Постанова № 100075875, 01.10.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1273/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року м. Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Косівського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

26.06.2021 року о 09 год. 15 хв. в селищі Кути, Косівського району, по вул. Косівський, водій ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», д. н. з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився у присутності свідків.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання 01.10.2021 року ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується відстеженням поштового відправлення (а.с.18).

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Також стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши в сукупності всі докази, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №231624 від 26.06.2021 року, відповідно до якого 26.06.2021 року 09 год. 15 хв. в смт. Кути, по вул. Косівській гр. ОСОБА_1 , керуючи. т/з ВАЗ 2108 д. н. з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування, керував т/з з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Освідчення на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності свідків Вказаний протокол складений уповноваженою особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП, підписаний особою, що притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ). У графі протоколу «пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено: «не пив». Будь-яких сумнівів у достовірності протоколу судом не встановлено (а.с. 1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 3), з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. У графі «результат огляду на стан сп`яніння» зазначено: «від огляду на стан сп`яніння за допомогою Alcotest DRAGER та Косівській ЦРЛ відмовився»;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду в Косівській ЦРЛ (а.с. 4);

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були запрошені працівниками поліції в якості свідків при відмові від проходженні ОСОБА_1 огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, та при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП (а.с.5);

- рапортом інспектора СРПП Косівського РВП ГУНП ст. лейтенанта поліції І. Бельмеги, в якому зазначено, що перебуваючи спільно з сержантом поліції ОСОБА_4 в добовому наряді 26.06.2021 року, близько 09:15 год. в смт. Кути по вул. Косівська, ними було надано вимогу про зупинку автомобіля марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого порушив правила дорожнього руху. Водій не зупинився та продовжив рух. Намагаючись сховатися від переслідування водій заїхав на автомийку та почав імітувати миття авто. Встановлено, що даним т/з керував ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager», на що водій відмовився. Також ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, однак той відмовився (а.с. 6);

- рапортом інспектора СРПП Косівського РВП ГУНП сержанта поліції Т. Григорука, в якому зазначено, що перебуваючи спільно з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 в добовому наряді 26.06.2021 року, близько 09:15 год. в смт. Кути по вул. Косівська, ними було надано вимогу про зупинку автомобіля марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого порушив правила дорожнього руху. Водій не зупинився та продовжив рух. Намагаючись сховатися від переслідування водій заїхав на автомийку та почав імітувати миття авто. Встановлено, що даним т/з керував ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager», на що водій відмовився. Також ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, однак той відмовився (а.с. 7);

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано факт руху транспортного засобу, встановлення особи водія ОСОБА_1 , пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, та пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.8);

- листом від 28.07.2021 року №5122/108/53/04-2021, який надійшов до Косівського районного суду з Косівського РВП вбачається, що згідно бази ІПНП «Адмінпрактика», відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 21.10.2020 року було складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП. По даному факту Чернівецьким місцевим судом було прийнято рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки (а.с. 14);

- постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11.01.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення (а.с. 19-20).

Також до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено копію постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 2).

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи не убачається, тому вказані доказі є належними та допустимими.

Однак, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 231624 від 26.06.2021 року, дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Диспозиція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за "дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".

З листа від 28.07.2021 року №5122/108/53/04-2021, який надійшов до Косівського районного суду з Косівського РВП вбачається, що згідно бази ІПНП «Адмінпрактика», відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 21.10.2020 року було складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП. По даному факту Чернівецьким місцевим судом було прийнято рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Вказане підтверджується Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11.01.2021 року, яка міститься в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень на веб-ресурсі: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94055937, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 19-20).

Таким чином, підтверджується факт вчинення повторно протягом року ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такі дані відсутні й в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Тобто ОСОБА_1 не можна визнавати особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а його дії не можна кваліфікувати за ч.3 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, у КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 130 КУпАП на ч. 2 ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує прав ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд враховує, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 – не встановлено.

Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає додаткове не обов`язкове покарання у виді оплатного вилучення транспортного засобу. Оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який йому не належить на праві власності, а суду не надано інформації про те, чи є у власності ОСОБА_1 будь-які транспортні засоби, вважаю за доцільне не застосовувати до ОСОБА_1 такий вид додаткового покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11.01.2021 року ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортним засобом на строк три роки.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу. При цьому, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, призначеного цією постановою, невідбуту частину стягнення, призначеного постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11.01.2021 року.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 454 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п. п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП призначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді керування транспортними засобами на строк 5 років 6 місяців.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Ю. С. Кіцула