Ухвала суду № 10008711, 14.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

14 червня 2010 р. Справа № 10/174-08

за заявою:Управління Пенсійного фонду України у Барському районі м. Бар, площа Пам"яті, 17

до:ДП "Барський спиртовий комбінат", м. Бар, вул. Б. Хмельницького, 34, Вінницької області

про визнання банкрутом

Головуючий суддя Даценко М.В.

Секретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники сторін:

представник боржника, Назаренко А.І.,

арбітражний керуючий Лещенко А.М.

Державний комітет України з державного матеріального резерву, Трембанчук А.А., довіреність № 6523/0/4-09 від 30.11.09р., посвідчення № 089

В С Т А Н О В И В :

          12.11.2008 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі про банкрутство №10/174 - 08 Державного підприємства “Барський спиртовий комбінат”.

Ухвалою підготовчого засідання від 15.12.2008 року визнані безспірні вимоги заявника –Управління Пенсійного фонду України у Барському районі в сумі 512816,51 грн., призначено розпорядника майна.

02.03.09р. до суду надійшла заява № 857/0/4-09 від 24.02.09р. державного комітету України з державного матеріального резерву м. Київ про включення до складу кредиторів боржника ДП "Барський спиртовий комбінат" м. Бар з сумою 5008540,86 грн.

З них основний борг - 2476200 грн., штраф - 1601045 грн. та пеня - 931295,86 грн. нараховано за період з 19.11.05р. по 15.12.08р.

Заявник уточненням заявлених вимог б/н та дати (вх. канц. суду № 6588 від 10.06.10р.), його представник в судовому засіданні уточнив свої вимоги і просить визнати його кредитором боржника ДП "Барський спиртовий комбінат" з сумою 5096147,07 грн., з них 2598450 грн. - основний борг, 1601045,00 грн. - штраф, 896652,07 - пеня (нараховано за період з 19.11.05р. по 12.11.08р.).

Вартість неповернутих матеріальних цінностей перерахована станом на 12.11.08р.

Обгрунтовуючи свої вимоги, заявник посилається на те, що на відповідному зберіганні Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" знаходились матеріальні цінності державного резерву - мазут марки М-40 у кількості 489,000 тонн та мазут марки М-100 у кількості 530,000 тонн, які є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні боржника.

Факт закладення на відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву у боржника підтверджується двома приймальними актами форми Р-16 від 29.06.1992 року.

Станом на 1992 рік нормативним актом, який регулював питання закладення до державного резерву мазуту, була Інструкція "Про порядок приймання, зберігання і відпуску нафтопродуктів першої групи на пунктах відповідального зберігання", затверджена Постановою № И-23 організації поштовий ящик А - 1442 від 06.05.1983р. Саме ця інструкція затвердила форму приймального акта "Р-16".

Згідно з п. 4 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв", відповідальні зберігачі зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву власними силами.

Державний резерв матеріальних цінностей, згідно вищезазначеного Закону, є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України (ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв").

Також відповідно до п. 10 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129, матеріальні цінності вважаються закладеними до держрезерву після підписання акту про їх приймання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обігу, тобто приймальних актів по формі Р-16.

18 листопада 2005 року уповноваженими особами Держкомрезерву України була проведена контрольна перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку і звітності мазуту державного резерву, який знаходився на відповідальному зберіганні Державного підприємства "Барський спиртовий завод", на підставі якої складено акт. Згідно акту перевірки від 18.11.2005р. на підприємстві боржника встановлено факт самовільного відчуження матеріальних цінностей державного резерву, а саме мазуту марки М-40 - 489,000 тонн вартістю 1 605 за 1 тонну на суму 784 845,00 грн. та мазут марки М-100 - 530,000 тонн вартістю 1 540 за 1 тонну на суму 816 200,00 грн.

Вартість самовільно використаних матеріальних цінностей на момент встановлення факту незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву становить 1 601 045,00 грн., отже, 100% штраф відповідно становить 1 601 045,00 грн. Боржник - ДП "Барський спиртовий комбінат" проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що 23 червня 1992 року Вінницьке виробниче об’єднання спиртової промисловості /Вінницьке обласне державне об’єднання «Поділляспирт»/ до складу якого належав ДП "Барський спиртовий завод", своїм листом № 10-15 зобов’язало підприємство отримати на зберігання 1000 тонн топкового мазуту державного резерву, про його рух повідомляти Вінницький облнафтозбут, облік мазуту вести тільки в кілограмах. Надані заявником два акти форми Р-16 від 29.06.1992р. засвідчують те, що ДП "Барський спиртовий завод" по залізничній накладній № 868033 з Казатинської нафтобази отримав 530,0 тонн мазуту без визначення його марки, а також те, що на ДП "Барський спиртовий завод" по залізничній накладній № 868033 з 3 по 4 червня було поставлено 530000 кг. мазуту марки м-40, тобто дані з першого Акту Р-16 перенесені до другого Акту Р-16, про що свідчить залізнична накладна, а кількість мазуту визначена в кілограмах, як вимагалось у зазначеному листі №10-15. В другому Акті також вказано, що з 23 по 27 червня 1992 року групою вагонів, з визначеними номерами та тоннажем поставлено додатково мазут марки м-40 у кількості 436000 кілограм.

При визначені загальної кількості мазуту у даному Акті допущена арифметична помилка, а саме визначена кількість мазуту у 489000 кг. замість 436000 кг. Вказана арифметична помилка призвела до того, що при визначені загальної кількості поставленого мазуту марки м-40 за період з 3 по 27 червня 1992 року помилково встановлено і подано з звітом 1019 тонн замість 966 тонн.

26 вересня 1996 року спеціалістом Київської міжобласної інспекції КРУ Держкомрезерву

України та керівником і головним бухгалтером Барського спиртзаводу складений та підписаний Акт контрольної перевірки наявності матеріалів Держрезерву в якому зазначено, що приймальний Акт Р-16 на закладку мазуту від 29.06.1992р. складений з арифметичною помилкою, а саме –прийнято на облік 1019 тонн мазуту замість 966 тонн. Також вказано про необхідність спиртзаводу провести звірку реальної наявності мазуту з Вінницьким обласним управлінням Держнафтопродукт.

Щодо Акту перевірки від 18 листопада 2005 року наявності на Барському спиртзаводі мазуту держрезерву який наданий позивачем до суду, то даний Акт не підписаний директором та головним бухгалтером підприємства, по книгам обліку вхідної кореспонденції не значиться, належного підтвердження відмови від підпису посадовими особами комбінату вказаного акту немає. При ознайомлені зі змістом акту вбачається його невідповідність даним первинного бухгалтерського обліку. Так, вказано, що згідно Р-16 на спиртзавод було поставлено мазут марки М-100 в кількості 530,0 т. та мазут марки М-40 в кількості 489,0 т., всього 1019,00 тонн. Але в актах Р-16 зазначено мазут тільки марки М-40 в кількості 530000 кг. та 436000 кг., всього 966000 кг.

26 січня 1993 року Держкомрезерв України на підставі Розпорядження № 38-рс від 20.01.1993р. надав Вінницькому управлінню по забезпеченню нафтопродуктами «Извещение»за №

7/34 в якому повідомив про відпуск в січні 1993 року шести спиртовим підприємствам, у тому числі Барському спирткомбінату, топочного мазуту держрезерву, який знаходився у них на зберіганні. В «Извещении»також зазначено, що спиртзаводи зобов’язані сплатити визначені суми грошей та залізничний тариф за поставку мазуту на підприємство. В разі несплати визначеної суми у 5 денний строк вона буде стягнена з підприємства в безакцептному порядку. Отримавши від Вінницького управління по забезпеченню нафтопродуктами копію вказаного «Извещения»та рахунок з банківськими реквізитами на сплату грошей за мазут, спиртзавод 12 березня 1993 року платіжним дорученням № 249 сплатив Вінницькому обласному управлінню Держкомнафтопродукт за розбронювання на місці вартість 966 тонн мазуту, про що свідчить лист № 06-11/1399 Агропромбанку «Україна»по Вінницькій області від 29 березня 2000 року.

Згідно з п.2 ст.20 Закону України «Про підприємства в Україні»від 27.03.1991 року /був чинним до 16.01.2003р./, статті 2 Закону України «Про поставки продукції для державних потреб», пункту 5 статті 4, п.4 ст. 10, п.2 ст.11 Закону України «Про державний матеріальний резерв»зберігання матеріальних цінностей державного резерву на підприємствах, в установах і організаціях, що не входять до системи держрезерву, виконуються на договірних умовах з центральним органом виконавчої влади, якій здійснює управління державним резервом. Таким підприємствам відповідно до п.5 ст.11 Закону відшкодовуються, зокрема, витрати за зберігання матеріальних цінностей, їх перевезення. На підставі вказаних нормативно-правових актів Держкомрезерв України та його структурні підрозділи були зобов’язані свої бездоговірні правовідносини з юридичними особами переоформити в договірні.

Барський спиртовий комбінат ніколи договірних зобов’язань з Держкомрезервом на зберігання матеріальних цінностей, в яких передбачаються права, обов’язки і відповідальність сторін, не укладав, відшкодування витрат за зберігання не отримував, транспортні послуги за поставку мазуту на підприємство сплатив за рахунок власних коштів.

Спирткомбінат вважає, що підставою оформлення Актів Р-16,отримання 966 тонн мазуту є вказаний лист ВОДО «Поділляспирт»від 23.06.1992 року. Саме на підставі цього адміністративного акту були встановлені безпосередньо з ВАТ «Вінницянафтопродукт», а не з Держкомрезервом України, бездоговірні правовідносини.

Стаття 12 Закону України «Про державний матеріальний резерв» визначає, що відпуск матеріальних цінностей з держрезерву здійснюється у порядку розбронювання. За таких обставин Барський спиртовий комбінат вважає, що отримавши вказане «Извещение», виконав всі вимоги КМ України /розпорядження № 38-рс від 20.01.93р./, Держкомрезерву України та ВАТ «Вінницянафтопродукт»щодо сплати відповідної суми грошей за розбронювання 966 тонн мазуту на місці та витрат по транспортуванню мазуту на підприємство, після чого набув на цей мазут всі права власності.

Крім того, боржник, посилаючись на те, що правовідносини, що виникли із закладання матеріальних цінностей до держрезерву в 1992р., згідно з постановою Верховної Ради України від 12.09.1991р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»регулювалися Інструкцією про порядок приймання, зберігання та відпуск нафтопродуктів першої групи на пунктах відповідального зберігання, затвердженої постановою Організації поштова скринька А-1442 від 6.05.1983р.И-28. Відповідно до п.2.20 Інструкції на майнові вимоги організації п/я А-1442, його територіальних органів управління по повернення заборгованості до бюджету, які випливають з операцій нафтопродуктами першої групи, загальні та скорочені строки позовної давності не розповсюджуються. В січні 1997 року прийнятий Закон України «Про державний матеріальний резерв», який скасував вказану Інструкцію № И-28, в тому числі і пункт 2.20 щодо не розповсюдження строків позовної давності. 12 травня 2004 року Законом України № 1713-1У на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним майном, внесені зміни до статті 268 ЦК України і таким чином була поновлена вимога, на яку позовна давність не поширюється стосовно виконання зобов’язань, що випливають із Закону України «Про державний матеріальний резерв».

Факт порушення в зберіганні матеріальних цінностей держрезерву встановлений Актом комітету 26.09.1996 року. Термін позовної давності почав збігати з 25 січня 1997 року і закінчився 22 січня 2000 року. Продовження терміну позовної давності комітетом належним чином заявлено не було. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. За таких обставин Барський спиртовий комбінат заявив клопотання про застосування позовної давності.

В зв'язку з перебуванням справи в апеляційній та касаційній інстанціях, необхідністю проведення взаємозвірки, розгляд заяви державного комітету України з державного матеріального резерву м. Київ відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Розглянувши заяву, матеріали, заслухавши пояснення представників заявника, боржника, суд дійшов висновку, що клопотання боржника щодо застосування позовної давності задоволенню не підлягає, так як ст. 268 ЦК України встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Заява державного комітету України з державного матеріального резерву також задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Операції з матеріальними цінностями державного резерву - це специфічні правовідносини, які регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України від 24.01.1997р. № 51/97-ВР "Про державний матеріальний резерв".

Цей Закон визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву (далі - державний резерв).

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватись лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Як визначено ст. 2 цього Закону, відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву є зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватись цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

В абз. 11 ст. 2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" зазначено, що самовільне відчуження матеріальних цінностей державного резерву - це використання або реалізація відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву, що перебувають у нього на відповідальному зберіганні, без відповідного рішення на це центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів від 30.06.2000р. № 1041 "Про утворення державного агентства з управління державним матеріальним резервом", з метою забезпечення функціонування єдиної системи державного матеріального резерву, відповідно до Указу Президента України від 15.12.1999р. № 1572 "Про систему центральних органів виконавчої влади" на базі ліквідованого Державного комітету по матеріальних резервах у складі Міністерства економіки було утворено урядовий орган державного управління - Державне агентство з управління державним матеріальним резервом й встановлено, що Агентство є правонаступником Державного комітету по матеріальних резервах.

Указом Президента України від 07.08.2001р. № 603/2001 "Про Державний комітет України з державного матеріального резерву" на базі Державного агентства з управління державним матеріальним резервом було утворено Державний комітет України з державного матеріального резерву як центральний орган виконавчої влади, який є правонаступником Державного агентства з управління державним матеріальним резервом.

Як передбачено п. 4 "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997р. № 1129, розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву здійснюється Держкомрезервом на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, а також на інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.

Заявник, обгрунтовуючи свої вимоги, посилається на акти форми Р-16 від 29.06.1992р., відповідно до яких у боржника на відповідальному збереженні знаходились матеріальні цінності, а саме мазут марки М-40 у кількості 489,000 тонн та мазут марки М-100 у кількості 530,000 тонн, однак оглянувши акти форми Р-16 від 29.06.1992р., на які посилається заявник, судом встановлено, що мазут марки М-100 по даним актам на Барський спиртовий комбінат на відповідальне зберігання не закладався. В одному з актів Р-16 перераховані номери цистерн та зазначено "мазут (група вагонів) накладна 868 033-530,0 т.", в іншому зазначено, що прийнято по документу "мазут М-40 (група вагонів) накладна 868 033 - 530 000 кг." та по інших девяти накладних 436 000, всього 489 000 кг.

Наданим актом від 18.11.2005р. перевірки наявності кількісного стану, умов зберігання, обліку та звітності мазуту держрезерву, що знаходиться на відповідальному зберіганні ДП "Барський спиртовий комбінат", яка проведена головним спеціалістом Центрального регіону Департаменту внутрішнього фінансового контролю та Департаменту Держкомрезерву України Перелигіним М.А., стверджується, що під час перевірки рух матеріальних цінностей державного резерву прослідкувався виходячи з наданих Держкомрезервом України копій актів форми Р-16 та представлених підприємством копій повідомлення від 26.01.1993р. № 7/34 про наступний відпуск із першої групи 966,0 т. мазуту марки М-100, платіжного доручення № 249 від 12.03.1993р. в оплату розброньованих 966,0 т. мазуту державного резерву на розрахунковий рахунок Вінницького управління нафтопродуктів та листа ДАКАБ "Україна" по Вінницькій області № 06-11/1399 від 29.03.2000р. про достовірність проведеної оплати (копії вищезгаданих документів додаються).

Внаслідок проведеного аналізу представлених документів встановлено, що у 1992 та 1991 роках відповідальними особами Барського спиртового заводу та Вінницького управління нафтопродуктів під час закладки і відпуску матеріальних цінностей з державного резерву були допущені грубі порушення при оформленні документів на їх закладку та відпуск, а саме: в актах чітко не відображено, якої марки та якої якості закладався до державного резерву мазут. Крім цього, в акті від 29.06.1992р. № б/н було було допущено помилку в розрахунках кількості закладеного мазуту, що привело до різниці з обліковими даними підприємства та Держкомрезерву України по мазуту марки М-100 на 53,0 т., яку до теперішнього часу не усунуто і що не дає можливості встановити достовірність надходження мазуту марки М-40 до державного резерву у 1992р., тому у 1993 році Держкомрезервом України надавалось повідомлення № 7/34 від 26.01.1993р. про наступний відпуск 966,0 т. мазуту державного резерву марки М-100, відповідно актів форми Р-16 у 1992 році Держкомрезервом України на облік було прийнято 530,0 т. мазуту марки М-100 та 489,0 т. марки М-40. Інших актів форми Р-16 на закладку мазуту від підприємства до Держкомрезерву України не надходило.

Враховуючи викладене, посилання заявника на вищезазначені акти Р-16 та звіт боржника не можуть бути прийняті судом як доказ в обгрунтування заявлених вимог.

В уточненні від 12.05.09р. до заперечень боржник, посилаючись на те, що Барський спиртовий комбінат до 1997 року у своєму виробництві використовував топковий мазут, в зв'язку з чим для постійного постачання на підприємство мазуту між комбінатом та Вінницьким державним обласним управлінням по забезпеченню нафтопродуктами Держкомнафтопродукт, як єдиним поставщиком мазуту в регіоні, існували довгострокові господарські відносини щодо комерційних закупок мазуту.

Виконуючи свої господарські зобов'язання, обласне управління поставило комбінату в 1992 році 966 тонн мазуту марки М-40 на загальну суму 2229840 крб., що підтверджується приймальним актом від 29 червня 1992р.

Згідно повідомлення поставщика від 26 січня 1993 року № 7/34 про оплату за поставлений мазут в кількості 966 тонн 12 березня 1993 року платіжним дорученням № 249 Вінницькому обласному управлінню Держкомнафтопродукт було сплачено 34249723 крб. за 966 тонн мазуту марки М-40, після чого спирткомбінат набув всі законні права на власність вказаної кількості мазуту.

Агропромисловий банк "Україна" в Вінницькій області своїм листом від 29 березня 2000р. № 06-11/1399 за підписами керівника та головного бухгалтера підтвердив проплату платіжного доручення згідно накладної № 7/34 за отримання 966 тонн мазуту.

В підтвердження надав вищеперераховані документи.

Неточності в актах форми Р-16 боржник пояснив тим, що листом № 10-15 від 23.06.1992р. Вінницьке виробниче об'єднання спиртової промисловості повідомило Барський спиртовий завод про те, що підприємству доведено план закладки топочного мазуту в держрезерв в кількості 1000 т. та зобов'язано при отриманні кожної партії мазуту складати акти і разом з паспортами, які отримані з мазутом від поставщика, доставляти Вінницькому облнафтазбут. Облік вести тільки в кілограмах.

Враховуючи викладене та в зв'язку з необхідністю проведення взаємозвірки, проведення розрахунків по заявленій сумі ухвалами суду від 15.06.09р., 29.01.10р., 12.04.10р. та 29.04.10р. боржника - ДП "Барський спиртовий комбінат" та державний комітет України з державного матеріального резерву зобов'язано провести взаємозвірку розрахунків по заявленій сумі. Для проведення взаємозвірки боржника зобов'язано з'явитись до заявника.

Непроведення взаємозвірки 08.07.09р. в.о. головного бухгалтера Деркомрезерву України пояснив непредставленням головним бухгалтером ДП "Барський спиртовий комбінат" оригіналів первинних документів щодо руху мазуту державного резерву (акт від 08.07.09р.)

Непроведення взаємозвірки 25.05.10р. ДП "Барський спиртовий комбінат" пояснив ухиленням Деркомрезерву України від проведення взаємозвірки (лист б/н від 01.06.10р., пояснення б/н від 26.05.10р.).

Деркомрезерв України в поясненні від 09.06.10р. пояснив, що за результатами звірки станом на 25.05.10р. складено акт. В наданому акті від 25.05.10р. Деркомрезерву України зазначено, що за ДП "Барський спиртовий комбінат" обліковується мазут державного резерву марки М-100 - 530,0 т. та марки М-40 - 489,0 т., однак, як було вже зазначено, належних доказів про закладку на відповідальне збереження зазначених матеріальних цінностей суду не надано.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи, що заявник не довів та не надав належних доказів в обгрунтування заявлених вимог, в заявлених вимогах державного комітету України з державного матеріального резерву м. Київ слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 86, 115 ГПК України,-

У Х В А Л И В :

           В заявлених вимогах державного комітету України з державного матеріального резерву м. Київ відмовити.

Ухвалу направити боржнику - ДП "Барський спиртовий комбінат" та заявнику - державному комітету України з державного матеріального резерву м. Київ, рекомендованим листом.

                                         Суддя Даценко М.В.

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи

2-Боржнику- ДП "Барський спиртовий комбінат"

3-державному комітету України з державного матеріального резерву (вул. Пушкінська, 28, м. Київ, 01601).