Ухвала суду № 100075743, 04.10.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15605/21

Провадження № 1-кс/344/6180/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Федорина І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Дудорової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за № 12021091010001058 від 03.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилалася на те, що 02 жовтня 2021 року, близько 20 год 30 хв ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 , перебували поруч із пивбаром «Живе пиво», що знаходиться в м. Івано-Франківську, вул. Набережна ім. В. Стефаника, 20. В цей же час, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підійшов їх спільний знайомий ОСОБА_3 з яким останні розпочали спілкуватись.

В ході спілкування, ОСОБА_3 розпочав агресивно виражатись в сторону ОСОБА_2 при цьому погрожуючи фізичним насильством. ОСОБА_2 , з метою уникнення конфлікт зайшов у приміщення пивбару «Живе пиво».

В подальшому, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, у ОСОБА_1 , який перебував під впливом негативних емоцій виник неправомірний умисел на заподіяння ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_1 , з метою реалізації свого неправомірного умислу зайшов у приміщення пивбару «Живе пиво», де із за барної стойки взяв кухонний ніж та в подальшому вийшов із приміщення пивбару де знаходився ОСОБА_3 .

Надалі ОСОБА_1 перебуваючи поруч із входом у приміщення пивного бару «Жеве пиво», що знаходиться в м. Івано-Франківську, вул. Набережна ім. В. Стефаника, 20 продовжував словесний конфлікт із ОСОБА_3 . В ході вказаного конфлікту ОСОБА_3 наніс один цілеспрямований удар кулаком руки в ділянку обличчя ОСОБА_1 .

В той час, ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи настання таких негативних наслідків щодо здоров`я потерпілого, утримуючи в руках кухонний ніж та діючи умисно, наніс один цілеспрямований удар указаним ножом у життєво важливі ділянки тіла ОСОБА_3 , а саме грудної клітки.

В результаті умисних неправомірних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 , заподіяно згідно довідки № 2169 виданої КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 02.10.2021 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення органів грудної клітки, лівобічного гемотораксу., які відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні для життя в момент заподіяння.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, раніше не судимий.

03 жовтня 2021 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями які містяться в протоколах оглядів місць події, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 ,протоколах допитів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вчинений проти життя та здоров`я особи, відносяться до категорії тяжких злочинів за вчинення якого, відповідно до ч. 1 ст. 121 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:

- п. 1 – переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років та усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину може скритися.

- п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки вони являються його знайомими та йому відомо про місце їх перебування.

З урахуванням п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вчинений із застосуванням насильства, є необхідність не визначати розмір застави.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити без визначення застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечила щодо задоволення даного клопотання, просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

03 жовтня 2021 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 1 ст. 121 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, та те, що він раніше не судимий.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити частково та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 01 грудня 2021 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Визначити заставу — 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 158 900 (сто п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , на строк до 01 грудня 2021 включно обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури м.Івано-Франківська Савчуку В.А.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.