Рішення № 10008213, 08.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 р. Справа № 16/40

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашника В.О.

при секретарі судового засідання Сліпенчук Н.А.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

в особі Івано- Франківського РЕМ

вул. Максимовича,7, м. Івано-Франківськ,76007

до відповідача: Аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного

управління МНС України в Івано-Франківській області

вул. Б.Хмельницького, 92А, м. Івано-Франківськ,76009

про стягнення заборгованості в сумі 5774, 52 грн, включаючи нарахування за прострочення

договірних зобов'язань.

За участю представників сторін:

від позивача: Іванишин В.І., (довіреність № 117 від 15.02.10)-юрист;

від відповідача: Несімко І.О., (довіреність № 850/07-5 від 17.05.10. )-юрисконсульт;

Встановив:

Між Позивачем, Відкрите акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" в особі Івано-Франківського РЕМ та, Відповідачем, Аварійно-рятувальний загін спеціалізованого призначення головного управління МНС України в Івано-Франківській області, укладено договір про постачання електричної енергії № 286 від 06.10.2008 року.

Відповідно до умов даного договору, Відкрите акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" в особі Івано-Франківського РЕМ, як постачальник, надає електроенергію споживачу, Аварійно - рятувальному загону спеціального призначення головного управління МНС України в Івано-Франківській області з приблизною потужністю 810 кВт. Споживач зобов'язується оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п. 2 Додатку 2 до договору споживач повинен щомісячно 18 числа календарного місяця направляти представника у відповідну філію Постачальника для подання додатку 6 "Акт про використану електричну енергію", який є невід'ємною частиною договору.

У відповідності до п. 3 додатку 2 до договору, споживач щомісячно проводить остаточний розрахунок по платежах, передбачених даним договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання розрахунку.

Однак, Відповідач не проводив своєчасно та в повному розмірі розрахунки за спожиту електроенергію у період з 23.01.2008 року по 31.03.2010 року, що підтверджується звітами споживача про обсяг використаної електроенергії за вказаний період та неоплаченими в повному обсязі розрахунками.

Відповідно до п. 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, вказаних відповідним додатком, споживач оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, 10 % річних та інфляційні збитки.

За період прострочення платежів з 23.01.2008 року по 31.03.2010 року Відповідачу нараховано відсотки річних в сумі 1508, 74 гривні та збитки завдані інфляційними процесами в сумі 3080, 08 гривні, згідно поданих розрахунків.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 258 ЦК України за період з 22.04.2009 року по 31.03.2010 року, відповідачу нарахована пеня в сумі 1185, 70 гривень, згідно поданого розрахунку.

Отже, станом на 23.04.2010 року, загальна сума позову складає 5774, 52 гривні.

Враховуючи викладене, Позивач в позовній заяві просить суд постановити рішення про стягнення з Відповідача на користь позивача 1185, 70 гривень пені за період з 22.04.2009 року по 31.03.2010 року; 3080,80 гривень - інфляційних збитків та відсотків річних в сумі 1508, 74 гривень за період з 22.04.2009 року по 31.03.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити.

Відповідач подав суду відзив на позов за № 858/01-42 від 18.05.2010року, в якому повністю заперечив вимоги, мотивуючи, що викладені в позовній заяві вимоги є безпідставними і необгунтованими.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов та пояснив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 р. № 440 „Про реалізацію статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (п. з та п. 5 Постанови КМУ) у першу чергу бюджетні організації проводять розрахунки із кредиторської заборгованості за спожиту електроенергію без врахування пені, штрафних та фінансових санкцій. Оскільки Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління МНС України в Івано-Франківській області є державною організацією, яка фінансується із Державного бюджету й заборгованість за спожиту електроенергію має місце станом на сьогоднішній день, при недостатньому фінансуванні із бюджету, то Відповідач не має змоги погашати нараховану пеню, нараховані відсотки річних та інфляційні збитки. Крім цього, Позивач не дотримався ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, де зазначається, що підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією, а такої претензії Відповідач не отримував.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази, суд вважає їх належними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено може заявити вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення .

Вимогами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

В даному випадку сторони не мають права змінювати умови договору, окрім їх конкретизації.

Формулюючи відзив на позов Відповідач безпідставно посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 р. № 440 „Про реалізацію статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", оскільки даний нормативно - правовий акт регулює відносини щодо порядку перерахування у 2008 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам затвердженим органами державної влади та органами місцевого самоврядування і в жодному разі не має відношення до штрафних санкцій, передбачених ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, чи до відносин щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання, передбаченого ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як встановлено в судовому засіданні, Відповідач не проводив своєчасно та в повному розмірі розрахунки за спожиту електроенергію у період з 23.01.2008 року по 31.03.2010 року, що підтверджується звітами споживача про обсяг використаної електроенергії за вказаний період та неоплаченими в повному обсязі розрахунками.

В даному випадку сторони не мають права змінювати умови договору, окрім їх конкретизації, а тому Позивачем правомірно нараховано пеню, 10 % річних та інфляційні збитки, відповідно до п. 4.2.1 договору.

Оскільки, Відповідачем не подано суду належних доказів щодо своєчасного та в повній мірі проведення розрахунків за спожиту електроенергію у період з 23.01.2008 року по 31.03.2010 року, суд вважає за необхідне позов задоволити.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід стягнути з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України. ст. 26 Закону України "Про електроенергетику , ст.ст. 179, 180, 181, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі Івано- Франківського РЕМ до Відповідача, Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення головного управління МНС України в Івано-Франківській області, про стягнення 5774, 52 гривні за порушення договірних зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 286 від 06.10.2008 року, задоволити.

Стягнути з Відповідача, Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення головного управління МНС України в Івано-Франківській області (вул. Б.Хмельницького, 92А, м. Івано-Франківськ, ЗКПО 08588725) заборгованість за порушення договірних зобов'язань в сумі 5774, 52 грн, з яких 1185, 70 грн. пені, 3080,08 грн.- інфляційних збитків та відсотків річних в сумі 1508, 74 грн., а також 102,00 грн. держаного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 18.06.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 17.06.10