Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/1625.01.10 За позовомМалого виробничо-комерційного приватного підприємства «Сові»
доДержавного підприємства «Київське будівельне управління МВС України»
простягнення 99589,01 грн. Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача:Філоненко В.А. –представник за довіреністю № 02/07 від 25.01.2010 року;
від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Мале виробничо-комерційне приватне підприємство «Сові»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Київське будівельне управління МВС України»про стягнення 99589,01 грн.
Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 7 від 01.06.2007 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 1982677,20 грн. Відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору, зобов’язання з оплати робіт виконав частково. У зв’язку з цим, позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва. Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 31/211 від 18.06.2009 року встановлено вищезазначені факти та стягнуто з відповідача на користь позивача 261532,61 грн. –основної заборгованості. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач, звертаючись до суду з цим позовом, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 63398,76 грн. за період з 08.10.1007 року по 16.04.2008 року та збитки від інфляції у розмірі 36190,25 грн. за період з 08.10.2007 року по 31.10.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.01.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 25.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.
Крім того, у судовому засіданні 25.01.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 29532,22 грн. та збитки від інфляції у розмірі 103057,67 грн.
Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи зазначене, суд прийняв заяву позивача про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання 25.01.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 25.12.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0911362.
За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –
ВСТАНОВИВ:
01.06.2007 року між Державним підприємством «Київське будівельне управління МВС України»(надалі –відповідач) та Малим виробничо-комерційним приватним підприємством «Сові»(надалі –позивач) укладено договір № 7 (надалі –договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався на свій ризик власними та залученими силами і засобами відповідно до умов договору з використанням матеріалів замовника виконати опоряджувальні роботи секцій 1.1 (8 поверхів), секцій 1.2 (2 поверхи) за адресою:м. Київ, вул. Бакинська, 37/41, а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити виконані роботи.
На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 1982677,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в № 1 за червень 2007 року на суму 281583,60 грн., №1 за липень 2007 року на суму 8445,60 грн., № 1 за липень 2007 року на суму 337849,20 грн., № 1 за серпень 2007 року на суму 333039,60 грн., № 2 за серпень 2007 року на суму 52288,80 грн., № 3 за серпень 2007 року на суму 42609,60 грн., № 1 за вересень 2007 року на суму 523166,40 грн., № 2 за вересень 2007 року на суму 12615,60 грн., № 3 за вересень 2007 року на суму 257648,40 грн., б/№ за листопад 2007 року 133430,40 грн. та відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, які підписані повноважним представниками сторін та скріплені печатками.
Пунктом 2.8 договору сторони передбачили, що позивач сплачує відповідачу кошти за послуги генпідряду у розмірі 5 % від виконаних будівельних робіт в договірних цінах, а відповідач знімає їх на підставі акту приймання-передачі наданих послуг відповідача.
З наданого суду акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2008 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками, судом вбачається, що загальна вартість наданих за договором послуг генпідряду склала 99133,86 грн. Зокрема, в червні 2007 року вартість послуг генпідряду склала 14079,18 року, в липні 2007 року –17314,74 грн., в серпні 2007 року –21396,90 грн., в вересні 2007 року –39671,52 грн. та в листопаді –6671,52 грн.
Враховуючи зазначене, за вирахуванням вартості послуг генпідряду, в рахунок оплати виконаних робіт відповідач зобов’язаний був сплатити позивачу 1883543,34 грн., зокрема, за роботи, виконані в червні 2007 року, –267504,42 грн., за роботи, виконані в липні 2007 року, – 328980,06 грн., за роботи, виконані в серпні 2007 року, –406541,10 грн., за роботи, виконані в вересні 2007 року, –753758,88 грн. та за роботи, виконані в листопаді 2007 року, –126758,88 грн.
Обов’язок розрахуватися за виконані роботи відповідач виконав частково, на суму
Зокрема, згідно з наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку позивача 13.08.2007 року відповідач здійснив на користь позивача переказ 596484,48 грн., 11.09.2007 року –20000,00 грн., 30.10.2007 року –500000,00 грн., 13.11.2007 року –150000,00 грн., 27.12.2007 року –200000,00 грн., 30.05.2008 року –6000,00 грн. та 08.08.2008 року –15000,00 грн.
Крім того, відповідно до вказаного вище акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2008 року протоколом зарахування зустрічних вимог № 3 від 29.12.2007 року частково, на суму 191467,05 грн., зобов’язання позивача з оплати робіт сторони припинили шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
У зв’язку з частковим виконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 31/211 від 18.06.2009 року встановлено вищезазначені факти та стягнуто з відповідача на користь позивача 261532,61 грн. –основної заборгованості.
Згідно з частиною 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, просить стягнути з останнього пеню у розмірі 63398,76 грн. за період з 08.10.1007 року по 16.04.2008 року та збитки від інфляції у розмірі 36190,25 грн. за період з 08.10.2007 року по 31.10.2009 року.
Відповідно до наданих суду виписок по особовому рахунку позивача після набрання рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 31/211 від 18.06.2009 року законної сили в рахунок оплати виконаних робіт 04.08.2009 року відповідач здійснив на користь позивача переказ 5000,00 грн., 12.08.2009 року –4000,00 грн., 13.08.2009 року –1000,00 грн. та 28.10.2009 року –5000,00 грн.
Пунктом 2.5 договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату робіт в термін 30 (тридцяти) банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт.
В силу частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з зазначеним вище актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2008 року акт форми КБ-2в за червень 2007 року був підписаний сторонами 27.06.2007 року, акти форми КБ-2в за липень 2007 року –30.07.2007 року, акти форми КБ-2в за серпень 2007 року –31.08.2007 року, акти форми КБ-2в за вересень 2007 року –30.09.2007 року та акт форми КБ-2в за листопад 2007 року –30.11.2007 року.
Відповідно до частини 1 статті 73 КЗпП України 28 червня, 24 серпня, 1 та 7 січня є святковими днями, в які робота не провадиться.
З огляду на вказане, за роботи, виконані в червні 2007 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 09.08.2007 року, за роботи, виконані в липні 2007 року, –у термін до 11.09.2007 року, за роботи, виконані в серпні 2007 року, –у термін до 12.10.2007 року, за роботи, виконані в вересні 2007 року, –у термін до 09.11.2007 року, за роботи, виконані в листопаді 2007 року, –у термін до 15.01.2008 року.
Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 31/211 від 18.06.2009 року, зобов’язання з оплати робіт відповідач виконав частково та з порушенням строку, встановленого договором.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України якщо боржник не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, він вважається таким, що прострочив.
В силу частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Частиною 1 статті 229 ГК України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Таким чином, відповідальність за порушення грошового зобов’язання наступає незалежно від наявності вини.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Пунктом 5.4 договору сторони обумовили, що за порушення термінів остаточного розрахунку, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування, від суми невиплачених в строк коштів за кожен день прострочення.
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Як зазначалося вище, за роботи, виконані в червні 2007 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 09.08.2007 року, за роботи, виконані в липні 2007 року, –у термін до 11.09.2007 року, за роботи, виконані в серпні 2007 року, –у термін до 12.10.2007 року, за роботи, виконані в вересні 2007 року, –у термін до 09.11.2007 року, за роботи, виконані в листопаді 2007 року, –у термін до 15.01.2008 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 10.08.2007 року, 12.09.2007 року, 13.10.2007 року, 10.11.2007 року та 16.01.2008 року відповідно.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Тому, за прострочення оплати робіт, виконаних в червні 2007 року, нарахування пені можливе по 09.02.2008 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в липні 2007 року, –по 11.03.2008 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в серпні 2007 року, –по 12.04.2008 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в вересні 2007 року, –по 09.05.2008 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в листопаді 2007 року, –по 15.07.2008 року.
Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.
Враховуючи зазначене, пеню за прострочення оплати робіт суд розраховує в межах періодів, заявлених позивачем.
Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в серпні 2007 року, складає:
386541,10 грн. * 16 % * 17 (з 13.10.2007 року по 29.10.2007 року) / 365 = 2880,53 грн.
Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в вересні 2007 року, складає:
640299,98 грн. * 16 % * 3 (з 10.11.2007 року по 12.11.2007 року) / 365 = 842,04 грн.
490299,98 грн. * 16 % * 44 (з 13.11.2007 року по 26.12.2007 року) / 365 = 9456,74 грн.
290299,98 грн. * 16 % * 2 (з 27.12.2007 року по 28.12.2007 року) / 365 = 254,51 грн.
98832,93 грн. * 16 % * 3 (з 29.12.2007 року по 31.12.2007 року) / 365 = 129,97 грн.
98832,93 грн. * 20 % * 107 (з 01.01.2008 року по 16.04.2008 року) / 366 = 5778,76 грн.
Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в листопаді 2007 року, складає:
126758,88 грн. * 20 % * 107 (з 16.01.2008 року по 16.04.2008 року) / 366 = 7411,58 грн.
Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір пені за прострочення оплати виконаних робіт складає 26754,13 грн.
Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 26754,13 грн.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Розмір збитків від інфляції за прострочення оплати робіт, виконаних в серпні 2007 року, складає:
386541,10 грн. * 102,9 % –386541,10 грн. = 11209,69 грн.
Розмір збитків від інфляції за прострочення оплати робіт, виконаних в вересні 2007 року, складає:
490299,98 грн. * (102,2 % * 102,1 %) –490299,98 грн. = 21082,90 грн.
98832,93 грн. * (102,9 % * 102,7 % * 103,8 % * 103,1 % * 101,3 %) –98832,93 грн. = 14429,61 грн.
92832,93 грн. * (100,8 % * 99,5 %) –92832,93 грн. = 278,50 грн.
77832,93 грн. * (99,9 % * 101,1 % * 101,7 % * 101,5 % * 102,1 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 %) –77832,93 грн. = 12064,10 грн.
67832,93 грн. * (99,8 % * 100,8 % * 100,9 %) –67832,93 грн. = 1017,49 грн.
Розмір збитків від інфляції за прострочення оплати робіт, виконаних в листопаді 2007 року, складає:
126758,88 грн. * (122,3 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 % * 100,8 % * 100,9 %) –126758,88 грн. = 43858,57 грн.
Отже, за перерахунком суду загальний розмір збитків від інфляції за прострочення оплати виконаних робіт складає 103940,86 грн.
Вище вказувалося, що позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.
Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню у розмірі 103057,67 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, однак недоплатив необхідної суми державного мита у розмірі 330,01 грн.
Частиною 2 статті 46 ГПК України передбачено, що в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.
Враховуючи зазначене, суд стягує з позивача в дохід державного бюджету України недоплачену сума державного мита у розмірі 330,01 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 229, 230, 232 ГК України, статтями 530, 549, 612, 614, 625 ЦК України, статтями 33, 35, 46, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Київське будівельне управління МВС України»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 26; ідентифікаційний код 08582757) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Малого виробничо-комерційного приватного підприємства «Сові»(04060, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 32; ідентифікаційний код 16402077) пеню у розмірі 26754 (двадцять шість тисяч сімсот п’ятдесят чотири) грн. 13 коп., збитки від інфляції у розмірі 103057 (сто три тисячі п’ятдесят сім) грн. 67 коп., 1298 (одну тисячу двісті дев’яносто вісім) грн. 12 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Малого виробничо-комерційного приватного підприємства «Сові»(04060, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 32; ідентифікаційний код 16402077) в дохід державного бюджету України недоплачену сума державного мита у розмірі 330 (триста тридцять) грн. 01 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –15.02.2010 року.
Судове рішення № 10009543, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 27/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: