Постанова № 100095529, 05.10.2021, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1554/21

Номер провадження 3/350/542/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.

Адміністративне правопорушення вчинено при наступних обставинах.

23.08.2021, о 19 годині 28 хвилин, у с.Оболоня по вул.Одиниця,56, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Viper в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер 6810, проба позитивна – 2.00 проміле. Притягався за ст.130 ч.1 КУпАП 03.09.2020.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення визнав повністю, дав пояснення про те, що вчинив правопорушення при обставинах, які зазначені в протоколі. Також зазначив, що він не є власником мотоцикла, а тільки ним користується. Того дня він взяв мопед, щоб під`їхати до своєї співмешканки. Вважав, що за керування мопедом у нетверезому стані не передбачена відповідальність. Не заперечив, що правопорушення допустив повторно протягом року. Вказав, що штраф, який відносно було застосовано попереднім рішенням суду він не оплатив, оскільки ніде не працює, і в нього немає коштів для сплати штрафу.

Вислухавши особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог п. 2.9 ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 458099 від 23 серпня 2021 року, в якому зазначені обставини вчинення ним адміністративного правопорушення (а.с.1);

- роздруківкою тесту на алкоголь, зробленої за допомогою технічного пристрою "Drager Mobile Printer", якою встановлено, що результатом тесту № 9557 у ОСОБА_1 виявлено 2.00 проміле алкоголю (а.с.2);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4);

- копією постанови від 23 серпня 2021 року, з якої вбачається, що на ОСОБА_1 накладено стягнення за ст.4 ст.126 КУпАП, за керування транспортним засобом будучи позбавленим права керувати транспортним засобом згідно постанови Рожнятівського районного суду від 03.09.2020 року.

- свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 8);

- відеозаписами, що містяться на багатофункціональному цифровому відеодиску, з яких встановлено, що процедура огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння проведена з дотриманням вимог законодавства (а.с.9).

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння, тобто порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушника, який, не зважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив грубе, суспільно-небезпечне порушення ПДР, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні.

Санкція ч.2 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення, однак суди не вправі застосовувати його тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або в загалі його не мала.

Як вбачається з доданої до протоколу копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 552882 від 23.08.2021 року винесеної відносно ОСОБА_1 , останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а саме за те, що він 23.08.2021 року о 20 год. 28 хвилин у с.Оболоня по вул.Одиниця,56, керував мотоциклом Viper, без мотошолому не зареєстрованим у встановленому законом порядку та будучи позбавленим права керувати транспортним засобом згідно рішення Рожнятівського районного суду від 03.09.2020 року.

Зважаючи на те, що на ОСОБА_1 накладалося стягнення у виді штрафу на користь держави, який він не сплатив, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти аналогічні правопорушення, вважаю за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах встановлених санкцією ч.2 ст. 130 КУпАП у виді адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Призначаючи стягнення у виді адміністративного арешту, суд не застосовує оплатне вилучення транспортного засобу, оскільки не має даних про те, що ОСОБА_1 є власником мотоцикла Viper, тому транспортний засіб слід йому повернути.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. ст. 28, 40-1, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030101, код отримувача : ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд.

Суддя :