Ухвала суду № 100089495, 30.09.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4873/21

Провадження № 2/0274/1537/21

УХВАЛА

30.09.2021 м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі - Суд), перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі законного представника (опікуна) ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя осба - Служба у справах дітей Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла вказана позовна заява.

Ознайомившись із її матеріалами, суд дійшов наступного висновку.

Кожна особа має право, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн. 00 коп.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.).

Крім того, у частині 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_2 посилається на п. 7 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», яким передбачено, що громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулись із заявами до суду, щодо захисту прав та інтересів інших осіб, звільняються від сплати судового збору.

Контитуційний Суд України в рішенні від 28.11.2013 р. №12-рп/2013 надав офіційне тлумачення п.7 ч.1 ст.5 ЗУ "Просудовий збір" та відзначив, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, перелік котрих наведено в ст.45 ЦПК України "Участь в цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб" (в редакції на час конституційного звернення). На даний час дане питання закріплено в ст.56 ЦПК України.

Так, стаття 56 ЦПК України регулює участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Разом з цим, статтею 59 ЦПК України визначено законних представників малолітніх та неповнолітніх осіб віком до вісімнадцяти років.

Посилання позивачем на п. 7 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору, не можна прийняти до уваги, оскільки зазначеною нормою звільнені від сплати судового збору лише громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб (ст.56 ЦПК України).

При цьому, очевидно, що в інтересах неповнолітного ОСОБА_1 позов заявлено його законним представником (опікуном).

Відтак, законом не передбачено право опікуна на звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду.

Водночас, у разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_2 просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі, посилаючись на те, що вона самостійно виховує онука, не отримує аліментів, має невелику пенсію.

До клопотання додано довідку-розрахунок Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 18.06.2019, відповідно до якої станом на 31.12.2018 заборгованість по аліментах у ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 стновить 74522, 88 грн.

Відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється нормами Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про судовий збір».

Так, відповідно до вимогст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічне положення міститьст. 136 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом наведених правових норм підставою звільнення від сплати судового збору є такий майновий стан сторони, що утруднює виконання обов`язку сплатити судовий збір. Суд вправі постановити ухвалу про відстрочення сплати судового збору, враховуючи незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони і остання повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.

Аргументом заявника щодо відстрочення сплати судового збору є те, що вона отримує невелику пенсію, не отримує аліментів.

Проте, будь-яких доказів на підтвердження розміру доходів заявника суду не надано. Подана ж довідка-розрахунок щодо наявності заборгованості по сплаті аліментів не може бути прийнята судом до уваги, оскільки така датована 18.06.2019 та стосується заборгованості станом на 31.12.2018.

В даному випадку позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, а відтак, розмір судового збору становить 2724,00 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 необхідно подати суду довідку про розмір річного доходу заявника - фізичної особи за попередній календарний рік або докази сплати судового збору у належному розмірі.

Судовий збір сплачується за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA588999980313121206000006825, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____ , Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185,260,261,353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі законного представника (опікуна) ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя осба - Служба у справах дітей Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Копію цієї ухвали направити позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Б.Большакова