Рішення № 100084356, 04.10.2021, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/2069/21

№ провадження 2/647/577/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді: Корсаненкової О.О.

за участю секретаря: Степанюк М.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м.Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/2069/21 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, до ОСОБА_2 , Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, суд

встановив:

У серпні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається, крім іншого, із земельної ділянки, загальною площею 21,5196 га (кадастровий номер 6520684200:04:041:0051), переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Вказана земельна ділянка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №060238 від 11.04.2005 року. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса, але отримав відмову через те, що неможливо визначити коло спадкоємців після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Надана позивачем довідка про коло спадкоємців, нотаріусом не приймається, оскільки видана «Товариществом собственников недвижимости №45 ул. Интернациональная» в реквізитах якої мається напис « АДРЕСА_1 », що вважається тимчасово окупованою територією України. В зв`язку з чим, позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку, загальною площею 21,5196, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 18.08.2021 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого засідання та викликом сторін.

Ухвалою суду від 09.09.2021 року за клопотанням представник позивача залучено до участі у справі Милівську сільську раду Бериславського району Херсонської області, в якості співвідповідача. Підготовче засідання відкладено.

Представник позивача в підготовче засідання не з`явилася, заявою від 04.10.2021 року просила розглянути справу за її відсутності, на задоволені позову наполягала.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилася, заявою від 30.09.2021 року просила розглянути справу за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала, оскільки строк на прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 пропустила, поновлювати його не збирається, на спадщину не претендує та відмовляється від спадкового майна на користь батька ОСОБА_1 .

Представник Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області у підготовче засідання не з`явився, заявою від 17.09.2021 року просив розглянути справу за його відсутності, позов визнав, проти його задоволення не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено статтею 1217 ЦК України.

За положеннями ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

В силу ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , вчиненого на російській мові, 09.10.1965 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_3 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_3 » (а.с. 7).

Згідно із копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №060238 (а.с.8), виданого Милівською сільською радою Бериславського району Херсонської області 11.04.2005 року, на підставі розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 14.02.2005 року № 62, ОСОБА_3 , яка проживає АДРЕСА_2 , належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 21,52 (21,5196) га, яка знаходиться на території Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.12.2018 року (а.с.9-11).

Відповідно до заповіту, посвідченого та зареєстрованого державним нотаріусом Сакської міської державної нотаріальної контори за №1-1353 від 16.12.2010 року, ОСОБА_3 заповіла усе майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не було і з чого б не складалося, а також все те, на що вона за законом матиме право - ОСОБА_2 (а.с. 12).

За свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Саки АРК, про що складено відповідний актовий запис №204 (а.с.6).

Відповідно до довідки товариства власників нерухомості АДРЕСА_3 від 26.05.2020 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , з січня 2017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживала за адресою реєстрації чоловіка ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою більше ніхто не проживав (а.с.13).

З відповіді нотаріуса від 09.06.2020 року №64/02-14 вбачається, що за заявою ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом була заведена спадкова справа №87/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . При заведенні спадкової справи було виявлено наявність заповіту померлої на ім`я ОСОБА_2 . Від спадкоємця за заповітом ніяких заяв не надходило.Без довідки про останнє місце проживання померлої неможливо визначити, чи прийняла спадщину спадкоємиця за заповітом. У зв`язку з неможливістю визначити коло спадкоємців, відповідно до наданої ОСОБА_1 довідки «Товариществом собственников недвижимости №45 ул. Интернациональная» в реквізитах якої мається напис « АДРЕСА_1 », що відноситься до тимчасово окупованої території України, рекомендовано позивачу звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (а.с. 14).

Згідно із копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 з 28.07.1998 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 , що також підтверджеється відомостями (а.с.33-35).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,- тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Згідно до норм ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», - для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Статтею 11-1 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», визначено, що у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Натомість законом невизначено порядок дій, у разі якщо нотаріусами були заведенні спадкові справи до визнання визначених законом територій окупованими, але спадкоємці не реалізували своїх спадкові права та не отримали свідоцтва про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», - будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 9 Закону, - будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно ст. 11 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Главою 10 п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5 передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно із ч.3 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини постійно проживав із нею, внаслідок чого вважається таким, що прийняв спадщину, проте позбавлений можливості оформити свої спадкові права через неможливість представити документи органів України про останнє місце проживання спадкодавця, яка померла на тимчасово окупованій території, враховуючи визнання позову відповідачами та наявністю відомостей про те, що донька померлої ОСОБА_2 , котра є спадкоємицею за заповітом, спадщину після померлої матері фактично не прийняла, оскільки на час її прийняття була зареєстрована та проживала окремо від спадкодавця, від прав на спадщину відмовилася на користь батька, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд дійшов висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, загальною площею 21,5196 га (кадастровий номер 6520684200:04:041:0051), яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Представник позивача адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, АДРЕСА_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_7 , паспорт серії НОМЕР_3 .

Відповідач Милівська сільська рада Бериславського району Херсонської області, 74351, Херсонська область, Бериславський район, с. Милове, вул. Бериславська, 26, код ЄДРПОУ 04401291.

Суддя О.О.Корсаненкова