Вирок № 100097459, 05.10.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/22371/21

пр. № 1-кп/759/1506/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кравець В.М.,

розглянувши в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021105080002108 від 21.09.2021 р. за обвинуваченням

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Перемиль Горохівського району Волинської області, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, працюючої неофіційно HR-менеджером в компанії «Рубік груп», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2021 р. приблизно о 17:30 ОСОБА_1 прибула до магазину «ZARA», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, де проходячи вздовж торгових полиць побачила майно, яке належить ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА», де у неї виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

З метою виконання свого умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , слідуючи по торгівельному залу магазину «ZARA», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, взяла речі та направилась до примірочної кабіни, користуючись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів вирішила викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «ZARA», а саме: куртку чорного кольору, розмір М, у кількості 1 шт., артикул 3046/231/800; піджак чорного кольору, розмір S, у кількості 1 шт., артикул 8035/888/800, а всього майна на загальну суму 3 038 грн. 40 коп. (без ПДВ), які в подальшому сховала до власної сумки, чорного кольору після чого, не розрахувавшись за товари, які знаходились в сумці, направилась до виходу з магазину, виконавши таким чином всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального проступку до кінця. Однак довести кримінальний проступок до кінця ОСОБА_1 не змогла з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівниками охорони магазину «ZARA», з наявним при ній чужим майном, яке належить ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА», та яке вона намагалась таємно викрасти.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, тобто кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 у присутності захисника - Остапенка С.В. не оспорювала встановлені під час досудового розслідування обставини, беззаперечно визнала свою винуватість, згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності за правилами спрощеного провадження.

Представник потерпілого ТОВ «ЗАРА Україна» - Галкін С.А. не заперечує щодо розгляду справи у спрощеному проваджені, із встановленими досудовим розслідуванням обставинами згоден.

Судом шляхом дослідження відповідних заяв встановлено, що сторони, які обізнані із своїми правами, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.

Враховуючи викладене, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

За таких обставин суд вважає доведеним, що 20.09.2021 р. приблизно о 17:30 ОСОБА_1 прибула до магазину «ZARA», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, де проходячи вздовж торгових полиць побачила майно, яке належить ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА», де у неї виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), однак довести кримінальний проступок до кінця ОСОБА_1 не змогла з причин, що не залежали від її волі.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ступінь здійснення злочинного наміру та причини, за яких крадіжку не було доведено до кінця, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона незаміжня, неофіційно працює, раніше не судима.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 185 КК України з урахуванням вимог ст. 68 КК України, а саме: у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_1 , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся. Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме:

- куртку чорного кольору, розмір М, у кількості 1 шт., артикул 3046/231/800; піджак чорного кольору, розмір S, у кількості 1 шт., артикул 8035/888/800, які залишено на відповідальне зберігання адміністрації магазину «ZARA» ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА», - залишити у належного володільця;

- СD-R диск «Alerus», об`ємом пам`яті 700 Mb, з відеозаписом з камер відеоспостереження, встановлених в приміщенні магазину «ZARA», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя В.М. Кравець