Вирок № 100082990, 01.10.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/48/2021

130/1566/19

В И Р О К

Іменем України

01.10.2021 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

із участю: секретарів Яковець К.В., Штойко О.Ю., Тітарчук Я.П.,

прокурорів Озерського Е.Е., Посвалюка І.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Таужнянського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020130000344 від 24.06.2019 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Овідіопіль Одеської області, мешканця АДРЕСА_1 , з базовою вищою освітою, одруженого, не працюючої, військовозобов`язаного, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше судимого: вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 16.01.1992 року за ч.3 ст.101 КК України (в редакції 1960 року) на дев`ять років позбавлення волі; вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.08.1999 року за ч.3 ст.82, ч.3 ст.140, ч.3 ст.141, ст.42,43 КК України (в редакції 1960 року) на вісім років позбавлення волі; вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.11.2007 року за ч.2 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі; вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 06.04.2010 року за ч.3 ст.185, ст.75 КК України на три роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на два роки; вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.11.2012 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України на п`ять років позбавлення волі; вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2019 року за ч.3 ст.185КК України на чотири роки позбавлення волі,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , маючи незняту та непогашену судимість за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.82, ч.3 ст.140, ч.3 ст.141 КК України (в редакції 1960 року), зокрема за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.08.1999 року, а востаннє за вчинення 19.10.2017 року злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, - за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2019 року, приблизно о 08 годині 20 хвилин 24.06.2019 року, законно перебував у веранді будинку ОСОБА_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де помітив на столі у цьому ж приміщенні належний останній мобільний телефон "Nokia 105" Imei 1: НОМЕР_2 , Imei 2: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору, всередині якого знаходилась сім-картка мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_4 , коли у нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення вказаного мобільного телефону, оскільки він усвідомлював, що потерпіла ОСОБА_2 внаслідок її віку та стану здоров`я не матиме можливості завадити йому вчинити злочин. Далі, реалізуючи свій злочинний намір, переслідуючи мету незаконного заволодіння чужим майном, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, підбурений жагою до легкої наживи, усвідомлюючи явну протиправність своїх дій, ОСОБА_1 відкрито для потерпілої ОСОБА_2 заволодів належним їй мобільним телефоном, вказаним вище, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 10.07.2019 року становить 311,50 грн. Після цього ОСОБА_1 безперешкодно, ігноруючи вимоги ОСОБА_2 повернути її телефон, вийшов з будинку та разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, та ропорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на зазначену суму .

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, визнав частково. Пояснив, що вранці 24.06.2019 року він приїхав до с.Межирів Жмеринського району до свого знайомого, якого хотів найняти на роботу підсобником. Останнього вдома не було, однак був його брат, поговоривши з ним, він пішов до товариша, з яким проживав по сусідству, коли винаймав житло у вказаному селі. Придбав алкоголь, з товаришем випили трохи, й потім він, обвинувачений, пішов до потерпілої ОСОБА_2 , знаючи, що вона продає домашні продукти. Постукав їй у хвіртку та зайшов аби купити яєць, остання його упізнала, зібрала йому яйця в кульок та поставила їх на стіл. Згодом розповіла про те, що їй доводиться важко самій, з сином вона посварилася, їй ніхто не допомагає. Він, обвинувачений, пообіцяв потерпілій, що може звернутись до партійної організаціі О.Ляшка , щоб їй виділили соціального працівника, який буде їй допомагати. Після цього вона попросила записати їй на мобільний телефон номер телефону обвинуваченого, записавши який, він взяв яйця, мобільний телефон потерпілої, свою кофту та вийшов з будинку. Потерпіла ОСОБА_2 навзогін гукнула, щоб він повернув телефон, однак він повідомив, що не брав його, так як в той момент гадав, що то його власний телефон, очкільки вони є однаковими. Надалі, коли він повертався до Жмеринки, то в с.Рів зупинилась машина, з якої вийшли два оперативних працівника та затримали його. Після того зрозумів, що він має один мобільний телефон в кишені штанів, а другий в кофті. Просив суд його суворо не карати, посилаючись на наявність на його утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.

Потерпіла ОСОБА_2 за її викликом в судове засідання не з`явилась, подавши до суду заяву щодо проведення судового розгляду без її участі, проти чого сторони кримінального провадження остаточно не заперечували.

Окрім часткового визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні вказаного злочину за наведених вище обставин повністю доведена безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду такими доказами.

Так, свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він еріодично приїздить до с.Межирів Жмеринського району для збору урожаю. Особисто знайомий з обвинуваченим ОСОБА_1 , так як той раніше мешкав по сусідству, бачив його 24.06.2019 року в с.Межирів дорогою по воду, привітався з ним, коли останній пройшов поруч нього.

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, обвинувачений ОСОБА_1 раніше був його сусідом. 24.06.2019 року він зустрів його зранку в с.Межирів, запитав як у нього справи, і ОСОБА_1 повідомив, що йде з бригадою майструвати місток, на цьому розмова закінчилася та вони розійшлися. З приводу вчиненого ОСОБА_1 злочину йому нічого невідомо, приблизно через три години після їх зустрічі дізнався від працівників поліції про крадіжку майна потерпілої ОСОБА_2 .

Допит свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сторонами кримінального провадження визнано недоцільним.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину за обставин, встановлених судом, також підтверджується відомостями, що містяться у досліджених в судовому засіданні матеріалах кримінального провадження:

протоколом прийняття слідчим Андронюком Д.К. заяви потерпілої ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 24.06.2019 року, за відомостями того, що 24.06.2019 року близько 08 години 20 хвилин особа чоловічої статі на ім`я ОСОБА_1 зайшов до її будинку в с.Межирів Жмеринського району, де шляхом вільного доступу відкрито заволодів належним їй мобільним телефоном "Nokia 105 Dual Sim" Imei 1: НОМЕР_2 , Imei 2: НОМЕР_3 , чорного кольору, всередині якого знаходився стартовий пакет оператора "Київстар" № НОМЕР_5 , чим завдав матеріальної шкоди, яку вона оцінює в сумі 563 грн (т.1 а.с.134);

протоколом огляду від 24.06.2019 року з фототаблицею, проведеного на підставі заяви потерпілої ОСОБА_2 (т.1 а.с.135), під час якого на місці вчинення злочину у веранді житлового будинку по АДРЕСА_2 виявлено та вилучено два сліди пальців рук (т.1 а.с.136-137,138-142);

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 25.06.2019 року з фототаблицею, згідно якого о 03 годині 00 хвилин 25.06.2019 року слідчим Андронюком Д.К. було затримано ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, в даному кримінальному провадженні з підстав того, що безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; під час проведеного при цьому обшуку затриманого ОСОБА_1 у лівій зовнішній кишені куртки останнього виявлено та вилучено мобільний телефон "Nokia 105" Imei 1: НОМЕР_2 , Imei 2: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору, всередині якого знаходилась сім-картка мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_4 ; натомість відомостей щодо виявлення у затриманого ОСОБА_1 іншого мобільного телефону під час даної процесуальної дії судом не вбачається (т.1 а.с.148-151,152-155);

постановою слідчого Андронюка Д.К. від 25.06.2019 року про визнання речовими доказами в даному кримінальному провадженні мобільного телефона "Nokia 105" Imei 1: НОМЕР_2 , Imei 2: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору, всередині якого знаходився стартовий пакет оператора "Київстар" НОМЕР_4 , що переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області (т.1 а.с.156-157);

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.06.2019 року із довідкою до нього, згідно яких потерпіла ОСОБА_2 у встановленому порядку серед пред`явлених їй фотознімків чотирьох осіб чоловічої статі впевнено впізнала за рисами обличчя та зовнішністю обвинуваченого ОСОБА_1 , як чоловіка на ім`я ОСОБА_1 , який вчинив відносно неї злочин (т.1 а.с.185-186,187);

протоколом проведення слідчого експерименту від 26.06.2019 року та його відеозаписом, за участі потерпілої ОСОБА_2 , з яких встановлено, що під час даної слідчої (розшукової) дії остання детально розповіла, а також самостійно продемонструвала на місці подій обставини вчинення 24.06.2019 року під час її перебування на веранді у власному будинку по АДРЕСА_2 до неї зайшов чоловік на ім`я ОСОБА_1 , що кілька років раніше проживав по сусідству, та попросив продати йому десяток яєць, але за браком такої кількості вона на його прохання дала йому три яйця. Коли вона винесла їх з кімнати, на запитання ОСОБА_1 , чому вона пересувається на милицях, відповіла, що зламала ногу та пересуватись їй важко. Після цього останній взяв зі столу у веранді належний їй телефон, щось подивися у ньому, а після її вимоги покласти телефон на місце, він поклав той телефон до своєї кишені та вийшов з веранди. Потерпіла із труднощами підвелася і намагалася його наздогнати, але ОСОБА_1 на вулиці вже не було. Дорогою до своєї сусідки вона побачила ОСОБА_1 , який вийшов з кущів. Вона йому сказала повернути її телефон, проте, він ніяк не відреагував і рушив у напрямку свого попереднього місця проживання. Уточнила, що відносно неї не застосовувалось погроз або насильницьких дій (т.1 а.с.188-191,192);

протоколом проведення слідчого експерименту від 26.06.2019 року та його відеозаписом, проведеного за згодою потерпілої ОСОБА_2 (т.1 а.с.204), за участі обвинуваченого ОСОБА_1 , який що під час даної слідчої (розшукової) дії розповів та самостійно продемонстрував на місці подій, що близько 08 години 20 хвилин 24.06.2019 року він прийшов до будинку на вул. Замостянській в с.Межирів, знаючи, що у ньому мешкає жінка на ім`я ОСОБА_2 , у якої раніше неодноразово купував продукти харчування, коли мешкав неподалік. Тоді попросив господиню продати йому яєць, та погодилась і пішла до кімнати. У той момент на столі він побачив мобільний телефон. Потерпіла повернулась до веранди й поклала яйця на стіл, відмовившись від його грошової пропозиції. Вона поскаржилась йому на свої проблеми та важке життя. Після цього він взяв зі столу яйця та мобільний телефон, так як на той час не мав телефону, але мав потребу зателефонувати, втім не питав у потерпілої дозволу подзвонити та потім повернути їй телефон. Мав намір повернути телефон наступного дня. Коли вийшов на вулицю, чув, що потерпіла кричала повернути їй телефон, на що відповів їй, що нічого у неї не брав (т.1 а.с.205-208,209);

висновком судово-дактилоскопічної експертизи від 11.07.2019 року №229, призначеної ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 04.07.2019 року (т.1 а.с.210), згідно якого встановлено, що сліди пальців рук розмірами 13х35 мм, 11х12 мм, 19х32 мм, які були вилучені 24.06.2019 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , придатні для ідентифікації особи. Сліди пальців рук розмірами 18х20 мм та 12х25 мм для ідентифікації особи непридатні (т.1 а.с.212-215);

висновком судово-товарознавчої експертизи від 10.07.2019 року №4871/19-21, призначеної ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 04.07.2019 року (т.1 а.с.216-217), згідно якого встановлено, що ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону "Nokia 105" Imei 2: НОМЕР_2 , Imei 1: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору, з урахуванням зносу, станом на 24.06.2019 року складала 311,50 грн, при умові робочого стану та виконання всіх функцій даної моделі (т.1 а.с.218-220);

повідомленням керівника Вінницького НДЕКЦ МВС України від 11.07.2019 року №19/102/8-3/4 стосовно того, що при перевірці слідів рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів по дактилокаротеці даного експертно-криміналістичного центру 11.07.2019 року встановлено позитивне співпадіння трьох слідів пальців рук, вилучених при огляді місця події 24.06.2019 року за фактом крадіжки з будинку ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з відбитками пальців рук на дактилокарті, заповненій на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.65).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, у їх сукупності не суперечать один одному, містять у собі відомості щодо обставин даного кримінального правопорушення, експертні висновки мають наукове обґрунтування та виконані повноважними експертами і у встановленому порядку, не заперечуються ніким з учасників кримінального провадження, а тому ці докази визнаються судом належними і допустимими.

Суд не приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 в частині того, він не вчиняв відкритого заволодіння мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_2 та взяв його, вважаючи, що він є його власним телефоном, нібито схожої марки. Такі дії обвинуваченого суд вважає способом уникнути відповідальності за вчинене діяння, проте, його винуватість повністю підтверджується ретельно дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а також безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, серед іншого висновками судово-товарознавчої та судово-товарознавчої експертиз, протоколами проведення оглядів, протоколом затримання підозрюваної особи, протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілої, протоколом проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого, зокрема в ході якого ОСОБА_1 доволі невимушено самостійно демонстрував вчинені ним дії, місце та спосіб їх застосування, зазначивши, що телефоном потерпілої ОСОБА_2 він заволодів умисно, саме з підстав відсутності телефону у нього, а надто, що чув, як потерпіла кричала йому навздогін, аби він повернув її телефон, тобто діяв свідомо та відкрито по відношенню до неї. Окрім цього, в ході особистого обшуку обвинуваченого ОСОБА_1 під час його затримання, яке відбулось в нічний період часу наступної доби після вчинення даного кримінального правопорушення, у нього було виявлено та вилучено єдиний мобільний телефон, технічні характеристики якого визначають належність його потерпілій ОСОБА_2 . Тому суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 в частині невизнання вини у вчиненні ним саме відкритого заволодіння телефоном потерпілої ОСОБА_2 є непослідовними у його посткримінальній поведінці, на відміну від послідовних показань потерпілої та свідків за відсутності будь-яких відомостей про їх заздалегідь упереждене ставлення щодо нього, а надто щодо надання ними завідомо неправдивих показань суду. Позаяк неспростовних фактів щодо неправдивості свідчень потерпілої чи певних свідків, а також щодо протиправного впливу сторони обвинувачення на обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено, за відсутності іншого суд не вправі ґрунтувати власне рішення на жодних припущеннях, що втім не виключає підстав та можливості перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами згодом у разі їх підтвердження у встановленому порядку.

Тому суд вважає показання обвинуваченого ОСОБА_1 в цій частині його пояснень неправдивими, що суперечать дослідженим в судовому засіданні доказам, визнаними судом належними і допустими, та спростовуються ними.

Таким чином, суд доходить висновку, що, дотримуючись засад змагальності, стороною обвинувачення в порядку ст.92 КПК України доведено перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в ході судового розгляду, а саме - винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), за кваліфікуючою ознакою вчинення грабежу повторно, оскільки його вчинено до закінчення строків погашення судимості за вчинений 17.03.1999 року злочин, передбачений ч.3 ст.140 КК України (в редакції 1960 року), перебіг строку погашення судимості ОСОБА_1 за вчинення якого переривався у зв`язку із вчиненням ним наступних наведених вище злочинів згідно обвинувальних вироків суду, які набули законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до статі 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно положень ст.12 КК України вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення належить до тяжких злочинів.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , судом встановлено, що на момент вчинення даного злочину він мав повнолітній вік (т.1 а.с.158-159), раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності (т.1 а.с.168-169,170-173,174,175-177,178-180,223-226,227-228), за місцем проживання характеризується негативно (т.1 а.с.161), на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував (т.1 а.с.162,163); до складу його сім`ї входять дружина та троє неповнолітніх дітей (т.1 а.с.164,165,166,167), згідно власних пояснень існує за рахунок випадкових заробітків та не має статусу безробітного.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає його активне сприяння у розкритті злочину, а також наявність на його утриманні трьох неповнолітніх дітей. При цьому доводи обвинуваченого про наявність у нього чотирьох неповнолітніх дітей не приймаються судом до уваги, оскільки наразі вони не доведені стороною захисту жодними документальними відомостями.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить рецидив злочинів та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Згідно висновків досудової доповіді, складеної Жмеринським міськрайонним відділом філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області 19.03.2020 року, оцінено дуже високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 та дуже високий ризик небезпеки для суспільства; на думку органу пробації застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (т.1 а.с.70-73).

З урахуванням наведеного, включаючи висновки досудової доповіді, та з огляду на те, що вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення є закінченим тяжким злочином, з урахуванням особи обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання та раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі відбуваючи реально покарання у виді позбавлення волі, за наслідком чого не зробив належних висновків для себе, вчергове вчинивши умисний злочин проти власності, враховуючи обставини, що пом`якшують та що обтяжують покарання, із врахуванням думки потерпілої, яка не вимагала суворого покарання у поданих до суду заявах від 20.03.2020 року та від 17.11.2020 року (т.1 а.с.115,199), проте, з огляду на посткримінальну поведінку обвинуваченого, що не містила дієвих заходів щодо добровільного відшкодування завданих збитків, а також те, що даний злочин ОСОБА_1 вчинив під час здійснення відносно нього судового розгляду іншого кримінального провадження, що не становило для нього достатнього стримуючого фактору, суд доходить висновку про необхідність з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої вказаною частиною статті закону про кримінальну відповідальність, не вбачаючи підстав для застосування щодо ОСОБА_1 вимог ст.69, 69-1, 75 КК України.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визначає за сукупністю злочинів згідно положень ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання за цим вироком з покаранням за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2019 року, частково відбуте покарання за яким за період з 21.12.2019 року до 01.10.2021 року включно підлягає зарахуванню до остаточно призначеного покарання за цим вироком суду.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України в строк покарання ОСОБА_1 слід зарахувати термін його тимчасового затримання у слідчому ізоляторі на підставі ухвали Жмеринського міськрайонного суду від 20.03.2020 року за період з 01.06.2020 року до дня набрання законної сили цим вироком суду включно (т.1 а.с.76, 104).

Цивільний позов не заявлений.

Речовий доказ, який зберігається у Жмеринському РВП ГУНП у Вінницькій області, а саме мобільний телефон "Nokia 105" Imei 1: НОМЕР_2 , Imei 2: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору, всередині якого знаходиться стартовий пакет оператора "Київстар" НОМЕР_4 , слід повернути за належністю потерпілій ОСОБА_2 (т.1 а.с.156-157).

Відтак за відсутності подальшої потреби відповідного заходу забезпечення даного кримінального провадження підлягає скасуванню арешт, накладений на вказане тимчасово вилучене майно ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 26.06.2019 року (т.1 а.с.181-182).

Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 942,03 грн (471,03 грн + 471 грн) слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави (т.1 а.с.211,221).

Клопотань про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили наразі не представлено.

Керуючись ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком суду та за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2019 року остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді позбавлення волі строком на шість років.

Зарахувати в строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_1 покарання, частково відбуте за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2019 року, за період з 21.12.2019 року до 01.10.2021 року включно.

Строк відбування покарання за цим вироком суду відраховувати ОСОБА_1 з 01.10.2021 року.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 термін його його тимчасового затримання у слідчому ізоляторі за період з 01.06.2020 року до дня набрання законної сили цим вироком суду включно.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.06.2019 року на тимчасово вилучене майно, а саме на мобільний телефон "Nokia 105" Imei 1: НОМЕР_2 , Imei 2: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору, всередині якого знаходиться сім-картка оператора "Київстар" НОМЕР_4 .

Речовий доказ: мобільний телефон "Nokia 105" Imei 1: НОМЕР_2 , Imei 2: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору, всередині якого знаходиться стартовий пакет оператора "Київстар" НОМЕР_4 , який зберігається у Жмеринському РВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути за належністю потерпілій ОСОБА_2 .

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 942 гривні 03 копійки процесуальних витрат на залучення експертів.

Вирок суду набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його оголошення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому.

Суддя Вернік В.М.