Рішення № 10007600, 07.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.10 Справа № 25/33/10

за позовом –Державного підприємства “Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2” Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Кіровоград, 25014, пр-т Інженерів, 2

до відповідача – Державного підприємства “Хлібна база №74” Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Молочанськ Токмацького району Запорізької області, 71716, вул. Вокзальна, 125

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Приватне підприємство “Таврія”, с. Новософіївка Нікопольського району Дніпропетровської області, 53252, вул. Леніна, 20

про стягнення заборгованості за договором переводу боргу у розмірі 236 735,46 грн.

Суддя Дьоміна А.В.

Представники:

Позивача –Матьковська О.С. дов.№04/139 від 01.02.2010.

Відповідача –Олійник Ю.В. дов.№4114 від 13.01.2010.

Заявлений позов про стягнення з Державного підприємства “Хлібна база №74” Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь Державного підприємства “Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2” Державного комітету України з державного матеріального резерву заборгованості за договором переводу боргу у розмірі 236 735,46 грн., яка складається з: 206 386,70 грн. –сума основного боргу за договором переводу боргу 23/04 від 01.04.2009., 7 942,86 грн. –3% річних та 22 405,90 грн. –інфляційні витрати.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2010. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №25/33/10, судове засідання призначено на 31.03.2010.

Ухвалою суду від 31.03.2010. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено до 12.05.2010., судове засідання відкладено на 12.05.2010.

Ухвалами суду від 12.05.2010. строк розгляду справи продовжено до 12.06.2010., розгляд справи відкладено на 07.06.2010.

07.06.2010. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі ст. ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265 ГК України, ст. ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 ЦК України просить позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за договором переводу боргу у розмірі 236 735,46 грн.

Відповідач проти позову не заперечу заявлену позивачем суму визнає в повному обсязі, але виконати свої зобов’язання не може, у зв’язку з важким економічним становищем на підприємстві.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008. між Державним підприємством “Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2” (зберігач) та Приватним підприємством “Таврія” (поклажодавець) укладено договір зберігання №73/3 за умовами якого поклажодавець здає, а зберігач зобов’язується прийняти на відповідальне зберігання майно (зернові і олійні культури), довести його до діючих нормативних кондицій у відповідності з умовами укладеного договору та зберігати майно до 15.04.2009.

На підставі даного договору Державне підприємство “Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2” надало послугу зі зберігання зерна Приватного підприємства “Таврія” на загальну суму 449 512,81 грн., що підтверджується відповідними актами здачі прийняття робіт.

Згідно п.4.2.6. договору зберігання №73/3 від 01.08.2008. поклажодавець зокрема зобов’язаний оплачувати послуги зберігача згідно умов цього договору.

Приватне підприємство “Таврія” свої зобов’язання щодо оплати послуг за зберігання зерна у сумі 449 512,81 грн. не виконало.

01.04.2009. між Державним підприємством “Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2” (кредитор), Державним підприємством “Хлібна база №74” (новий боржник) та Приватним підприємством “Таврія” (боржник) укладено договір переводу боргу №23/04, за умовами якого боржник переводить свої боргові зобов'язання по виплаті заборгованості за надані кредитором послуги по зберіганню майна згідно договору зберігання №73/3 від 01.08.2008., що укладено між кредитором та боржником на загальну суму 449 512,81 грн. - новому боржнику.

Згідно п. 2 договору новий боржник у свою чергу приймає в рахунок своїх взаєморозрахунків з боржником на себе боргові зобов'язання боржника, які випливають з домовленості останнього з кредитором, перерахувати виниклу заборгованість кредитору у строк до 31 травня 2009 року.

Відповідно п. 3 договору переводу боргу №23/04 від 01.04.2009. з моменту підписання договору до кредитора переходить право вимагати від нового боржника виконання зобов'язань по оплаті зобов'язань боржника, а також всі права на стягнення збитків і неустойки.

ДП “Хлібна база №74” свої зобов’язання за договором переводу боргу №23/04 від 01.04.2009. виконало частково у сумі 243 126,11 грн.

Таким чином на даний час заборгованість ДП “Хлібна база №74” перед ДП “Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2” становить 206 386,70 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦКУкраїнизобов’язаннямаєвиконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої суми боргу, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором переводу боргу №23/04 від 01.04.2009. у розмірі 206 386,70 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 7 942,86 грн. –3% річних та 22 405,90 грн. –інфляційних витрат.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід віднести на відповідача, оскільки спір доведено до суду внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Хлібна база №74” Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Молочанськ Токмацького району Запорізької області, 71716, вул. Вокзальна, 125, код ЄДРПОУ 19283199 на користь Державного підприємства “Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2” Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Кіровоград, 25014, пр-т Інженерів, 2, код ЄДРПОУ 00951862, р/р 260074873 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль м. Кіровограду”, МФО 323538, суму 206 386,70 грн. основного боргу за договором переводу боргу, суму 7 942,86 грн. –3% річних, суму 22 405,90 грн. інфляційних витрат, суму 2367,35 грн. витрат на державне мито, суму 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В. Дьоміна