Рішення № 100072944, 04.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 р. справа № 520/13909/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3017 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за неотриманні предмети речового забезпечення;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатні ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотриманні предмети речового забезпечення за цінами, які діяли на день звільнення з військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем при здійсненні нарахування та виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно було порушено приписи чинного законодавства, оскільки нарахування та виплату зазначеної компенсації не було здійснено відповідачем посилаючись на відсутність бюджетного фінансування для вказаних виплат. Позивач зазначає, що відсутність бюджетного фінансування неналежне обґрунтування нездійснення вказаних виплат.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що виплата зазначеної грошової компенсації за неотримані предмети речового майна на даний час неможлива у зв`язку з тим, що у Військової частини 3017 наразі відсутні бюджетні кошти за призначенням для виплати вказаної грошової компенсації, а будь-які виплати бюджетної установи здійснюються лише в межах бюджетних асигнувань, та буде здійснено після надходження відповідних бюджетних кошті. Відповідач погоджується, що позивач дійсно має право на грошову компенсацію за неотримане речове майно та на реалізацію даного права з боку відповідача були вчинені всі необхідні дії, однак внаслідок відсутності бюджетних кошів на фінансування вказаної компенсації виплатити її не вбачається можливим.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 з 17 січня 2018 по 15 березня 2021 проходив військову службу по контракту у військовій частині 3017.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини 3017 Національної гвардії України від 15.03.2019 №49 наказано виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Позивач під час звільнення з військової служби за контрактом рапортом від 04.03.2021 звернувся до відповідача з проханням виплатити йому грошову компенсацію за неотримані предмети речового забезпечення

Відповідачем на підставі вищевказаного рапорту видано позивачу копію атестата №57 на предмети речового майна, які були видані ОСОБА_1 та довідку від 04.03.2021 №13 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу., про що свідчить його підпис про отримання вказаної довідки у журналі реєстрації облікових документів №21 від 04.01.2021, про що зазначає відповідач у своєму відзиві на позовну заяву.

Також відповідач зазначає у своєму відзиві, що відмова у виплаті грошової компенсації за неотримані предмети речового майна доведена до позивач в усній формі.

Позивач, не погоджуючись із наведеними діями відповідача щодо ненарахування та невиплати йому при звільненні компенсації за неотримане речове майно, за цінами , які діяли на день звільнення з військової служби, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців, а також грошової компенсації вартості за неотримані продукти харчування та речове майно визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі по тексту Закон України №2011).

Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України №2011 речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі по тексту - Порядок №178).

Відповідно до пунктів 2-3 Порядку№178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пункту 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178).

Таким чином, військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби. Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, у тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

Згідно з абзацем 1 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Положення №1153/2008) після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання<…>.

Відповідно до абзацу 3 пункту 242 Положення №1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

З матеріалів справи вбачається, що начальником речової служби тилу військової частини 3017 на підставі рапорту ОСОБА_1 від 04.03.2021 складена довідка №13 про вартість речового майна , що належить до видачі від 04.03.2021та атестат №57 на предмети речового майна , в якому зокрема міститься перелік виданого речового майна позивачу.

Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України №178 не передбачено такого механізму розрахування суми грошової компенсації, а натомість закріплено обов`язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно виходячи з закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію за неотримане речове майно за період проходження військової служби за контрактом, нарахування якої повинно здійснюватися за цінами, виходячи із закупівельної вартості такого майна, станом на 01.01.2021, відтак дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01.01.2021 є протиправними.

Підсумовуючи наведене, належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно, за цінами станом на день звільнення з військової служби.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини 3017 (вул. Академіка Проскури, буд. 1, м. Харків, 61084, ЄДРПОУ 39309315) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3017 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотриманні предмети речового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину 3017 (вул. Академіка Проскури, буд. 1, м. Харків, 61084, ЄДРПОУ 39309315) нарахувати та виплатні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за неотриманні предмети речового забезпечення за цінами, які діяли на день звільнення з військової служби.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова