Вирок № 100101573, 04.10.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

провадження № 274/4489/17

В И Р О К провадження № 1-кп/0274/112/21

І м е н е м У к р а ї н и

04.10.2021 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

за участі секретарів судового засідання . Гуменюк О.В., Соломянюк Л.О., Бондарчук Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/4489/17 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Турбов Липовецького району Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 286 КК України,

за участі

прокурорів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Паламарчука І.О., Капала Р.І.

потерпілого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2

представника потерпілого . . . . . . Архіпова А.А.

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Зайцевої М.О.

обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

06 липня 2017 року близько 09 год. 25 хв. ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , який належить йому відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , рухався по правій смузі проїзної частини вул. Чуднівська в напрямку вул. Козацька (колишня Володарського) в м. Бердичеві.

Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що розташовується поблизу будинку № 37 вказаної вулиці та позначений дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій ОСОБА_1 проявив безпечність та неуважність до дорожньої обстановки та її змін, чим створив небезпеку для руху іншим учасникам, невірно оцінив дорожню обстановку і в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України, маючи технічну можливість запобігти наїзду з моменту виявлення перешкоди для руху, яку об`єктивно спроможний був виявити з місця водія, в момент виникнення небезпеки для руху своєчасно негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу не вжив та на смузі свого руху передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який перетинав проїзну частину по зазначеному пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді геморагічного забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, множинних переломів ребер справа, перелому правої ключиці, рани правої вушної раковини, саден нижніх кінцівок, які є тілесними ушкодженнями середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 1.5, 2.3 ‘б’, 18.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення заперечив та по суті обвинувачення показав, що дорожньо-транспортна пригода розпочалася з удару по склу. 06 липня 2017 року близько 10 год. 20 хв. він, керуючи автомобілем марки ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , рухався по правій смузі проїзної частини вул. Чуднівська в напрямку вул. Козацька (колишня Володарського) м. Бердичева. Їхав він із швидкістю 40 км/год., на відстані 60-70 см від бордюру. Пішохідний перехід він бачив. На переході стояли люди. За метрів 15 до пішохідного переходу він відчув удар. В боковому дзеркалі промайнула тінь, хтось побіг до переходу. Він не очікував, що серед білого дня хтось буде вчиняти хуліганські дії, бити йому скло. Хтось, хто саме він не бачив, розбив йому лобове скло і це на 80% перекрило видимість. В даному випадку він не міг зупинитися і розбиратися, хто розбив скло, бо це безтолково. Він знизив швидкість, неподалік пішохідного переходу повернув наліво, зупинився на обочині на протилежній стороні та вирішив чекати поліцію, але поліцію ніхто не викликав. Тоді він вийшов з машини, підійшов до потерпілого. Потерпілий лежав на проїзній частині посеред дороги. В руках в нього було посвідчення і розкидані по дорозі довідки, які він позбирав. Він забрав в нього ці документи, щоб в подальшому віддати поліції. Саме цікаве, що його автомобіль абсолютно не торкався потерпілого. Чому потерпілий там приліг, він не знає, це його самого здивувало. Коли він забирав документи, то зрозумів, що потерпілий живий. В потерпілого права сторона була посічена, він нічого не казав. Про те, що був удар по склу, в матеріалах кримінального провадження також не зазначено. По приїзду швидкої він також про це розповідав, але йому відповіли, що будуть розбиратися. Потерпілий не знаходився в тому місці, де вказано, він знаходився на 10 метрів вище від переходу, а пишуть, що він його збив на пішохідному переході. До його автомобіля ніхто не підходив, поки не приїхала поліція. Збитої людини він не бачив. Капот в нього цілий, будь-яких слідів на ньому немає. Він не їхав з такою швидкістю, щоб людину вагою 104 кг викинути на капот, щоб вона своєю головою розбила лобове скло. Це абсурд. Як бути, він прийняв рішення самостійно, бо на початку переходу стояли люди. Він звернув екстрено наліво, бо бачив, що там пуста дорога. Коли він їхав, то в бокове скло бачив, як група людей почала його супроводжувати. Вони взялися за руки і бігли. Він так зрозумів, що ці люди перегороджували йому дорогу. Коли він виїхав на обочину, то ці люди дружно розвернулися, побігли на зупинку. Потерпілий теж за ними біг. Потім потерпілий на метрів 4-5 від цих людей відстав, на проїзній частині сам собі зробив підніжку, впав і лежав. Він це бачив через бокове скло. Тоді він підійшов до цих людей та запропонував викликати швидку і поліцію, бо людина ж лежить з закритими очима, і ніхто не знає, в якому він стані. Після виклику через півгодини приїхала швидка медична допомога. Лікарю він пред`явив документи. На прохання лікаря люди, що стояли на зупинці, допомогли покласти потерпілого в машину. Людину, що лежала, він називає потерпілим, бо його зараз так називають. Через півтори години приїхала поліція. Коли слідчий ОСОБА_3 у нього запитував, що сталося, він все йому розповів, показував місце, де був здійснений удар. Слідчий зробив навіть кілька знімків, склав протоколи. Однак ні знімків, ні протоколів в матеріалах кримінального провадження немає. З якою ціллю їх знищили, він не знає. Потерпілого він не збивав. Крім того падіння, потерпілого ніхто не збивав. Коли він їхав, то потерпілого взагалі не бачив, на дорозі його не було. З бокового дзеркала він бачив, що потерпілий біг з тією групою. Людина постраждала і він йому співчуває. Без будь-якої користі, суто по-людськи, він надав потерпілому допомогу в сумі 2000 грн. Люди, що стояли на зупинці, взагалі не хотіли підходити до потерпілого, не дивлячись на те, що він з ними біг. Люди ланцюгом перекривали йому рух по вул. Козацькій, бо він звернув наліво, а вони думали, що він втікає. Щоб отримати стільки травм, скільки написали потерпілому, потрібно було машиною переїхати через потерпілого. На момент дорожньо-транспортної пригоди йому був 81 рік. На зір він не скаржиться. Потерпілого на пішохідному переході він не бачив. Скло йому розбили металевим предметом з правої сторони, було два отвори. Слідчий Олянюк постарався забрати ці сліди. Скло потріскалося, повилітало кусками. Частина посипалася на вулицю, частина йому на голову. Скло відвисло. Після удару він не зупинився, бо попереду на переході стояли люди, боявся, що коли він загальмує, то можуть відмовити гальма і він їх позбиває. Йому легше було звернути вліво. Перш ніж звернути вліво, він переконався, що зустрічного транспорту не було. Позов потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнав, бо можливості його відшкодовувати в нього немає.

Незважаючи на заперечення вини обвинуваченим, його винуватість підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, допитаний потерпілий ОСОБА_2 , пояснив суду, що до дорожньо-транспортної пригоди обвинуваченого він не знав і не бачив. Влітку минулого, 2017 року він йшов з базару з продуктами. Дорогу переходив на вул. Чуднівській по пішохідному переходу, зліва на право. Вийшовши на проїзну частину, відчув удар, втратив свідомість, прийшов до тями в лікарні в м. Житомирі. Чи переходив ще хтось крім нього дорогу, не пам`ятає. Яка його збила машина, не пам`ятає. Обвинувачений йому нічого не відшкодував. Просить призначити покарання обвинуваченому по закону. Доходячи до пішохідного переходу, по сторонах він дивився, машин не було. Удар він відчув на початку пішохідного переходу.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що потерпілого та обвинуваченого бачив всього два рази, стосунки ніякі. Дорожньо-транспортна пригода сталася влітку минулого, 2017 року, близько 09-10 години ранку, в районі "Загребля", на "Т" подібному перехресті. Від потерпілого він йшов на відстані 10 метрів позаду. Потерпілий йшов з другом. Вони переходили дорогу через пішохідний перехід. Йшли зі сторони базару. По пішохідному переході друг потерпілого йшов перший, а потерпілий за ним. Звідки виїхав автомобіль ВАЗ-21011 він не бачив. Чув удар та бачив сам момент наїзду автомобіля на потерпілого. Наїзд автомобіля на потерпілого був правою частиною капоту. Внаслідок удару, потерпілий впав на лобове скло та головою пошкодив його. Обвинувачений з потерпілим на лобовому склі ще проїхав метрів 5, потім потерпілий впав на проїзну частину. Обвинувачений автомобіль припаркував з лівої сторони на тротуарі. Після зіткнення до потерпілого почали збігатися люди, перевернули його. Було приблизно 10 чоловік. Всі вони бігли з різних сторін, за руки ніхто не тримався. Обвинувачений чекав біля свого автомобіля на протилежній стороні, до потерпілого не підходив. Швидку та поліцію викликав чоловік, що стояв бусом на перехресті. З його слів, в автомобілі був відеореєстратор. Потерпілий на зріст 180 см, товстої тілобудови. Автомобіль, що збив потерпілого, зупинився сам, ніхто його не зупиняв. Чи були пошкодження на капоті автомобіля, він не звертав увагу. В автомобілі було пошкоджене лобове скло, воно і привернуло його увагу. Люди розійшлися після приїзду швидкої. В автомобілі обвинувачений був сам. На досудовому розслідуванні з ним проводився слідчий експеримент, в протоколі записано все правильно.

Допитаний як свідок ОСОБА_5 , колишній слідчий Бердичівського ВП, показав, що він розслідував справу про ДТП – на вул. Чуднівській транспортний засіб рухався в напрямку вулиці Володарського і здійснив наїзд на пішохода на пішохідному переході. Коли він приїхав на місце пригоди, травмованого пішохода вже не було, його без свідомості повезли у лікарню, була кров на проїзній частині. При виїзді на місце події він завжди з`ясовував початкові обставини, деталі ж перебігу події встановлюються вже в ході досудового слідства. На автомобілі пошкодження були на правій стороні, водій транспортного засобу йому пояснював, що пішохід рухався справа наліво відносно нього, тому і в первинних обставинах у документах так було зазначено. В подальшому ж в ході розслідування було встановлено очевидця події і той дав показання, що пішохід перетинав дорогу по пішохідному переході зліва направо відносно автомобіля і вже майже дійшов до кінця переходу, коли на нього наїхали.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 також доводиться:

-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.07.17 зі схемою та фототаблицею до нього, при проведенні якого встановлено місце скоєння кримінального правопорушення, яким є пряма горизонтальна асфальтобетонна ділянка дорога в м. Бердичеві, вул. Чуднівська по напрямку руху до вул. Козацька, яка на момент огляду перебуває в сухому чистому стані. Протоколом зафіксовано кінцеве розташування транспортного засобу, який здійснив наїзд на пішохода, механічні пошкодження, які утворилися на автомобілі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема встановлено, що ДТП сталося за участі автомобіля ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 . Автомобіль має механічні пошкодження у вигляді розбитого лобового скла з правої сторони у верхній його частині. Слідів шин автомобіля (кочення, ковзання, занесення або інших), а також слідів гальмування транспортного засобу в ході огляду не виявлено (т. 1, а.п. 10-17). Відповідно дані протоколу вказують на місце та перебіг ДТП;

-даними копій карт виклику і виїзду швидкої медичної допомоги, відповідно до яких о 09.30 06.07.17 надійшов виклик, а о 09:32 06.07.2017 бригадою швидкої медичної допомоги здійснено виїзд на виклик на перехрестя вулиць Чуднівської і Перемоги до пацієнта ОСОБА_2 . Привід виклику - ДТП. По приїзду на місце виклику бригада застала чоловіка, лежачого біля пішохідного переходу без свідомості з травмою голови, руки, ноги не рухаються. Зі слів свідків чоловіка збила на пішохідному переході машина ВАЗ-2101, номер НОМЕР_3 . Водій, який збив чоловіка, був на місці пригоди. Жінка-свідок передала документи постраждалого бригаді швидкої допомоги. У постраждалого чоловіка був забій головного мозку, забійні рани обличчя, була кровотеча з носа, правого вуха. Пацієнта доставлено в травмпункт ЦМЛ, попередній діагноз черепно-мозкова травма, забій головного мозку, забійні рани обличчя, що підтверджує час та місце скоєння кримінального правопорушення (т. 1, а.п. 24, 25);

-даними висновку судово-медичної експертизи № 361 від 11.09.17, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: геморагічного забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, множинних переломів ребер справа, перелому правої ключиці, рани правої вушної раковини, саден нижніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я. Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмету, чим могли бути і виступаючі частини автомобіля, з наступним падінням на дорожнє покриття у термін, вказаний у постанові (06.07.17 близько 09.30). Враховуючи виявлені тілесні ушкодження, експерт вважає, що потерпілий міг знаходитися у вертикальному положенні та обернутий до травмуючого фактору в момент первинного контакту правою стороною тіла чи наближеним до цього (т. 1, а.п. 32-34). Тобто підтверджено час та спосіб скоєння кримінального правопорушення - внаслідок наїзду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 ;

-даними висновку комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи № 3/613 від 26.07.17, відповідно до якого на автомобілі марки ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , пофарбованого барвником сірого кольору, визначена наявність таких пошкоджень і слідів (усі вищевказані висоти дані від опорної поверхні): на висоті 110-136 см та на відстані 96-126 см від передньої поверхні та на відстані 9-46 см від правої бокової поверхні деформація вітрового скла спереду назад до 8 см із сіткою тріщин. Таким чином на автомобілі марки ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , сліди і пошкодження динамічного характеру сконцентровані в його передній правій частині, при цьому загальний напрямок слідоутворюючої сили був спрямований спереду назад відносно подовжньої вісі автомобіля. На момент ДТП робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , знаходилася в технічно працездатному стані. На момент ДТП рульове керування автомобіля ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , знаходилося в технічно працездатному стані. На момент ДТП ходова частина автомобіля ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , знаходилась в технічно працездатному стані. На підставі проведеного вище дослідження необхідно зробити загальний висновок, що в процесі дослідження технічного стану автомобіля ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в прямому причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджує спосіб скоєння злочину та відсутність причинного зв`язку між технічним станом автомобіля і ДТП (т. 1, а.п. 38-51);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 06.10.17 зі схемою до нього, при проведенні якого свідок ОСОБА_4 показав механізм та обставини виникнення дорожньо-транспортної пригоди, місце, де відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_2 - на відстані 6,9 м. від лівого краю проїзної частини вул. Чуднівська в м. Бердичеві по напрямку руху до вул. Козацька та 1,7 м. від кута будинку № 37 вищевказаної вулиці. Під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_4 тричі долав ділянку довжиною 6,9 м в тому темпі руху, в якому рухався пішохід ОСОБА_2 в момент пригоди, середній час 4,14 с (т. 1, а.п. 65-66). Дані протоколу оцінюються судом не як абсолютні величини, оскільки отримані на суб`єктивному сприйнятті та відтворенні потерпілим обставин, а як приблизні величини, які мають бути враховані виключно одночасно з іншими, об`єктивними даними;

-даними висновку судової експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № 3/976 від 23.10.17, згідно з яким в наведених дорожніх умовах при заданих вихідних даних водій автомобіля ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2 шляхом застосування своєчасного термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. В наведеній дорожній обстановці при заданих вихідних даних водію автомобіля ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 необхідно було діяти у відповідності до вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України. В умовах місця пригоди при заданих вихідних даних дії водія автомобіля ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України. Для оцінки дій пішохода ОСОБА_2 не потрібно спеціальних технічних пізнань з області судової автотехніки. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди при заданих вихідних даних з технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки є невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України (т. 1, а.п. 73-77). Допитаний в залі суду експерт ОСОБА_6 показав, що він проводив дві експертизи у цьому кримінальному провадженні. Першу – на підставі постанови слідчого Олянюка В.Л. від 12.07.17, другу – на підставі постанови слідчого від 10.10.17, йому надавалися матеріали провадження у 1 томі. У першій постанові слідчий зазначив напрямок руху пішохода справа наліво, у другій – зліва направо. Він же видно не додивився і допустив описку у фабулі на першій сторінці свого другого висновку, де помилково зазначив, що рух пішохода був справа наліво, це лише описка. Всі ж дослідження, розрахунки він проводив на підставі вихідних даних постанови. Механічні пошкодження автомобіля описані у висновку, сліди і пошкодження динамічного характеру свідчать про загальну направленість – спереду назад відносно повздовжньої вісі автомобіля.

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 39 від 06.07.17, 06.07.17 о 13.00 при огляді ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено (т. 1, а.п. 83).

Відповідно до завіреної копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобіля ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 (т. 1, а.п. 19).

Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

Позицію обвинуваченого про невизнання вини із зазначенням, що він не є учасником ДТП, потерпілого не збивав, суд розцінює як захисну позицію, намагання уникнути кримінальної та матеріальної відповідальності.

Проаналізувавши всі докази в їхній сукупності, зокрема показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, дані протоколу проведення слідчого експерименту, дані висновків експертиз, суд вбачає, що показання потерпілого і свідка-очевидця ґрунтовні, послідовні та підтверджуються іншими доказами, в тому числі і тими, які мають об`єктивне джерело походження, показання ж обвинуваченого є такими, що суперечать дослідженим доказам та нічим не підкріплюються.

Оцінюючи докази, суд перш за все враховує докази, які мають об`єктивне джерело походження, а саме висновки судово-медичної та технічних експертиз, а також показання свідка-очевидця, який не є ні близьким, ні рідним обвинуваченого або потерпілого, у якого відсутні будь-які мотиви говорити неправду і правдивість показань якого підтверджено іншими доказами. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи встановлено час і механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому 06.07.17 близько 09.30 під час контакту з автомобілем з наступним падінням, що підтверджується , зокрема наявність тілесних ушкоджень на нижніх кінцівках і, у свою чергу спростовує показання обвинуваченого, що потерпілий міг утримати тілесні ушкодження внаслідок власного подання. Після цього до потерпілого приїхала карета швидкої допомоги, на місці події відразу було надано інформацію про те, що потерпілого збив автомобіль під керуванням обвинуваченого - і такі показання потерпілого, свідка є незмінними з першої секунди виклику і до судових дебатів. Доводи сторони захисту про неґрунтовність показань потерпілого і свідка щодо механізму ДТП через те, що на капоті автомобіля відсутні будь-які пошкодження, що було б неможливо, якби туди потрапив високий стокілограмовий потерпілий, судом оцінюються з врахуванням того, що експертом зафіксовано на автомобілі обвинуваченого пошкодження, які виникли внаслідок наїзду – після контакту потерпілого викинуло на лобове скло автомобіля, саме там зафіксовано пошкодження і сліди ударно-динамічного характеру і саме там знайшла вихід енергія контакту, після чого вже могло не існувати такої енергії для утворення будь-яких інших пошкоджень, а потерпілий впав на проїзну частину.

Доводи захисника про визнання недопустимим доказом висновку судової експертизи механізму та обставин ДТП, оскільки у висновку вказано невірний напрямок руху потерпілого перед ДТП, судом не можуть бути задоволеними, оскільки висновок отриманий у порядку, встановленому КПК України, а невірність зазначення напрямку руху потерпілого експерт, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, пояснив на запитання захисника – це виключно описка, яка мала логічне пояснення. Показання експерта відповідають абсолютно всім доказам і така описка ніяким чином не вплинула ні на сам висновок експерта, ні на фактичні обставини висунутого обвинувачення.

Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає: добровільне відшкодування (часткове, на 2000 грн.) завданого збитку.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_1 , суд не встановив.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, на час подій було злочином невеликої тяжкості.

Обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, на обліку в лікаря нарколога, психіатра не перебуває, пенсіонер, ветеран праці, дитина війни.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинено 06 липня 2017 року, тобто з дня вчинення кримінального правопорушення минуло понад три роки, за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, передбачено покарання у виді обмеження волі, відповідно до ст. 12 КК України це правопорушення було злочином невеликої тяжкості, ОСОБА_1 раніше не судимий, від слідства та суду не ухилявся, а тому, відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 49 КК України, а також ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 підлягає звільненню від покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення заподіяної злочином матеріальної шкоди підлягає задоволенню, так як перебування прямого причинного зв`язку між діями обвинуваченого та лікуванням потерпілого підтверджено разом з обвинуваченням, в тому числі медичною документацією та копіями фіскальних чеків (т. 1, а.п. 27-30, т. 2, а.п. 38-50). Разом з тим, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення моральної шкоди. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_1 , враховує глибину, характер та обсяг душевних страждань потерпілого, який саме внаслідок діяння обвинуваченого вимушений був проходити тривале лікування, пережив сильні душевні страждання, пов`язані із втратою здоров`я, протягом вкрай тривалого часу добиватися справедливості, не отримав від обвинуваченого належного відшкодування та навіть елементарного вибачення. Одночасно суд приймає до уваги похилий вік, соціальне положення обвинуваченого, який є пенсіонером, керується при цьому принципом розумності і достатності, і вважає, що визначений розмір відшкодування в сумі 40 тис. грн. є достатньою справедливою сатисфакцією.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта при проведенні судових експертиз, явкою на допит свідка, підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи призначене покарання, особу та поведінку обвинуваченого як під час досудового слідства, так і судового розгляду, відсутність клопотань з даного приводу, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

На підставі статей 49, 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 (р.н. НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 (р.н. НОМЕР_5 ) 12196 (дванадцять тисяч сто дев`яносто шість) грн. 15 коп. матеріальної шкоди та 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили: автомобіль ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1 , переданий ОСОБА_1 на відповідальне зберігання - повернути власнику ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1581 грн. 92 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України судової транспортно-трасологічної експертизи та судової експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди (отримувач: ГУК у Жит. обл./ТГ м. Житомир/24060300; банк отримувача: Казначейство України; код ЄДРПОУ: 37976485; рахунок UA 4489 9998 0313 0101 1500 0006 797; код класифікації доходів: 24060300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь свідка ОСОБА_4 вартість проїзду до місця виклику і назад в сумі 45 грн. 11 коп.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий - суддя О.С. Яковлєв