Рішення № 100102998, 29.09.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1474/21

Справа № 235/4070/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На момент її смерті разом зі нею проживали та були зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді 1/2 частки житлового будинку за вищезазначеною адресою. ОСОБА_2 за життя склала заповіт, згідно якого заповіла належну їй 1/2 частку будинку ОСОБА_3 . Таким чином, після смерті ОСОБА_2 за правилами спадкування ЦК УРСР 1963 року спадкоємцем за заповітом 1/2 частки спірного житлового будинку став ОСОБА_3 , оскільки він проживав та був зареєстрований разом зі спадкодавцем, тому прийняв спадщину у відповідності до ст.ст. 534, 549 ЦК УРСР як особа, яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. З урахуванням цього ОСОБА_3 став власником житлового будинку в цілому. До нотаріуса він не звертався, свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку після смерті ОСОБА_2 не отримував. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті він постійно проживав за вищевказаною адресою. На момент його смерті разом з ним проживали та були зареєстровані ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_5 (син), ОСОБА_5 (син). Таким чином, після смерті ОСОБА_3 за правилами спадкування ЦК УРСР 1963 року спадкоємцями за законом спірного житлового будинку стали в рівних частках (по 1/3 частці за кожним) дружина та діти спадкодавця. До нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку за кожним вони не звертались. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На момент смерті він постійно проживав за вищевказаною адресою, разом із ним проживали та були зареєстровані ОСОБА_4 (мати), ОСОБА_6 (брат). Таким чином, після смерті ОСОБА_5 за правилами спадкування за ЦК України спадкоємцем за законом 1/3 частки житлового будинку, що належала померлому, стала мати померлого ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги, оскільки вона постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем. До нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку не зверталась. Прийнявши спадщину після смерті сина ОСОБА_5 вона стала власницею 2/3 частки будинку (1/3 успадкована нею після ОСОБА_3 , та 1/3 - після ОСОБА_5 ). ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . На момент смерті він постійно проживав за вищевказаною адресою. На момент його смерті разом з ним проживала та була зареєстрована ОСОБА_4 (мати). Таким чином, після смерті ОСОБА_5 за правилами спадкування за ЦК України спадкоємцем за законом 1/3 частки житлового будинку, що належала померлому, стала мати померлого ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги, оскільки вона постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем. До нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку не зверталась. Прийнявши спадщину після смерті сина ОСОБА_5 , вона стала власницею цілої частки будинку (1/3 успадкована нею після ОСОБА_3 , 1/3 - після ОСОБА_5 , 1/3 частки - після ОСОБА_5 ). ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . На момент смерті вона постійно проживала та була зареєстрована одна за вищевказаною адресою. Спадкоємців першої черги після її смерті немає. Вона є онукою померлої - дочкою сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , таким чином має право спадкування за правом представлення свого батька ОСОБА_5 . Однак нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутня інформація та документи, що підтверджують реєстрацію права власності майна за померлими особами. Документів про реєстрацію майна за померлими особами немає, оскільки кожен з них не звертався до нотаріуса та не отримував свідоцтва на свої частки майна, відтак відсутня реєстрація майна за ними. Кожен спадкоємець фактично приймав спадщину, однак не оформлював її у нотаріуса та не отримував правовстановлюючі документи на своє ім`я.

На підставі цього просила визнати за нею право власності на жилий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала клопотання, в якому підтримала позовні вимоги, просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, надав клопотання, в якому просив розглянути справу за відсутності його представника, на розсуд суду.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого 31 березня 1991 року Красноармійським ЗАГС, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_2 (до шлюбу ОСОБА_7 ) відкрилась спадщина на Ѕ частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право особистої власності з числом кімнат від одної до п`яти, який видано та нотаріально посвідчено 20.06.1964 року на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (інший співзабудовник) та Акту про закінчення будівництва та введення в експлуатацію від 21.12.1979 року, за яким житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , було введено в експлуатацію. На період укладення Договору про надання земельної ділянки в 1964 році ділянка мала номер 61, потім нумерація змінилась і на момент введення в експлуатацію в 1979 році будинок було введено в експлуатацію під номером 67 (а.с.13-15, 76-78).

Згідно довідки КУ «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення» № 6470 від 16.11.2020 року ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 26.03.1985 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 . На момент смерті разом з нею проживали та були зареєстровані син ОСОБА_3 , невістка ОСОБА_4 , онук ОСОБА_5 , онук ОСОБА_5 (а.с.12).

ОСОБА_2 за життя склала заповіт, згідно з якого заповіла належну їй 1/2 частку будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 (а.с.17).

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 за правилами спадкування ЦК УРСР 1963 року спадкоємцем за заповітом 1/2 частки спірного житлового будинку став ОСОБА_3 , оскільки він проживав та був зареєстрований разом зі спадкодавцем, тому прийняв спадщину у відповідності до ст.ст.534, 549 ЦК УРСР як особа, що фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

До нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частку житлового будинку ОСОБА_3 не звертався.

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого 6 березня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Красноармійського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.18).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , Ѕ частка будинку належала йому на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право особистої власності з числом кімнат від одної до п`яти, який видано та нотаріально посвідчено 20.06.1964 року на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_3 та Акту про закінчення будівництва та введення в експлуатацію від 21.12.1979 року, за яким житловий будинок було введено в експлуатацію та Ѕ частка будинку успадкована після смерті ОСОБА_2 .

Згідно довідки КУ «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення» № 6473 від 16.11.2020 року ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 10.12.1979 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті разом з ним проживали та були зареєстровані дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 , син ОСОБА_5 (а.с.19).

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 за правилами спадкування ЦК УРСР 1963 року спадкоємцями за законом спірного житлового будинку по 1/3 частці за кожним стали дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 , син ОСОБА_5 , оскільки вони проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем, тому прийняли спадщину за законом, як перша черга спадкоємців у відповідності до ст.ст.529, 549 ЦК УРСР як особи, що фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.

До нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку житлового будинку за кожним ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 не зверталися.

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого 11 травня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.23).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/3 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка успадкована ним після смерті ОСОБА_3 .

Згідно довідки КУ «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення» № 6471 від 16.11.2020 року, ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 04.10.1982 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 . На момент смерті разом з ним проживали та були зареєстровані мати ОСОБА_4 , брат ОСОБА_5 (а.с.24).

Таким чином, після смерті ОСОБА_5 за правилами спадкування за ЦК України спадкоємцем за законом 1/3 частки спірного житлового будинку стала мати ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги, оскільки вона проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем, тому прийняли спадщину за законом як перша черга спадкоємців у відповідності до ст.ст.1261, ч.3 ст.1268 ЦК України.

До нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку житлового будинку ОСОБА_4 не зверталася.

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого 10 жовтня 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.26).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/3 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка успадкована ним після смерті ОСОБА_3 .

Згідно довідки КУ «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення» № 6472 від 16.11.2020 року ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 12.09.1977 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 . На момент смерті разом з ним проживала та була зареєстрована мати ОСОБА_4 (а.с.27).

Таким чином, після смерті ОСОБА_5 за правилами спадкування за ЦК України, спадкоємцем за законом 1/3 частки спірного житлового будинку стала мати ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги, оскільки вона проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем, тому прийняли спадщину за законом, як перша черга спадкоємців у відповідності до ст.1261, ч.3 ст.1268 ЦК України.

До нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку житлового будинку ОСОБА_4 не зверталася.

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого 12 листопада 2013 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.25).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який успадкований нею 1/3 частка після смерті ОСОБА_3 , 1/3 частка після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 частка після смерті ОСОБА_5 .

Згідно довідки КУ «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення» № 6469 від 16.11.2020 року ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 04.08.1971 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 . На момент смерті проживала одна (а.с.28).

Спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 немає.

ОСОБА_1 є онукою померлої, дочкою сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , отже має право спадкування за правом представлення, згідно ч.1 ст. 1266 ЦК України.

4 червня 2021 року приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Донецької області Дух І.О. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок після померлої ОСОБА_4 позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, неможливістю отримати будь-яку інформацію про реєстрацію права власності на будинок (а.с.30).

Згідно довідки № 566/01-02 від 30.04.2021р., виданою КП «Бюро технічної інвентаризації», до 1 січня 2013 року будинок АДРЕСА_3 не зареєстрований (а.с.31).

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Донецької області Дух І.О. від 20.07.2021р. № 383/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась (а.с.93-98).

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Донецької області Дух І.О. від 13.07.2021р. № 364/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , не заводилась (а.с.80-82).

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Донецької області Дух І.О. від 13.07.2021р. № 363/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилась.(а.с.90-92)

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Донецької області Дух І.О. від 13.07.2021р. № 365/01-16, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , не заводилась (а.с.83-85).

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Донецької області Дух І.О. від 13.07.2021р. № 362/01-16 13 травня 2014 року відкрито спадкову справу № 50-2014 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі заяви онуки померлої ОСОБА_1 . За життя заповіти померлою не складалися (а.с.86-88).

Відповідно до пункту 14 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що є Додатком 1 до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року, нотаріально посвідчені договори про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку та затверджений виконкомом місцевої Ради акт про прийняття будинку в експлуатацію є належним правовстановлюючим документом, який підтверджує правомірність набуття права власності.

Вищезазначена Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР передбачала державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, нотаріально посвідчений Договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право особистої власності з числом кімнат від одної до п`яти, який видано та нотаріально посвідчено 20.06.1964 року на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_3 та Акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію від 21.12.1979 року, за яким житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 було введено в експлуатацію є належними документами, що підтверджують правомірність забудовниками набуття у власність житлового будинку.

Згідно ст.529 ЦК УРСР 1963 року до першої черги спадкоємців за законом відносяться діти та дружина спадкодавця.

Згідно ст.534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно зі ст.548 ЦК УРСР 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст.549 ЦК Української РСР 1963 року передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч.1 ст.1218 УК України).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3 .ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1. ст.1266 ЦК/України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як зазначено у п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» лише за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п.4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

ОСОБА_1 в установлений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим підлягають судовому захисту законні права позивача шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст.ст.328, 392, 1235, 1241, 1258, 1261, 1268, 1296 ЦК України, керуючись ст.ст. 13, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровської міської ради Донецької області (м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, будинок 11, код ЄДРПОУ 04052933) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 48,9 м2, житловою площею 32,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Дата складання повного судового рішення - 5 жовтня 2021 року.

Суддя Г.В. Назаренко

Вступна та резолютивна частини рішення складені 29 вересня 2021 року. Повне рішення складене 5 жовтня 2021 року.

Суддя Г.В. Назаренко