Рішення № 100107692, 23.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2021Справа № 910/10428/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Приватного акціонерного товариства "Українсько-польський вищий навчальний заклад "Центрально-Європейський Університет"

про виселення

Представники:

від позивача: Ковальчук В.М.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українсько-польський вищий навчальний заклад "Центрально-Європейський Університет" (далі-відповідач) про виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 24, 20 кв.м. на 1 поверсі 21, 20 кв.м. та напівпідвалі 3, 00 кв.м., за адресою: № 19 літер А на вул. Рейтерська, в м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір № 10/1638 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 23.12.2004 закінчив свою дію, проте всупереч умовам договору відповідач орендоване майно за актом прийому-передачі не повернув. Крім того, як зазначає позивач, відповідач продовжує використовувати орендоване нежитлове приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.08.2021.

У судовому засіданні 05.08.2021 судом відкладено розгляд справи на 26.08.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/10428/21 призначено на 23.09.2021.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання представників не направлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 01.07.2021 та від 05.08.2021 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Козацька, буд. 120/4, м. Київ, 03680, проте, до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 01.07.2021 відміткою: «адресат відсутній».

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

Разом з тим, суд зазначає, що 05.07.2021 на офіційному сайті Господарського суду міста Києва за посиланням https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/pres-centr/novyny/1168991/ було розміщено оголошення, що у зв`язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень Господарський суд міста Києва зупиняє відправку кореспонденції засобами поштового зв`язку.

Тож, у зв`язку з відсутністю фінансування для здійснення поштових відправлень ухвала суду від 26.08.2021 не була відправлена відповідачу засобами поштового зв`язку, про що здійснено відповідну відмітку на зворотньому боці ухвали суду.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи ухвала суду від 26.08.2021 була отримана представником Приватного акціонерного товариства "Українсько-польський вищий навчальний заклад "Центрально-Європейський Університет" нарочно - 01.09.2021, згідно відмітки відповідача на клопотанні про видачу ухвали суду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 07.09.2021 представник відповідача ознайомився з матеріалам справи № 910/10428/21 згідно відмітки на заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.09.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.12.2004 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі - орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Київський гуманітарний інститут» (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Українсько-польський вищий навчальний заклад "Центрально-Європейський Університет") (далі - орендар) укладено договір № 10/1638 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.2004 № 887/2297 додаток 2 пункт 6 передає, а орендар приймає в оренду нежилий будинок (далі - об`єкт оренди), за адресою: вулиця Рейтарська, буд. № 19, літ. А для розміщення закладу освіти.

Відповідно до п. 2.1. договору, об`єктом оренди є: нежилий будинок загальною площею 24, 20 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі - 21, 20 кв.м., підвал - 3, 00 кв.м., згідно викопіювання з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору (додаток № 1).

Згідно п 2.4. договору, об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація", який є орендодавцем.

За умовами п. 3.1. договору, за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київради від 05.07.2001 № 366/1342 та рішення Київської міської ради від 23.12.2004 № 887/2297, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 3) на дату підписання договору становить 386, 68 грн.

Пунктом 7.5. договору визначено, що у разі закінчення строку договору або його розірвання орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренду з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об`єкта оренди на дату повернення.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 23.12.2004 по 21.12.2005 (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 9.5. договору, договір припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди.

23.12.2004 Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та Закритим акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Київський гуманітарний інститут» складено та підписано акт приймання-передачі до договору № 10/1638 від 23.12.2004, відповідно до якого об`єкт оренди, за адресою: вул. Рейтарська, буд. № 19, літ. А для розміщення закладу освіти, а саме: нежиле приміщення загальною площею 24, 20 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі - 21, 20 кв.м., підвал - 3, 00 кв.м., згідно викопіювання з поповерхового плану прийнято ЗАТ «Вищий навчальний заклад «Київський гуманітарний інститут».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом від 08.12.2016 № 155/1/05-7568 звертався до відповідача (Приватного акціонерного товариства "Українсько-польський вищий навчальний заклад "Центрально-Європейський Університет"), в якому зазначив, що термін дії договору № 10/1638 від 23.12.2004 оренди нежилого приміщення в будинку за адресою: вул. Рейтарська, 19, літер А, м. Київ, закінчився 07.12.2016, у зв`язку з чим просив відповідача звільнити вказані нежилі приміщення та передати КП "Київжитлоспецексплуатація" за актом приймання-передачі, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та копією фіскального чеку від 13.12.2016.

Проте, як зазначає позивач, відповідач до даного часу орендоване майно (приміщення) не звільнив та по акту приймання-передачі не передав, доказів іншого матеріали справи не містять.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач без правових підстав на даний час фактично використовує нерухоме майно, а саме нежиле приміщення загальною площею 24, 20 кв.м. за адресою: вул. Рейтарська, буд. № 19, літ. А, в, у зв`язку з чим просить суд виселити Приватне акціонерне товариство "Українсько-польський вищий навчальний заклад "Центрально-Європейський Університет" з нежитлового приміщення загальною площею 24, 20 кв.м. на 1 поверсі 21, 20 кв.м. та напівпідвалі 3, 00 кв.м., за адресою: № 19 літер А на вул. Рейтерська, в м. Києві.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 10/1638 від 23.12.2004, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Водночас, оскільки орендоване майно є комунальною власністю, то відносини сторін даного договору регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до п. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно п. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, у відповідності до ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Тобто, строк дії договору - це строк, протягом якого сторони здійснюють свої зобов`язання за договором, вносять зміни та доповнення до нього.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар наділяється правом користування майном на строк, визначений договором оренди, але не раніше підписання акта приймання-передачі відповідного майна. Підписання актів приймання-передачі здійснюється відповідно до Порядку передачі майна в оренду.

Відповідно до п. 9.1. договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 23.12.2004 по 21.12.2005.

Згідно зі ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Разом з тим, як встановлено судом, листом від 08.12.2016 № 155/1/05-7568 позивач звертався до відповідача (Приватного акціонерного товариства "Українсько-польський вищий навчальний заклад "Центрально-Європейський Університет"), в якому зазначив, що термін дії договору № 10/1638 від 23.12.2004 оренди нежилого приміщення в будинку за адресою: вул. Рейтарська, 19, літер А, м. Київ, закінчився 07.12.2016, у зв`язку з чим просив відповідача звільнити вказані нежилі приміщення та передати КП "Київжитлоспецексплуатація" за актом приймання-передачі, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та копіює фіскального чеку від 13.12.2016.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства України та умови договору, приймаючи до уваги лист позивача, суд приходить до висновку, що договір № 10/1638 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 23.12.2004 є припиненим з 07.12.2016.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його укладено.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7.5. договору визначено, що у разі закінчення строку договору або його розірвання орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренду з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об`єкта оренди на дату повернення.

Тож, враховуючи припинення дії договору оренди, у відповідача відсутні підстави для перебування в орендованому приміщенні за договором № 10/1638 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 23.12.2004.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, підсумовуючи встановлене, суд визнає вимоги позивача про виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 24, 20 кв.м., за адресою: вул. Рейтерська, № 19 літер А, в м. Києві обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" - задовольнити.

2. Виселити Приватне акціонерне товариство "Українсько-польський вищий навчальний заклад "Центрально-Європейський Університет" (вул. Козацька, буд. 120/4, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код - 23169003) з нежитлового приміщення загальною площею 24, 20 кв.м.: на 1 поверсі - 21, 20 кв.м. та напівпідвалі - 3, 00 кв.м., за адресою: вул. Рейтерська, № 19 літер А, в м. Києві.

3. Стягнути з Приватного акціонерого товариства "Українсько-польський вищий навчальний заклад "Центрально-Європейський Університет" (вул. Козацька, буд. 120/4, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код - 23169003) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (вул. Володимирська, 51-А, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код - 03366500) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 04.10.2021.

Суддя Щербаков С.О.