Ухвала суду № 100092518, 30.09.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:757/3302/20-ц

Провадження №: 2/755/6711/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.

при секретарі судових засідань - Ковшобі А.К.

за участю

представника відповідача Комунального підприємства «Дирекції Будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва» - Кролау О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Дирекції Будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва» (вул. Петра Болбочана, 6, м.Київ, 01014) про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

23.01.2020 року до Печерського районного суду м.Києва звернувся позивач ОСОБА_1 , який діяв через свого представника: Кіктева Володимира Васильовича , до Комунального підприємства «Дирекція Будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що 16.10.2019 року рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі №755/16589/18 задоволено позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція Будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва» до ОСОБА_1 , зобов`язано ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ) звільнити земельну ділянку площею 622,93 кв.м., що знаходиться на території, яка відведена КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» для будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві за адресою: АДРЕСА_3 , після оплати Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» ОСОБА_1 компенсації в розмірі 974 688,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (01.014, м. Київ, вулиця П.Болбочана, 6, ЄДРПОУ 05445267) судові витрати в розмірі 23 162,00 грн. 31.10.2019 року між сторонами спору був укладений договір про добровільне виконання рішення суду від 16.10.2019 року, за яким ОСОБА_1 отримав компенсацію і розмірі 951 526,00 грн. за вирахуванням оплати судових витрат в розмірі 23 162,00 грн. і в цей же день земельна ділянка, гараж, свердловина і зелені насадження згідно Акту №1 приймання-передачі земельної ділянки, що є додатком до договору від 31.10.2019 року, повторно ОСОБА_1 були передані КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва». Оскільки КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» сплатило ОСОБА_1 компенсацію без урахування вимог ст.ст.526, 530, 599, 625 ЦПК України і Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», останній просив стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 296 519,21 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 100 095,24 грн. і пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 166 454,13 грн., а також у відшкодування моральної шкоди позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 250 000,00 грн.

23.01.2020 року вказану позовну заяву передано в провадження судді Вовк а С.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

27.01.2020 року ухвалою Печерського районного суду м.Києва, в порядку ч. 1 ст.31 ЦПК України, матеріали цивільної справи №757/3302/20-ц передано за підсудністю до Дніпровського районного суд м.Києва.

01.04.2020 р. розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва Коровичем О.С. №95, на підставі листа судді Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилової О.В. від 26.03.2020 р., було скасовано автоматизований розподіл судової справи №757/3302/20-ц, провадження №2/755/2891/20 з направленням справи до Печерського районного суду міста Києва для виконання вимог Цивільного процесуального кодексу України. Справа надійшла до Печерського районного суду міста Києва 03.04.2020 р., про що свідчить дата реєстрації та вхідний номер на супровідному листі Дніпровського районного суду міста Києва.

16.09.2020 року керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва Коровичем О.С. цивільну справу 757/3302/20-ц було повторно направлено до Печерського районного суду м.Києва для виконання вимог Цивільного процесуального кодексу України.

11.08.2021 року вказана цивільна справа надійшла до Дніпровського районного суду міста Києва. 16.08.2021 року зазначену справу передано в провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Як вбачається з матеріалів справи, секретарем судового засідання Печерського районного суду міста Києва Брачун О.О складена довідка без номеру та дати про те, що відправлення судових рішень не здійснюється, у зв`язку з відсутністю фінансування витрат на здійснення відправлень поштової кореспонденції, що пов`язано з дефіцитом поточних видатків на забезпечення здійснення судочинства.

18.08.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

30.09.2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Кіктєва В.В. про заміну позивача у справі на правонаступника, тобто належного позивача ОСОБА_4 , у зв`язку із смертю позивача ОСОБА_1 . На підтвердження обставин, якими обґрунтоване заявлене клопотання, додано копії: свідоцтва про смерть позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідку про причину смерті, копію свідоцтва про народження, паспорта, ідентифікаційного коду ОСОБА_4 , Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, свідоцтва про право на спадщину за законом, договір про надання правничої допомоги від 05.10.2020 року, оригінал ордеру №259380.

У підготовчому засіданні представник відповідача Комунального підприємства «Дирекції Будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва» - Кролау О.В. заперечувала проти задоволення заявленого клопотання, посилаючись на положення п.7 ч. 1 ст.255 ЦПК України, оскільки настала смерть позивача, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

23.01.2020 року представник позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом, за яким ухвалою суду від 18.08.2021р. було відкрите провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися з позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Водночас, за правилами п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Як з`ясувалося у підготовчому засіданні, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, проте на день відкриття провадження у справі вже втратив свою цивільну правоздатність, тобто ОСОБА_1 помер у період часу після звернення з позовом до суду (23 січня 2020 року), і до відкриття провадження у справі за його позовною заявою (18 серпня 2021 року), а саме - 09 березня 2020 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданим Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 09 березня 2020 року (актовий запис №4064).

Суд зауважує, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Так норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У своїй постанові від 16.05.2018р. (справа № 183/4229/14), Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається у випадках, якщо права або обов`язки одного із суб`єктів спірних матеріальних правовідносин в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. У зв`язку з чим процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

У пунктах 35, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 в справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20) міститься правовий висновок, що цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) міститься висновок, що: "якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі".

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ще до відкриття провадження у цивільній справі за його позовом, статусу сторони у справі ОСОБА_1 не набув.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст.55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, оскільки залучення правонаступників особи, що померла до відкриття провадження у справі - суперечить принципам цивільного судочинства.

Чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка до відкриття провадження у справі померла та її правоздатність, відповідно до вимог ст.25 ЦК України, була припинена, а отже в силу зазначених норм права фізична особа не могла бути стороною у справі, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Разом з тим, суд враховує, що залучення судом правонаступників позивача, який помер ще до відкриття провадження у справі, потребує зміни підстав та предмету позову через те, що вимоги кредитора до боржника за зобов`язаннями і вимоги спадкоємця кредитора до боржника мають різні матеріально-правові підстави, що, у свою чергу, порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положенням ст.49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову, а тому суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі ст.255 ЦПК України, згідно п.7 ч.1 якої настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою, а, як вже зазначалося вище, залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.

Аналогічна правова позиція з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред`явленні до осіб, що померли на момент пред`явлення позовів, висловлена Верховним судом у постановах від 16.05.2018 року, у справі №183/4229/14-ц, 07.03.2018 року у справі №320/13096/13-ц, 14.02.2018 року у справі №310/10284/15, 16.01.2018 року у справі №654/3928/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

З матеріалів справи судом вбачається, що позивач при зверненні до суду судовий збір не сплачував, просив звільнити його від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на майновий стан та онкозахворюваність.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 255, 256, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Дирекції Будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва» (вул. Петра Болбочана, 6, м.Київ, 01014) про стягнення матеріальної та моральної шкоди - закрити.

Роз`яснити сторонам, що в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.

Суддя І.В.Коваленко