Рішення № 100072653, 23.09.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №819/2561/14-a

23 вересня 2021 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

представника позивача Голованова С.А.

представника відповідача Олексюка Р.З., спеціаліста Морозько М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

04.11.2014 до Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" з позовом до Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2014 №0033492200, №0003502200, №0003512200, №0003522200, №0003532200, якими до позивача застосовано фінансові санкції за порушення п.200.1 ст.200, п.201.15 ст.201, п.209.4 ст.209 Податкового кодексу України, п.п.2.4 розділу ІV Наказу Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення".

Вказані спірні податкові повідомлення - рішення винесені на підставі акта від 18.03.2014 №237/22/30834410 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрополіс" (код за ЄДРПОУ 30834410) з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних звітних періодів за червень, липень, листопад та грудень 2013 року.

Згідно висновків акту перевірки господарської діяльності ТОВ "Агрополіс" податковим органом встановлено, що позивач порушив:

1. вимоги п.200.1 ст.200, п.201.15 ст.201, п.209.4 ст.209 Податкового кодексу України, п.п.2.4 розділу ІV Наказу Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення", в результаті чого:

- занижено податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 228836 грн, в тому числі за:

червень 2013 року на суму 17119 грн;

липень 2013 року на суму 94020 грн;

серпень 2013 року на суму 19044 грн;

листопад 2013 року на суму 36352 грн;

грудень 2013 року на суму 62301 грн.

- завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 5050218 грн, в тому числі в:

червні 2013 року на 634229 грн;

липні 2013 року на 1957334 грн;

серпні 2013 року на 2161709грн;

листопаді 2013 року на суму 122177 грн;

грудні 2013 року на суму 174769 грн.

2. вимоги п.200.1 ст.200, п.201.15 ст.201, п.209.4 ст.209 Податкового кодексу України, п.п.2.4 розділу ІV Наказу Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення", в результаті чого занижено податковий кредит по сільськогосподарській скороченій декларації з ПДВ всього в сумі 4824144 грн, в тому числі:

за червень 2013 року в сумі 2151115 грн;

за липень 2013 року в сумі 2255729 грн;

за серпень 2013 року в сумі 143878 грн;

за листопад 2013 року в сумі 273422 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Агрополіс" по операціях із постачання цукру у митному режимі експорту, бухгалтерські довідки складені з порушенням, оскільки в них не відображено коефіцієнт коригування (відповідно до розрахунку визначення коефіцієнту податкового кредиту на одиницю виробленої продукції, що складений відповідно до наказу від 27.03.2013 №78 "Про коригування податкового кредиту"), до всіх податкових накладних, які включені до виробничих факторів (згідно реєстру податкових накладних, вартість яких включалася до складу виробничих факторів). Таким чином відповідачем зроблено висновок, що надані ТОВ "Агрополіс" бухгалтерські довідки не дають можливості встановити достовірність коригування податкового кредиту.

З прийнятими на підставі вказаного акту перевірки податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать приписам чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2014 відкрито провадження у адміністративній справі №819/2561/14-а та призначено її до судового розгляду на 01.12.2014.

01.12.2014 поступило клопотання про зупинення провадження в даній справі №819/2561/14-а до набрання законної сили судовими рішеннями в інших пов`язаних справах №819/1080/14-а і №819/1433/14-а між тими самим сторонами.

01.12.2014 в судовому засіданні розгляд справи відкладено на 09.12.2014 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

09.12.2021 в судовому засіданні ухвалою суду клопотання задоволено, зупинено провадження в даній адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" до Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень - рішень до набрання законної сили судовими рішеннями в інших адміністративних справах №819/1080/14-а та №819/1433/14-а.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 поновлено провадження в адміністративній справі №819/2561/14-a за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" до Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень - рішень. Визначено продовжити розгляд адміністративної справи №819/2561/14-a за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.02.2021.

10.02.2021 в підготовчому засіданні ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання замінено відповідача на правонаступника Головне управління ДПС у Тернопільській області, відкладено до 11.03.2021., в подальшому на 22.03.2021, 20.04.2021, 29.04.2021 і 11.05.2021 за клопотаннями представників сторін.

11.05.2021 до суду поступив від відповідача по справі відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем порушено вимоги пункту 209.4 статті 209 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування за червень 2013 року на 634229 грн, за липень 2013 року на 1957334 грн, за серпень 2013 року на 2161709 грн, за листопад 2013 року на суму 122177 грн, за грудень 2013 року на суму 174769 грн і заниження податкового зобов`язання по податку на додану вартість за червень 2013 року на суму 17119 грн, за липень 2013 на суму 94020 грн, за серпень 2013 року на суму 19044 грн, за листопад 2013 на суму 36352 грн, за грудень 2013 року в сумі 62301 грн.

З урахуванням результатів попередньої перевірки (акт від 08.02.2014 №74/22/30834410 і податкові повідомлення - рішення від 28.02.2013 №0000442200, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, №0000432200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування та застосовано штрафні санкції, №0000452200, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції), задекларованих показників рядків 23 та 24 декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, листопад та грудень 2013 року та на підставі акта перевірки від 18.03.2014 №237/22/30834410 Чортківською ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 04.07.2014:

№0003492200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 122177 грн та застосовано 61089 грн штрафних санкцій (50%) з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України;

№0003502200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 18797144 грн та застосовано 939887 грн штрафних санкцій (50%) з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України;

№0003512200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 1792596 грн та застосовано 896298 грн штрафних санкцій (50%) з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України;

№0003522200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 174769 грн та застосовано 87385 грн штрафних санкцій (50%) з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України;

№0003532200, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 203914 грн та 101957 грн (50%) з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Таким чином, на думку представника відповідача, податковим органом правомірно винесено оскаржувані в цій справі податкові повідомлення - рішення.

11.05.2021 підготовче засідання відкладено на 20.05.2021 для надання відповіді на відзив.

20.05.2021 в підготовчому засіданні ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання, призначено справу для розгляду по суті на 17.06.2021.

17.06.2021 в судовому засіданні розгляд справи за клопотанням представника відповідача відкладено на 14.07.2021.

14.07.2021 в судовому засіданні представник позивача у вступному слові підтримав позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві, за його клопотанням оголошено перерву до 02.09.2021

02.09.2021 в судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача та залучено в якості спеціаліста ОСОБА_1 , оголошено перерву до 23.09.2021.

В судовому засіданні 23.09.2021 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення з врахуванням висновків акту перевірки від 18.03.2014 №237/22/30834410 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціаліст ОСОБА_1 надала пояснення щодо висновків перевірки згідно акту від 18.03.2014 №237/22/30834410 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрополіс" (код за ЄДРПОУ 30834410) з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних звітних періодів за червень, липень, листопад та грудень 2013 року.

Зокрема зазначила, що основним видом господарської діяльності ТОВ "Агрополіс" за КВЕД є серед іншого вирощування буряка і виробництво цукру і відповідно до пункту 209.4 статті 209 Податкового кодексу України при вивезенні с/г товарів у митному режимі має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Наказом №78

Для визначення коефіцієнтів коригування податкового кредиту в розрізі продукції необхідно загальну суму податкового кредиту у розмірі 11318102,53 грн розділити на загальну собівартість готової продукції у розмірі 11792380,07 грн, помножити на собівартість конкретної продукції та розділити на обсяги виробленої продукції. Визначений коефіцієнт податкового кредиту на одиницю продукції ТОВ "Агрополіс", в подальшому використовується для коригування податкового кредиту по товариству. Брали вантажно-митні декларації за місяць перемножували на коефіцієнт і визначали суму відшкодування, робили бухгалтерські довідки.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Чортківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області у період з 18.02.2014 по 10.03.2014 проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних звітних періодів за червень, липень, листопад та грудень 2013 року.

За результатами якої складено акт від 18.03.2014 №237/22/30834410 та встановлено наступні порушення:

1. вимог п.200.1 ст.200, п.201.15 ст.201, п.209.4 ст.209 Податкового кодексу України, п.п.2.4 розділу ІV Наказу Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення", в результаті чого:

- занижено податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 228836 грн, в тому числі за:

червень 2013 року на суму 17119 грн;

липень 2013 року на суму 94020 грн;

серпень 2013 року на суму 19044 грн;

листопад 2013 року на суму 36352 грн;

грудень 2013 року на суму 62301 грн.

- завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 5050218 грн, в тому числі в:

червні 2013 року на 634229 грн;

липні 2013 року на 1957334 грн;

серпні 2013 року на 2161709грн;

листопаді 2013 року на суму 122177 грн;

грудні 2013 року на суму 174769 грн.

2. вимог п.200.1 ст.200, п.201.15 ст.201, п.209.4 ст.209 Податкового кодексу України, п.п.2.4 розділу ІV Наказу Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення", в результаті чого занижено податковий кредит по сільськогосподарській скороченій декларації з ПДВ всього в сумі 4824144 грн, в тому числі:

за червень 2013 року в сумі 2151115 грн;

за липень 2013 року в сумі 2255729 грн;

за серпень 2013 року в сумі 143878 грн;

за листопад 2013 року в сумі 273422 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Агрополіс" по операціях із постачання цукру у митному режимі експорту, бухгалтерські довідки складені з порушенням, оскільки в них не відображено коефіцієнт коригування (відповідно до розрахунку визначення коефіцієнту податкового кредиту на одиницю виробленої продукції, що складений відповідно до наказу від 27.03.2013 №78 "Про коригування податкового кредиту"), до всіх податкових накладних, які включені до виробничих факторів (згідно реєстру податкових накладних, вартість яких включалася до складу виробничих факторів). Таким чином відповідачем зроблено висновок, що надані ТОВ "Агрополіс" бухгалтерські довідки не дають можливості встановити достовірність коригування податкового кредиту.

На підставі акта перевірки від 18.03.2014 №237/22/30834410 Чортківською ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 04.07.2014:

№0003492200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 122177 грн та застосовано 61089 грн штрафних санкцій (50%) з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України;

№0003502200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 18797144 грн та застосовано 939887 грн штрафних санкцій (50%) з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України;

№0003512200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 1792596 грн та застосовано 896298 грн штрафних санкцій (50%) з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України;

№0003522200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 174769 грн та застосовано 87385 грн штрафних санкцій (50%) з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України;

№0003532200, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 203914 грн та 101957 грн (50%) з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивач звертався із скаргами, які рішеннями Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 12.09.2014 №10510/10/19-00-10-02-06/290 і рішенням ДФС України від 10.10.2014 №4816/6/99-99-10-01-15 залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення рішення - без змін, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Підпунктом 209.4 статті 209 Податкового кодексу України, в редакції чинній в період, що перевірявся, (далі - ПК України) встановлено, що при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з пунктом 11 "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/42/48 "Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві".

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

За змістом пункту 17 Положення 16 "Витрати" витрати, пов`язані з операційною діяльністю не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Підпунктом 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 ПК України встановлено, що виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції; б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.

Отже, вказана норма передбачає вичерпний перелік виробничих факторів, за рахунок яких формується податковий кредит.

Згідно з абзацом 2 пункту 209.14 статті 209 ПК України у разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом "б" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу (0 відсотків).

Статтею 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.1 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 209.9 статті 209 ПК України встановлено, що сільськогосподарське підприємство надає покупцю податкову накладну в порядку, встановленому цим розділом.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999, в редакції чинній в період, що перевірявся, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в редакції чинній в період, що перевірявся (далі - Положення).

Згідно з пунктом 2.1 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

У розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Отже, у разі якщо сільськогосподарським підприємством виготовлені або придбані товари/послуги, необоротні активи, частково використовуються при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях з виготовлення готової продукції реалізованої на митній території України та відповідно в операціях вивезених у митному режимі експорту за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України (експорту) належним чином оформленою митною декларацією.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ "Агрополіс" здійснювало експортні операції продукції власного виробництва. Операції з виробництва цукру та патоки бурякової відображалися в р.2.1 декларацій з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства. До реєстру виданих та отриманих податкових накладних до скороченої декларації ТОВ "Агрополіс" проведено коригування податкового кредиту (рялок 16.3 скороченої декларації з ПДВ) по ідентичних накладних чи розрахунках до податкових накладних, зазначених у реєстрі до загальної декларації в червні 2013 на суму 2151115 грн, в липні 2013 на суму 2255729 грн, в листопаді 2013 року на суму 273422 грн. Однак, ТОВ "Агрополіс" по операціях з постачання цукру в митному режимі експорту бухгалтерську довідку складено з порушеннями, оскільки не відображено коефіцієнт коригування відповідно до розрахунку визначення податкового кредиту на одиницю виробленої продукції, що складений відповідно до наказу від 27.03.2013 №78 "Про коригування податкового кредиту" до всіх податкових накладних, які включені до виробничих факторів. з огляду на викладене перевіркою зроблено висновок, що надані ТОВ "Агрополіс" бухгалтерські довідки не дають можливості встановити достовірність коригування податкового кредиту.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, чинний в період, що перевірявся, (далі - Порядок №1492).

Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку №1492 платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121-0123), яка є невід`ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Згідно з пунктом 4.1.1 Розділу V Порядку №1492 у розділі II "Податковий кредит" декларації 0121-0123 відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу відображаються: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів. Указаний розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 10, 12, 13 декларацій 0110 та 0121-0123 відповідно; б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.

Відповідно до пункту 4.5.3. Розділу V Порядку №1492 у рядку 16.3 відображаються суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських або переробних підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробних підприємств у митному режимі експорту. Значення цього рядка переноситься з рядка 16.3 декларації 0121-0123/0140 до рядка 16.3 декларації 0110.

Сума податку на додану вартість у рядку 16.3 декларацій 0121-0123/0140 відображається згідно з бухгалтерською довідкою, в якій така сума розраховується виходячи із фактично сплаченої (нарахованої): постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит по сільськогосподарських товарах (супутніх послугах), вивезених у митному режимі експорту (декларації 0121-0123), та включеної до податкового кредиту суми податку постачальникам товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, вартість яких включена до вартості експортованої продукції власного виробництва (декларація 0140).

Бухгалтерська довідка має бути складена згідно із податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 196 Кодексу, та містити вичерпний їх перелік.

Пунктом 201.14 статті 201 ПК України встановлено, що платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до пункту 201.15 статті 201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу. Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Форма та Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340 (далі - Порядок №1340), чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку №1340 бухгалтерська довідка має бути складена згідно із податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 196 Кодексу, та містити вичерпний їх перелік.

У Реєстрі бухгалтерська довідка записується таким чином: у графі 2 - дата складання бухгалтерської довідки, у графах 3, 4, 6, 7 - відповідно дата складання, порядковий номер податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), найменування та індивідуальний податковий номер постачальника, який її склав, у графі 5 - зазначається вид документа БО, до якого додаються позначення виду документа, яким підтверджується операція з постачання (БОПНП - у разі віднесення до податкового кредиту сум податку на підставі паперової податкової накладної, БОПНЕ - на підставі електронної податкової накладної тощо). При цьому суми у графах 9, 10 зазначаються із знаком «+», а в графах 11, 12, 13, 14, 15, 16 - із знаком «-».

Отже, бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 198 Кодексу, та містити вичерпний їх перелік.

Таким чином, за положеннями податкового законодавства формування податкового кредиту передбачено виключно на умовах безпосередньої участі сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість постачальникам за напрямами господарської діяльності такого платника податку на додану вартість, тобто позивач для формування податкового кредиту мав використати виключно податок на додану вартість, сплачений (нарахований) для виробництва та продажу експортованої сільськогосподарської продукції. Бухгалтерська довідка, у випадку коригування рядка 16.3 декларації, складається на підставі повного переліку податкових накладних, складених постачальниками на поставлені сільськогосподарські товари (супутні послуги), вартість яких була включена до складу виробничих факторів, пов`язаних із виробництвом експортованої продукції.

Відповідно до наказу по ТОВ "Агрополіс" №78 від 27.03.2013 головного бухгалтера зобов`язано провести коригування податкового кредиту, сформованого при придбанні товаро-матеріальних цінностей (насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин), послуг (технічних оглядів бурякозбиральних комбайнів, навантажувачів РОПА, послуг перевезень, послуг переробки буряка) та відображеного в скороченій декларації по ПДВ. Коефіцієнт податкового кредиту на одиницю продукції (відношення податкового кредиту, що стосується вирощування та переробки цукрового буряка до кількості виробленої продукції ) становить: жом - 0,5062, патока - 53,6583, цукор - 534,8623.

Коригування податкового кредиту проводилося відповідно до виникнення податкових зобов`язань та згідно статті 187 ПК України, бухгалтерська довідка оформлена на фірмовому бланку товариства за підписом головного бухгалтера та містить всі реквізити.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку №1340 бухгалтерська довідка має бути складена згідно із податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 196 Кодексу, та містити вичерпний їх перелік.

Крім того, суд зазначає, що допущені технічні помилки під час заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, жодним чином не впливають на суми, які заявлені, згідно декларації до бюджетного відшкодування.

Суд враховує те, що розгляд даної справи був зупинений до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №819/1080/14-а та №819/1433/14-а.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі №819/1080/14-а задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" і визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області №0001832200 форми "В1" від 02.12.2013, №0001892200 форми "Р" від 02.12.2013, №0001802200 форми "В4" від 02.12.2013.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі №857/286/18 апеляційну скаргу Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі №819/1080/14-а - без змін. Таким чином судове рішення у справі №819/1080/14-а набрало законної сили.

Також Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №819/1433/14-a - без змін, яким визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Чортківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 28.02.2014 №0000432200, №0000442200, №0000452200.

Частиною четвертою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому не заслуговують на увагу твердження представника відповідача, що у вказаних справах предметом податкової перевірки були інші податкові періоди - травень 2013 року та вересень - жовтень 2013, ніж у даній справі, оскільки в акті перевірки від 18.03.2014 №237/22/30834410 є посилання на акт перевірки від 08.10.2013 №264/22-30834410 та при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень враховані результати попередньої перевірки - акт від 08.10.2013 №264/22-30834410 і податкові повідомлення-рішення №0001832200 форми "В1" від 02.12.2013, №0001892200 форми "Р" від 02.12.2013, №0001802200 форми "В4" від 02.12.2013.

Так, з наданих Товариством первинних документів по зазначених контрагентах судами встановлено, що такі оформлено відповідно до законодавчо встановлених вимог, складені в момент проведення кожної господарської операції або безпосередньо після її завершення та підтверджують підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, а також фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентам. Зазначені документи в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та містять необхідні реквізити та інформацію, а відтак є підставою для включення даних за такими господарськими операціями до податкового обліку платника податків.

Вказане підтверджено також висновком судово-економічної експертизи №939/16-22 від 15.06.2017, призначеної ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 у справі №819/2323/13-а, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково дослідному інституту судових експертиз, та відповідно до якого первинні документи накладні, податкові накладні, вантажно-митні декларації тощо ТОВ "Агрополіс", оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом №996-XIV, та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення, є підставою для включення даних за такими господарськими операціями до податкового обліку платника податку.

В той же час, суд вважає, судовими рішеннями у справах №819/1080/14-а та №819/1433/14-а була підтверджена реальність здійснення позивачем господарських операцій позивача з відповідними контрагентами щодо поставки відповідної продукції, проте в різні періоди. Крім цього, на думку суду, вказані періоди передують господарським відносинам, які досліджуються в даній справі.

З матеріалів даної адміністративної справи слідує, що позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 04.07.2021 №0003492200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 122177 грн та застосовано 61089 грн штрафних санкцій, №0003502200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 18797144 грн та застосовано 939887 грн штрафних санкцій, №0003512200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 1792596 грн та застосовано 896298 грн штрафних санкцій, №0003522200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 174769 грн та застосовано 87385 грн штрафних санкцій, №0003532200, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 203914 грн та 101957 грн.

Враховуючи те, що в результаті дослідження представлених документів висновки відповідача, які викладені у акті перевірки від 18.03.2014 №237/22/30834410 щодо заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 228836 грн, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 5050218 грн за період з червня по грудень 2013 року та заниження податкового кредиту по сільськогосподарській скороченій декларації з ПДВ в сумі 4824144 грн за червень - листопад 2013 року документально та нормативно не підтверджуються, суд вважає, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 487,20 грн згідно платіжного доручення №13221 від 23.10.2014.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чортківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 04.07.2014 №0033492200, №0003502200, №0003512200, №0003522200, №0003532200.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп, сплачений згідно платіжного доручення №13221 від 23.10.2014.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено і підписано 04 жовтня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" (місцезнаходження: вул. І. Франка 1, смт. Заводське, Чортківський р-н, Тернопільській області, 48523, код ЄДРПОУ: 30834410);

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637).

Головуючий суддя Мартиць О.І.