Рішення № 100094556, 20.09.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1556/19

2/0187/83/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2021 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., за участі позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Долгова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення спадкоємця від права на спадкування за законом та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: Петриківська державна нотаріальна контора,

В С Т А Н О В И В:

20.09.2019 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про усунення спадкоємця від права на спадкування за законом та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: Петриківська державна нотаріальна контора.

У позові заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідача - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на два житлових будинки з надвірними будівлями та земельну ділянку з кадастровим номером № 1223780800:02:007:1203 площею 0,2500 га, які розташовані по АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті мати залишила заповіт на усе своє майно на свого онука, сина позивачки - ОСОБА_4 . Відповідачу було відомо про волевиявлення матері, проте він звернувся із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері, а пізніше звернувся до суду із позовом про визнання заповіту матері недійсним.

ОСОБА_1 звернулась до Петриківської державної нотаріальної контори із заявою про отримання Свідоцтва про право на спадщину після смерті матері лише у серпня 2019 року після ухвалення судового рішення у справі про визнання заповіту матері недійсним, але 28.08.2019 їй було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого строку.

На підставі того, що позивачка доглядала свою матір до дня смерті та постійно мешкала із нею на час відкриття спадщини, а відповідач ухилявся від надання допомоги своїй матері, яка була у безпорадному стані, враховуючи наявність заповіту матері та судові тяжби щодо визнання його недійсним, ОСОБА_1 просить усунути ОСОБА_2 від права спадкоємства за законом спадку, яке відкрилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , до складу якого увійшли усі її права і обов`язки, що існували на момент її смерті та визнати поважною причину пропуску нею терміну для прийняття спадку і визначити додатковий строк, достатній для надання нею заяви про прийняття спадку.

18.10.2019 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження у вказаній справі, визначено справу розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

19.05.2019 відповідачем ОСОБА_2 до суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі, оскільки у позивача відсутні докази, якими вона обґрунтовує свої вимоги про усунення його від спадкування. Відповідач зазначає, що він після смерті їхнього батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав з матір`ю та допомагав їй. Зокрема з 01.03.2015 по 31.05.2016 оформив державну допомогу по догляду за матір`ю. Восени 2016 у зв`язку з скрутним матеріальним становищем відповідач був вимушений поїхати на заробітки до іншої області. Після того як 16.09.2016 його матір зламала тазобедренну кістку, позивачка забрала її на певний час до себе. Про травму матері йому було відомо, однак забрати її додому не було можливості, оскільки лікарі заборонили її транспортувати. Після цього він неодноразово відвідував свою матір та допомагав чим міг до її смерті. Крім того, вважає, що заявлена позивачкою причина пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини відповідно до чинного законодавства не є поважною, а тому для поновлення такого строку відсутні законні підстави.

09.01.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якого позивачка заперечує той факт, що відповідач їздив на заробітки. Вважає, що він фактично покинув матір напризволяще, внаслідок чого вона отримала травму ноги. Державну допомогу по догляду за матір`ю відповідач витрачав на власні потреби. За ввесь час поки матір перебувала на утриманні позивача, відповідач не витратив жодної копійки на її утримання. Не надав він також жодної допомоги під час її поховання. Позивач вважає, що дії відповідача свідчать про навмисне усунення від догляду за матір`ю, адже він мав для цього всі об`єктивні можливості

03.03.2020 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області підготовче провадження в цивільній справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Долгов О.О. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та посилаючись на обставини, що зазначені в позовній заяві просили їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа Державний нотаріус Петриківської державної нотаріальної контори Могильна Л.Г. у судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності третьої особи.

Із матеріалів спадкової справи № 121/2017 заведеної на майно померлої ОСОБА_3 судом встановлено, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_4 .

В матеріалах спадкової справи міститься заповіт ОСОБА_3 від 21 вересня 2016 року посвідчений Третьою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою Дніпропетровскої області за № 1-1982, яким все своє майно остання заповідала ОСОБА_4 .

Крім того, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 17.11.2015 звернувся ОСОБА_2 якому 01.08.2017 постановою державного нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки наявний заповіт спадкодавця від 21.09.2016 посвідчений Третьою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30.07.2019 визнано недійсним заповіт ОСОБА_3 , посвідчений Третьою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області за № 1-1982 від 21 вересня 2016 року.

Постановою Державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори Могильною Л.Г. від 08.08.2019 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із пропущенням строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач, обґрунтовуючи поважність пропуску для подання заяви про прийняття спадщини, посилається на те, що оскільки на час смерті заповідача ОСОБА_3 існував заповіт, яким вона все своє майно заповіла її внуку ОСОБА_4 , то у позивача протягом шестимісячного строку після відкриття спадщини були відсутні підстави для спадкування майна. І лише після того як було скасований вищезазначений заповіт у неї з`явилася можливість для спадкування майна за законом, однак для цього їй має бути поновлений строк для подачі відповідної заяви до нотаріальної контори.

Вказані доводи позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема вищенаведеною копією заповіту ОСОБА_3 , посвідченого Третьою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року та рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30.07.2019, яким вказаний заповіт визнано недійсним.

Зазначені позивачем обставини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд вважає поважними, оскільки дійсно на час існування заповіту ОСОБА_3 від 16.09.2016, подання позивачем зави про прийняття спадщини не мали б для неї жодного юридичного наслідку. Однак позивач відразу ж скористалася своїм правом на спадкування за законом, після того як воно у неї виникло внаслідок визнання заповіту від 16.09.2016 недійсним.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визначення для неї додаткового строку для прийняття спадщини є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим вважає за необхідне їх задовольнити шляхом надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини терміном два місяці.

Разом з тим, позовні вимоги про усунення відповідача від права на спадкування за законом, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у пункті 6 постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного кодексу України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

ВС зазначав, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

А ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини (постанова від 30.08.2019 у справі № 589/3209/16-ц, постанова від 22.10.2018 у справі № 644/7044/15-ц).

Згідно довідки управління соціального захисту населення ОСОБА_2 одержував допомогу з 01.03.2015 по 31.08.2016 на догляд за ОСОБА_3 , 1938 р.н. інваліда ІІ групи внаслідок психічного розладу.

З довідки, виданої головним лікарем КНП КМР «ЦПМСД №1» від 07.09.2019 слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 мешкала за адресою АДРЕСА_2 та знаходилася на диспансерному обліку в КНП КМР «ЦПМСД №1» у сімейного лікаря з вересня 2016 року з діагнозом Дифузійний кардіосклероз, закритий перелом шийки правого стегна. За період з 16.09.2016 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 оглядалася сімейним лікарем вдома, була не мобільна та потребувала постійної сторонньої допомоги.

З вищенаведених доказів підтверджується, що в період з 16.09.2016 до 11.01.2017, тобто до дня смерті ОСОБА_3 , остання дійсно перебувала в безпорадному стані та потребувала сторонньої допомоги. Вказану допомогу вона здебільшого отримувала від позивача по справі ОСОБА_1 .

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідач по справі ОСОБА_2 вчиняв якісь умисні дії чи допускав бездіяльність, спрямовані на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавиці ОСОБА_3 .

Судом досліджено покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які кожен окремо, в судовому засіданні пояснили, що позивач приймала участь в житті своєї матері, в той час коли вона перебувала по АДРЕСА_1 . Позивач надавала матері продукти харчування та допомагала в побуті. Після травмування ОСОБА_3 позивач перевезла її до свого місця проживання та здійснювала за нею догляд. При цьому всі вказані свідки пояснили, що відповідач ОСОБА_2 був відсутній за місце проживання матері через постійні відрядження за межі області.

Відсутність відповідача біля матері під час його відряджень на заробітках, суд розцінює як об`єктивні обставини, що пов`язані зі скрутним матеріальним становищем відповідача. Позивачем не надано доказів того, що відсутність відповідача була пов`язана з намаганням останнього уникнути обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, а не з необхідністю здобуття коштів, як джерела для існування. При цьому, факт відсутності відповідача саме в зв`язку з способом роботи, яка пов`язана з постійними тривалими відрядженнями на значні відстані, визнається позивачем.

Судом встановлено, що після того як спадкодавиця ОСОБА_3 отримала травму ноги, внаслідок якої втратила можливість самостійно забезпечити умови свого життя, вона почала проживати разом зі своєю дочкою - позивачкою по справіОСОБА_1 , від якої отримувала необхідну допомогу, догляд та піклування. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що у спадкодавиці ОСОБА_3 існували якісьпотреби в допомозі саме від відповідача по справі ОСОБА_2 , який би в свою чергу усвідомлюючи свій обов`язок в наданні такої допомоги та маючи об`єктивну можливість його виконати, умисно ухилився від його виконання.

З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав в задоволенні позовних вимог позивача про усунення спадкоємця ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 158, 265, 268, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення спадкоємця від права на спадкування за законом та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: Петриківська державна нотаріальна контора, задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКП НОМЕР_1 ) додатковий строк, два місяці з дня набрання рішення законної сили для подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Петриківська державна нотаріальна контора, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. О. Говоруха