Рішення № 100073795, 20.09.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року справа № 580/2689/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Глийової В. Г.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача - Ковальової А. Г. (за самопредставництвом)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську (далі - відповідач), в якому просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із заробітної плати у вигляді оплати за роботу в надурочний час за період з 27.11.2018 по 01.03.2021 у сумі 114 019 (сто чотирнадцять тисяч дев`ятнадцять) грн 26 коп;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із заробітної плати у вигляді оплати за роботу у святкові і неробочі дні за період з 27.11.2018 по 01.03.2021 у сумі 102 778 (сто дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн 44 коп;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із заробітної плати у вигляді оплати за роботу у нічний час за період з 27.11.2018 по 01.03.2021 у сумі 9 070 (дев`ять тисяч сімдесят) грн 22 коп;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із заробітної плати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці за липень 2019 року, серпень 2019 року, квітень 2020 року та вересень 2020 року у сумі 15 456 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн 00 коп;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по індексації заробітної плати за період з 27.11.2018 по 01.03.2021 в сумі 1 895 (одна тисяча вісімсот дев`яносто п`ять) грн 40 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що працював на посаді слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську. При звільненні із займаної посади відповідачем не здійснено йому виплату компенсації за роботу в надурочний час, у святкові та неробочі дні, за роботу у нічний час за період з 27.11.2018 по 01.03.2021, доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці за липень 2019 року, серпень 2019 року, квітень 2020 року та вересень 2020 року та індексації заробітної плати. У зв`язку з чим позивач вважає, що у відповідача виникла заборгованість із виплати заробітної плати, яку належить стягнути на його користь.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву в якому зазначено, що з наданих позивачем табелів обліку використання робочого часу тривалість його робочого часу становить 40 годин на тиждень. Позивач відпрацював п`ятиденний робочий тиждень та мав два вихідні дні. Накази (розпорядження) директором ТУ ДБР у м. Краматорську про зобов`язання з`явитися позивача на роботу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час не складалися та не підписувалися, тому позивачем не доведено той факт, що він працював понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. Щодо доплати позивачу за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці вказано, що секретних робіт, за які законодавством передбачено доплати, у липні, серпні 2019 року та квітні, вересні 2020 року позивач не проводив, відповідно доплату за таку роботу не отримував. Щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення відповідач зазначив, що підстав для нарахування індексації, передбачені ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» немає, так як величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. У той же час, у спірний період фінансові ресурси на виплату індексації грошового забезпечення працівникам ТУ ДБР у м. Краматорську не виділялись, а тому підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за попередні періоди відсутні.

02.06.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив у якій вказано, що графіки чергувань за період з 27.11.2018 по 01.03.2021 містять інформацію щодо здійснених ним чергувань, які відносилися до його посадових та процесуальних обов`язків. Щодо тверджень відповідача, що табелі робочого часу не містять даних про роботу позивача понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні святкові, неробочі дні, у нічний час вказано, що неналежне ведення обліку відпрацьованого часу не спростовує факт перебування позивача на відповідних чергуваннях. Разом з тим графіками підтверджуються чергування позивача, які полягали у роботі в надурочний час, неробочі та святкові дні, а також у нічний час, що не внесено до табелю обліку робочого часу, а згідно розрахункових листів і не оплачено.

Усною ухвалою суду від 13.07.2021, занесеною до протоколу підготовчого засідання, продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів.

22.07.2021 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення в яких зазначено, що надані позивачем графіки чергувань не є належними та допустимими доказами перебування останнього на чергуванні понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні святкові, неробочі дні, у нічний час.

Усною ухвалою суду від 29.07.2021, занесеною до протоколу підготовчого засідання, закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 10 год 00 хв 20.09.2021 з`явився позивач, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Краматорську від 23.11.2018 №39-ос позивача призначено на посаду слідчого Першого Слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Краматорську, як обраного за конкурсом з 27.11.2018.

Згідно штатного розпису посада позивача відносилася до державної служби, згідно посадової інструкції відносилася до категорії посади державної служби «В»,

Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Краматорську №149- ос позивачу присвоєно 7 (сьомий) ранг державного службовця.

Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Краматорську 26.03.2021 № 32-ос позивача з 01.03.2021 звільнено з посади зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису із припиненням державної служби. Підставою звільнення зазначені п.п. 2, 5 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», п. 1 ч. 1 та ч. 4 ст. 87 Закону України «Про державну сужбу».

Вказаним наказом питання виплати компенсації за роботу в надурочний час, у святкові та неробочі дні, за роботу у нічний час за період з 27.11.2018 по 01.03.2021, доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці за липень 2019 року, серпень 2019 року, квітень 2020 року та вересень 2020 року та індексації заробітної плати не вирішувалось.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Державне бюро розслідувань», Законом України «Про державну службу», Законом України «Про оплату праці», Кодексом законів про працю України та ін.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин) служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про державне бюро розслідувань» умови оплати праці працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, визначаються законодавством про державну службу з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про державне бюро розслідувань» заробітна плата працівників Державного бюро розслідувань складається з: 1) посадового окладу; 2) доплати за вислугу років; 3) доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; 4) доплати за спеціальне звання або ранг державного службовця.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Правовідносини, які виникають під час проходження публічної служби, за наявності спеціального законодавства регулюються останнім.

Аналогічний правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі №21-8а15, від 26.05.2020 року у справі № 820/1267/16.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу(ст.1 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно із частиною четвертою статті 56 Закону України «Про державну службу» для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державні службовці, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов`язані з`явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про державну службу» тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час не повинна перевищувати для кожного державного службовця чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Отже, за роботу понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час Закону України «Про державну службу» передбачені два способи компенсації: 1) грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або 2) надання протягом місяця відповідних днів відпочинку за заявами державних службовців.

Розмір та порядок оплати роботи понад установлену тривалість робочого дня для державної служби спеціальним законом не передбачено і ст. 56 Закону України «Про державну службу» при вирішенні питання оплати такої праці відсилає до положень КЗпП України, якими окремо врегульовуються особливості оплати праці у вихідні дні, святкові та неробочі дні, в понадурочний час та у нічний час.

Так, за правилами частин першої, другої статті 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Статтею 73 КЗпП України передбачено, що робота у зазначені дні (тобто, святкові і неробочі дні) компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - четвертою статті 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Відповідно до частин першої - третьої статті 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Правилами внутрішнього службового розпорядку ТУ ДБР у м. Краматорську (розділ ІІІ) встановлена тривалість робочого часу державного службовця 40 годин на тиждень, встановлено п`ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер - по 8 год. 15 хв, п`ятниця - 7 годин, вихідні дні - субота, неділя. Початок роботи - о 9 годині, перерва для відпочинку і харчування - 45 хв з 13 години до 13 години 45 хв, кінець робочого дня о 18 годині, у п`ятницю - о 16 год. 45 хв.

Відповідно до п. 1 розділу V Правил внутрішнього службового розпорядку для виконання невідкладних завдань службовець ТУ ДБР у м. Краматорську може залучатися до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом Директора ТУ, в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства.

Згідно з п. 2 розділу V Правил внутрішнього службового розпорядку Директор ТУ за потреби може залучати державних службовців ТУ до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні.

Чергування державного службовця після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові та неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється Сектором кадрової роботи та державної служби або іншим уповноваженим самостійним структурним підрозділом і затверджується Директором ТУ або першим заступником Директора ТУ, заступником Директора - начальником слідчого управління відповідно до розподілу повноважень.

Відповідно до п. 5 розділу V Правил внутрішнього службового розпорядку у разі залучення державного службовця до роботи понад установлену тривалість робочого дня у Територіальному управлінні ведеться підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу.

За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначеному законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

Облік робочого часу ведеться в кожному структурному підрозділі відповідальною особою, на яку покладено такі функції, та подається в сектор кадрової роботи та державної служби ТУ у формі табеля обліку робочого часу.

З аналізу викладених норм вбачається, що службовець ТУ ДБР у м. Краматорську може залучатися до роботи у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства за наказом Директора ТУ ДБР у м. Краматорську.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні накази Директора ТУ ДБР у м. Краматорську про залучення позивача до роботи у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час.

Щодо доводів позивача про те, що графіки чергувань підтверджують його чергування слід зазначити, що вказані графіки складені на майбутнє, а не по факту чергування і не підтверджують фактичне чергування на робочому місці.

Крім того з наданих позивачем графіків чергувань не вбачається характер виконуваної роботи під час чергування та місце чергування.

Вирішуючи вказаний спір суд виходить з того, що чергування - це перебування працівника на роботі за наказом роботодавця після закінчення робочого дня, а також у святкові, неробочі та вихідні дні для оперативного вирішення невідкладних питань, що не належать до трудових обов`язків працівника, а також для передачі інформації.

Отже чергування основних слідчих та додаткових слідчих поза межами робочого місця не є чергуванням на робочому місці, та в розумінні ст. 56 Закону України "Про державну службу" не підлягають оплаті.

Так, позивачем не доведено його перебування на робочому місці під час чергування, як і не доведено самого факту перебування на чергуванні в період з 27.11.2018 по 01.03.2021.

Враховуючи викладене та за відсутності доказів перебування позивача на чергуванні у період з 27.11.2018 по 01.03.2021, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати у вигляді оплати в надурочний час, у святкові і неробочі дні та у нічний час.

Слід зазначити, що у наданих позивачем табелях обліку використання робочого часу відсутня інформація про роботу позивача у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час та надурочний час. При цьому інші докази про роботу позивача у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час та надурочний час в матеріалах справи відсутні.

За вказаних обставин та за відсутності достатніх та допустимих доказів, які в своїй сукупності свідчили б про протилежне, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача у цій частині.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці суд зазначає наступне.

Працівникам Державного бюро розслідувань виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості" або "цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 5 відсотків посадового окладу.

При цьому суд враховує, що суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулюєЗакон України від 21 січня 1994 року №3855-ХІІ "Про державну таємницю"(далі - Закон №3855-ХІІ).

Відповідно до ст.30 Закону №3855-ХІІ у разі, коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 15 червня 1994 року №414затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці(далі - Положення).

Відповідно до п.4-1 Положення працівникам режимно-секретних органів в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, органах прокуратури, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), установлюється залежно від ступеня секретності інформації у таких розмірах:

- відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 60 відсотків;

- відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 50 відсотків;

- відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 30 відсотків.

Суд зазначає, що спеціальним Законом України "Про Державне бюро розслідувань" визначено структуру заробітної плати працівників Державного бюро розслідувань, яка, серед іншого, складається із доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Відповідно до вказаного закону позивачу виплачувалась доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі 10% посадового окладу; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 5 відсотків посадового окладу.

Єдині вимоги до організації та забезпечення режиму секретності в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, органах прокуратури України, консультативних, дорадчих допоміжних органах і службах, утворених Президентом України, інших державних органах, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, та процедуру ведення обліку, виготовлення, користування, зберігання, пересилання матеріальних носіїв секретної , інформації, визначені у Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 (далі - Порядок №939).

Відповідно до пп. 26 п. 2 Порядку №939, секретні роботи - це провадження будь-якої діяльності, пов`язаної з державною таємницею.

Згідно пп. 17 п. 2 Порядку №939, провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, це організація режиму секретності та здійснення заходів щодо надання допуску та доступу до секретної інформації, її обробки та відтворення у будь-який спосіб, створення, засекречення, використання, зберігання, знищення і транспортування матеріальних носіїв секретної інформації.

Відповідно до наказу ТУ ДБР у м. Краматорську від 8 липня 2019 року №77 встановлення щомісячної доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці здійснюється за наказами та на підставі подань про встановлення працівникам щомісячної доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, попередньо погоджених з сектором режимно-секретної роботи та захисту інформації та фінансово-економічним сектором. У разі роботи працівниками з відомостями що становлять державну таємницю після подачі подань, доплата за таку роботу здійснюється у наступному місяці. У такому разі у поданні зазначається місяць, за який встановлюється відповідна доплата.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивачу 26.06.2019 надано допуск до державної таємниці. Вказана обставина відповідачем визнається.

Наказами ТУ ДБР у м. Краматорську від 26.09.2019 №77-ос, від 21.10.19 №93-ос від 25.11.2019 №120-ос, від від 16.12.2019 №134-ос, від 28.01.2020 №13-ос, від 20.02.2020 №35-ос, від 20.03.2020 №52-ос, від 26.01.2021 №14-ос, від 25.02.2021 №25-ос позивачу встановлено доплату за роботу в умовах режимних обмежень до осадового окладу у розмірі 10% за поданнями згідно яких останній здійснював підготовку таємних документів.

Належні та допустимі докази того, що позивач у липні, серпні 2019 року та квітні, вересні 2020 року проводив роботу, пов`язану з державною таємницею в матеріалах справи відсутні.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно не здійснювалась доплата позивачу за роботу, пов`язану з державною таємницею.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по індексації заробітної плати, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - №1282-XII) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону №1282-XII).

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону №1282-XII за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ч. 1 ст. 4 Закону №1282-XII).

Положеннями ч. З ст. 4 Закону №1282-XII встановлено, що для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Положеннями п. 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку №1078).

Як вбачається з наданих позивачем розрахункових листів в січні 2019 року позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 59, 55 грн, в лютому 2019 року - 59, 55 грн, липні 2019 року - 25, 45 грн, вересні 2019 року - 62, 22 грн, жовтні 2019 року - 62, 22 грн, листопаді 2019 року - 62, 22 грн, грудні 2019 року - 65, 16 грн, січні 2020 року - 62, 68 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем на підтвердження відсутності обставин для виплати індексації позивачу в період з 27.11.2018 по 01.03.2021, передбачених ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" доказів до суду не надано.

Крім того, відповідачем до суду не надано обґрунтованого розрахунку обчислення індексації грошового забезпечення за період січня 2019 року по січень 2020 року.

Посилання відповідача на відсутність у бюджеті коштів для виплати індексації є необґрунтованими, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним зі способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з тим, що відповідачем не доведено відсутність обставин для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення в період з 27.11.2018 по 01.03.2021 та не надано обґрунтованого розрахунку обчислення виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення за період січня 2019 року по січень 2020 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Проте, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по індексації заробітної плати за період з 27.11.2018 по 01.03.2021, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення є дискреційними повноваженнями відповідача.

За таких обставин, суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську (вул. Героїв України, 21, м. Краматорськ, Донецька область, 84301, код ЄДРПОУ 42331094) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по індексації заробітної плати за період з 27.11.2018 по 01.03.2021.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2021 року.

Суддя С.О. Кульчицький