Рішення № 10008220, 14.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 р. Справа № 20/36

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"           

вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ,49094

в особі Івано-Франківської філії ЗАТ КБ "Приватбанк"

вул. С.Стрільців,15, м.Івано-Франківськ, 76000;

вул.Галицька, 22, м.Івано-Франківськ, 76000;

до відповідача Приватного підприємства "Атрам" вул.Нижанківського, 17, м.Калуш,

Івано-Франківська бласть, 77300;

про стягнення заборгованості в сумі 15249,61грн. за договором про надання овердрафтового кредиту № 108ОМ від 01.06.2007р., з яких 7656,36грн. - основний борг, 712,09грн. - відсотки за користування кредитом, 881,16грн. - пеня.

За участю представників сторін:

Від позивача: Зуєв В.В.-представник, (довіреність №53 від 22.01.10р.);

Від відповідача: не з'явились.

          Представник позивача, використовуючи своє право, надане ст.22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду заяву про зменшення позовних вимог № 4757 від 14.06.2010р., в якій просить стягнути з ПП "Атрам" 15249,61грн. заборгованості, з яких 7656,36грн. - основний борг, 712,09грн.- відсотки за користування кредитом, 881,16грн. - пеня.

          Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до зменшених позовних вимог, оскільки ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору № 108 ОМ від 01.06.2007р. про надання овердрафтового кредиту, згідно умов якого банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов"язався здійснювати Овердрафт-мікро обслуговування Клієнта, а останній - повернути кредит, сплатити відсотки і винагороди в обумовлені даним договором терміни;

- виконання умов спірного Договору з боку позивача стосовно здійснення Овердрафт-мікро обслуговування клієнта (відповідача по справі);

- порушення відповідачем п.1.4 Договору № 108 ОМ від 01.06.2007р. про надання овердрафтового кредиту, який передбачає порядок його повернення, внаслідок чого виникла заборгованість за березень 2008р. в сумі 7656,36грн.;

- нарахування відповідачеві, на підставі п.3.2 Договору, відсотків за користування кредитом в розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, що становить 6712,09грн.

- п.4.1 Договору, який вказує на те, що при порушенні клієнтом (відповідачем по справі) будь-якого із зобов"язань за спірним Договором, банк (позивач по справі) вправі нарахувати пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. На підставі даного пункту договору відповідачу нараховано пеню в сумі 881,16грн.

          Посилається на ст.ст. 526, 527, 530, 554, 610, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

          Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"являвся, хоча ухвала з відомостями про час та місце розгляду справи направлялась йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 14.04.2010р., реєстри № 267 від 18.03.2010р., № 329 від 01.04.2010р., № 569 від 03.06.2010р., № 445 від 05.05.2010р., № 501 від 19.05.2010р.

          Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав.

          Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті,

спір належить вирішити у відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

в с т а н о в и в :

          Між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" в особі Івано-Франківської філії та приватним підприємством "Атрам", 01.06.2007р. укладено договір про надання Овердрафт-мікро кредиту.

          Відповідно до п.1.1 Договору, банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов"язався здійснювати Овердрафт-мікро обслуговування Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта № 26007052501799 відкритому в Банку, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п.1.3, шляхом дебетування поточного рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо.

          Овердрафт-мікро (кредит) надано на поповнення кредитних оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта.

          Згідно п.1.2 Договору, кредит надано в обмін на зобов"язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків і винагороди в обумовлені даним договором терміни.

          На момент підписання Договору Ліміт склав 10000,00грн. (ч.3 п.1.3 Договору)

          Проведення платежів Клієнта в порядку, встановленому даним договором, здійснюється Банком у строк по 31.05.2008р. (п.1.4Договору).

          З огляду на п.1.5 Договору, овердрафт-мікро кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах Ліміту і строку, встановлених п.п.1.3,1.4 Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів.

          Відповідно до п.3.2 Договору у відповідності до ст.212 Цивільного кодексу України, при порушенні Клієнтом будь-яких із зобов"язань з погашення кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредиту у розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

          Слід вказати на те, що позивачем в адресу відповідача направлялись вимоги № 93 від 25.02.2009р. та № 40.6 від 22.01.2010р. про повернення кредитних коштів та сплату нарахованих процентів за користування кредитними коштами. Однак, такі вимоги залишились без належного реагування з боку відповідача.

          Як вбачається з матеріалів справи, зокрема розрахунку заборгованості за договором № 108ОМ від 01.06.2007р., укладеного між сторонами, станом на 07.06.2010р. (а.с 52-55), відповідачу надано кредитні кошти: 06.03.2008р. - 2000,00грн., 07.03.2008р. - 5000,00грн., 11.03.2008р. - 1033,22грн., 12.03.2008р. - 3,26грн., 13.03.2008р. - 240,35грн., 14.03.2008р. - 3,79грн., 17.03.2008р. - 11,35грн., 20.03.2008р. - 3,58грн., 24.03.2008р. - 6001,30грн., 25.03.2008р. - 3,76грн., 26.03.2008р. - 703,77грн., 27.03.2008р. - 7,36грн., 28.03.2008р. - 4,17грн., 31.03.2008р. - 132,50грн., 01.04.2008р. - 4,24грн., 03.04.2008р. - 1218,39грн., 04.04.2008р. - 4,25грн.

          Оскільки сума погашеного кредиту, згідно поданого розрахунку становить 8722,21грн., то борг відповідача перед позивачем складає 7656,36грн.

          Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу за березень 2008р. в сумі 7656,36грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 6712,09грн., нарахованих за період з 07.04.2008р. до 07.06.2010р. (а.с 52-55) обгрунтовані, документально підтверджені та доведені в судовому засіданні.

          За таких обставин , суд вважає за правильне позов задовольнити, при цьому враховуючи наступне:           

          Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають з договору.

          За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).

          В силу ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.          

           Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.                                         Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

          Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.          

          Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

          Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

          З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.          

          Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до вимог п.4.1 Договору при порушенні клієнтом будь-якого із зобов"язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2 , 3.1, 3.2, 3.3; термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.6., 3.4, Клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні.

          Таким чином, враховуючи вище зазначене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 881,16грн. за період з 07.04.2008р. до 06.10.2008р. (а.с 52-55).

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.                     

          За таких обставин, суд вважає за правильне задовольнити вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства "Атрам" заборгованості в сумі 15249,61грн., з яких 7656,36грн. - основний борг, 712,09грн. - відсотки за користування кредитом, 881,16грн. - пеня.

          Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

          Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 11, 526, 527, 549, 599, 625, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

          Стягнути з Приватного підприємства "Атрам", вул.Нижанківського, 17, м.Калуш, Івано-Франківська бласть, 77300 (ідентифікаційний код 34519626) на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ,49094 (код ЄДРПОУ 14360570, рах № 29092829003111, МФО 305299) - 7656,36грн. (сім тисяч шістсот п"ятдесят шість грн. 36коп.)- основного боргу, 712,09грн. (сімсот дванадцять грн. 09коп.) - відсотків за користування кредитом, 881,16грн. (вісімсот вісімдесят одна грн. 16коп.) - пені.

          Стягнути з Приватного підприємства "Атрам", вул.Нижанківського, 17, м.Калуш, Івано-Франківська бласть, 77300 (ідентифікаційний код 34519626) на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ,49094 (код ЄДРПОУ 14360570, рах № 64993919400001, МФО 305299) - 152,50грн. (сто п"ятдесят дві грн. 50коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Кобецька

                                                                      Рішення підписано 18.06.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук

18.06.2010р.