Ухвала суду № 100086296, 30.09.2021, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 324/864/21

Номер провадження № 1-кп/315/165/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року м.Оріхів

Гуляйпільський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

за участю секретаря судового засідання Закладної А.О.,

прокурора Рябошлик Я.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Шпака В.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого – адвоката Шпака В.І. про відвід прокурора в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Оріхівського районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні від захисника обвинуваченого – адвоката Шпака В.І. надійшла заява про відвід прокурора Рябошлик Я.А., обґрунтовуючи його тим, що вона грубо та цілеспрямовано порушувала право на захист ОСОБА_1 , оскільки в усіх редакціях процесуальних документів послідовно наводила як очевидно недостовірні відомості, так і взаємовиключні твердження щодо обставин начебто отримання «неправомірної винагороди» ОСОБА_1 , про які зазначала сторона захисту 30.04.2021 року. Однак, зауваження прокурором не були взяті до уваги. Також, повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення від 22.02.2021 року зі змінами 24.02.2021 року та 20.04.2021 року містить відверто недостовірні відомості, які прокурор поклала в основу підозри, а в подальшому обвинувачення. Крім того, прокурору відомо про постанову Верховного Суду від 15.06.2021 р. по справі № 826/1503/17, якою остаточно було встановлено незаконність дій Держгеонадр, які призвели до штучної появи даної кримінальної справи та обвинувачення. Однак, прокурор за наявності вказаної постанови подає до суду позовну заяву по стягнення з ОСОБА_1 неіснуючих збитків. Тому у захисника є обґрунтовані сумніви щодо неупередженості прокурора Рябошлик Я.А.

Обвинувачений ОСОБА_1 заяву захисника про відвід прокурора підтримав, просив задовольнити.

Прокурор Рябошлик Я.А., заперечила проти задоволення заяви про відвід, та вважає вказану заяву безпідставною та не обґрунтованою, адже підозра не була скасована Запорізьким апеляційним судом, а обвинувальний акт був затверджений ще до постанови Верховного Суду. Крім того, постанови Верховного Суду, на яку посилається захисник, прокуратура не отримувала.

Заслухавши учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбаченихст. 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

У статті 77 КПК України, визначені підстави для відводу прокурора, в тому числі: прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Статтею 7 КПК України визначено, що однією із засад кримінального провадження є законність.

У статті 9 КПК України, яка присвячена розкриттю основних принципів законності, зазначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Так, однією з складових засади законності є обов`язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2 ст.9 КПК України).

Іншими словами, неупередженість (об`єктивність) дослідження обставин провадження слідчим, прокурором передбачає вчинення ними процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи. У разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов`язані провести відповідну слідчу дію в повному обсязі й складені при цьому процесуальні документи долучити до матеріалів справи та надати їх судові у випадку звернення до нього з обвинувальним актом, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 7 вересня 1990 p.), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи,незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. п. 12, 13).

Необ`єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання в одній особі різних процесуальних функцій є підставою для відводу (самовідводу) прокурора.

Отже, неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 121 Конституції України) та виконання своїх повноважень, як на досудовому розслідуванні, так і в судовому провадженні (ст. 36 КПК) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпечення законності (ст. 9 КПК).

Однією з усталених правових позицій ЄСПЛ є положення про те, що справедливість під час провадження необхідно оцінювати, беручи до уваги весь процес у цілому, яку цей судовий орган висловлював в низці своїх рішень. Так, стосовно дотримання п. п. «а» п. 3 ст. 6 ЄКПЛ ЄСПЛ зазначив, що у кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення у справі «Dallos v. Hungary» від 01.03.2001 № 29082/95, п. 47).

Крім того, ЄСПЛ нагадав, що положення п. п. «а» п. 3 ст. 6 ЄКПЛ необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті.

У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішенняу справі «Pelissier and Sassi v. France» від 25.03.1999 № 25444/94, п. 52; рішення у справі «Mattoccia v. Itali» від 25.07.2000 № 23969/94, п. 58).

З урахуванням оціночного характеру категорії неупередженості в КПК не надається вичерпного переліку її критеріїв.

У повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 20 квітня 2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеному старшим слідчим СВ Пологівського РВП ГУ НП в Запорізькій області майором поліції Петренком С.О. та погодженому прокурором Пологівської окружної прокуратури Запорізької Рябошлик Я.А., вказано, що всупереч вищевказаним нормативно-правовим актам, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді генерального директора ТДВ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт», будучи службовою особою юридичної особи приватного права, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: м. Пологи, вул. Л. Українки, 243, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, усвідомлюючи, що діє всупереч законним інтересам юридичної особи приватного права, достовірно знаючи, що дію спеціального дозволу на користування надрами № 2461 від 27.04.2001 зупинено з 01.11.2017 використав свої повноваження керівника юридичної приватного права, а саме не видав відповідні розпорядчі акти про припинення робіт з видобування корисних копалин місцевого значення Чапаєвського родовища цегельної сировини, розташованого в північно-східній околиці с. Воскресенка, Пологівського району поблизу будинку № 1, розташованого по вул. Кар`єрній, с. Воскресенка, Пологівського району, де в період з 01.01.2018 по 28.11.2018 штатними працівниками ТДВ «Пологівськнй хімічний завод «Коагулянт» з використанням кар`єрної техніки відкритим способом здійснено видобування корисних копалин, а саме суглинків та каолінистого піску (цегельно- черепичної сировини) в загальному обсязі 15,5 тис. м?, які використано як сировину для виготовлення цегельної продукції та подальшої її реалізації іншим юридичним та фізичним особам, тим самим отримав неправомірну вигоду для себе та інших осіб - працівників та учасників товариства, яка виразилися в отримані ними заробітної плати і доходу від діяльності ТДВ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт», та своїми діями заподіяв шкоду охоронюваним законом державним інтересам в особі Державної служби геології та надр України у виді збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр в розмірі 8 425 149 грн, що у відповідності до п.4 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 2592/2593-20 від 30.12.2020, за 2018 рік документально підтверджується Товариством з додатковою відповідальністю «ПХЗ «Коагулянт» видобуток корисної копалини суглинку в Чапаєвському родовищі корисних копалин в обсязі 8,3 тис. м? та корисної копалини каолінистого піску в обсязі 7,2 тис. м?.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 1608/1609-21 від 09.04.2021, «Розрахунок збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами суб`єктом господарювання ТДВ «ПХЗ «Коагулянт»» від 30.10.2019 року, враховуючи що досудовим слідством встановлено, що ТДВ «ПХЗ «Коагулянт» самовільно видобуто корисних копалин, а саме цегельно-черепичної сировини в обсязі 15 500 м?, а правопорушення вчинено в 2018 році та згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» мінімальна заробітна плата на 01.01.2018 становила 3 723 грн., арифметично підтверджується частково, та становить 8 425 149,00 грн.

Отже, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у зловживанні повноваженнями, тобто умисному з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права, своїх повноважень, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки.

Підозрюваний ОСОБА_1 у вказаному повідомленні о 14.35 годині 30.04.2021 року зазначив, що суть пред`явлених претензій та обвинувачень йому не зрозуміла. В даному документі міститься посилання на норми нормативних та індивідуальних актів, які стратили чинність або не мають відношення до функціональних обов`язків та повноважень його, як керівника підприємства. Також йому не зрозуміло, в чиїх інтересах начебто ним або ж не ним (іншими особами) могла отримуватися будь-яка неправомірна вигода, немає жодних вказівок ні про розмір, дату та час отримання або виплати такої вигоди. Таким чином, дане повідомлення про підозру є набором різних фраз без жодних логічних суджень та без будь-яких зрозумілих для нього обвинувачень чи претензій.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019080320000036 від 16.01.2019 року містить повністю ідентичне вищевказаному повідомленню про зміну раніше повідомленої підозри від 20.04.2021 року формулювання без врахування зауважень сторони захисту.

Пояснення прокурора Рябошлик Я.А. щодо того, що їй не було відомо про постанову Верховного Суду від 15.06.2021 року, якою було визнано протиправним та скасовано наказ від 19.12.2016 року №489 «Про встановлення термінів для усунення порушень» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2461 від 27.04.2001 року Товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» на час подання позовної заяви в межах даного кримінального провадження 30.06.2021 року, не бере до уваги, адже адміністративний позов ТДВ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» на розгляді судів різних інстанцій перебував з лютого 2017 року і є основним аргументом захисту по даному кримінальному провадженню. Крім того, касаційна скарга була подана 30.09.2019 року і ця інформація є загальнодоступною завдяки Єдиному державному реєстру судових рішень. Тобто розгляд справи у Верховному Суді на час затвердження обвинувального акту тривав понад півтори роки, і від цього судового рішення залежав кінцевий результат досудового розслідування, адже обвинувачення ґрунтується на наказі від 19.12.2016 року №489 «Про встановлення термінів для усунення порушень» Державної служби геології та надр України.

Таким чином, суд вважає, що з метою недопущення обставин, що можуть викликати сумнів у неупередженості прокурора, керуючись принципами закладеними в ст. ст. 2, 9, 21, 22, 23, 77 КПК України - щодо об`єктивності та неупередженості, та щоб у сторін кримінального провадження в майбутньому не виникло сумнівів у необ`єктивності та неупередженості прокурора при розгляді даного кримінального провадження, та приходить до переконання про задоволення заяви про відвід прокурора Рябошлик Я.А.

Керуючись ст.ст. 77, 80-81, 314-316, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника обвинуваченого – адвоката Шпака В.І. про відвід прокурора Рябошлик Я.А. - задовольнити.

Здійснити відвід прокурора Пологівської окружної прокуратури Запорізької області Рябошлик Яни Анатоліївни від участі в розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушень, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду по суті справи.

Повний текст ухвали проголошено 06.10.2021 року о 08.40 годині.

Суддя: Окладнікова О.І.