у користування.

Відповідно до ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставами для представництва інтересів держави в суді шляхом подання прокурором вказаного позову стало порушення інтересів територіальної громади міста Миколаєва внаслідок прийняття конкурсною комісією, створеною Миколаївською міською радою рішення про затвердження переможця для провадження підприємницької діяльності, яке послугувало підставою для укладення в подальшому договору про право провадження підприємницької діяльності на території БУ "Культурно-ігровий комплекс" "Дитяче містечко "Казка" без дотримання вимог ст. 284 ГК України, ст.ст.5,9,8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 №483

Порушення інтересів територіальної громади міста Миколаєва органом її представництва - Миколаївською міською радою, підстави констатувати обставину відсутності органу, уповноваженого на захист інтересів територіальної громади.

Таким чином, подання позову прокурором за умов допущення порушень з боку відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави.

У такому випадку прокурор виступає як єдиний можливий суб`єкт звернення до суду, забезпечуючи європейський принцип рівності сторін у процесі шляхом здійснення представництва інтересів держави у суді та усунення виниклої невигідності у становищі між сторонами правовідносин.

Аналогічну позицію підтримано у постановах Великої Палати Верховного суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 12.03.2019 у справі №903/456/18 та постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №916/749/17, від 25.04.2018 у справі №904/5974/16 та від 12.02.2019 у справі №911/414/18, від 15.10.2019 у справі №810/3894/17, від 21.06.2018 у справі №824/3129/14-а, від 26.11.2019 у справі №183/6195/17, від 21.08.2019 у справі №1304/8585/12, де прокурор виступав позивачем, представляючи інтереси територіальної громади, порушені органом місцевого самоврядування.

Отже, в даному випадку, прокурор звернувся до суду як позивач, оскільки Миколаївською міською радою, як представницьким органам громади та власником майна здійснено розпорядження майном комунальної власності усупереч чинному законодавству та інтересам громади.

Стосовно твердження відповідача про недотримання прокурором вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо направлення запиту на адресу виконавчого комітету міської ради суд зазначає наступне.

Зверненню прокурора з позовом до суду передувало звернення до Миколаївської міської ради 08.06.2021 із запитом щодо інформування про результати засідань комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, благоустрою міста, промисловості, транспорту, енергозбереження, зв`язку, інформаційних технологій з приводу передачі в користування дитячого містечка "Казка".

В порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 22.04.2021 та 29.03.2021 прокурор звернувся до міської ради із запитами щодо підстав укладення договору на провадження підприємницької діяльності на території дитячого містечка "Казка" та витребував документи з метою надання оцінки законності укладення такого договору.

Відповідні докази містяться у матеріалах справи.

Отже, прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього звернення із запитами до міської ради для встановлення наявності підстав для вжиття заходів прокурорського реагування.

Відповідь на запит прокурора від імені міської ради надано за підписом заступника міського голови, до повноважень якого належить керівництво та координація роботи підпорядкованих комунальних підприємств та установ.

Стосовно тверджень відповідача 2 про відсутність доказів на підтвердження повноважень особи, якою підписано позовну заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, і адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному» прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, і прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Додатково зазначені повноваження регламентовано п. 6.1 наказу Генерального прокурора №389 від 21.08.2020 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді».

Наказом керівника Миколаївської обласної прокуратури від 20.04.2021 №511к Рябого Є.І. призначено на посаду керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва. Інформація щодо призначення керівника прокуратури міститься на сайті Миколаївської обласної прокуратури та є загальнодоступною.

Таким чином, керівником Окружної прокуратури міста Миколаєва Є. Рябим підписано позовну заяву в межах повноважень, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

Щодо зазначення в позовній заяві коду Миколаївської обласної прокуратури слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно ст. 7 Закону систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає лід територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.

Відповідно до наказу Генерального прокурора №40 від 17.02.2021 з 15.03.2021 розпочату роботу окружних прокуратур, перелік і територіальна юрисдикція яких передбачена наказом Генерального прокурора №39 від 17.02.2021. Зокрема, на території Миколаївської області розпочато роботу Окружної прокуратури міста Миколаєва, Баштанської, Вознесенської, Первомайської та Миколаївської окружної прокуратур.

Таким чином, зазначені окружні прокуратури входять до структури, органів Миколаївської обласної прокуратури.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Миколаївська обласна, прокуратура є державною установою та зареєстрована як юридична особа з ідентифікаційним кодом 02910048. Окружна прокуратура міста Миколаєва не є самостійною юридичною особою та діє в структурі органів Миколаївської обласної прокуратури.

У зв`язку з зазначеним, у позовній заяві прокурором правомірно зазначено код Миколаївської обласної прокуратури.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що прокурором при поданні позову дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України, прокурор обгрунтовує порушення та необхідність захисту інтересів держави

Враховуючи наведене, підстави для задоволення клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду та без руху та клопотання відповідача 3 про залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Керуючись ст. ст. 53, 177-185, 196, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволені клопотання представника відповідача 2 - Бюджетної установи Миколаївської міської ради «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка» від 19.07.2021 про залишення позовної заяви без розгляду та без руху - відмовити.

2.У задоволені клопотання представника відповідача 3 - фізичної особи-підприємця Скрипіна О.О. від 06.09.2021 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

3.Дану ухвалу надіслати учасникам справи.

4.Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 05.10.2021.

Суддя В.О.Ржепецький