Ухвала суду № 100101712, 30.09.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/9343/21

Провадження № 1-кс/359/1473/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянув у судовому засіданні з повною технічною фіксацією клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42017111100000173 від 03.07.2017, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчим відділом Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017111100000173 від 03.07.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч.3ст.358,ч.1ст.357,ч.1ст.190КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи з метою незаконного заволодіння майном ТОВ НВФ «Водполімер» (ЄРДПОУ 24222805), підробили ряд документів, в тому числі довіреність від 03.03.2015 видану ТОВ НВФ «Водполімер», протокол №17/14 реєстрації учасників загальних зборів ТОВ НВФ «Водполімер» від 31.10.2014 та статут ТОВ НВФ «Водполімер» від 31.10.2014.

В ході допиту потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що в квітні 2015 року новопризначений директор ТОВ НВФ «Водполімер» ОСОБА_5 , на підставі підроблених документів, із керівником ТОВ «Концерн Водполімер» - ОСОБА_6 , здійснили відчуження нерухомого майна із власності ТОВ НВФ «Водполімер», а саме адміністративна будівля № 9 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька 8В та адміністративно-виробничий корпус з підсобно-господарськими спорудами за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька 14А.

20.04.2015 між ТОВ НВФ «Водполімер», в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Концерн Водполімер», в особі директора ОСОБА_6 , укладений договір купівлі-продажу адміністративної будівлі № 9 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька 8-В, а також 31.07.2015 між ТОВ «Сіверекополімер», в особі директора ОСОБА_7 та ТОВ НВФ «Водполімер», в особі директора ОСОБА_5 , який є майновим поручителем ПрАТ «ПМК №55» підписаний договір іпотеки з метою забезпечення повного зобов`язання ПрАТ «ПМК №55» перед ТОВ «Сіверекополімер» за Договором безпроцентної поворотної позики №1 між ТОВ «Сіверекополімер» та ПрАТ «ПМК №55». За даним договором передається в іпотеку адміністративно-виробничий корпус з підсобно-господарськими спорудами, за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14А.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на нерухоме майно, адміністративна будівля № 9 належить ОСОБА_8 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на нерухоме майно, адміністративний-виробничий корпус з підсобно-господарськими спорудами, належить ТОВ «Ріелті Естейн».

Постановою слідчого у кримінальному провадженні від 01.07.2020 вищезазначені об`єкти нерухомості визнано речовим доказом.

З наявних в матеріалах кримінального провадження доказів вбачається, що потерпілому від злочину - Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Водполімер» до квітня 2015 року належала на праві власності адміністративна будівля №9 площею 500 м2 у м. Борисполі по вул. Запорізькій,10.

Адміністративна будівля №9 була виведена із власності ТОВ у квітні 2015 року таємно, тобто без згоди його вищого органу управління, що вже достовірно й остаточно встановлено господарськими судами в рамках розгляду справи № 911/786/18. При вчиненні даного правочину мали місце ретельно сплановані дії, умислом його учасників було незаконне заволодіння майном ТОВ НВФ «Водполімер». Ці факти також встановлені судовими рішеннями у справі №911/786/18 Господарського суду Київської області.

Слідством встановлено, що посадові особи та власники Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Водполімер» (набувача цієї Адмінбудівлі, що належала до квітня 2015 року ТОВ НВФ «Водполімер»), після захоплення Будівлі №9 під свій юридичний контроль, не обмежилися звичайним її господарським використанням у своїй статутній діяльності. Передбачаючи появу організаційно-правових дій, спрямованих на повернення майна його законним власником, ці особи здійснили дії, спрямовані на максимальне ускладнення майбутніх спроб законного власника достовірно встановити нового власника Будівлі №9 за даними публічного Реєстру речових прав на нерухоме майно. З цією метою, щодо Будівлі №9 були вчинені дії, котрі за задумом усіх учасників захоплення цього майна мали ускладнити майбутнє правосуддя щодо спірного об`єкту нерухомості.

Зокрема, влітку 2016 року посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Водполімер» («проміжний власник») умисно ініціювали перед Бориспільською міською радою питання про необхідність зміни поштової адреси Будівлі №9. В результаті цього, 11 жовтня 2016р. багаторічну поштову адресу Будівлі №9 було змінено на: м.Бориспіль, вулиця Запорізька, 8-в (попередня адреса : вулиця Запорізька, 10).

Зміна адреси цієї будівлі стала можливою на підставі рішення Бориспільської міської ради № 1091-16-VII від 11.10.2016 р.

Слід зауважити, що з моменту зміни адреси розташування, будівлю №9 за її первинною поштовою адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно віднайти уже неможливо. Цим самим було створено умисну перешкоду у своєчасному встановленні слідством реального власника цієї будівлі.

У вересні 2017 року посадові особи ТОВ «Концерн Водполімер» уклали черговий договір купівлі-продажу Будівлі №9, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 (реєстраційний №2759 від 15.09.2017). Внаслідок таких дій, на даний час власником адмінбудівлі №9 є громадянин України ОСОБА_8 , особа, яка тривалий час працювала у співвласників ТОВ «Концерн Водполімер».

Таким чином, посадові особи ТОВ «Концерн Водполімер» з моменту набуття будівлі №9 у свою власність усвідомлювали потенційну загрозу своїм неправомірним інтересам зі сторони слідства, а тому створювали та продовжують створювати протиправні механізми приховування від слідства незаконно набутого ними майна.

Постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №911/786/18, залишеним у силі Постановою Верховного суду, встановлено факт, що вказана будівля була вилучена із власності Позивача внаслідок укладення керівником ТОВ НВФ «Водполімер» В.Періним із представниками покупця (ТОВ «Концерн Водполімер») зловмисного правочину, без наявності волевиявлення ТОВ НВФ «Водполімер» на продажу своєї адміністративної будівлі. Внаслідок цього Київський апеляційний господарський суд 07.10.2019 визнав відповідний договір купівлі-продажу даної будівлі недійсним та таким, що був умисно укладений сторонами за зловмисною домовленістю.

Однак, на даний час адмінбудівля була вже перепродана посадовими особами ТОВ «Концерн Водполімер» ОСОБА_8 , який є поточним володільцем цієї будівлі. Громадянин ОСОБА_8 також здійснив юридичні дії з метою перешкоджання правосуддю у поверненні цієї будівлі його законному власнику ТОВ НВФ «Водполімер».

ОСОБА_8 передав у травні 2018 року спірну будівлю в іпотеку ОСОБА_10 , в забезпечення повернення ніби-то отриманої ним грошової позики в сумі 2,2 млн. грн.

Таким чином, була створена ще одна правова перешкода у поверненні цього майна його законному власнику по результатах завершення кримінального розслідування.

Згідно умов договору іпотеки, укладеному між ОСОБА_8 , та ОСОБА_10 , ОСОБА_10 отримав можливість оформити предмет іпотеки у свою власність у позасудовому порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису про набуття права власності на предмет іпотеки.

В такій ситуації, ризик набуття ОСОБА_11 права власності на спірне нерухоме майно під час розслідування кримінального провадження унеможливить виконання майбутнього судового рішення у кримінальній справі у частині витребування в ОСОБА_8 цієї будівлі як об`єкту злочину з поверненням її законному володільцю, оскільки ця особа зможе передати це право іншому власнику до моменту постановлення відповідного судового рішення у кримінальній справі.

З метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості незаконного відчуження майна, виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, а саме на адміністративну будівлю № 9 за адресою: АДРЕСА_1 та на адміністративний-виробничий корпус з підсобно-господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і просив задовольнити у повному обсязі.

Наполягав на розгляді даного клопотання за відсутності власників майна, оскільки існує загроза відчуження адміністративної будівлі АДРЕСА_3 та адміністративно-виробничого корпусу з підсобно-господарськими спорудами з адресою: АДРЕСА_2 .

Розглянувши клопотання про арешт майна, слідчий суддя ухвалив проводити його розгляд за відсутності його власників та дійшов до такого висновку.

Відповідно дост. 131 КПК Україниарешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.Статтею 132 КПК Українивстановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Із змісту клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що правоохоронним органом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017111100000173, від 03.07.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 190 КК України.

Прокурор стверджує, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи з метою незаконного заволодіння майном ТОВ НВФ «Водполімер» (ЄРДПОУ 24222805), підробили ряд документів, в тому числі довіреність від 03.03.2015 видану ТОВ НВФ «Водполімер», протокол №17/14 реєстрації учасників загальних зборів ТОВ НВФ «Водполімер» від 31.10.2014 та статут ТОВ НВФ «Водполімер» від 31.10.2014.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на нерухоме майно, адміністративна будівля № 9 належить ОСОБА_8 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на нерухоме майно, адміністративний-виробничий корпус з підсобно-господарськими спорудами, належить ТОВ «Ріелті Естейн».

Постановою слідчого у кримінальному провадженні від 01.07.2020 вищезазначені об`єкти нерухомості визнано речовим доказом.

На підтвердження вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 190 КК України, прокурор долучив: витяг із ЄРДР; відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Клопотання органу досудового розслідування обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження вказаних речових доказів, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Частина 3 статті 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, відсутність заборони на розпорядження даними будівлями може призвести до їх відчуження на користь третіх осіб або подальшого незаконного поділу з метою приховування злочинної діяльності.

З наведенихвище обставинвбачається необхідністьв забороні особам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно адміністративної будівлі № 9 за адресою: АДРЕСА_1 та адміністративно-виробничого корпусу з підсобно-господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись: ст. 170-172, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив :

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно: адміністративну будівлю № 9 за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративний-виробничий корпус з підсобно-господарськими спорудами з адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька 14А із забороною користування, розпоряджання, відчуження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1