Рішення № 100082914, 30.09.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3129/19

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2021 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ганкіної І.А.

секретаря судового засідання Жигарової Д.О.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Вінницького обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Вінницький обласний центр зайнятості звернулися до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю, мотивуючи свої вимоги тим, що 26 грудня 2018 року до Вінницької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості, за сприянням у працевлаштуванні, звернулась ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка 23 листопада 2018 року звільнилась з посади директора Широкогребелівської СЗШ у зв`язку із скороченням чисельності штату. 26.12.2018 року, на підставі заяви про надання статусу безробітного, ОСОБА_2 надано статус безробітного, а з 04.01.2019 року, відповідно до пп. 1,3,4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю. Припинено виплату допомоги по безробіттю з 18.07.2019 року у зв`язку з отриманням права на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення Підписуючи власноручно заяву про надання статусу безробітного, ОСОБА_2 підтвердила, що пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не призначено. Крім того, вона, підписуючи пам`ятку, зобов`язалась протягом 3-х робочих днів інформувати центр зайнятості про всі обставини та умови, що впливають на порядок виплати допомоги по безробіттю, зокрема про призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. У разі отримання нею грошової винагороди з вищезазначених причин відповідно до даних Державної фіскальної служби України або Пенсійного фонду України та приховування цієї інформації від центру зайнятості, вона зобов`язалась повернути отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття на рахунок Фонду ЗДССУВБ. 18.07.2019 року реєстрацію було припинено у зв`язку з досягненням зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку.

12 вересня 2019 року до Вінницької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості надійшов лист Вінницького відділу обслуговування громадян №1 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.08.2019 № 726/02-04- 26/03-3 про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 16.12.2010 року. З 26.12.2010 року виплата пенсії була припинена в зв`язку з працевлаштуванням, після звільнення з 24.11.2018 року виплату пенсії поновлено. ОСОБА_2 приховала відомості про призначення пенсії за вислугою років, що привело до отримання нею допомоги по безробіттю в період з 04.01.2019 року по 18.07.2019 рік обманним шляхом в сумі 31636 грн. 64 коп. Таким чином, неповідомлення ОСОБА_2 обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною, свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону, є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення. Враховуючи викладене, 08 жовтня 2019 року Вінницькою районною філією було складено акт розслідування страхового випадку №29 та, відповідно до п.1 абзацу 5 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», видано наказ від 09 жовтня 2019 року №47 «Про повернення коштів». Повідомлення про необхідність повернення коштів, копія наказу надіслані особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, які вона отримала 16.10.2019 року. Проте кошти повернені не були.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала на підставах та обставинах визначених у позові. Суду показала, що ОСОБА_2 26 грудня 2018 року звернулась до позивача за встановленням статусу безробітної та отриманням відповідної допомоги по безробіттю. На підставі заяви відповідачки про надання статусу безробітного, їй було надано відповідний статус, а з 04.01.2019 року, було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю З 18.07.2019 року у зв`язку з отриманням права на пенсію за віком, вказані виплати відповідачці було припинено. В подальшому було встановлено, що при написанні заяви, відповідачка приховала той факт, що їй вже було призначено пенсію, хоча підписуючи пам`ятку, вона зобов`язалась протягом 3-х робочих днів інформувати центр зайнятості про всі обставини та умови, що впливають на порядок виплати допомоги по безробіттю. 12 вересня 2019 року до позивача надійшов лист Вінницького відділу обслуговування громадян №1 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 16.12.2010 року. З 26.12.2010 року виплата пенсії була припинена в зв`язку з працевлаштуванням, однак після звільнення з 24.11.2018 року виплату пенсії було поновлено, що відповідачка приховала. В наслідок вказаних дій ОСОБА_2 незаконно отримала допомогу по безробіттю в розмірі виплат на загальну суму 31636 грн. 64 коп. , яка підлягає до стягнення з відповідачки у судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала повністю, в задоволені позову просила відмовити. Суду показала, що ніколи не приховувала факт призначення пенсії за вислугою років. Просила врахувати, що подала позивачу всі необхідні документи, включаючи трудову книжку, де був зроблений запис про призначення їй пенсії. Пенсію за вислугою років вона не отримувала, так як відразу відмовилася від неї в зв`язку з працевлаштуванням. Наміру вчиняти обман вона не мала, про призначення пенсії позивачу було відомо, тому підстав для стягнення з неї вказаних коштів не має.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) «Про реорганізацію базових центрів зайнятості Вінницької області» від 18.10.2016 № 165, прийнято рішення про реорганізацію базових центрів зайнятості Вінницької області (а.с.6-7).

Наказом Вінницького обласного центру зайнятості «Про створення Вінницької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості» від 03.05.2018 № 129, створено Вінницьку районну філію Вінницького обласного центру зайнятості (а.с.8,9-10).

26 грудня 2018 року до Вінницької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості, за сприянням у працевлаштуванні, звернулась ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка 23 листопада 2018 року звільнилась з посади директора Широкогребелівської СЗШ у зв`язку із скороченням чисельності штату (а.с.13-14).

26.12.2018 року, на підставі заяви про надання статусу безробітного, ОСОБА_2 уло надано статус безробітного, а з 04.01.2019 року, відповідно до пп. 1,3,4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю. Припинено виплату допомоги по безробіттю з 18.07.2019 року у зв`язку з отриманням права на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, відповідачка, підписуючи Пам`ятку, відповідач зобов`язалась протягом 3-х робочих днів інформувати центр зайнятості про всі обставини та умови, що впливають на порядок виплати допомоги по безробіттю, зокрема про призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. У разі отримання нею грошової винагороди з вищезазначених причин відповідно до даних Державної фіскальної служби України або Пенсійного фонду України та приховування цієї інформації від центру зайнятості, вона зобов`язалась повернути отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття на рахунок Фонду ЗДССУВБ.

18.07.2019 року реєстрацію відповідача було припинено у зв`язку з досягненням зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку.

12 вересня 2019 року до Вінницької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості надійшов лист Вінницького відділу обслуговування громадян №1 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.08.2019 № 726/02-04- 26/03-3 про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 16.12.2010 року. З 26.12.2010 року виплата пенсії припинена в зв`язку з працевлаштуванням, після звільнення з 24.11.2018 року виплату пенсії поновлено (а.с.15).

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення», відповідальність за достовірність поданих до служби зайнятості даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та соціальних послуг.

Судом є встановленим, що ОСОБА_2 не повідомила позивачу відомості про призначення пенсії за вислугою років, що привело до отримання нею допомоги по безробіттю в період з 04.01.2019 року по 18.07.2019 рік в загальному розмірі 31636 грн. 64 коп.

08 жовтня 2019 року Вінницькою районною філією було складено акт розслідування страхового випадку №29 та, відповідно до п.1 абзацу 5 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» та видано наказ від 09 жовтня 2019 року №47 «Про повернення коштів».

Повідомлення про необхідність повернення коштів, копія наказу були надіслані особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, які вона отримала 16.10.2019 року, кошти повернені не були (а.с.18-20).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Зі змісту вище викладеної статті випливає, що для стягнення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі тільки за двох умов: зловживання з боку застрахованої особи та подання ним недостовірних даних.

Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. Не можуть бути визнані безробітними громадяни, які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 7 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України 14 грудня 2000 року № 915/5136, у редакції, яка діяла станом на 12 травня 2011 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до частин другої та третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, неповідомлення особою обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, та позов таким, що підлягає до повного задоволення.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України на відповідачку слід покласти судовий збір. Як вбачається з матеріалів цивільної справи, загальна сума судових витрат, понесених позивачем, складає 1921,00 грн.

Керуючись ч. ч. 2,3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. 2, ч. 3 ст. 44 ЗУ «Про зайнятість населення», пп. 7 п. 5.5 р. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, ст. 1215 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вінницького обласного центру зайнятості безпідставно виплачену допомогу по безробіттю за період з 04 січня 2019 року по 18 липня 2019 року - в сумі 31 636,64 грн., по наступним реквізитам: одержувач: Вінницький обласний центр зайнятості; Код ЄДРПОУ 05392714; р/р UA458999980000355469304102001; Банк: Казначейство України (ЕАП) м. Київ; МФО 899998.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вінницького обласного центру зайнятості, судовий збір в розмірі 1921,00 грн. по наступним реквізитам: одержувач: Вінницький обласний центр зайнятості; Код ЄДРПОУ 05392714; р/р UA458999980000355469304102001; Банк: Казначейство України (ЕАП) м. Київ; МФО 899998.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Ганкіна