Рішення № 100100119, 30.09.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/137/19

Провадження № 2/577/709/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

за участю секретаря

судового засідання Степаненко Л.В.

прокурора Шерудило В.О.

адвоката Мусієнко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції України в Сумській області до ОСОБА_1 , третя особа Дубов`язівська селищна рада Конотопського району Сумської області про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, в розмірі 55199,24 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Конотопської окружної прокуратури (до реорганізації Конотопська місцева прокуратура) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України в Сумській області, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 збитки в розмірі 55199, 24 грн., заподіяні навколишньому природному середовищу самовільним видаленням дерев, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору.

На обґрунтування вимог у позові вказано, що у провадженні СВ Конотопського ВП ГУНП в Сумській області перебувало кримінальне провадження № 12017200080000333 від 08.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що 6 та 7 березня 2017 року ОСОБА_1 без оформлення спеціального дозволу здійснив самовільний поруб 25 дерев породи «верба», «клен» і «бузина» у лісовому насадженні ДП «Конотопський агролісгосп» (обхід 13, квартал 70, виділ 12) в с.Тернівка Конотопського району Сумської області, що знаходиться в прибережній смузі річки Терн, яка є особливо охоронюваною територією.

Згідно розрахунку Державної екологічної інспекції в Сумській області, проведеного відповідно до постанови КМУ від 23.07.2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», розмір заподіяної відповідачем шкоди становить 55199,24 грн.

У зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України 26.01.2018 року постановою ст.слідчого СВ Конотопського ВП ГУНП в Сумській області Усика О.П. закрито кримінальне провадження. У подальшому державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області складено протокол № 009659 від 22.02.2018 року про адміністративне правопорушення стосовно відповідача за ст. 65 КУпАП, а 26.02.2018 року відносно ОСОБА_1 винесена постанова № 009659 про накладення адміністративного стягнення за ст. 65 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень та запропоновано добровільно відшкодувати завдані збитки. За рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13.06.2018 року вказана адміністративна постанова залишена в силі. На даний час збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу в сумі 55199,24 гривень ОСОБА_1 не відшкодовані.

У зв`язку із тим, що Держекоінспекція належним чином не здійснювала захист інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконною виробкою, оскільки вичерпних заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 вжито не було, як наслідок – кошти до бюджету до цього часу не відшкодовано, що призводить до несвоєчасного надходження коштів до місцевого бюджету, перешкоджає здійсненню державних програм з охорони довкілля і є порушенням інтересів держави, насамперед у сфері охорони навколишнього природного середовища, що стало підставою для звернення прокурором до суду з позовом.

У судовому засіданні прокурор Конотопської окружної прокуратури Шерудило В.О. позов підтримав, фактично пославшись на обставини викладені вище.

Представник позивача Державної екологічної інспекції України в Сумській області подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності, вимоги підтримує (а.с. 137, 138).

Відповідач ОСОБА_1 заперечує задоволенню вимог з підстав їх недоведеності. Зокрема вказав на незгоду з кількістю та вартістю зрублених дерев, на його переконання, кількість та вартість меньша. Стверджує, що дерева були зрублені на належній йому ділянці домогосподарства. Заміри піньків проведені не вірно, а відтак і шкода порахована неправильно.

Представник відповідача за дорученням для надання безоплатної правової допомоги адвокат Мусієнко О.В. також просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на відсутність підстав для представництва прокурора. Разом з тим, у випадку задоволення позову просить зменшити суму з урахуванням незадовільного матеріального становища відповідача, який взагалі немає офіційних доходів.

Третя особа Дубов`язівська селищна рада Конотопського району Сумської області просять розглядати справу за відсутності їх представника, позовні вимоги вважають такими, що підлягають задоволенню (а.с.110).

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши представлені докази приходить до такого висновку.

Стосовно повноважень керівника Конотопської окружної прокуратури на пред`явлення вказаного позову суд зазначає, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з чч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно із положеннями ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямований на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В обґрунтування свого звернення до суду керівником Конотопської окружної прокуратури зазначено, що у даному випадку Держекоінспекція, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, неналежним чином не здійснювала захист інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконною виробкою, вичерпних заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 вжито не було, відповідний позов про стягнення збитків до суду не заявлено, що і стало підставою звернення до суду.

Наведену правову позицію підтримала і колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Сумського апеляційного суду в постанові від 30.03.2021 року (а.с. 179-180), а тому доводи адвоката про безпідставне представництво прокурор не заслуговують на увагу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора до суду з цим позовом.

У статті 13 Конституції України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

За положеннями ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Статтею 293 ЦК передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Згідно зі ст. 40 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

За приписами ст. 10 ЗУ «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Статтею 40 ЗУ «Про рослинний світ» визначено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 1166 ЦК регламентовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ст.ст. 41, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

У статті 107 Лісового кодексу України закріплено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 6 та 7 березня 2017 року без оформлення спеціального дозволу здійснив самовільний поруб 25 дерев породи «верба», «клен» і «бузина» у лісовому насадженні ДП «Конотопський агролісгосп» (обхід 13, квартал 70, виділ 12) в с.Тернівка Конотопського району Сумської області, що знаходиться в прибережній смузі річки Терн, яка є особливо охоронюваною територією (а.с. 12-14).

Постановою Державного інспекторам з охорони навколишнього середовища Сумської області від 26.02.2018 №009659 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 65 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. Зазначена постанова, залишена в силі рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13.06.2018 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018 року, набрала законної сили 30.07.2018 року (а.с. 15, 18-22).

Згідно із правозастосовними орієнтирами викладеними у пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 року «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля у справах про лісопорушення» розмір шкоди обчислюється за відповідними таксами.

Із розрахунку Державної екологічної інспекції в Сумській області, проведеного на підставі постанови КМУ від 23.07.2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» вбачається, що розмір шкоди, заподіяної відповідачем складає 55199,24 грн. ( а.с.17).

На даний час шкода не відшкодована, а тому підлягає стягненню примусово.

За таких обставин доводи ОСОБА_1 не заслуговують на увагу суду.

Разом з тим, вирішуючи питання розміру відшкодування шкоди слід виходити із наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 є одинокою людиною, проживає у сільській місцевості, де роботи фактично немає, ніде не працює, офіційних доходів не отримує, перебивається мінливими заробітками. А відтак шкода в розмірі 55199,24 грн. не відповідає критерію реальності та розумності, а повний розмір її стягнення може становити надмірний тягар для відповідача.

Отже, суд дійшов висновку, що суму, яку необхідно стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, слід зменшити до 5000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що прокуратурою при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір у сумі 1921 грн. (а.с. 1), при подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду – 2270 грн. (а.с. 147), разом 4191 грн.

Таким чином, за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню сплачений Сумською обласною прокуратурою судовий збір в розмірі 379,60 грн.

Керуючись ст. 13 Конституції України, ЗУ «Про прокуратуру», ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 69, 105 Лісового Кодексу України, ст.ст.293, 1166 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції України в Сумській області до ОСОБА_1 , третя особа Дубов`язівська селищна рада Конотопського району Сумської області про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 ) на користь Державної екологічної інспекції в Сумській області шкоду, заподіяну природному навколишньому середовищу самовільним видаленням дерев, у розмірі 5000 грн., зарахувавши її на розрахунковий рахунок Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області № 33119331018506, код 37784555 Конотопське УК отг смт Дубов`язівка, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04391241, код платежу 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумської обласної прокуратури понесені судові витрати в розмірі 379,60 грн., перерахувавши на р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя Кравченко В. О.