Ухвала суду № 100076567, 04.10.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7636/18

1-кп/405/15/19

УХВАЛА

04 жовтня 2021 року Ленінський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого судді - Лук`янової О.В.

за участю:

секретаря - Єсько Т.О.

прокурора - Чорної О.В.

захисників обвинувачених - адвокатів Комишана С.В., Багіряна Е.Б.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький в кримінальному провадженні № 12018120020008171 у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої за ч. 2 ст. 185 КК України

клопотання захисника про заміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2

встановив:

Захисник обвинуваченого адвокат Багірян Е.Б. звернувся до суду з письмовим клопотанням про зміну його підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з посиланням на те, що ОСОБА_2 має зареєстроване та постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, зокрема, батьків, які надають свою письмову згоду на те, що вони не заперечують щодо перебування останнього під домашнім арештом за місцем його реєстрації та проживання. Окрім того, просив врахувати те, що у відношенні його підзахисного іншим судом було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який він жодного разу не порушив та за місцем проживання характеризується позитивно.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого з посиланням на те, що останній намагався ухилитися від суду, не з`являючись в судові засідання, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки наразі стосовно нього Кіровським районним судом м. Кіровограда також здійснюється судове провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Багіряна Е.Б.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.09.2020 у відношенні ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.11.2020, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався судом.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 5 (1) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на особисту недоторканість. Кожен, кого заарештовано, має право на судовий розгляд у продовж розумного строку або на звільнення, обумовлене гарантіями явки в судове засідання.

Згідно п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі «Смирнов проти Росії», питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватись абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватись в кожній конкретній справі з урахуванням конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

ОСОБА_2 згідно обвинувального акту обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого, можливо призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

При цьому, судовий розгляд даного кримінального провадження триває з листопада 2018 року, а судові засідання неодноразово відкладаються через незабезпечення стороною обвинувачення відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 КПК України явки в судове засідання свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Що, в свою чергу, призводить до надміру тривалого утримання обвинуваченого під вартою.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обгрунтованості підозри (обвинувачення) та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.

Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється (обвинувачується) особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення у справі «Ніколова проти Болгарії»). Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, можливе не лише за умови тримання обвинуваченого ОСОБА_2 , який має місце зареєстрованого та постійного проживання, міцні соціальні зв`язки та за місцем проживання характеризується виключно позитивно, під вартою. На переконання суду достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого є домашній арешт з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, серед яких цілодобово не покидати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись статтями 177, 178, 181, 193, 196, 331, 369 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання захисника обвинуваченого адвоката Багіряна Е.Б. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - домашній арешт строком на два місяці, тобто з 04.10.2021 до 04.12.2021 включно.

Покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, за винятком відвідування медичних установ та явки до суду;

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з Кіровоградської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні за винятком їх участі в суді;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти в залі суду негайно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням покладених на нього обов`язків покласти на Кропивницький РУП ГУНП в Кіровоградській області (за адресою: м. Кропивницький, вул. Вокзальна, 58).

Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на обвинуваченого обов`язків визначити до 04.12.2021 включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Олена Вікторівна Лук`янова