Рішення № 10008079, 08.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 р. Справа № 17/56

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія", вул. Торгова, 6, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500

до відповідача Приватного підприємцяОСОБА_1, вул. АДРЕСА_1

про стягнення 4670 грн. 63 коп. (чьотирьох тисяч шестисот сімдесяти гривень 63 копійок)

Представники:

від позивача: Медвідь О.І. - представник, (довіреність б/н від 30.04.10)

від відповідача: не з"явились

встановив: заявлено позов про стягнення 4670 грн. 63 коп., в тому числі 3213 грн. 16 коп., 189 грн. 48 коп. - пені; 179 грн. 93 коп. - інфляційних втрат; 27 грн. 73 коп. - 3% річних, 1060 грн. 33 коп. - штрафу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 25.05.10, 08.06.10 не з"явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, про що свідчить підпис уповноваженої на те особи у повідомленні про вручення поштового відправлення. Відзив на позов не подав, про причини неявки повноважного представника суд не повідомляв.

На день розгляду справи в судове засідання 08.06.10 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на те, що ухвалою суду від 25.05.10 явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про час та місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

28.09.09 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" та Приватним підприємцем ОСОБА_1. укладено договір купівлі-продажу №611, відповідно до умов якого, позивач зобов"язувався продати відповідачу товар, а відповідач зобов"язувався прийняти та здійснити оплату за товар.

Відповідно до п.3.1 договору купівлі-продажу №611 від 28.09.09 поставка товару проводиться партіями протягом дії строку договору. Крім того, відповідач зобов"язаний надати інформацію позивачу стосовно взірців підписів матеріально-відповідальних осіб, що приймають товар й таким чином вважаються уповноваженими покупцем. Пунктом 3.9 договору передбачено, що у випадку невиконання покупцем жодної з дій передбачених п.3.1, 3.8 договору, вважається, що особа, яка підписала товаросупроводжувальні документи є належним чином уповноваженим представником покупця і її підпис на товаросупроводжувальних документах підтверджує виникнення для покупця всіх обов"язків передбачених договором.

На виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" поставлено Приватному підприємцю ОСОБА_1. товар загальною вартістю 9676 грн. 87 коп.

Оплата за кожну партію отриманого товару, як зазначено п.4.1 договору, проводиться з відстрочкою платежу до 21 (двадцяти одного) банківського дня з моменту отримання товару покупцем, представником покупця чи іншою особою, що підписує накладну, отримує товар. Такі особи вважаються уповноваженими покупцем. Підписані такими особами наладні чи інші супровідні документи є підставою для оплати за отриманий товар покупцем. Однак в порушення умов договору, відповідач оплатив прийнятий товар частково.

Однак, в порушення договірних умов, відповідачем частково здійснено розрахунок за отриманий товар в сумі 6463 грн. 71 коп., внаслідок чого, станом на 12.05.10 р., борг відповідача за поставлені позивачем товари становить 3213 грн. 16 коп. Факт отримання товару відповідачем на зазначену суму підтверджується розхідними накладними: №ГФ-0018019, №ГФ-0018022, №ГФ-0018023, №ГФ-0018020 від 04.11.09.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов"язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов"язань, крім випадків передбачених законом.

Згідно з частинами 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, станом на 12.05.10 р. основний борг відповідача перед позивачем становить 3213 грн. 16 коп. та підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не подав суду доказів сплати боргу, доводів позивача щодо наявності боргу в заявленій сумі не спростував, а отже вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 3213 грн. 16 коп. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязання. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 5.2 вищезазначеного договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов"язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, яка згідно розрахунку позивача становить 189 грн. 48 коп.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку неоплати покупцем отриманого товару в строки, передбачені п.4.1 договору, більше ніж на один місяць з моменту отримання товару, покупець зобов"язаний сплатити на користь продавця штраф в розмірі 30% від суми заборгованості за отриманий товар, який згідно поданого позивачем розрахунку становить 963 грн. 94 коп.

Пунктом 5.4 договору за односторонню необгрунтовану відмову від виконання своїх зобов"язань по даному договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі 3% від суми невиконаного зобов"язання, який згідно поданого позивачем розрахунку становить 96 грн. 39 коп.

Подані позивачем розрахунки пені та штрафів є обгрунтованими, а отже пеня заявлена до стягнення в розмірі 189 грн. 48 коп., штраф у розмірі 30% від суми заборгованості 963 грн. 94 коп. та штраф у розмірі 3% від суми невиконаного зобов"язання в розмірі 96 грн. 39 коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Інфляційні втрати згідно поданого позивачем розрахунку становлять179 грн. 93 коп., а 3 % річних - 27 грн.73 коп.

Подані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими та підлягають стягненню відповідно: інфляційні втрати в розмірі 179 грн. 93 коп, а 3% річних в розмірі 27 грн.73 коп.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов”язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 3213 грн. 16 коп. - основного боргу; 189 грн. 48 коп. - пені; 179 грн. 93 коп. - інфляційних втрат; 27 грн. 73 коп. - 3% річних, 1060 грн. 33 коп. - штрафу.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 546, 550, 610, 625, 629, 692, Цивільного кодексу України, ст.20, ст.193, 175, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, вул. АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номерНОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія", вул. Торгова, 6, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500 (ідентифікаційний код 34535868) - 3213 грн. 16 коп. (три тисячі двісті тринадцять гривень 16 копійок - основного боргу; 189 грн. 48 коп. (сто вісімдесят дев"ять гривень 48 копійок) - пені; 179 грн. 93 коп. (сто сімдесят дев"ять гривень 93 копійки) - інфляційних витрат; 27 грн. 73 коп. (двадцять сім гривень 73 копійки) - 3% річних, 1060 грн. 33 коп. (одна тисяча шістдесят гривень 33 копійки) - штрафу, 102 грн. (сто дві гривні) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

рішення підписане 10.06.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 10.06.10.