Ухвала суду № 100101381, 05.10.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/816/21

Провадження № 2-а/156/29/21

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

05 жовтня 2021 року смт Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ),

до Головного управління Національної поліції у Волинській області (код ЄДРПОУ 40108604, місце знаходження: вул. Винниченка, буд. 11 м. Луцьк, 43025),

третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ),

про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить скасувати постанови про адміністративне правопорушення серії ГАБ №588443 від 11 травня 2021 року.

Суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи таку подано з дотриманням правил підсудності (ч.1 ст.171 КАС України).

У порядку ч.5 ст.29КАС України питання про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду розглядається в порядку письмового провадження.

Мотиви та висновки суду

Згідно з ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.

За змістом пункту 3 статті 4 КАС України адміністративний суд це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом в розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.

Питання адміністративної юрисдикції врегульовано главою 2 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованиму встановленомузаконом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, вказаною правовою нормою передбачено альтернативну територіальну підсудність справи за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача. Суд зауважує, що частина перша статті 25 КАС України передбачає можливість вибору позивачем суду лише за зареєстрованим місцем проживання (перебування) фізичної особи-позивача, а не за фактичним.

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженнямвідповідача (ч.2 ст.25 КАС України).

Відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV (надалі Закон № 1382-ІV).

У статті 3 вказаного Закону надано визначення, зокрема, таких термінів:

-місце перебування це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

-місце проживання це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

-документами, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні;

-реєстрація внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування (ст.6).

Законодавством чітко встановлений порядок реєстрації як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов`язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи.

Підсумовуючи, суд зазначає, що для застосування положень ч. 1 ст. 25 КАС України, яка визначає можливість визначення підсудності справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача. При цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Згідно Довідки Благодатної селищної ради міста Нововолинська Волинської області про зняття з реєстрації місця проживання від 08.04.2021 року № 78 позивач ОСОБА_1 знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 з 06.11.2018 року за рішенням суду з 06.11.2018 року (а.с.10).

Будь-яких відомостей про реєстрацію місця проживання чи перебування позивача матеріали справи не містять. Також, у матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи, що місце проживання/перебування зареєстроване за адресою, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 цього Кодексу суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Враховуючи наведене вище, а також те, що дана справа за територіальною підсудністю не відноситься до юрисдикції Іваничівського районного суду Волинської області, адже місцезнаходження відповідача не належить за територіальністю до Володимир-Волинського (колишнього Іваничівського) району Волинської області, а тому таку необхідно скерувати до Луцького міськрайонного суду Волинської області за підсудністю, після закінчення строків передбачених ч. 8 ст. 29 КАС України.

Керуючись ст. ст. 25, 29, 30, 171, 243, 248, 295 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності- передати за територіальною підсудністю на розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Іваничівський районний суд Волинської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Є. Малюшевська