Ухвала суду № 100083227, 04.10.2021, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"04" жовтня 2021 р. Справа153/616/21

Провадження1-кп/153/41/21-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.

прокурора Євчена Д.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Вичікова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області у залі судових засідань кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021020000000032 від 05.01.2021 по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – с.Біла Ямпільського району Вінницької область, місце проживання – АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Під час судового розгляду справи прокурором заявлено письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , вх.№6492 від 04.10.2021. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до десяти років. Відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 06.01.2021 ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 06.03.2021. Відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 03.03.2021 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 02 травня 2021 року. Наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 може переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_2 не працює, у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки, стан здоров`я та вік обвинуваченого дозволяють утримувати його під вартою. Строк дії ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується, але кримінальне провадження ще не завершено, у зв`язку з чим просить продовжити строк його дії, оскільки застосування таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання чи домашній арешт не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував щодо клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого – адвокат Вичіков В.М. заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу, вказав, що клопотання не відповідає вимогам чинного законодавства. До клопотання прокурором не надано доказів, які підтверджують наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просив в задоволенні клопотаня відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, а також дослідивши письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.01.2021 стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.03.2021.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2021 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02.05.2021.

Відповідно до ухвали судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 29.04.2021 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.06.2021.

Відповідно до ухвали судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 23.06.2021 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 21 серпня 2021 року.

Відповідно до ухвали судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 11.08.2021 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 09 жовтня 2021 року.

Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ч.3 ст.199 КПК України, клопотання містить достатні дані про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як визначає ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.ст.178, 199 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Розглядаючи клопотання, подане прокурором, судом враховано дані про особу ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років.

При цьому суд, наголошує, що суть презумпції невинуватості не в тому, що особа є невинуватою, а в тому, що існує припущення щодо її невинуватості. Презумпція невинуватості не може бути виправдана одним лише прагненням полегшити становище обвинуваченого. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року справа №210/4600/15.

На думку суду, санкція інкримінованого кримінального правопорушення дає об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи на волі, зможе переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 ніде не працює і у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки, стан здоров`я та вік обвинуваченого дозволяють утримувати його під вартою.

Враховуючи стадію судового провадження, суд констатує, що такі обставини у своїй сукупності свідчать про те, що і надалі продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу і його продовження.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).

У рішенні "Ілійков проти Болгарії" від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

На переконання суду, прокурор довів, що на момент розгляду кримінального провадження продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, які не могли зменшитися, що в свою чергу дає підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно д ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на строк, що не може перевищувати 60 днів.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183-184, 193-194, 196-197, 199, 201, 314-316, 331, 350, 369-372, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраного ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.01.2021 на строк, що не перевищує шістдесяти днів, тобто, до 03 грудня 2021 року.

Визначити 03 грудня 2021 року датою закінчення строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 .

Ухвалу може бути оскаржено протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець