Рішення № 100107242, 27.09.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/118/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2021 справа № 908/1855/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1855/21

за позовом акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6)

до відповідача публічного акціонерного товариства “Мотор Січ” (69068, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 15)

про стягнення 111391,05 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з публічного акціонерного товариства “Мотор Січ” 111391,05 грн. збитків на підставі договору постачання природного газу № 6728/18-КП-13 від 29.11.2018. У позовній заяві позивач просив здійснити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем договору постачання природного газу № 6728/18-КП-13 від 29.11.2018 щодо дотримання обсягів споживання природного газу відповідно до замовленої кількості. За доводам позивача, пунктами Договору, що застосовуються з 01.03.2019, передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного відповідачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 Договору), відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки в порядку, визначеному п. 5.7 Договору (п. 3.13 Договору). Як зазначив позивач, у березні та квітні 2019 року різниця між замоленим відповідачем обсягом природного газу та спожитим становить 264,372 тис.куб.м. (10,36%) та 230,999 тис.куб.м. (21,94%), у зв`язку з чим на адресу відповідача направлено Акти-претензії № 26-1302-19 від 16.05.2019 та № 26-2148-19 від 12.06.2019 про сплату збитків на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил за різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного. У добровільному порядку збитки відповідачем не відшкодовано. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 16, 20, 509, 526, 530, 610, 612, 623, 661 ЦК України, ст.ст. 173-175, 193 Закону України «Про ринок природного газу», позивач просив позов задовольнити.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 справу № 908/1855/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1855/21, присвоєно справі номер провадження 18/118/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1855/21 та також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 28.07.2021, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк – протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштової кореспонденції копія ухвали суду про відкриття провадження у справі вручена повноважному представнику позивача 12.07.2021, повноважному представнику відповідача 08.07.2021.

Від відповідача 23.07.2021 (в межах встановленого судом процесуального строку) надійшов відзив на позовну заяву, в якому він з позовними вимогами не погоджується в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Свої доводи відповідач обґрунтовує, зокрема, наступним:

1) Питання дотримання відповідачем положень договору постачання природного газу №6728/18-КП-13 від 29.11.2018 та виникнення у позивача права на стягнення суми збитків, у випадку доведення їх реальності, необхідно розглядати виключно у сукупності з договорами про постачання природного газу № 6681/18-ТЕ-13 від 24.10.2018, № 6682/18-БО-13 від 24.10.2018, № 6683/18-РО-13 від 24.10.2018, адже відповідно до норм законодавства в сфері газопостачання, позивач зобов`язаний був укласти з відповідачем не чотири окремі договори, а один договір на весь очікуваний обсяг споживання природного газу, необхідний відповідачу.

2) Укладення на вимогу АТ «НАК «Нафтогаз України» таких окремих договорів по чотирьом окремим об`єктам АТ «Мотор Січ», які не мають окремого комерційного вузла обліку та не мають окремих ЕІС-кодів на кожний об`єкт, суперечить нормативним вимогам, що містяться в частині 3 Глави II постанови НКРЕКП від 30.09.2015 N 2496 «Про затвердження Правил постачання природного газу», за змістом якого укладення договору постачання природного газу здійснюється на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий ЕІС-код. Укладання не одного, а 4-х окремих договорів) не дає можливості АТ «МОТОР СІЧ» до закінчення розрахункового періоду визначити очікуваний обсяг споживання природного газу по кожному окремому споживачу;

3) Система газопостачання котельні АТ «Мотор Січ» приєднана до розподільчих мереж ПАТ «Запоріжгаз» через один газопровід і ця технічна особливість вимагає від газопостачальної та газорозподільної організацій надавати сумарно заявлені обсяги природного газу згідно всіх укладених АТ «Мотор Січ» договорів по чотирьом категоріям споживачів (населення, бюджетні та релігійні організації, інші споживачі) у одну точку розподільчих мереж. Численні звернення із запереченнями щодо запропонованих позивачем договірних положень та пропозиції змінити підписані договірні положення з огляду на технічні особливості системи газопостачання АТ «Мотор Січ» позивачем не прийняті.

4) Під час розрахунку за формулою суми збитків (при їх наявності) позивач зобов`язаний був враховувати виключно дані комерційних вузлів обліку, на підставі яких визначається фактичний об`єм надходження відповідачу природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період, а також визначені Оператором ГРМ (за даними приладів комерційних вузлів обліку про спожиті об`єми природного газу відповідачем) в Акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту відповідача за підсумками розрахункового періоду березень та квітень 2019 року. Проте, під час розрахунку збитків позивачем використані не акти приймання-передачі природного газу, складені Оператором ГРМ та в яких визначений фактичний об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду, а акти приймання-передачі природного газу, складені позивачем та відповідачем, які таких даних не містять.

5) За перевищення/недобір об`єму (обсягу) природного газу, які викликають обґрунтовані та реальні витрати оператора газотранспортної системи, пов`язані із здійсненням балансування (тобто спричиняють небаланс), Правилами постачання природного газу визначено, з одного боку обов`язок споживача компенсувати Постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу, а з іншого боку - право постачальника вимагати від споживача відшкодування збитків. При цьому Постачальник зобов`язаний довести наявність обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування у випадку перевищення/недобору запланованого об`єму (обсягу) природного газу від фактично поставленого. Доказів наявності обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням ним балансування у березні-квітні 2019 року за перевищення/недобір відповідачем запланованого об`єму (обсягу) природного газу від фактично поставленого за Договором позивачем не надано.

6) В початкових редакціях Договорів постачання природного газу, (окрім договору, який є предметом розгляду цієї справи), що укладені з АТ «НАК «Нафтогаз України» окремо по кожній категорії: населення, бюджетні і релігійні організації та інші споживачі, містились пункти 3.12-3.13 аналогічного змісту, за якими, у разі встановлення Оператором негативного балансу за об`єктами споживача, споживач зобов`язувався оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. Позивачем до матеріалів позовної заяви таких та будь-яких інших доказів (даних оператора ГТС, тощо) про наявність в березні-квітні 2019 року небалансу за Договором № 6728/18-КП-13 від 29.11.2018р., надано не було. В подальшому редакції Договорів постачання природного газу змінені і замість обов`язку АТ «Мотор Січ» сплачувати вартість послуги балансування ці договори передбачають обов`язок відшкодувати АТ «НАК «Нафтогаз України» збитки, розмір яких розраховується за формулою, визначеною п. 1 Розділу IV Правил постачання природного газу, тобто на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точці вимірювання.

7) У разі відповідності сумарно заявлених об`ємів газу загальним показникам його витрат у звітному періоді, визначеним згідно приладів обліку АТ «Мотор Січ» з ЕІС-кодами, у газорозподільної організації та АТ «НАК «Нафтогаз України» відсутні додаткові витрати на розподіл природного газу, та відповідно, підстави для стягнення збитків. У взаємовідносинах позивач, відповідач, Оператор ГРМ/ГТС, в розрахунковому періоді березень-квітень 2019 року відсутні додаткові витрати на розподіл природного газу. За Договором постачання природного газу № 6728/18-КП-13 від 29.11.2018 (як і за іншими договорами) збитків позивачу в березні-квітні 2019 року відповідачем завдано не було.

До суду 28.07.2021 (у межах визначеного судом строку) надійшла відповідь на відзив, в якій позивач доводи відповідача заперечив та зазначив, що правомірність стягнення з відповідача збитків обґрунтована договором від 29.11.2018 року №6728/18-КП-13, зокрема, пунктом 3.13 Договору, умови якого відповідачем не оскаржувались, є дійсними та несуть для сторін певні права та обов`язки. Виходячи у умов Договору для визначення обсягів фактичного споживання природного газу при розрахунку збитків мають використовуватись дані, зазначені у акті приймання-передачі, складеному на виконання умов саме даного Договору. За доводами позивача, згідно із положеннями п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу у редакції від 01.08.2018, чинній на момент спірних відносин, обсяг фактичного споживання для розрахунку збитків має братись за кожним договором на постачання природного газу окремо і зазначені Правила не містять норми, яка б надавала можливість визначати загальний обсяг, складаючи обсяги за усіма укладеними договорами. Аналогічні роз`яснення з приводу необхідності укладання окремого договору для кожної категорії споживачів надані НКРЕКП листом від 18.12.2018 року №12137/18/7-18. Доводи відповідача щодо надходження майже всього фактичного обсягу постачання (споживання) АТ «Мотор Січ» в березні та квітні 2019 року за двома точками комерційних вузлів обліку з ЕІС-кодами позивач спростовує пунктом 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 23.01.2019), який містить таблицю з відображенням 11 вузлів обліку з ЕІС-кодами та обсяги природного газу, що передаються по кожному з них. Аналогічну інформацію щодо переліку 11 вузлів обліку та обсягів, що по ним передаються, містить і Додаткова угода №3 від 25.03.2019 року (щодо періоду постачання березень-квітень 2019 року). Також позивач відзначив, що відповідно до п. 6.2 Договору відповідач самостійно визначає планові обсяги споживання природного газу та має передбачену Договором та законодавством право на корегування даних обсягів шляхом укладання додаткової угоди. Тобто, мав можливість корегування обсягів планових відповідно до обсягів фактичних. Відносно посилання відповідача на відсутність доказів виникнення небалансу в оператора газотранспортної системи та, відповідно, підстав для стягнення збитків, позивач зазначив, що відносини з врегулювання небалансу мають інший суб`єктний склад, інше правове регулювання та підстави.

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Провадження у даній справі відкрито 05.07.2021. Отже, суд мав розпочати розгляд справи по суті після 05.08.2021 та закінчити 03.09.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За період дії карантину звернень щодо необхідності реалізації своїх прав у більш тривалий строк від учасників справи не надходило.

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, зважаючи на знаходження судді-доповідача у справі Левкут В.В. у щорічній відпустці по 13.09.2021 та у відрядженні по 18.09.2021 суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті та прийняти рішення у справі 27.09.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, без повідомлення (участі) у судовому засіданні представників позивача та відповідача.

При цьому суд зауважує, що з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням наданих стонами пояснень та заперечень, справа розглянута судом у розумний строк, який є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, правильного вирішення справи по суті та застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україн» (Постачальник), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач у справі) та публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» (Споживач, відповідач у справі) 29.11.2018 укладений договір постачання природного газу № 6728/18-КП-13 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

За визначенням п. 1.2 Договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України.

Відповідно до п. 2.1 Договору в редакції додаткової угоди № 3 від 25.03.2019 (чинного на час спірних правовідносин) Постачальник передає Споживачу в період з 01 грудня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений обсяг природного газу в кількості 13980,613 тис.куб.м., в тому числі по місяцях (далі – розрахункові періоди) та вузлах комерційного обліку (згідно наведеного у таблиці переліку 11 вузлів).

За умовами п. 3.8 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.9 Договору передбачено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, зокрема: Підписані Споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням п. 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість (п. 3.9.3).

Згідно і п. 3.13 Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 цього договору), Споживач зобов`язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7. цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином:

- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (п. 3.13.1);

- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:

В= (Vф - Vп) х Ц х К

де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;

Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 договору;

Ц- ціна природного газу за цим договором;

К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Згідно з п. 5.1 Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до п. 11.2 Договору пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абз. п`ятий підп.5) п. 6.2, підп.8) п. 6.2, підп. 4) п. 6.3, абз. третій підп. 2) п. 6.4 цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні Постачальника, яке направляється не електронну адресу Споживача, зазначену в п. 12 договору та розміщується на офіційному сайті Постачальника.

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що відшкодування Постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином:

- Постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 цього договору та не надав акт приймання передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п. 3.13 цього договору;

- Постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- Споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати Постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) Постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до підп. 8 п. 6.2 Договору Споживач зобов`язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 договору.

За визначенням підп. 4 п. 6.3 Договору, Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1 договору у разі якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу з 01 грудня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно), а частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 11.2 Договору пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абз. п`ятий підп. 5) п. 6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п. 6.3, абз. третій підп. 2) п. 6.4 цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні Постачальника, яке направляється на електронну адресу Споживача, зазначену в п. 12 договору та розміщується на офіційному сайті Постачальника.

На виконання п. 11.2 Договору, 20.02.2019 позивач направив на електронну адресу відповідача, зазначену в п. 12 Договору, повідомлення вих. № 26-1136/1.17-19, яким інформував Споживача, що з 01.03.2019 у правовідносинах між позивачем та відповідачем за Договором застосовуються пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абз. п`ятий підп. 5) п.6. 2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п. 6.3, абз. третій підп. 2) п. 6.4 Договору; та не застосовуються пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп. 3.9.2 п. 3.9, абзац четвертий підп. 5) п. 6.2, абзац другий підп. 2) п. 6.4 Договору.

Згідно з умовами Договору протягом грудня 2018 року - вересня 2019 року позивач передавав, а відповідач приймав природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу (копії наявні у матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.1 Договору (у редакції Додаткової угоди № 3 від 25.03.2019) Постачальник передає Споживачу у березні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 2552,337 тис.куб.м. Згідно з актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 обсяг фактично спожитого природного газу становить 2287,965 тис.куб.м. Відхилення між запланованим та фактично спожитим природним газом у березні 2019 року становить 264,372 тис.куб.м. (10,36%).

Позивачем на адресу відповідача 16.05.2019 відправлено Акт-претензію за вих. № 26-1302-19, яким позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил за різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в березні 2019 природного газу в сумі 712149,33 грн. Згідно потового повідомлення про вручення поштового відправлення даний акт отримано відповідачем 23.05.2019. Листом № СПО-9814 від 14.06.2019 відповідачем повідомлено про відмову від оплати збитків.

Відповідно до п. 2.1 Договору (у редакції Додаткової угоди № 5 від 23.04.2019) Постачальник передає Споживачу у квітні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 1052,800 тис.куб.м. Згідно з актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2019 обсяг фактично спожитого природного газу становить 821,801 тис.куб.м. Відхилення між запланованим та фактично спожитим природним газом у квітні 2019 року становить 230,999 тис.куб.м. (21,94%).

Позивачем на адресу відповідача 12.06.2019 відправлено Акт-претензію за вих. № 26-2148-19, яким позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил за різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в квітні 2019 природного газу на суму 604966,40 грн. Згідно потового повідомлення про вручення поштового відправлення даний акт отримано відповідачем 21.06.2019. Листом № СПО-10539 від 01.07.2019 відповідачем повідомлено про відмову від оплати збитків.

Листом від 22.11.2019 № 26-4002-19 позивач повідомив відповідача про перерахунок за актом-претензією № 26-1302-19 від 16.05.2019 та зазначив, що сума збитків, яка підлягає відшкодуванню складає 60483,91 грн.

Листом від 22.11.2019 № 26-400-19 позивач повідомив відповідача про перерахунок за актом-претензією № 26-2148-19 від 12.06.2019 та зазначив, що сума збитків, яка підлягає відшкодуванню складає 50907,14 грн.

Згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення зазначені листи отримані повноважним представником відповідача 02.12.2019.

У добровільному порядку зазначені збитки відповідачем не відшкодовані, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов`язання є встановлене договором або законом відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За умовами п. 3.13 Договору, що застосовуються з 01.03.2019, передбачено, зокрема, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного відповідачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 Договору), відповідач зобов`язаний відшкодувати Позивачу збитки в порядку, визначеному п. 5.7 Договору.

Вказані пункти Договору, що почали діяти з 01.03.2019, узгоджуються з положеннями п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (із змінами).

Такі умови узгоджені сторонами при підписанні додаткових угод до Договору, а тому є обов`язковими для сторін.

Згідно з п. 3 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (із змінами, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) за результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог: 1) форма акта-претензії є довільною; 2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред`явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об`єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві реєстрованим поштовим відправленням. Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

Враховуючи надане постачальнику право здійснювати нарахування збитків у випадку невідповідності фактично спожитого природного газу обсягам природного газу, узгодженого у договорі постачання природного газу № 6728/18-КП-13 від 29.11.2018 та додатковими угодами № 3 від 25.03.2019, № 5 від 23.04.2019, суд дійшов висновку про наявність у АТ «НАК «Нафтогаз України» права вимагати стягнення збитків.

Загальний розмір збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем п. 2.1 Договору, розрахований на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил, складає 111391,05 грн.

Перевіркою розрахунку збитків судом встановлено, що він є правильним та відповідає умовам пунктів 3.13. та 5.7. Договору та п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, у зв`язку з чим, вимога щодо стягнення збитків у розмірі 111391,05 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, спосіб захисту прав повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Реалізуючи право на судовий захист, позивач обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді відшкодування збитків, завданих в результаті неналежного виконання зобов`язання (щодо стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов Договору), що відповідає наведеним нормам права.

Відносно доводів відповідача щодо монопольного становища позивача, внаслідок чого з відповідачем укладені чотири договори на постачання природного газу, а не один договір на весь очікуваний обсяг споживання природного газу, необхідний відповідачу, суд відзначає, що питання укладення з відповідачем чотирьох договорів не є предметом дослідження у даній справі. Спірні правовідносини виникли на підставі договору № 6728/18-КП-13 від 29.11.2018, його умови відповідачем не оспорювались і є чинними, а тому обов`язковими для виконання.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в листі від 18.12.2018 №12137/18/7-18 стосовно питання укладання єдиного договору постачання природного газу для кожного зі споживачів зазначила, що за умови облаштування кожного об`єкта споживача окремим комерційним вузлом обліку природного газу та наявності окремих ЕІС-кодів на кожний об`єкт, для забезпечення цих об`єктів природним газом, можуть бути укладені окремі договори постачання природного газу, у тому числі із різними постачальниками.

Доводи відповідача, що позивачем не надано доказів виникнення небалансу в оператора газотранспортної системи, а тому відсутні підстави для стягнення збитків через відсутність обґрунтованих та реальних витрат суд відхиляє як необґрунтовані.

Відповідно до п. 5 Кодексу газотранспортної системи, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2493, небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації. Отже, для розрахунку небалансу використовуються показники загального обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи на точці виходу, показники загального обсягу газу, поданого в газотранспортну систему. При цьому процедура балансування полягає у врегулювання небалансу в розрізі замовників послуг транспортування.

Стягнення збитків через різницю між передбаченим договором постачання та фактично спожитим обсягах природного газу має компенсаційний характер, стосується виключно постачальника та споживача, розраховується виключно щодо обсягів, передбачених договором. Тобто, відносини з врегулювання небалансу мають інший суб`єктний склад, інше правове регулювання та підстави, інший механізм, тому ототожнення врегулювання небалансу зі стягненням збитків є безпідставним.

Також слід відзначити, що умовами Договору (п. 2.4) відповідачу надається можливість коригування обсягів природного газу за цим договором за його ініціативою шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. При цьому Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим Договором. Положенням пп. 4 п. 6.2 Договору передбачено обов`язок відповідача самостійно контролювати власне використання природного газу та не допускати відхилення фактичних обсягів використання газу більше ніж на 5% від замовлених без їх коригування шляхом підписання додаткової угоди.

Обов`язок самостійного контролювання обсягів спожитого газу передбачено і пунктом 10. розділу II Правил постачання природного газу - споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил. Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.

Щодо доводів відповідача про порушення порядку визначення обсягів природного газу при розрахунку збитків, зокрема, необхідності використання в розрахунку показників комерційних вузлів обліку, суд зазначає наступне.

Відповідно до глави 9 Розділу 1 п. 3 Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ за певний період визначається в точках комерційного обліку на підставі даних комерційних вузлів обліку. Відповідно до Глави 9 Розділ 3 п. 1 - визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу.

Так, для визначення загального обсягу природного газу, отриманого відповідачем з газорозподільної системи (від ПАТ «Запоріжгаз» як оператора ГРМ), використовуються показники комерційного обліку природного газу. Однак, самим відповідачем зазначено про укладення та споживання природного газу в спірний період за декількома договорами, в тому числі і з іншим постачальником - ТОВ «ГАЗ-МДС». Укладення декількох договорів обумовлено різним цільовим використанням отриманого газу, а відтак і різною ціною, використанням різних рахунків зі спеціальним режимом використання тощо. При цьому, оскільки обсяг використаного природного газу визначається по кожному договору окремо самим відповідачем шляхом складання акту приймання-передачі, загальний обсяг отриманого газу АТ «МОТОР СІЧ» розподіляє по усім укладеним договорам самостійно.

Разом з тим, пунктом 1 Розділу VI Правил постачання природного газу передбачено використання обсягів газу, визначених у рамках договору постачання природного газу. Сторонами договору постачання є виключно постачальник та споживач, а дані Оператора ГРМ лише використовуються для визначення загальних обсягів поставки.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001, пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994; пункт 29).

Позивачем позовні вимоги обґрунтовані. Наявності підстав для звільнення від обов`язку відшкодування передбачених договором збитків в разі виявлення різниці фактичного обсягу використаного природного газу більше ніж на 5% від замовленого обсягу газу відповідачем не доведено.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства “Мотор Січ” (69068, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 15; ідентифікаційний код 14307794) на користь акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 111391,05 грн. (сто одинадцять тисяч триста дев`яносто одну грн. 05 коп.) збитків та 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 04.10.2021.

Суддя В.В. Левкут