Рішення № 100107795, 23.09.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 910/19399/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Ворко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ: 20572069)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 4, код ЄДРПОУ: 33240887)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, 50, код ЄДРПОУ: 43173325)

про стягнення 356 858,79 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 4, код ЄДРПОУ: 33240887)

до 1) Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ: 20572069)

2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, 50, код ЄДРПОУ: 43173325)

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом) – Старовойт М.Б.;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) – не з`явились;

від третьої особи за первісним позовом (відповідача 2 за зустрічним позовом) – не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» про стягнення заборгованості в розмірі 356 858,79 грн., з яких: 325 933, 62 грн основного боргу, пені в розмірі 21 702, 82 грн, 3% річних в розмірі 5 017, 83 грн та інфляційних втрат в розмірі 4 204, 70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення взятих на себе зобов`язань за договором оренди № 2276 від 28.08.2019 орендар не сплатив на користь балансоутримувача орендну плату за період лютий-липень 2020, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та залучено до участі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

12.01.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» надійшов зустрічний позов до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про:

- зобов`язання РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях забезпечити перерахунок орендної плати за Приміщення з 12 березня 2020 року і до закінчення карантину, встановленого КМУ, згідно з розрахунку 50% суми нарахованої орендної плати на підставі Постанови № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.06.2020, шляхом укладення із ТОВ «Інтеравіа» додаткового договору до договору оренди і закріплення в такому додатковому договорі сплати орендної плати в розмірі 50% суми нарахованої орендної плати з 12 березня 2020 року і до закінчення карантину, встановленого КМУ;

- зобов`язання ДП МА «Бориспіль» здійснити перерахунок орендної плати за приміщення з 12 березня 2020 і до закінчення карантину, встановленого КМУ, згідно з розрахунку 50% суми нарахованої орендної плати на підставі Постанови № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.06.2020, з 12 березня 2020 і до закінчення карантину, встановленого КМУ, шляхом коригування рахунків.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про зобов`язання вчинити дії об`єднано в одне провадження з первісним позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» про стягнення 356 858, 97 грн по справі № 910/19399/20.

У зв`язку із поданням Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 26.03.2021 та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

16 та 24 березня 2021 від відповідачів за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

05.04.2021 від відповідача за первісним позовом надійшов відзив та відповіді на відзиви відповідачів за зустрічним позовом.

19.04.2021 від ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 постановлено матеріали господарської справи № 910/19399/20 передати за підсудністю до Господарського суду Київської області.

На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 матеріали справи №910/19399/20 передано з супровідним листом №910/19399/20/3676/2021 від 11.05.2021 за підсудністю до Господарського суду Київської області.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 910/19399/20 було передано для розгляду судді Лилаку Т.Д.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2021 у справі № 910/19399/20 прийнято справу до провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 17.06.2021.

14.06.2021 на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про об`єднання справ в одне провадження.

15.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло аналогічне клопотання.

17.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про зміну предмета позову без зміни підстав позову (вх. № суду 15003/21 від 17.06.2021).

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

З огляду на фактичні обставини справи, суд визнав за доцільне подальший розгляд зустрічних позовних вимог здійснювати в межах вимог викладених позивачем у прохальній частині заяви про зміну предмета позову без зміни підстав позову (вх. № суду 15003/21 від 17.06.2021).

Підготовче засідання, призначене на 17.06.2021, не відбулося. Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі № 910/19399/20 наступне засідання призначено на 15.07.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2021 у справі № 910/19399/20 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» про об`єднання справ № 910/19399/20 та 911/1539/21 в одне провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2021 закрито підготовче провадження у справі № 910/19399/20 та призначено справу до розгляду по суті на 02.09.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2021 судове засідання було відкладено на 23.09.2021.

23.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та ТОВ «Інтеравіа» надійшли письмові пояснення.

У судове засідання, призначене на 23.09.2021, представники відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та третьої особи за первісним позовом (відповідача 2 за зустрічним позовом) не з`явились.

В судовому засіданні 23.09.2021, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представник позивача виступив з заключним словом, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

23.09.2021 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, яке було реорганізоване у Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» (орендар) був укладений Договір оренди № 2276 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення № 15, загальною площею 353,7 кв.м, на 1-му поверсі будівлі аеровокзалу терміналу «А» (далі - майно), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», та перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 28 лютого 2019 року і становить за незалежною оцінкою – 9 062 491,00 грн, без врахування ПДВ.

Згідно п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення роздягалень, кімнат відпочинку та виробничих приміщень.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акту передачі-приймання майна. (п. 2.1 Договору).

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв в оренду орендоване нерухоме майно за Актом приймання-передачі орендованого майна від 01.10.2019.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди майна, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2019 – 115 000,00 грн.

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно з п. 3.6 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% на 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Умовами п. 5.3 Договору передбачено обов`язок орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до наданих позивачем за первісним позовом рахунків-фактур, відповідачу за первісним позовом за період лютий-липень 2020 було нараховано 859150,63 гривень суми орендної плати за користування майном, з якої 357979,43 гривень підлягало сплаті позивачу за первісним позовом відповідно до умов п. 3.6 Договору, яка не була оплачена відповідачем за первісним позовом.

В подальшому, 16.09.2020 на розрахунковий рахунок позивача в рахунок погашення заборгованості від відповідача надійшли грошові кошти за лютий 2020 року у сумі 32 042,81 грн.

Внаслідок чого, як стверджує позивач, у відповідача утворилася сума заборгованості, що становить 325 933,62 гривень, яка ним сплачена не була, що стало підставою для нарахування відповідачу штрафних санкцій на суму боргу та звернення до суду із даним позовом про стягнення суми заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій.

Заперечуючи проти позову, відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, згідно якого просить:

- зобов`язання РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях забезпечити перерахунок орендної плати за Приміщення з 12 березня 2020 року і до закінчення карантину, встановленого КМУ, згідно з розрахунку 50% суми нарахованої орендної плати на підставі Постанови № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.06.2020, шляхом укладення із ТОВ «Інтеравіа» додаткового договору до договору оренди і закріплення в такому додатковому договорі сплати орендної плати в розмірі 50% суми нарахованої орендної плати з 12 березня 2020 року і до закінчення карантину, встановленого КМУ;

- зобов`язання ДП МА «Бориспіль» здійснити перерахунок орендної плати за приміщення з 12 березня 2020 і до закінчення карантину, встановленого КМУ, згідно з розрахунку 50% суми нарахованої орендної плати на підставі Постанови № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.06.2020, з 12 березня 2020 і до закінчення карантину, встановленого КМУ, шляхом коригування рахунків.

В подальшому позивач за зустрічним позовом подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив суд визнати у товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» право на зменшення на 50% орендної плати з ПДВ, нарахованої з 17.03.2020 по 31.05.2021, згідно з Договором оренди № 2276 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

В обґрунтування зазначеного позову, ТОВ «Інтеравіа» посилається на ту обставину, що внаслідок рішень органів державної влади (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (якою з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин), розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.2020 № 287-р (яким тимчасово закрито з 00 год 00 хв. 17.03.2020 пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення), постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 № 228 (якою заборонено прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою), ТОВ «Інтеравіа», основною діяльністю якого є надання послуг з наземного обслуговування авіаперевізникам, тимчасово призупинило виробничу діяльність (на підприємстві встановлено простой за наказом генерального директора) та не мало змоги використовувати майно, орендоване за Договором.

Та оскільки, Постанова Кабінетів Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» зобов`язує орендодавців забезпечити нарахування орендної плати починаючи із дати встановлення карантину у розмірі 50% суми нарахованої орендної плати для орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень (зокрема в аеропортах), ТОВ «Інтереавіа» вважає, що після виконання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях зазначеного обов`язку та врахування суми сплаченого на користь відповідачів за зустрічним позовом за договором оренди завдатку, надмірна сума завдатку має бути повернута та стягнута на користь позивача за зустрічним позовом.

Відповідною правовою підставою для зменшення розміру орендної плати позивачем за зустрічним позовом визначено Постанову Кабінету Міністрів України № 611 від 15.06.2020, п. 14 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України та ч. ч. 4, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Оскільки результати розгляду справи за первісним позовом перебувають у прямій залежності від наслідків вирішення судом зустрічного позову, суд вважає за доцільне в першу чергу надати правову оцінку обставинам, викладеним у зустрічному позові, оскільки у випадку його задоволення виключатиметься повністю або частково задоволення первісного позову.

За змістом ч. ч. 1, 4, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1); наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася (ч. 4); наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 6).

Норма права, закріплена в ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.

Для застосування ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це такі обставини за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 914/2264/17, № 914/1248/18, № 914/70/18.

Пунктом 14 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

На підтвердження обставин щодо неможливості використання орендованого майна позивач за зустрічним позові посилається на постанову Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 № 211, якою з 12 березня 2020 на усій території України встановлено карантин; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.2020 № 287-р, згідно якого тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 17.03.2020 пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення; постанову Кабінету Міністрів України № 228 від 23 березня 2020, згідно якої заборонено прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою; рішення ДП «МА «Бориспіль» перевести обслуговування рейсів з пасажирського терміналу «D» до терміналу «F», наказ генерального директора ТОВ «Інтеравіа» № 29 від 31.03.2020, яким у ТОВ «Інтеравіа» встановлено простій з 04.04.2020 по 24.04.2020, наказ генерального директора ТОВ «Інтеравіа» № 31 від 24.04.2020, яким період простою продовжено до стабілізації ситуації та дозволу державних органів на відновлення авіасполучення в крані та світі.

Однак, судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом не був обмежений у можливості користування орендованим майном, а обмеження пасажирських авіаперевезень не позбавляє відповідача права доступу до орендованого майна та його використання. Суд також зазначає, що відповідачем не подано належних доказів на підтвердження того, що він був позбавлений протягом спірного періоду можливості доступу до орендованого майна та використання його, зважаючи на те, що за умовами договору орендоване майно використовується з метою розміщення роздягалень, кімнат відпочинку та виробничих приміщень.

Як вже зазначалося, приміщення, що є предметом договору оренди отримано з метою забезпечення побутових потреб працівників відповідача за первісним позовом, які задіяні в процесі здійснення безпосередньої господарської діяльності ТОВ «Інтеравіа» в аеропорту «Бориспіль», а саме в обслуговуванні повітряних суден.

Отже, під час розгляду справи судом не було встановлено тих обставин, з якими закон, зокрема положення ст. 762 Цивільного кодексу України та п. 14 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України пов`язують можливість звільнення позивача за зустрічним позовом від обов`язку сплачувати орендну оплату або зменшення її розміру. Головною передумовою для виникнення права на таке звільнення або зменшення є наявність певного проміжку часу, коли майно не могло використовуватися в господарській діяльності орендаря, в тих цілях, які визначені договором оренди.

Постановою Кабінетів Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (далі - Постанова № 611) врегульовані питання щодо звільнення орендарів від орендної плати.

Так, пунктом 1 Постанови № 611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 № 786, здійснюється у розмірі: 50% суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25% суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

При цьому, визначено, орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.

У додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 наведено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50%, зокрема, до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50% віднесено орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень (зокрема в аеропортах).

Згідно умов Договору цільовим призначенням орендованих приміщень є розміщення роздягалень, кімнат відпочинку та виробничих приміщень, тобто зазначені приміщення не використовувалися та не були пристосовані до їх використання у якості офісних.

Твердження позивача за зустрічним позовом про те, що побутові приміщення (роздягальні) цілком охоплюються більш широким визначенням – «офісні приміщення» судом відхиляються з огляду на те, що цільове призначення приміщення чітко визначено умовами Договору. До того ж, п. 9 Додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 785 «Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» для використання орендованого майна з метою розміщення офісу орендна ставка дорівнює 18%, коли як щодо майна, що є предметом договору оренди застосовано орендну ставку у розмірі 15%.

З огляду на цільове призначення орендованих приміщень, яке визначено в Договорі, віднесення їх до офісних тільки із метою застосування до позивача за зустрічним позовом пільг, визначених Постановою № 611 нормативно не обґрунтоване.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивач за зустрічним позовом повинен був сплачувати орендну плату у строки та в розмірі, встановлені договором та підстав для задоволення зустрічного позову судом не встановлено, що зумовлює висновки суду про відмову у його задоволенні.

Стосовно позовних вимог за первісним позовом, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Оскільки орендоване майно є державною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон), який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

За змістом ч.1. ст. 2, ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, яке необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач за первісним позовом зазначив, що на момент звернення до суду за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 325 933,62 грн .

Разом з тим, 31.08.2021 відповідачем було сплачено наявну у нього заборгованість, що підтверджується наданою позивачем копією банківської виписки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Враховуючи викладене суд закриває провадження в частині позовних вимог про стягнення 325 933,62 грн. заборгованості по орендній платі у зв`язку із відсутністю предмета спору.

У зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати орендних платежів позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 21 702, 82 грн, 3% річних в розмірі 5 017, 83 грн та інфляційних втрат в розмірі 4 204, 70 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору визначено, що орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавством України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Заперечення відповідача проти позовних вимог в частині стягнення неустойки, з підстав того, що позивач не є стороною договору оренди і в нього відсутній договір із відповідачем про стягнення неустойки, як це передбачено статтями 547, 551 Цивільного кодексу України, а тому нарахування пені є незаконним, не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються судом з огляду на те, що положення договору передбачають обов`язок відповідача перераховувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України у співвідношенні 70% - до державного бюджету, 30% - балансоутримувачу та відповідальність за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування такої орендної плати у вигляді пені, а відтак нарахування відповідачу пені за допущення прострочення сплати орендної плати є правомірним та законним.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача суд зазначає, що при здійсненні розрахунку позивачем не дотримано вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо обмеження нарахування пені шестимісячним строком з дня прострочення виконання зобов`язання, адже виклад умови пункту 3.7 Договору «за кожен день прострочення, включаючи день оплати» не є угодою сторін про збільшення строку нарахування неустойки за порушення виконання зобов`язання. Разом з тим, вказаний пункт договору дає право позивачу здійснювати нарахування пені за зобов`язаннями лютого 2020 року по фактичний момент оплати. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19.

Також, суд зазначає про безпідставне включення до періоду прострочення оплати орендної плати за лютий 2020 року день оплати (16.09.2020)

З урахуванням наведеного вище, суд здійснив власний розрахунок пені з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК та за виключенням дати оплати за зобов`язаннями лютого 2020 року та встановив, що загальний розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача, становить 17 647,58 грн.

Судом також було здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 4988, 47 грн. 3% річних та 4204,70 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст.ст. 73, 77 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив первісні позовні вимоги задовольнити частково. Закрити провадження в частині заявленої позовної вимоги про стягнення 325 933, 62 грн. основного боргу та стягнути з відповідача на користь позивача 17647, 58 грн. пені, 4988, 47 грн. коп. 3% річних, 4204, 70 грн. інфляційних втрат.

Також, позивач за первісним позовом заявив до стягнення з відповідача 5353,88 грн. судового збору та 80,00 грн. витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на послуги Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» позивачем до матеріалів справи долучено фіскальні чеки загалом на суму 157,44 грн.

Оскільки оплату заборгованості по орендній платі було здійснено відповідачем після подання позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі, то судовий збір в цій частині покладається на відповідача за первісним позовом.

Також, суд вважає за доцільне покласти на відповідача за первісним позовом 80,00 грн. поштових витрат.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних та покладення на відповідача судового збору в частині вимоги про стягнення основного боргу, позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 5291 грн. 61 коп. та 80 грн. 00 коп. поштових витрат.

Судові витрати за подання зустрічного позову судом покладаються на ТОВ «Інтеравіа».

Керуючись ст. ст. 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» задовольнити частково.

2. В частині стягнення 325 933, 62 грн. основного боргу закрити провадження.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, будинок 4, код 33240887) на користь державного підприємства «Міжнародний аеропорт» «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код 20572069) 17647 (сімнадцять тисяч шістсот сорок сім) грн. 58 коп. пені, 4988 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 47 коп. 3% річних, 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 5291 (п`ять тисяч двісті дев`яносто одну) грн. 61 коп. судового збору та 80 (вісімдесят) грн. 00 коп. поштових витрат.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.10.2021

Суддя Т.Д. Лилак