
Справа №265/6611/21
Провадження №2-а/265/70/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді – Козлова Д. О.,
за участю секретаря – Дрьомової О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 265/6611/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа: інспектор ВБ ДР УПП в Донецькій області Кульченко Володимир Тарасович, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, посилаючись у його обґрунтування на те, що 26 серпня 2021 року відносно нього ст. інсп. ВБ ДР УПП в Донецькій області, Кульченко В. Т., прийнята постанова серія ДПО18 № 777351 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 140 КУпАП, на підставі того, що начебто на перехресті вул. Купріна та вул. Митрополитській в м. Маріуполі позивач, будучи посадовою особою, директором ККП «Маріупольавтодор», не дотримав норми з утримання та експлуатації проїзної частини, чим порушив вимоги ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», бо не забезпечив встановлення дорожніх знаків «Поворот праворуч». Не погоджуючись із вказаною постановою, зазначав, що відповідачем не надано доказів, що саме позивач відповідальний за вказане правопорушення, оскільки організація роботи щодо своєчасної заборони та вжиття відповідних заходів з відновлення безпечних умов для руху, нагляд за технічним станом вулиць, тротуарів та споруд покладається на майстра дільниці, згідно із його посадової інструкції, який, зокрема, несе відповідальність за своєчасний і якісний огляд й дефектацію закріпленої ділянки вулично-дорожньої мережі, а не на директора підприємства. Тому відповідальність за встановлення дорожніх знаків покладається на майстра дільниці. Відтак, відповідач протиправно притягнув позивача до адміністративної відповідальності, бо до його обов`язків не входить утримання автомобільних доріг і вулиць. Також відповідач не надав відео доказів факту правопорушення, а оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. По-третє, вказував, що представник відповідача одночасно склав на позивача оскаржувану постанову та протокол про адміністративне правопорушення ААБ № 141816, згідно якого позивача слід притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 188-28 КУпАП за невиконання припису відповідача № 197 від 17 серпня 2021 року щодо встановлення тих же самих дорожніх знаків у тому ж самому місці. Враховуючи викладене, склад адміністративного правопорушення в діях позивача не доведено, тому постанову відповідача слід вважати необґрунтованою. Таким чином просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серія ДПО18 № 777351 від 26 серпня 2021 року.
На підставі відзивів представника Управління патрульної поліції в Донецькій області. Василенко Ю. Г., та третьої особи, ОСОБА_2 , вбачається, що, не визнаючи заявлені позивачем вимоги, останні вказували, що слід відмовити позивачу в задоволенні поданого ним позову в повному обсязі з наступних підстав. Так ОСОБА_1 не заперечує факту вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, бо вказує на відсутність його вини у порушенні норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні вулиць, порушенні процесуальних норм при розгляді справи. Вказували, що посилання позивача на його непричетність до вчиненого вказаного правопорушення спростовується п. 6.3, пп.2 п. 6.5 Статуту ККП «Маріупольавтодор» та п. 3.2 Посадової інструкції Майстра дільниці по ремонту вулично-дорожньої мережі. Отже, вважали, що відповідальність за забезпечення безпечного експлуатаційного стану ввіреної ділянки вулично-шляхової мережі на вказаній ділянці дороги покладено саме на позивача, як на керівника ККП «Маріупольавтодор», посилаючись при цьому на постанову Верховного Суду від 31 січня 2018 року по справі № 703/1262/15-а. Додавали також, що постанова від 26 серпня 2021 року серія ДПО18 № 777351 винесена відповідно до вимог ст. 283 КУпАП, де маються посилання на акт обстеження, схему, припис, запит, а відеозапис не є обов`язковим для прийняття рішення у спірних правовідносинах. Заперечували доводи позивача щодо необхідності застосовувати судову практику, сформовану судами апеляційної інстанції, а не Верховним Судом. Враховуючи наведене, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надавши заяву з проханням вирішити спір за його відсутності.
Представник відповідача, Василенко Ю. Г., яка діє на підставі довіреності, заперечуючи проти задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , надала суду письмовий відзив, однак до судового засідання не зявилась, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи належним чином.
Третя особа, інспектор ВБ ДР УПП в Донецькій області, Кульченко В. Т., заперечуючи проти задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , надав суду відзив на позовну заяву, натомість до судового засідання не зявився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого за положеннями цієї статті, не перешкоджає розгляду справи за нормами ст. 286 КАС у судах першої та апеляційної інстанцій.
Таким чином суд, розглянувши справу за відсутності сторін, дослідивши докази по ній, вважає, що заявлений ОСОБА_1 позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі п. 10 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд встановив, що за постановою про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2021 року серія ДПО18 № 777351, винесеної старшим інспектором ВБ ДР УПП в Донецькій області, Кульченко В. Т., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. з посиланням на те, що 26 серпня 2021 року об 18:15 год. на перехресті вул. Купріна та вул. Митрополитській, будучи уповноваженою посадовою особою, відповідальною за експлуатацію та утримання, порушив правила, норми та стандарти безпеки дорожнього руху, оскільки у відповідні строки не відновив та не забезпечив відновлення дорожніх знаків 4.2 «поворот праворуч» за ДСТУ 3587-97, ДСТУ 4100-2014, чим порушив Закон України «Про дорожній рух» та п. 1.5 ПДР.
За п. 3 Розділу 2 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395, при складанні, зокрема, постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 140 КУпАП, до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою.
Відповідно до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 26 серпня 2021 року, складеного інспектором ВБДР УПП в Донецькій області ДПП Кульченко В. Т., а також за участі двох свідків, вбачається, що на перехресті вул. Митрополитській та вул. Купріна в м. Маріуполі в зоні відповідальності ККП «Маріупольавтодор» на підходах з обох напрямків руху відсутні дорожні знаки 4.2 «рух праворуч», які були раніше встановлені на підставі припису № 164, внаслідок чого ділянку визнано аварійно небезпечною з дорученням до акту схеми та фото вказаної ділянки.
Таким чином суд відкидає посилання позивача на необхідність наявності саме відео доказів факту правопорушення, виявленого 26 серпня 2021 року.
Також суд не погоджується з доводами ОСОБА_1 щодо необхідності вказівки у постанові серія ДПО18 № 777351 від 26 серпня 2021 року посилань на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, оскільки за положеннями ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, лише якщо такий запис здійснювався.
Крім цього суд зазначає, що на підставі диспозиції ст. 188-28 КУпАП відповідальність настає за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
В той же час згідно із диспозицією ст. 140 ч. 1 КУпАП відповідальність настає за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що диспозицією ст. 188-28 КУпАП та ст. 140 ч. 1 КУпАП суттєво відрізняються та мають різні склади адміністративних правопорушень.
Таким чином суд також відхиляє посилання позивача на порушення положень ст. 61 Конституції України в частині того, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Суд також встановив, що 2 липня 2021 року на адресу УПП в Донецькій області від ККП «Маріупольавтодор» надійшло підтвердження виконання припису від 29 червня 2021 року № 164 щодо необхідності встановлення дорожнього знаку 4.2 та 5.64 на перехресті вулиць Купріна та Митрополитської в м. Маріуполі в обох напрямках.
Отже, судом встановлено, що на перехресті вул. Митрополитська та вул. Купріна (мала) в м. Маріуполі, незважаючи на виданий припис № 164 від 29 червня 2021 року на встановлення дорожнього знаку 4.2 «Поворот праворуч» по вул. Купріна (мала) на підходах до перехрестя з вул. Митрополитська, який за листом від 2 липня 2021 р. було виконано ККП «Маріупольавтодор», під час обстеження вказаної ділянки 26 серпня 2021 р. дорожні знаки 4.2 були відсутні.
Суд зазначає, що за ст. 6 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Згідно із ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; впровадження на аварійно-небезпечних ділянках та місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
За п. 1 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
На підставі п. 1.5 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Суд звертає увагу, що ДСТУ 4100-2014 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» поширюється на дорожні знаки, призначені для інформування учасників дорожнього руху щодо умов і режимів руху на автомобільних дорогах і вулицях (далі — дорогах) згідно з Правилами дорожнього руху, а також правила їх застосування на всіх дорогах, що експлуатують та будують.
За п. 4.1.1 ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів повинні бути обладнані дорожніми знаками згідно з ДСТУ 2586 та ДСТУ 3308, що установлюються відповідно до проектів організації дорожнього руху, узгоджені і затверджені в установленому порядку.
На підставі п. 4.1.6 ДСТУ 3587-97 заміну пошкоджених, а також таких попереджувальних знаків і знаків пріоритету, що не відповідають 4.1.4 і 4.1.5, слід здійснювати протягом доби з моменту виявлення, решти знаків – протягом 3 діб, а тимчасових – терміново. Відсутні дорожні знаки повинні бути установлені негайно.
За ч. 1 ст. 140 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Суд зазначає, що об`єктом правопорушень, передбачених ст. 140 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об`єктивна сторона таких правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених даною статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності.
Суб`єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 140 КУпАП, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Відповідно до п. 6.3, пп. 2 п. 6.5 Статуту ККП «Маріупольавтодор», затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 3 березня 2017 року, який долучений до справи представниками відповідача, поточне та оперативне управління підприємством здійснює директор, який діє на основі єдиноначальності, який організовує діяльність підприємства та несе повну відповідальність за його діяльність.
Однак, загальні положення статуту ККП «Маріупольавтодор» не розкривають конкретні посадові обов`язки позивача, як директора ККП «Маріупольавтодор», для встановлення об`єктивної картини обсягу його відповідальності за недотримання вимог у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за виявленим 26 серпня 2021 року працівниками поліції фактом правопорушення.
При цьому суд зауважує, що до справи не долучено посадову інструкції майстра дільниці ККП «Маріупольавтодор» по ремонту вулично-дорожньої мережі, на яку мається посилання у відзиві представника відповідача, Кульченко В. Т.
Таким чином ані матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , ані матеріали, долучені до відзиву представником відповідача та 3-ю особою, не містять доказів встановлення посадової особи, на яку покладено організацію роботи щодо своєчасного вжиття відповідних заходів з відновлення безпечних умов для руху, нагляд за технічним станом вулиць, тротуарів та споруд відповідно до посилань представників УПП в Донецькій області.
На підставі переліченого вмотивування вбачається, що представниками відповідача не було спростовано в цій частині твердження позивача, що він не є відповідальною особою за виявлене 26 серпня 2021 року правопорушення.
Отже, за матеріалами справи не вбачається встановлення належного суб`єкта правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, до компетенції якого належить додержання правил, норм і стандартів при експлуатації та облаштуванні автомобільних доріг, вулиць, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Аналогічна за змістом правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31 січня 2018 року по справі № 703/1262/15-а.
При цьому суд зауважує, що посилання ОСОБА_2 на вказану постанову Верховного Суду, як на правову позицію, яка доводить правильність винесення ним постанови про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст. 140 ч. 1 КУпАП, суд відхиляє, оскільки у дослідженій Верховним Судом справі № 703/1262/15-а було підтверджено правомірність притягнення до відповідальності за ст. 140 ч. 1 КУпАП саме головного інженера філії «Смілянська ДЕД» ДП «Черкаський облавтодор», спираючись на порушення такою особою інструкції головного інженера, як посадової особи такої філії, на виконання покладених на нього обов`язків.
Натомість, за наявною справою позивач оспорює правомірність притягнення його до аналогічної відповідальності за постановою від 26 серпня 2021 року серія ДПО18 № 777351, як директора ККП «Маріупольавтодор».
При цьому, як було встановлено судом, доказів покладення саме на позивача посадовою інструкцією обов`язків, невиконання яких може мати наслідком притягнення директора ККП «Маріупольавтодор» до відповідальності за порушення ч. 1 ст. 140 КУпАП, матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що на підставі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином доводи представників поліції, покладені в основу складеного протоколу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження в суді.
Виходячи з викладеного вмотивування, через відсутність об`єктивних даних про факт недотримання саме позивачем п. 4.1.1, 4.1.6 ДСТУ 3587-97, то в суді не було доведено представниками відповідача у діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 ч. 1 КУпАП.
Отже, постанова серія ДПО18 № 777351 від 26 серпня 2021 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ст. 140 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. підлягає скасуванню, а провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ст. 140 ч. 1 КУпАП слід закрити.
Також за ст. 139 КАС з відповідача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань такого суб`єкта владних повноважень на користь позивача понесені ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 454 грн.
Керуючись ст. 286 КАС, –
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа: інспектор ВБ ДР УПП в Донецькій області Кульченко Володимир Тарасович, – задовольнити.
Постанову серія ДПО18 № 777351 від 26 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ст. 140 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. – скасувати.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 140 ч. 1 КУпАП – закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у сумі 454 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення на підставі ч. 4 ст. 286 КАС може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення як до Першого апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області, так й безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в тому числі в разі його пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено та підписано 5 жовтня 2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ: 40108646, яке розташоване в м. Маріуполі по вул. Макара Мазая 16.
Суддя
Судове рішення № 100103022, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 05.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 265/6611/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: