Рішення № 100090812, 25.08.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/745/20

Провадження №2/367/1796/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 серпня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань - Бичок Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в поряду спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в поряду спадкування за заповітом в якій просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/6 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 - чоловік ОСОБА_1 16 березня 2007 року ОСОБА_5 склав заповіт. Згідно вказаного заповіту спадкодавець заповів все своє майно дружині - ОСОБА_1 та дочці - ОСОБА_2 . Спадкодавцю належало 3/8 частин будинку АДРЕСА_1 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, 17296, від 28 квітня 1949 року. У визначений законом шестимісячний строк, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяви до Ірпінської нотаріальної контори про прийняття спадщини. Була заведена спадкова справа № 272 ( 2007р.). Після смерті спадкодавця, його дочка - ОСОБА_2 , забрала правовстановлюючі документи на спадкове майно, будинкову книгу, технічний паспорт на будинок й категорично відмовилась їх надати ОСОБА_1 . Таким чином не маючи правовстановлювальних документів ОСОБА_1 не має можливості отримати свідоцтво про спадщину за заповітом. Також зазначає, що було не можливо було отримати дублікат правовстановлюючого документа, оскільки відповідно до архівної довідки від 14 червня 2018 року, документи нотаріального діловодства та архів Першої Київської державної нотаріальної контори на відповідне державне зберігання до Київського державного нотаріального архіву передані з 1951 року по 1979 року. ОСОБА_1 стверджує, що тривалий час сподівалась, що ОСОБА_2 приїде та вони разом підуть до нотаріуса й отримають свідоцтво про спадщину за заповітом. Проте жодного разу після смерті спадкодавця відповідач так і не приїхала в м. Буча. Відповідач взагалі не цікавиться спадковим майном, його доглядом чи утриманням. Зазначає, що весь час проживала і проживає в частині будинку, що належала спадкодавцю з 1990 року.

Враховуючи вищевказане, вік позивачки та втрати сподівань на приїзд відповідача та наданні нею правовстановлюючих документів на вказану частину будинку і в позивачки відсутня можливість в позасудовому порядку оформити свої права на спадкове майно, то для захисту своїх прав вона вимушена звернутися до суду.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

18 серпня 2020 року представником позивача було надано заяву про витребування доказів, в якому просить витребувати з Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області копію спадкової справи № 272 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 серпня 2020 року, було витребувано з Ірпінської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 272 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18 листопада 2020 року від Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області на виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 19 серпня 2020 року було надано фотокопію спадкової справи № 272/2007 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5

28 квітня 2021 року до Ірпінського міського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимоги, в якій просила прохальну частину розглядати в такій редакції, а саме: визнати за ОСОБА_1 , право власності на 3/16 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12 липня 2021 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було залучено до участі в цивільній справі № 367/745/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в поряду спадкування за заповітом, в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Позивач у судове засідання не з`явилася, проте її представник адвокат Романенко Г.М. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, уточненні позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, правом на подання відзиву не скористалася, про час, дату та місце судового розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи - Ірпінської міської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, третя особа просила справу розглянути за її відсутності.

Треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 повторно виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції у Київській області 28 серпня 2015 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с.6).

Відповідно до копії заповіту ОСОБА_5 , заповів все своє майно дружині - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 16 березня 2007 року за реєстровим №3-654 було посвідчено державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Харченком К.В. (а.с.7).

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі підтверджується реєстрація заповіту № 42000587, бланк серія ВЕК 062109, номер в реєстрі № 3-654, заповідач ОСОБА_5 (а.с.8).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 повторно виданого 30 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції у Київській області, 24 липня 1990 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що Виконавчим комітетом Бучанської селищної ради міста Ірпеня Київської області, 24 липня 1990 року складно відповідний актовий запис №117 (а.с.9).

ОСОБА_5 мав у власності 3/8 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 170,7 кв. м, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 110436223 від 12 січня 2018 року (а.с.16).

Відповідно до копії акту депутата Бучанської міської ради на звернення заявниці про встановлення факту проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі родинних відносин. 24 липня 1990 року, ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_5 та з 1990 року і по сьогоднішній день постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Доглядала за чоловіком. Після смерті чоловіка ОСОБА_5 на сьогоднішній день доглядає за будинком, сплачує всі комунальні послуги (а.с.14).

Як видно із матеріалів витребуваної спадкової справи ОСОБА_5 ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 30 квітня 2007 року ( а.с. 57).

ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 20 вересня 2007 року ( а.с. 58).

Отже, ОСОБА_1 відмовлено, у видачі свідоцтва про право спадщину за заповітом, на 3/8 частини спадкового майна, зазначивши, що спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , відповідно до заповіту, посвідченого Харченком К.В., державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області 16 березня 2007 року за № 3-654 є його дружина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до інформації наданої Комунальним підприємством «Бучанське бюро технічної інвентаризації» 16 листопада 2015 року за № 429 на запит нотаріальної контори, ОСОБА_5 значиться власником 3/8 частин будинку АДРЕСА_1 , на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Першою Київською ДНК 28 квітня 1949 року за реєстровим № 17296, а також звернуто увагу на те, що: «...записи в реєстраційних книгах (з 1940-2000 роки) вносилися не в хронологічному порядку чи вносилися з істотними помилками...». Згідно архівної довідки № 1607/01-17 від 14 червня 2018 року встановлено, що документи нотаріального діловодства та архів Першої Київської державної нотаріальної контори на відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву передані лише з 1951-1979 р. р., тобто документи видані в 1949 році в архіві відсутні. Беручи до уваги всі вищевикладені факти. Ірпінська міська державні нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/8 частини будинку АДРЕСА_1 , що залишився після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , так як відсутній правовстановлюючий документ (а.с.19).

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідну до ст. 16 ЦК України визнання права с одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15, статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Судом встановлено, що спадкодавцем ОСОБА_5 складено заповіт. Спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщину прийняли, оскільки в шестимісячний строк звернулися з заявою про прийняття спадщини.

Належність спадкодавцю спадкового майна доведено належними та допустимими доказами.

Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , спадщину прийняла, інші особи претензій до спадкового майна не ставлять, позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4,12,81,247, 263-268 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в поряду спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) право власності на 3/16 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук