Рішення № 10008389, 15.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 р. Справа № 3/55

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання: Ковалюку С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Київметалопром", вул. Індустріальна, 7, смт. Калинівка, Васильківський район, Київська область, 08623

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 37 500 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явилися;

Від відповідача не з'явилися.

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство "Київметалопром" заявило вимогу до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 37 500 грн. заборгованості.

Сторони в судове засідання не з"явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи ухвалою суду від 01.06.10р. з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз"яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

При цьому, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників сторін в судовому засіданні від останніх суду не надходило.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору, строки вирішення якого чітко встановлені чинним законодавством.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.08р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено договір купівлі-продажу екскаватора № 09/06/08, відповідно до умов якого продавець зобов"язався продати, а покупець зобов"язався купити на умовах даного договору Бульдозер Лібхер 731 - 1 шт. та Екскаватор Самсунг - 1шт.

Вартість даної будівельної техніки, відповідно до п. 3.1 договору становить 750 000 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору покупець зобов"язався впродовж 5 (п"яти) банківських днів з моменту підписання даного договору провести попередню оплату в розмірі 75% від повної суми вартості будівельної техніки шляхом безготівкового перерахування коштів в сумі 562 500 грн. на рахунок продавця. Остаточний розрахунок, як зазначено в п. 3.3 даного договору, проводиться впродовж 4 банківських днів після доставки будівельної техніки продавцем на підприємство покупця.

Як свідчать документальні докази у справі, позивач отримав від відповідача рахунок-фактуру № СВ-00000014 від 10.06.08р. на загальну суму 750 000 грн. З платіжного доручення № 1278 від 10.06.08р. вбачається факт виконання позивачем договірних зобов"язань шляхом перерахування на рахунок відповідача 75% вартості товару в розмірі 562 500 грн.

Так, наявна в матеріалах справи видаткова накладна № РН-0000018 від 12.06.08р. підтверджує факт доставки позивачу будівельної техніки, а саме: Бульдозер Лібхер 731 - 1 шт. та Екскаватор Самсунг - 1шт на суму 750 000 грн., у зв"язку з чим, в порядку п. 3.3 договору у позивача виник обов"язкок оплати решту 25% вартості будівельної техніки.

З матеріалів справи вбачається виконання позивачем даного зобов"язання, про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 1314 від 13.06.08р., проте, замість договірних 25%, що складає суму 187 500 грн., позивач помилково (як свідчить дане платіжне доручення) перерахував відповідачу суму в розмірі 225 000, тобто на 37 500 грн. більшу за договірну ціну, яка і становить предмет позову.

12.02.10р. позивач звернувся до відповідача претензією № 06-034 з вимогою повернути зайво сплачені кошти в сумі 37 500 грн., докази виконання якої у суду відсутні.

Відповідно до статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цих статей застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, доводи позивача, неспростування їх відповідачем, суд приходить до висновку, що грошові кошти в розмірі 37 500 грн., сплачені на виконання п. 3.3 договору купівлі-продажу екскаватора № 09/06/08 від 10.06.08р. є такими, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави, а тому підлягають поверненню позивачу як зайво сплачені кошти на підставі статті 1212 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1212 1213 Цивільного кодексу України, ст. 33, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Відкритого акціонерного товариства "Київметалопром" до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення зайво сплачених коштів в сумі 37 500 грн. задовльнити.

Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р. НОМЕР_2 в Філії "Райффайзен Банк Аваль" м. Долина, Івано-Франківської області МФО НОМЕР_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ІПН НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Київметалопром", вул. Індустріальна, 7, смт. Калинівка, Васильківський район, Київська область, 08623 (код ЄДРПОУ 02138895, ВАТ "Український банк Реструктуризації та Розвитку" МФО 380883, рахунок 260010021135) - 37 500 (тридцять сім тисяч п"ятсот) грн. 00 коп. зайво сплачених коштів, 375 (триста сімдесят п"ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М.М.

рішення підписане 17.06.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 17.06.10