Рішення № 100101076, 06.09.2021, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/4456/18

(провадження № 2/658/23/21)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м. Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

у складі: судді Терещенко О.Є.

при секретарях с/з Оніщенко Л.В., Суріковій А.Є.

за участю адвокатів Твердохлеб О.В., Мієнко Р.В.

представника відділу у справах дітей Ковальчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Каховка, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вільному спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини, та зустріч-ною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбав-лення батьківських прав та встановлення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить відібрати її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 , яка промиває за адресою: АДРЕСА_1 та передати ОСОБА_3 їй.

В ході судового розгляду ОСОБА_1 надала заяву про зміну предмета позовних вимог за первісним позовом, в якій просила зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному спілкуванні з її дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити способами участі ОСОБА_1 у вихованні її сина - ОСОБА_3 :

-побачення п`ять раз на тиждень: з понеділка по п`ятницю з 15.00 год до 18.00 год за місцем навчання або за місцем проживання дитини;

-встановити днями цілодобового побачення ОСОБА_1 з її неповноліт-нім сином - ОСОБА_3 з 09.00 год. кожної другої та чет-вертої суботи по 18.00 год. кожної другої та четвертої неділі за місцем проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 ;

-встановити проведення спільного відпочинку ОСОБА_1 з її неповно-літнім сином ОСОБА_3 у першій половині кожних шкіль-них канікул за місцем проживання ОСОБА_1 або з виїздом до місць відпочинку;

-встановити безперешкодне проведення відпустки ОСОБА_1 разом з її неповнолітнім сином ОСОБА_3 ;

-встановити безперешкодну участь ОСОБА_1 у спільному святкуван-ні дня народження її неповнолітнього сина ОСОБА_3 кожного 17 грудня з 08.00 год по 22.00 год.;

-встановити необмежене спілкування ОСОБА_1 з її неповнолітнім си-ном ОСОБА_3 особисто, засобами телефонного, поштово-го, електронного зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілку-вання між матір`ю та дитиною;

-у разі, якщо святкові дні припадають на день побачення ОСОБА_1 на день її побачення з сином або цей день передує дню побачення, або є наступним пі-сля нього, то такі дні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проводить зі своєю матір`ю - ОСОБА_1 ;

-встановити ОСОБА_1 можливість у визначені судом дні побачень за-бирати її неповнолітнього сина ОСОБА_3 зі школи або місця проживання, особисто.

- зобов`язати ОСОБА_2 за два дні до зустрічей ОСОБА_1 з неповнолітнім ОСОБА_3 надавати точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на-родження.

В обґрунтування позову вказує, що від шлюбу з ОСОБА_4 позивачка народила двоє дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Внаслідок збігу тяжких сімейних об-ставин ОСОБА_1 звернулася до відповідачки ОСОБА_2 з проханням допомогти у вихованні молодшого вина - ОСОБА_3 , 2010 року народження, оскільки її матері була зроблена операція на серці, та вона потребувала сторонньої допомоги. ОСОБА_2 погодилася надати допомогу у вихованні сина, та запропонувала, щоб ОСОБА_3 проживав разом з нею, за місцем її мешкання.

Після покращення здоров`я матері позивачка приїхала до ОСОБА_2 з метою за-брати молодшого сина та постійно проживати разом з ним, однак відповідачка вмовила її за-лишити в неї сина, посилаючись на кращі екологічні умови проживання, що сприятиме здо-ровому зростанню малюка.

В подальшому, при звернені до відповідачки про повернення їй сина ОСОБА_2 в категоричній формі заявила, що не віддасть його, та чинить перешкоди у їх спілкуванні, що змушує позивачку захищати своє право на спілкування дитиною в судовому порядку.

У відзиві на позовну заяву, відповідачка ОСОБА_2 заперечила викладені в позов-ній заяві обставини, вказавши, що жодних перешкод вона у спілкуванні з дитиною позивачці не чинить. Окрім того, пояснила, що позивачка добровільно покинула дитину та до 2018 ро-ку не цікавилася її життям. Вважала позов необґрунтованим, та таки, що не підлягає до задо-волення з підстав викладених у відзиві.

22.09.2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав стосовно її сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визна-ченням місцем проживання ОСОБА_6 з бабусею ОСОБА_2

ОСОБА_2 в обґрунтування зустрічного позову зазначила, що ОСОБА_1 з народження не цікавилася дитиною та добровільно її передала на опіку бабусі ОСОБА_2 та його батьку ОСОБА_4 .

Відповідачка ОСОБА_1 (за зустрічним позовом) вимоги зустрічного позову не визнала, та пояснила, що вона лишила сина на утриманні батька та бабусі через складну ситуацію з її матерію. Після покращення життєвої ситуації звернулася до ОСОБА_2 з вимогою про повернення дитини, на що остання відмовила, та почала чинити перешкоди в спілкуванні з дитиною.

Представник відділу у справах дітей виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області Ковальчук В.В. проти задоволення первісного позову не заперечувала. Стосовно зустрічного позову, зазначила, що підстав для позбавлення ОСОБА_1 бать-ківських прав стосовно малолітнього ОСОБА_3 не вбачається, просила у задоволен-ні даної вимоги відмовити.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою ОСОБА_2 , та знає, що та виховує онука змалечку. Позивачка ОСОБА_8 привезла свого сина та зали-шила ОСОБА_2 . Хлопчик ходить до місцевої школи. Мати хлопчика в селі ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою ОСОБА_10 та бачить, як та виховує онука, опікується ним. Мати дитини в селі ніколи не бачила.

Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в судовому засіданні надали аналогічні покази свідка ОСОБА_7 .

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

У принципі 6 Декларації ООН про права дитини від 20 листопада 1959 року закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 2, 7, 8 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, ін-шими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можли-вим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

За змістом ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими про-живає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, пра-баба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Згідно свідоцтва про шлюб серія 1-КГ від 16 серпня 2008 року ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_16 (том 1 а.с 7). Від даного шлюбу у подружжя народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (том 1 а.с. 8, 9).

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано 29 грудня 2010 року від-повідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 (том1 а.с. 10).

Відповідно до заяви від 02 квітня 2009 року ОСОБА_4 відмовився від своїх бать-ківських прав, від свого вина ОСОБА_5 (том 1 а.с. 11).

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 17 листопада 2017 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Чорноморівської сільської ради Каховського району Херсонської області та вико-навчий комітет Корабельної районної в м. Херсоні ради, як орган опіки та піклування Кора-бельного району м. Херсон, про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позо-вом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , третя особа: виконавчий комітет Ко-рабельної районної у м. Херсоні ради, як орган опіки та піклування Корабельного району м. Херсон про відібрання дитини у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено в повному обсязі (том 1 а.с. 22-23).

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 18 квітня 2018 року рішення Херсонського міського суду від 17 листопада 2017 року залишено без змін (том 1 а.с. 24-27).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (том 1 а.с. 28).

На час розгляду справи ОСОБА_3 проживає з ОСОБА_2 в с. Чорноморів-ка Каховського району Херсонської області.

За змістом статей 150, 155 Сімейного кодексу України (далі - СК України), здійсню-ючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дити-ни, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 1 статті 151 СК України передбачено, що батьки мають переважне право пе-ред іншими особами на особисте виховання дитини.

Згідно статті 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

На батьків, котрі проживають окремо, покладено обов`язок брати участь у вихованні дитини і вони мають право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає ди-тина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з ди-тиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ст. 157 СК України).

Відповідно до частин 4, 5, 6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Ра-зом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, бать-ків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком ор-гану опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам ди-тини.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частинами 7,8 ст. 7 СК України при ви-рішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення ін-тересів дітей.

Суд вважає, що ОСОБА_1 , яка є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , має право брати участь у вихованні дитини та на побачення з нею.

При визначенні способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , суд враховує вік дитини, необхідність дотримання дитиною режиму, а також інтересів матері.

Наявність конфлікту та неприязні відносини між відповідачем та позивачем не є під-ставою для обмеження прав позивача на спілкування з сином.

З огляду на викладене, суд вважає, що запропонований ОСОБА_1 спосіб спіл-кування з сином ОСОБА_6 , збільшення часу його спілкування може бути лише після того, як будуть відновлені родинні відносини між ними, дитина буде сприймати ОСОБА_1 як рідну людину та таке їх спілкування буде на користь дитини.

Позивач бажає приймати участь у вихованні сина та спілкуватися з ним. Таке спіл-кування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, його розвитку, оскільки спілкування дитини з матір`ю служитиме задоволенню життєво важливих психологічних потреб ос-таннього. Позивач має право на спілкування з сином та приймати участь у його вихованні і при цьому відповідач не має права перешкоджати цьому в інтересах дитини.

Позбавлення матері права на спілкування з сином може позбавити дитину родинних зв`язків, турботи та любові з її боку.

Згідно з ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу сторін, що вони зобов`язані заради інтересів дитини прикласти зусиль для нормалізації стосунків, уникати будь-яких конфліктів в присутності дитини.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що необхідно визначити позивачці ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні сина шляхом побачення п`ять раз на тиждень: з по-неділка по п`ятницю з 15.00 год до 18.00 год за місцем навчання або за місцем проживання дитини; - встановленням днями цілодобового побачення ОСОБА_1 з її не-повнолітнім сином - ОСОБА_3 з 09.00 год. кожної другої та чет-вертої суботи по 18.00 год кожної другої та четвертої неділі за місцем проживання ОСОБА_20 - АДРЕСА_2 ; - вста-новленням проведення спільного відпочинку ОСОБА_1 з її неповнолітнім си-ном ОСОБА_3 у першій половині кожних шкільних канікул за місцем проживання ОСОБА_1 або з виїздом до місць відпочинку; - встанов-ленням безперешкодного проведення відпустки ОСОБА_1 разом з її неповно-літнім сином ОСОБА_3 ; - встановленням безперешкодної участь ОСОБА_1 у спільному святкуванні дня народження її неповнолітнього сина ОСОБА_3 кожного 17 грудня з 08.00 год по 22.00 год.; - встановленням необмеженого спілкування ОСОБА_1 з її неповнолітнім сином ОСОБА_3 особисто, засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між матір`ю та дитиною; - вста-новленням можливість проведення побачень ОСОБА_1 з її неповнолітнім си-ном ОСОБА_3 в святкові дні; - встановленням ОСОБА_1 можливості у визначені судом дні побачень забирати її неповнолітнього сина ОСОБА_21 зі школи або місця проживання, особисто; - зобов`язати ОСОБА_2 за два дні до зустрічей ОСОБА_1 з неповнолітнім ОСОБА_3 надавати точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На погляд суду, даний спосіб участі позивача у вихованні сина буде сприяти звиканню дитини до позивача, соціально адаптуватись в спілкуванні з позивачем, і таким чином спри-ятиме забезпеченню повного і гармонійного розвитку його особистості.

Встановлюючи такий спосіб участі позивача у вихованні сина, суд вкотре наголошує сторонам, що в присутності дитини будь-які конфлікти між ними неприпустимі, та роз`яс-нює, що вони не позбавлені можливості самостійно, за взаємною згодою та у позасудовому порядку, визначати додаткові способи участі позивача у вихованні та спілкуванні з сином, а також збільшувати встановлений судом час спілкування.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд вста-новлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять ін-формацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечен-ня або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обстави-ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, вста-новлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 надала достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження позову, тому такий позов підлягає задоволенню в частині зобов`я-зання відповідача не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі матері у спілкуванні з сином. Разом з тим, суд не вбачає підстав для задо-волення вимоги ОСОБА_1 відносно того, що в разі, якщо святкові дні при-падають на день побачення ОСОБА_1 на день її побачення з сином або цей день передує дню побачення, або є наступним після нього, то такі дні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проводить зі своєю матір`ю, - оскільки вказана вимога є необгрунтованою (не грунтується на Законі), і може порушувати як інтереси дитини, так і інтереси ОСОБА_2 , з якою залишається проживати дитина.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та встановлення місця проживання дитини залишає без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з п.2 ч. 1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом бать-ківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню ди-тини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику засто-сування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та по-новлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які неза-конно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрун-туються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухи-ляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це оз-начає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безре-зультатними.

У ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п. 54).

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заяв-ником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п.п. 57-58).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спір-них правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викла-дені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касацій-ного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц зроблено висновок щодо застосування п.2 ч.1 ст.164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касацій-ного цивільного суду від 16 січня 2018 року у справі № 204/1199/16-ц (провадження № 61-170св17) зроблено висновок, що не може свідчити про свідоме ухилення від виконання бать-ківських обов`язків факт стягнення з батька аліментів на утримання дитини, оскільки таке є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості по алі-ментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав.

Також, ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Висновок виконавчого комітету Каховської міської ради, орган опік та піклування Каховської міської ради не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність під-став для застосування щодо відповідачки ОСОБА_1 такого крайнього заходу, як поз-бавлення батьківських прав.

Таким чином, при розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона си-стематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допусти-мими доказами.

При цьому суд бере до уваги те, що відповідачка заперечує проти позбавлення її бать-ківських прав, та поступово наладжує стосунки з сином, цікавиться його життям, ці факти свідчать про його інтерес до дитини.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосу-вання судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при дове-деності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її сина ОСОБА_3 не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шля-хом позбавлення матері по відношенню до сина батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно сина.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, оскільки це остаточно розірве зв`язок сина з матір`ю, а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відмовити.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. 15, 16 ЦК України, ст. 19, 159, 257, 263 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному спілкуванні з її дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити способами участі ОСОБА_1 у вихованні її сина - ОСОБА_3 :

-побачення п`ять раз на тиждень: з понеділка по п`ятницю з 15.00 год до 18.00 год за місцем навчання або за місцем проживання дитини;

-встановити днями цілодобового побачення ОСОБА_1 з її неповноліт-нім сином - ОСОБА_3 з 09.00 год. кожної другої та чет-вертої суботи по 18.00 год кожної другої та четвертої неділі за місцем проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 ;

-встановити проведення спільного відпочинку ОСОБА_1 з її неповно-літнім сином ОСОБА_3 у першій половині кожних шкіль-них канікул за місцем проживання ОСОБА_1 або з виїздом до місць відпочинку;

-встановити безперешкодне проведення відпустки ОСОБА_1 разом з її неповнолітнім сином ОСОБА_3 ;

-встановити безперешкодну участь ОСОБА_1 у спільному святку-ванні дня народження її неповнолітнього сина ОСОБА_3 кожного 17 грудня з 08.00 год по 22.00 год.;

-встановити необмежене спілкування ОСОБА_1 з її неповнолітнім си-ном ОСОБА_3 особисто, засобами телефонного, поштово-го, електронного зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілку-вання між матір`ю та дитиною;

-встановити можливість проведення побачень ОСОБА_1 з її непов-нолітнім сином ОСОБА_3 в святкові дні;

-встановити ОСОБА_1 можливість у визначені судом дні побачень за-бирати її неповнолітнього сина ОСОБА_3 зі школи або місця проживання, особисто;

-зобов`язати ОСОБА_2 за два дні до зустрічей ОСОБА_1 з неповнолітнім ОСОБА_3 надавати точну інфор-мацію щодо фактичного місця перебування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В решті інших позовних вимог - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - за-лишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпо-середньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня скла-дання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішен-ня або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рі-шення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Каховсь-кий міськрайонний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скар-ги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеля-ційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апе-ляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прий-няття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. Є. Терещенко