Ухвала суду № 100082349, 04.08.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17269/20

Провадження № 2-др/761/104/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Бондар О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Негоди Вікторії Вадимівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитер-інвест» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла зазначена заява, в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року суд не вирішив питання про судові витрати на правничу допомогу.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

При цьому, до суду надійшла заява представника позивача про слухання справи за відсутності позивача та його представника, в якій вона зазначає, що підтримує вимоги викладені в заяві про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Оскільки неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, суд продовжив судове засідання за відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної заяви та ухваленні додаткового рішення, за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитер-інвест» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав - задоволено в повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 487 995,83 грн та 4 879,96 грн. судового збору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (п. 48).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення надала до суду засвідчену адвокатом Негодою В.В. фотокопію Детального опису наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги від 01.11.2019 р.

Крім того, в матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 01.11.2019 року, укладений між ОСОБА_1 як клієнтом та адвокатом Негодою Вікторією Вадимівною.

Відповідно до вказаного договору про надання правової допомоги (розділ 1) Адвокат приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу у правовідносинах із ЖК «Трояндовий» (ТОВ «КИЇВ БІЛДІНГ ГРУП» та ТОВ «КОНДИТЕР-ІНВЕСТ»), у зв`язку з укладенням Договору купівлі-продажу майнових прав №107/1/05-11-18/Р від 05.11.2018 року та Договору купівлі-продажу майнових прав №3/1/07-11-18/Р від 07.11.2018 року, а також повернення сплачених грошових коштів у зв`язку із направленням повідомлень про припинення дії Договору, в тому числі:

-Надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань.

-Складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру.

-Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).

-Представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної податкової служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Розмір гонорару, який Клієнт оплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначено сторонами у розділі 3 вказаного Договору у розмірі 45 000,00 грн, зокрема:

-20 000,00 вартість супроводження повернення грошових коштів, сплачених відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав №107/1/05-11-18/Р від 05.11.2018 року,

-15 000,00 вартість супроводження повернення грошових коштів, сплачених відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав №3/1/07-11-18/Р від 07.11.2018 року,

-10 000,00 грн вартість супроводження кримінального провадження щодо заволодіння посадовими особами ТОВ «Київ Білдінг Груп» та ТОВ «Кондитер-Інвест» грошових коштів, шляхом обману.

Виходячи зі змісту договору про надання правової допомоги від 01.11.2019 року, він не містить вказівку на номер цивільної справи, в межах якої адвокатом надаються клієнту послуги, визначені у договорі.

Крім того, представник позивача не надала суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

За відсутності документального підтвердження розрахунку витрат на правову допомогу, інформація, яка міститься в Детальному описі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги від 01.11.2019 р., зокрема перелік наданих адвокатом послуг (вчинення дій) не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінюючи Детальний опис наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги від 01.11.2019 р., враховуючи відсутність як у самому Детальному описі наданих послуг, так і у Договорі про надання правової допомоги від 01.11.2019 року, вказівки на номер судової справи, суд приходить до висновку, що не можна вважати такими, що пов`язані саме з розглядом даної справи вказані у Детальному описі: надання консультацій та роз`яснень з правових питань у період часу з 01.11.2019 по 30.03.2021 р.; складання адвокатських запитів, заяв, звернень у період часу з 01.11.2019 по 30.03.2021 р.; направлення запитів, заяв, звернень, які до матеріалів справи не надавалися.

При цьому неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Однак, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення не містить доказів надіслання чи надання відповідачу документів, які до неї додані, відтак, з огляду на імперативні приписи ч. 9 ст. 83 ЦПК України, зазначені докази судом до уваги не беруться.

У цьому контексті суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в якій зазначено, що відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тобто, у даному випадку порушення позивачем приписів ч. 9 ст. 83 ЦПК України, а саме, не направлення відповідачу доказів, які підтверджують факт понесення ним витрат на правову допомогу, позбавляє іншу сторону (відповідача) можливості підготувати та подати до суду відповідні заперечення проти таких вимог, що в свою чергу, порушує принципи диспозитивності та змагальності сторін.

При цьому суд звертає увагу, що статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у даній справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 270, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Негоди Вікторії Вадимівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитер-інвест» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав, - відхилити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: Н.Г.Притула