Ухвала суду № 100089518, 04.10.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/33443/20

Провадження № 2-п/947/99/21

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заочного рішення

04.10.2021 року

Київський районний суд м. Одеси, головуючий суддя - Куриленко О.М.,

за участю представника заявника – Котляр Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2020 року у справі № 947/33443/20 за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2021 року представник заявника звернувся до суду з заявою, в якій просить: поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Одеси від 11.12.2020 року. Переглянути заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2020 року. Скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Представник позивача у справі Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали додані до заяви, суд доходить до висновку про те, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 947/33443/20 за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2020 року позовну заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», код за ЄДРПОУ 34674102, що знаходиться за адресою: 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 7393 грн. 55 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки адресно-довідкового бюро (а.с. 19) відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту № 11 від 12.11.2020 року, з 12.11.2020 року припиняється відправка вихідної кореспонденції у зв`язку з відсутністю маркованої продукції, у зв`язку з чим 02.12.2020 року на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про дату, час і місце розгляду справи щодо ОСОБА_1 .

Разом з цим, відповідач не надав суду доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, наявності заборгованості в іншому обсязі, квитанцій про оплату тощо.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2020 року у справі № 947/33443/20 за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі непогодження з висновком суду, вона має можливість оскаржити рішення до Одеського апеляційного суду в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Суддя Куриленко О. М.