Рішення № 100073301, 04.10.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7288/21

РІШЕННЯ

іменем України

04 жовтня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним, скасування п. 8 та пп. 8.1 рішення 6 сесії VIII скликання Славутської міської ради № 22-6/2021 від 14.05.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним, скасування п. 8 та пп. 8.1 рішення 6 сесії VIII скликання Славутської міської ради № 22-6/2021 від 14.05.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що п. 8 та пп. 8.1 рішення 6 сесії VIII скликання Славутської міської ради № 22-6/2021 від 14.05.2021 року "Про розгляд заяв щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою на території Славутської міської територіальної громади" є незаконними та такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Позивач зазначає, що він має статус учасника бойових дій та маючи гарантовані державою пільги на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, ним 29.03.2021 до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Славутської міської ради було подано заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням для будівництва індивідуального житлового будинку площею 1000 кв.м. з наступною передачею земельної ділянки у власність.

Однак, рішенням п. 8 та пп. 8.1 рішення 6 сесії VIII скликання Славутської міської ради № 22-6/2021 від 14.05.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з наступною її передачею безоплатно у власність згідно поданих схем із зазначенням бажаного місця розташування у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, Генеральному плану міста Славути (вказана територія відноситься до громадської забудови - підприємства торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування), Плану зонування міста Славути (вказана територія відноситься до торгівельної зони громадської забудови).

Позивач вважає вказане рішення таким, що порушує його права, а тому просить визнати його протиправним та скасувати.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачем 01.07.2021 направлені копії документів, що витребовувалися судом, відповідно до ухвали суду від 23.06.2021.

Від відповідача 15.07.2021 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що земельна ділянка запитувана позивачем за цільовим призначенням для будівництва індивідуального житлового будинку площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 згідно Генерального плану міста Славути відноситься до громадської забудови - підприємства торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування, що підтверджується викопіюванням із Генерального плану із зазначенням території, де знаходиться бажана земельна ділянка.

Вказує, що землі громадської забудови не можуть використовуватись для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 29.03.2021 звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Славутської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням для будівництва індивідуального житлового будинку площею 1000 кв.м. з наступною передачею земельної ділянки у власність.

До заяви позивачем долучено: копію паспорта, копію посвідчення учасникка бойових дій, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Листом №04-31/558 від 27.04.2021 позивача повідомлено про те, його заява стосовно відведення земельної ділянки буде розглянута на найближчому пленарному засіданні Славутської міської ради, яке відбудеться 14.05.2021.

Рішенням п. 8 та пп. 8.1 рішення 6 сесії VIII скликання Славутської міської ради № 22-6/2021 від 14.05.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з наступною її передачею безоплатно у власність згідно поданих схем із зазначенням бажаного місця розташування у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, Генеральному плану міста Славути (вказана територія відноситься до громадської забудови - підприємства торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування), Плану зонування міста Славути (вказана територія відноситься до торгівельної зони громадської забудови).

Вважаючи п. 8 та пп. 8.1 рішення 6 сесії VIII скликання Славутської міської ради №22-6/2021 від 14.05.2021 року протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає та враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначені ст. ст. 118, 122 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини 7 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №803/1244/16.

Ухвалою суду від 23.06.2021 у Славутської міської ради Хмельницької області витребовулися Генеральний план та план зонування міста Славута.

На виконання ухвали суду відповідачем надані витяг з текстової частини та викопіювання з графічної частини містобудівної документації - Плану зонування території м. Славута та викопіювання з Генерального плану м. Славута, відповідно до яких, земельна ділянка, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої просив надати позивач, відноситься до громадської забудови - підприємства торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування.

Відповідно до ст. 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Таким чином, відповідач правомірно відмовив позивачеві у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням для будівництва індивідуального житлового будинку площею 1000 кв.м. з наступною передачею земельної ділянки у власність, оскільки землі громадської забудови не можуть використовуватись для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За наведених обставин суд приходить до висновку про те, що п. 8 та пп. 8.1 рішення 6 сесії VIII скликання Славутської міської ради № 22-6/2021 від 14.05.2021 року, прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому не підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Славутської міської ради Хмельницької області - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Славутська міська рада Хмельницької області (вул. Соборності, 7, м.Славута, Славутський район, Хмельницька область, 30000 , код ЄДРПОУ - 23563639)

Головуючий суддя О.О. Михайлов