Рішення № 10008685, 21.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

21.06.2010Справа №2-32/2526-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95001, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Училищна, 42А, ідентифікаційний код 03348117) в особі Євпаторійського управління по експлуатації газового господарства (97420, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Строітєлів, 3 ідентифікаційний код 26085488).

До відповідача Євпаторійського міського відділу Головного управління МВС України в АР Крим ( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Пушкіна, 3 ідентифікаційний код 08673566).

Про стягнення 41008,76 грн.

За участю представників:

Від позивача – Пашкан О.О., довіреність № 4586 від 07.12.2009р. у справі.

Від відповідача – Курєнкова М.Ю., довіреність № 52/1/7984 від 28.05.2010р. у справі.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим в особі особі Євпаторійського управління по експлуатації газового господарства звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Євпаторійського міського відділу Головного управління МВС України в АР Крим про стягнення 41008,76 грн. заборгованості, у тому числі 39828,84 грн. суми основного боргу, 615,96 грн. пені, 473,55 грн. індексу інфляції, 90,41 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 07.05.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 01.06.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 01.06.2010р. розгляд справи відкладено на 15.06.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

Позивач у судовому засіданні 15.06.2010р. позовні вимоги підтримав, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою позивач просив суд стягнути 31927, 86 грн. – основного боргу, 676, 25 грн. пені, 533, 75 грн. індексу інфляції, 99, 26 грн. 3% річних, у зв’язку із погашенням відповідачем суми основного боргу частково.

У судовому засіданні 21.06.2010р.представник позивача надав заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою просив суд стягнути з відповідача 31927, 86 грн. В іншій частині провадження у справі просив припинити.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов’язань за договором № 2 від 25.12.2009р щодо сплати за поставлений природний газ , в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 39828,84 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної суми в примусовому порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов суму основного боргу визнав у повному обсязі, проти стягнення 615,96 грн. пені, 473,55 грн. індексу інфляції, 90,41 грн. 3% річних заперечував, з тих підстав, що заборгованість виникла через відсутність фінансування а не через провину відповідача.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

25.12.2009р. між Відкритим акціонерним товариства «Кримгаз» в особі Євпаторійського управління по експлуатації газового господарства (постачальник) (позивач) та Євпаторійським міським відділом Головного управління МВС України в АР Крим (споживач) (відповідач) укладено|ув'язнений| договір № 2 на поставку природного газу (а.с. 7-9).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник поставляє а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити в 2010 році природний газ в обсязі 41, 0 тис. м. куб.

Відповідно до розділу 5 Договору ціна 1000,0 м. куб. газу складає 2657,586 грн. та 2645, 946 грн. – у випадку заміщення об’ємів імпортного газу газом власної добичі.

Оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати на протязі місяця поставки, відповідно до пункту 5.4 Договору.

Сторонами у Договорі пунктом 6.2 передбачена пеня, що становить подвійну облікову ставку НБУ за кожний день прострочення платежу.

Строк дії договору зазначений у пункті 10.1 Договору та становить з моменту підписання та до 31.12.2010р., а в частині розрахунків – до повного їх здійснення.

Позивач обов’язки за договором виконував у повному обсязі, що підтверджується підписаним обома сторонами актами прийому передачі від 26.01.2010 року на суму 16155,47 грн., від 25.02.2010р. на суму 23833, 24 грн. , від 23.03.2010р. на суму 15440,58 грн. (а.с. 11-13). Та від 22.04.2010р. на суму 4068, 77 грн. 9 а.с. 43).

У виконання вимог договору відповідачем частково був оплачений отриманий газ .

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором призвело до утворення кредиторської заборгованості перед позивачем за поставлений газ в розмірі 39828,84 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по оплаті за поставлений газ не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 39828,84 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, визнана відповідачем у підписаному акті прийомки – передачі газу та в акті звірки (а.с. 14)., а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 15.06.2010р. позивачем надана заява про зменшення позовних вимог у зв’язку із частковою оплатою відповідачем суми боргу.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Частиною 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Так у заяві позивачем зазначено, що сума заборгованості в розмірі 9269, 75 грн. була погашена відповідачем до звернення позивача до суду.

Отже, суд не вбачає обґрунтованих правових підстав для задоволення заяви позивача в цій частині, оскільки вказане зменшення позовних вимог порушує права та охоронювані законом інтереси відповідача у цій справі, оскільки в цій частині позову має бути відмовлено за необґрунтованістю, що у свою чергу має наслідком перерозподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів заборгованість в розмірі 2800, 00 грн. оплачена відповідачем 25.05.2010р., тобто після звернення позивача до суду із позовною заявою (04.05.2010р. відповідно до штампу поштового відділення на конверті, доданому до позовної заяви).

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у дійсній справі підлягає припиненню в частині стягнення 2800,00 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем вказана сума заборгованості погашена.

Таким чином. Сума основного боргу в розмірі 31927, 86 грн. підтверджена матеріалами справи. Визнана відповідачем у відзиві, а тому підлягає стягненню.

Пунктом 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про припинення провадження у справі у зв’язку із відмовою від позову в частині стягнення 676, 25 грн. пені, 533, 75 грн. індексу інфляції, 99, 26 грн. 3% річних в порядку пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Так, виходячи з норм статті 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав, судом досліджено правомірність відмови позивача від позову:

-          цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (довіреністю);

-          при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

-          не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

-          при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;

-          не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 676, 25 грн. пені, 533, 75 грн. індексу інфляції, 99, 26 грн. 3% річних.

Судом встановлено, що відмова позивача від позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, надані представнику позивача Пашкан О.О., дозволяють відмовитися від позову.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, статтею 49, 78, пунктом 1-1, 4 статті 80, 82-85Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Євпаторійського міського відділу Головного управління МВС України в АР Крим ( 97416, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Пушкіна, 3 ідентифікаційний код 08673566) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42А, ідентифікаційний код 03348117) в особі Євпаторійського управління по експлуатації газового господарства (97420, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Строітєлів, 3 ідентифікаційний код 26085488) 31927, 86 грн. заборгованості, 347, 28 грн. державного мита та 199, 85 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 269, 75 грн. у позові відмовити.

4.          В частині стягнення 2800,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити у зв’язку із відсутністю предмету спору.

5.          В іншій частині провадження у справі припинити у зв’язку із відмовою від позову.

6.          Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників у судовому засіданні 21.06.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 21.06.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.