Ухвала суду № 100106648, 04.10.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"04" жовтня 2021 р. Cправа № 902/980/21

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., розглянувши заяву Фермерського господарства "Моргульський І.В." про забезпечення позову від 28.09.2021 у справі

за позовом Фермерського господарства "Моргульський І.В.", с.Велика Вулига Тиврівського району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хлібороб", с.Наливайка Голованівського району Кіровоградської області

про відшкодування 224 544,60 грн шкоди

ВСТАНОВИВ :

30.09.2021 на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Моргульський І.В." про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хлібороб" 224544,60 грн шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок, у вигляді вартості неодержаної сільськогосподарської продукції. Обґрунтовуючи дану вимогу позивач зазначає, що в період з 19.04.2019 по 24.11.2020, по вині відповідача, він позбавлений був можливості користуватись орендованими земельними ділянками (що встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.10.2020 по справі №902/570/20), в зв`язку з чим не отримав доходи, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було б порушено.

Ухвалою суду від 04.10.2021 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Одночасно з пред`явленням позову до суду надійшла заява Фермерського господарства "Моргульський І.В." від 28.09.2021 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хлібороб" в межах суми позову - 224 544,60 грн.

В обґрунтування необхідності обрання вказаного заходу позивач зазначає наступне:

"... порушення прав позивача з боку відповідача, що полягало в самовільному захопленні та використанні належних позивачеві на праві користування земельних ділянок було триваючим, і враховуючи предмет позову - стягнення збитків заподіяних самовільним використанням земельних ділянок, а також ту обставину, що господарським судом справу може бути призначено до розгляду з правилами загального позовного провадження, що в свою чергу передбачає проведення підготовчого судового засідання по справі, а також зважаючи на необхідність призначення по справі судової товарознавчої експертизи, про проведення якої проситиме позивач, враховуючи при цьому можливість апеляційного та касаційного оскарження рішення господарського суду, наше фермерське господарство має всі підстави передбачати тривалий розгляд справи до прийняття судами остаточного рішення та можливе ухилення відповідача від виконання судового рішення, зокрема шляхом приховування коштів, виведення їх з рахунків тощо, тобто невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду... ."

Розглянувши заяву Фермерського господарства "Моргульський І.В." про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, суд зазначає, що право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 ч.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26 грудня 2011 року).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).

Разом з тим, позивач, звертаючись із заявою про забезпечення позову, не дотримав вищезазначених положень Кодексу та не довів факту утруднення чи неможливості виконання майбутнього, можливого рішення суду. Тобто доводи позивача ґрунтуються на припущеннях про ймовірність того, що у разі задоволення позову позивач не буде мати змоги стягнути з відповідачів присуджену до стягнення суму заборгованості.

Таким чином, наявні матеріали справи не дають підстави для висновку щодо наміру відповідача ухилятися від виконання майбутнього можливого рішення у справі №902/980/21 у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено наявність підстав для вжиття запобіжних заходів, визначених позивачем, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Також слід зазначити, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви Фермерського господарства "Моргульський І.В." про забезпечення позову від 28.09.2021 у справі №902/980/21 відмовити.

2. Дана ухвала суду від 04.10.2021 у справі №902/980/21 підписана суддею та набрала законної сили 04.10.2021.

3. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, пункту 4 розділу X Прикінцевих положень та підпункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

4. Копії даної ухвали суду від 04.10.2021 у справі №902/980/21 надіслати сторонам поштою, у тому числі позивачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул.Терешкової, 42, с.Велика Вулига, Тиврівський район, Вінницька обл., 23355) - повідомленням;

3 - відповідачу (с.Наливайка, Голованівський район, Кіровоградська обл., 26512)