Рішення № 10008819, 16.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 червня 2010 р.           Справа 6/254-09

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроФід Україна"

до:Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта"

Про стягнення 139218,35 грн.

Головуючий суддя Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

          позивача : О.Опанасенко ( дор. від 15.10.2008)

          відповідача : М.Сологуб (дор. від 22.03.10

Місце розгляду справи : приміщення суду к.1107

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення заборгованості з урахуванням інфляції 132753,98 грн., 6464,37 річних за договором № 09/2007/П від 26.01.2007 р.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 22.01.2010, зокрема стверджує, що товар , поставлений у 2007 р. без договору та частково оплачений ним у сумі 70000 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд установив, що 26 січня 2007 р. сторони уклали Договір № 09/2007/П, предметом якого є купівля - продаж товару у кількості та асортименті відповідно до накладних, що оформлюються до кожної поставки.

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом поставки є кормові добавки ( премікс): АF-408(CK-11); АF-213К; АF-214К; АF-215К.

Пунктами 3.1-3.2 Договору встановлено, що оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця згідно виставленого рахунку-фактури. Відстрочка платежу 30 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної.

Додатком №1 до Договору № 09/2007/П від 26.01.2007 р. встановлено, що ціни на продукцію "Агрофід" становлять: Суперпрестартер для поросят № рецепта АF 408 – 925 євро; Премікс для дорощування АF 213 – 2690 євро; Премікс для відкорму АF 214 – 1600 євро; Премікс для свиноматок АF 215 – 1874 євро. Ціни вказані у євро з урахуванням НДС. Оплата здійснюється в гривнях по курсу НБУ на день виставлення рахунку.

Із зазначених умов Договору № 09/2007/П від 26.01.2007 р. та Додатку №1 до Договору не вбачається, за яку одиницю товару визначена ціна.

Відповідно до загальних положень цивільного законодавства про договір та купівлю –продаж ціна є істотною умовою договору купівлі- продажу (поставки).

Відповідно до ч.2 ст. 189 Господарського Кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна визначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах ( контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Проаналізувавши вищезазначені норми Договору № 09/2007/П від 26.01.2007 р. та Додатку №1 до Договору суд дійшов висновку, що в договорі відсутня така істотна умова , як ціна за одиницю товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Суд дійшов висновку, що Договір № 09/2007/П від 26.01.2007 р. є неукладеним в зв’язку із відсутністю у ньому істотної умови про ціну .

Матеріалами справи встановлено, що позивач поставив відповідачу товар – премікси за накладною № А-00000026 від 26.01.2007 р. , дорученням ЯЛА №897678 від 25.01.2007 р. на суму 16925 грн. 30 коп., накладною № А-00000049 від 08.02.2007 р. , дорученням ЯЛА №897694 від 08.02.2007 р. на суму 17148 грн. 05 коп., накладною № А-00000079 від 23.02.2007 р. , дорученням ЯЛА №844864 від 22.02.2007 р. на суму 18933 грн. 47 коп., накладною № А-00000133 від 23.03.2007 р. , дорученням ЯНА №844885 від 15.03.2007 р. на суму 18543 грн. 58 коп., накладною № А-00000154 від 06.04.2007 р. , дорученням ЯНА №844907 від 05.04.2007 р. на суму 18897 грн. 64 коп., а всього на суму 90448 грн. 04.

На оплату вказаних накладних позивачем виставлені рахунки фактури: № А00000030 від 25.01.2007 р., № А00000053 від 8.02.2007 р. , №А00000087 від 23.02.2007 р.,№00000139 від 23.03.2007 р., № А00000161 від 06.04.2007 р.

Такі дії сторін свідчать про виникнення між ними правовідносин купівлі-продажу, які регулюються нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, наявність зобов'язання у відповідача щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України.

За таких обставин судом встановлений факт отримання товару відповідачем за видатковими накладними , що є самостійною підставою виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно повідомлення ОТП Банку ( копія листа від 6.11.2009 № 27-3-1/2384 з додатком в матеріалах справи) у 2007 р. від ПСП "Еліта" на рахунок позивача надійшли кошти у сумі 70000 грн. , в т. р. 40000 грн. за премікси по рах. 595 від 21.12.06 р., 10000 грн. за премікси рах 25 від 22.02.07 , 10000 грн. за добавки по рах. 3521.03.07 р., 10000 за добавки кормів по рах 328 від 04.04.2007 р. ( а.с. 17-18).

Призначення платежу у вказаних виписках не відповідають номерам рахунків , виставлених позивачем та не містять інформації, за який саме товар здійснена оплата.

Листом №70 від 18.05.2010 р. відповідач повідомив позивача про те, що платежі на суму 70000 грн., здійснені ним у лютому - квітні 2007 р. перераховані в рахунок оплати позадоговірних поставок преміксів у 2007 р. та вимагав зарахувати ці кошти саме за ці поставки.

За повідомленням позивача, одержані ним від відповідача у 2007 р. кошти у розмірі 65980 грн. 32 коп. зараховані у рахунок попередніх поставок , здійснених у 2006 р. за договором №31/2006/П. Вказаного договору позивач суду не надав, при цьому пояснив, що його втрачено.

Позивачем на вимогу суду надані видаткові накладні та рахунки –фактури , згідно з яким відповідач у 2006 р. отримав від позивача товар – премікси.

Проаналізувавши вказані документи, суд встановив, що 21.12.06 р. позивачем був виставлений рахунок – фактура № А-00000595 на суму 15267, 228 грн. , який був оплачений відповідачем , про що свідчить банківська виписка на суму 40000 грн. від 8.02.2007 р.

Таким чином , на оплату товару, поставленого у 2006 р. слід віднести суму 15267, 228 грн., сплачену відповідачем 8.02.2007 р. з посиланням на рахунок – фактуру № 595 від 21.12.06 р.

За таких обставин заборгованість відповідача за одержаний ним від позивача товар за накладними № № А-00000026 від 26.01.2007 р. № А-00000049 від 08.02.2007 р. № А-00000079 від 23.02.2007 р. № А-00000133 від 23.03.2007 р. № А-00000154 від 06.04.2007 р. становить суму 35715 грн. 27грн. ( 90448 грн. 04 коп. – 54732 грн. 77коп.), яка підлягає стягненню судом на підставі ст.. 526 ЦК України .

Відповідно до ч.2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем поданий розрахунок інфляційних витрат за період з травня 2007 р. по жовтень 2009 р. на суму 46325 грн. 61 коп. та розрахунок 3% річних за період з 7.05.2007 по 1.11. 2009 р. на суму 6464 грн. 37коп.

Вказані нарахування здійснені позивачем на суму 86428 грн. 37 коп.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за зазначений позивачем період на суму заборгованості 35715 грн. 27грн.

Таким чином борг з урахуванням індексу інфляції за період травень 2007 р. –жовтень 2009 р. становить суму 55350 грн. 48 коп. , а відповідно збитки від інфляції за вказаний період суму 19635 грн.21 коп., а річні за період 7.05.2007 по 1.11. 2009 р. суму 2668 грн. 37 коп.

Позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції підлягають задоволенню у сумі 19635 грн.21 коп. та в частині стягнення річних у межах заявлених позовних вимог у сумі 2668 грн. 37 коп. на підставі 625 ЦК України.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню у сумі 58018 грн. 85 коп., в т. р. 35715 грн. 27грн. основного боргу, 19635 грн.21 коп. збитків від інфляції , 2668 грн. 37 коп. річних.

Судові витрати, в т. р. державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу , покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ЦК України .

          Керуючись ст.ст. 49, 82,84,85, 115,116, ГПК України ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта"( с. Війтівка Бершадського району, вул. Котовського, буд. 1, код ЄДРПОУ 31968683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофід Україна" ( с. Калинівка, Київської обл. , вул. Ігорева,12, код ЄДРПОУ 31781061) 35715 грн. 27грн. основного боргу, 19635 грн.21 коп. збитків від інфляції , 2668 грн. 37 коп. річних , 580 грн. 18 коп. витрат з держмита, 98грн. 35 коп. судових витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу,

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Говор Н.Д.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 червня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ТОВ " АгроФід Україна " (вул. Ігорева, 12, с.Калинівка, Київська область, 07443)

3 - відповідачу ПСП " Еліта " (вул. Котовського, 1, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412)