Рішення № 100072846, 04.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 р. № 520/14133/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Державного підприємства "Харківський механічний завод" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету України кошти у розмірі 1 985 833,73 гривень у рахунок погашення податкового боргу з Державного підприємства «Харківський механічний завод» (ЄДРПОУ 08248877, місцезнаходження: вул. Залютинська, буд. 6, м. Харків, Харківської області, 61177) з усіх відкритих розрахункових рахунків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач, станом на 18.06.2021, має заборгованість перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб в сумі 368806,73 грн, що виник внаслідок несплати самостійно визначених грошових зобов`язань згідно наданих податкових декларацій, та податковий борг в загальному розмірі 1617027,00 грн, що виник на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість. У зв`язку з тим, що станом на дату звернення з даним позовом сума заборгованості в розмірі 1985833,73 грн обліковується в інтегрованих картках відповідача, просив стягнути до бюджету України з відповідача суму заборгованості.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в адміністративному позові позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 1 985 833,73 грн, однак позивачем не враховано факт часткової оплати вказаного боргу.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем по справі надано копії платіжних доручень та зазначається про часткову сплату суми заявленого до суду податкового боргу. Відповідно до ч. 87.9 ст. 87 Податкового Кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. Вказані у відзиві на адміністративний позов платіжні доручення зараховані в порядку черговості згідно ст. 87.9 ст. 87 ПКУ. ГУ ДПС зазначає, що заявлена до стягнення сума податкового боргу на загальну суму 1 985 833,73 грн. є дійсною, що підтверджується інтегрованими картками платника податків.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 пункту 19.1.1 статті 19 1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з підпунктами 20.1.18 та 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державне підприємство "Харківський механічний завод" (ЄДРПОУ 08248877) зареєстроване в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи та перебуває на податковому обліку, як платник податків, в Центральному управлінні Головного управління ДПС у Харківській області.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1. та 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наданого відповідачем розрахунку загальної суми заборгованості за Державним підприємством "Харківський механічний завод" обліковується податковий борг з земельного податку та податку на додану вартість на загальну суму 1985833,73 грн.

Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації з земельного податку з юридичних осіб від 20.02.2020 №9030724807, від 22.02.2021 №9031359758 та податку на додану вартість від 21.09.2020 №9238310620, від 20.10.2020 №9270850800, від 20.11.2020 №9306839686, від 21.12.2020 №9339592024, від 20.01.2021 №9369822980, від 22.02.2021 №9031289884, від 19.03.2021 №9057015602, від 20.04.2021 №9091423053, від 20.05.2021 №9132067977.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1. та 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Судом встановлено, що за ДП "ХМЗ" обліковується податковий борг з земельного податку з орендної плати з юридичних осіб, що виник на підставі самостійно визначеного зобов`язання платника податків, а саме, на підставі податкового розрахунку земельного податку від від 20.02.2020 №9030724807 (з терміном сплати 30.09.2020, 30.10.2020, 30.11.2020, 30.12.2020, 01.02.2021) на суму 204892,65 грн, від 22.02.2021 №9031359758 (з терміном сплати 02.03.2021, 30.03.2021, 30.04.2021, 31.05.2021) на суму 163914,08 грн; податковий борг з податку на додану вартість, що виник на підставі самостійно визначеного зобов`язання платника податків, а саме, на підставі податкових декларацій від 21.09.2020 №9238310620 (з терміном сплати 30.09.2020) на суму 122936,00 грн, від 20.10.2020 №9270850800 (з терміном сплати 30.10.2020) на суму 130052,00 грн, від 20.11.2020 №9306839686 (з терміном сплати 30.11.2020) на суму 146262,00 грн, від 21.12.2020 №9339592024 (з терміном сплати 30.12.2020) на суму 244098,00 грн, від 20.01.2021 №9369822980 (з терміном сплати 01.02.2021) на суму 60281,00 грн, від 22.02.2021 №9031289884 (з терміном сплати 02.03.2021) на суму 285267,00 грн, від 19.03.2021 №9057015602 (з терміном сплати 30.03.2021) на суму 177011,00 грн, від 20.04.2021 №9091423053 (з терміном сплати 30.04.2021) на суму 258383,00 грн, від 20.05.2021 №9132067977 (з терміном сплати 31.05.2021) на суму 192737,00 грн.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання та з метою виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України платнику направлено податкову вимогу від 30.08.2018 №111223-17 та вручено уповноваженому представнику відповідача 07.09.2018 (а.с. 39).

Доказів оскарження чи скасування податкової вимоги від 30.08.2018 №111223-17 відповідачем до суду не надано.

Отже, станом на 18.06.2021 відповідач має податковий борг в загальному розмірі 1985833,73 грн, що підтверджується наданою контролюючим органом обліковою карткою.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов`язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості підприємства перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.

Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано та підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи.

Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.

Щодо посилань представника відповідача на часткову сплату податкового боргу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПКУ, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючи органи зобов`язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, вказаною нормою ПК України визначено обов`язок податкового органу зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Так, податковий борг погашається першочергово з погашення податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Відповідно до п. 131.2 ст.131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення сум податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

В ході розгляду справи судом встановлено, що за період з 2020 по 2021 рр. відповідачем здійснювалася сплата податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Як вбачається з інтегрованої картки відповідача станом на 31.08.2020 загальний борг з податку на додану вартість складав 2564144,54 грн, а з земельного податку - 931669,74 грн, тобто виник раніше та не був сплачений відповідачем.

Водночас, як вбачається даних ІКП, відповідач здійснював сплату самостійно нарахованих платежів у податкових деклараціях з податку на додану вартість, однак з урахуванням існуючої заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи, сплачені кошти у відповідності до п. 87.9 ст. 87 ПК України були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення, у зв`язку з чим суд вважає необґрунтованими посилання відповідача про часткову сплату податкового боргу.

Суд констатує, що джерелом погашення податкового боргу з ПДВ можуть бути кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, що і було здійснено відповідачем у межах спірних правовідносин. Відтак, податковий орган правомірно спрямовував сплачені відповідачем кошти на погашення існуючої недоїмки.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо правомірності вимог Головного управління ДПС у Харківській області, у зв`язку із чим, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495) до Державного підприємства "Харківський механічний завод" (вул. Залютинська, буд. 6, м. Харків, 61177, ЄДРПОУ 08248877) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до бюджету України кошти у розмірі 1 985 833,73 гривень (один мільйон дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч вісімсот тридцять три грн 73 коп.) у рахунок погашення податкового боргу з Державного підприємства «Харківський механічний завод» (ЄДРПОУ 08248877, місцезнаходження: вул. Залютинська, буд. 6, м. Харків, Харківської області, 61177) з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин