Рішення № 100072564, 23.09.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року Справа № 480/6234/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника відповідачів - Фадєєва В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6234/20 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради, Управління "Інспекція з благоустрою міста Суми", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Суми", треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконними та скасування пунктів рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради, Управління «Інспекція з благоустрою міста Суми», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій з урахуванням уточнень просить:

- визнати незаконним та скасувати п. 6 та п. 7 рішення Сумської міської ради від 17.03.2020 р. № 155 «Про демонтаж незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми» про демонтаж елементів благоустрою (дерев`яного та металевого паркану (сітки), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідачів відновити становище, яке існувало до порушення права шляхом відновлення огорожі та прибирання сміття на земельній ділянці кадастровий номер 5910136600:18:005:0042, за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки у Правилах, якими встановлені вимоги щодо благоустрою території населених пунктів, затверджених рішенням Сумської міської ради від 26.12.2014р. №3853-МР, такий елемент благоустрою як паркан, відсутній. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Так, згідно з п. 6 вказаного вище Переліку зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ганків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків) не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво. Оскільки встановлення паркану не потребує оформлення дозвільних документів, то його встановлення не може вважатися самовільним. Відповідач не мав ніякого законного права ухвалювати рішення щодо демонтажу елементів благоустрою: дерев`яного та металевого (сітка) парканів, що розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться у позивача в користуванні на підставі ст. 120 ЗК України як власниці об`єкта незавершеного будівництва - трансформаторної підстанції (48% відсоток готовності), які вона придбала разом з підстанцією в 2008 р. у ПП «КФ Консалтинг», оскільки відповідно до п.6.3.2 ДБН А.3.1-5:2016 будівельний майданчик повинен мати огорожу.

Ухвалою від 28.09.2020р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.10.2020р. залучено до участі в розгляді справи у якості співвідповідачів: Сумську міську раду , Управління «Інспекція з благоустрою міста Суми», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми» та в якості третіх осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Того ж дня, за клопотанням позивача розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

20.11.2020р. від третьої особи - ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що частиною 2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» огорожі, ворота, ґрати віднесено до малих архітектурних форм, отже твердження позивача про відсутність паркану у переліку елементів благоустрою, який містять Правила благоустрою міста Суми, не відповідає дійсності. Також згідно з п.4 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено постановою КМУ від 13.04. 2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», встановлення паркану можна виконувати після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт. 26.01.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та ПГІ «КФ Консалтинг» було укладено договір, за яким продавець зобов`язувався передати у власність покупцю об`єкт незавершеного будівництва під розбирання - позамайданові мережі до 72- квартирного житлового будинку (трансформаторна підстанція), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, у п.5 цього договору зазначено, що ПГІ «КФ Консалтинг» протягом 1 року з моменту переходу права власності на цей об`єкт зобов`язаний привести будівельний майданчик в належний стан, а саме після демонтажу конструкцій засипати ґрунтом траншеї, котловани, розрівняти майданчик, вивезти сміття. Дана підстанція була розібрана у 2000-х роках, а на місці її розміщення залишилось будівельне сміття. Фактично об`єкт незавершеного будівництва відсутній на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 5910136600:18:005:0042, тому відсутня потреба у встановленні огорожі, оскільки земельна ділянка вільна від забудови. Земельна ділянка, на якій незаконно було розміщено паркан, і власник, якого невідомий, зареєстрована на праві комунальної власності за територіальною громадою міста Суми. Позивач була обізнана про те, що даний паркан був самовільно встановлений, але жодних дій щодо отримання дозвільних документів не вчиняла, оскільки вважала його не своєю власністю. У задоволенні позову просив відмовити (т.1, а.с.57-63).

03.12.2020р. від представника відповідача - Виконавчого комітету Сумської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач просить скасувати рішення Сумської міської ради від 17.03.2020 №155, якого за такими реквізитами не існує, в той час як до позову додана роздруківка рішення Виконавчого комітету Сумської від 17.03.2020 №155. За ОСОБА_1 не зареєстровано право власності саме на елементи благоустрою дерев`яний паркан та металевий паркан сітка - про демонтаж яких йдеться мова в п.6 та п.7 Додатку до рішення відповідача від 17.03.2020 №155. У розумінні п.9 ч.1 та абз.2 ч.2 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» паркан належить до малих архітектурних форм та належить до елементів благоустрою. Питання щодо благоустрою, в тому числі і щодо здійснення демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд (як частини забезпечення благоустрою) та порядку його проведення відноситься до компетенції виконавчого комітету місцевої ради і відповідно рішення виконавчого комітету про демонтаж прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законами України, а тому у задоволенні позову, на думку представника відповідача, слід відмовити (т.1, а.с.71-80).

18.12.2020р. позивачем подана відповідь на письмові пояснення третьої особи (т.1,а.с.104-107), згідно з якою вона є власником об`єкта незавершеного будівництва - трансформаторної підстанції (48% готовності), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1 12828089 від 05.02.2018р. Вказаний об`єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці площею 0,0426 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0042. Цільове призначення земельної ділянки - 02.03 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку), сформована по контурам огорожі. Об`єкт є незавершеним будівництвом трансформаторної підстанції, тобто він своїй природі є незавершеним будівельним майданчиком, внаслідок чого потребує огорожі.

28.01.2021р. у підготовчому засіданні винесено ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради про залишення позовної заяви без руху відмовлено.

17.02.2021р. представником відповідача - Виконавчого комітету Сумської міської ради подані додаткові письмові пояснення (т.1, а.с.143-146), відповідно до яких трансформаторна підстанція була придбана ОСОБА_1 саме під розбирання. Позивачем не надано жодних документів, що підтверджують її право будувати паркан, та жодних документів про право власності на нього чи на земельну ділянку, на якій він розташований. Отже, вказаний паркан є самочинним будівництвом відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України.

Ухвалою від 14.04.2021р. підготовче провадження у справі закрито та справа призначена до судового розгляду.

29.06.2021р. судом винесена ухвалу про відмову у забезпеченні позову за заявою ОСОБА_1 .

В судове засідання позивач, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи (т.2,а.с.8), не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Представник відповідачів - Сумської міської ради та Виконавчого комітету Сумської міської ради в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача - Управління «Інспекції з благоустрою міста Суми», належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (т.2,а.с.4), у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність (т.1,а.с.219).

Представник відповідача - ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Суми» та треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи (т.2,а.с.3,5-6), у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Вислухавши представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, викладену в заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником об`єкта незавершеного будівництва - трансформаторної підстанції (48% готовності), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 112828089 від 05.02.2018р. (т.1, а.с.16-17).

Вказаний об`єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці площею 0,0426 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0042. Цільове призначення земельної ділянки - 02.03 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку).

Попереднім власником - ПП «КФ Консалтинг», у якого позивач придбала цей об`єкт в липні 2008 р. за договором купівлі-продажу, був встановлений по периметру земельної ділянки паркан (один із металевої сітки, а потім інший подалі - дерев`яний).

За результатами опрацювання депутатського звернення ОСОБА_2 щодо самовільного заняття земельної ділянки комунальної власності від 07.06.2016 № 63 було проведено інвентаризацію земель комунальної власності у дворі будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

Відповідно Протоколу №1 від 29.01.2020 засідання комісії з питань демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми - зокрема згідно пункту 16 порядку денного - розглянули депутатський запит депутата Сумської міської ради ОСОБА_2 (роздруківка запиту додається) та ухвалено: Доручити управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради підготувати проект рішення виконавчого комітету Сумської міської ради про демонтаж на території міста суми та включити елемент благоустрою (дерев`яний парка) та елемент благоустрою (металевий паркан (сітка), що знаходиться у дворі будинку АДРЕСА_1 (т.1,а.с.91-93).

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.03.2020 №155 №303, враховуючи пропозиції комісії з питань демонтажу,... вирішено пунктом 2 - комісії з питань демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми ( ОСОБА_4 ) вжити відповідних заходів, зокрема пунктом 6 і 7 передбачено демонтаж елемент благоустрою (дерев`яний парка) та елемент благоустрою (металевий паркан (сітка), що знаходиться у дворі будинку АДРЕСА_1 (т.1,а.с.11-12).

03.09.2020 року, у присутності депутата Сумської міської ради ОСОБА_2, даний паркан було демонтовано представниками комісії по демонтажу та підрядною організацією що здійснює демонтажні роботи по всьому місту і яку було залучено управлінням архітектури та містобудування міської ради, що підтверджується копією акту про демонтаж (т.1,а.с.94-95).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Підпунктом 7 пункту «а» ч.1 ст.30 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Аналогічне положення містить частина 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою визначено, що акти ради, виконавчого комітету ради, прийняті в межах наданих йому повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів врегульовано Законом України "Про благоустрій населених пунктів".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Статтею 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що до об`єктів благоустрою населених пунктів, серед іншого, належать: прибудинкові території (п.2).

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 10 цього Закону до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Поняття об`єктів благоустрою та його елементів закріплено статями 13 та 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Зокрема до об`єктів благоустрою віднесено території загального користування (спортивні, дитячі майданчики) та прибудинкові території. Відповідно елементами об`єктів благоустрою є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків, малі архітектурні форми.

Частиною 2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» огорожі, ворота, ґрати віднесено до малих архітектурних форм.

Частина 3 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Згідно з п.1 ст.35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено постановою КМУ від 13.04. 2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», зобов`язує суб`єктів містобудування подавати повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Влаштування огородження будівельного майданчика віднесено до підготовчих робіт і потребує подання відповідного документу (п. 2 Порядку).

Пунктом 4 Порядку встановлено, що виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено постановою КМУ від 13.04. 2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», встановлення паркану можна виконувати після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт.

Отже, паркан належить до малих архітектурних форм, роботи зі встановлення яких повинні виконуватися лише після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, чого в даного випадку зроблено не було.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та ПГІ «КФ Консалтинг» було укладено договір, за яким продавець зобов`язувався передати у власність покупцю об`єкт незавершеного будівництва під розбирання - позамайданові мережі до 72- квартирного житлового будинку (трансформаторна підстанція), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 5 цього договору визначено, що ПГІ «КФ Консалтинг» протягом 1 року з моменту переходу права власності на цей об`єкт зобов`язаний привести будівельний майданчик в належний стан, а саме після демонтажу конструкцій засипати ґрунтом траншеї, котловани, розрівняти майданчик, вивезти сміття. Також, покупець не може здійснювати відчуження об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій він розташований, до моменту закінчення розбирання. Питання по земельній ділянці вирішується покупцем самостійно в установленому законом порядку, у разі відмови надання земельної ділянки необхідно її здати органам місцевого самоврядування.

В подальшому ПП «КФ Консалтинг» 01 липня 2008 року уклав договір купівлі-продажу з ФОП ОСОБА_1 фундаменту трансформаторної підстанції, яка складається з бетонних блоків для стін підвалу, та рішенням Господарського суду Сумської області від 29 липня 2008 року за ФОП ОСОБА_1 було визнано право власності на це майно.

При цьому суд звертає увагу на те, що у договорі договір купівлі-продажу від 01.07.2008р. (т.1,а.с.158-180) йшлося саме про передання у власність покупця фундаменту трансформаторної підстанції, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з блоків бетонних стін підвалу марки ФБС 24.4.6-Т ГОСТ 13579-78 з бетону марки 100, а не паркану навколо нього.

Як зазначено у рішенні Верховного Суду України від 30.04.2020р. у справі №592/1500/18, у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про зобов`язання вчинити дії та зустрічною позовною заявою Сумської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права власності на нерухоме майно, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 10 вересня 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 09 січня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 - без змін, «суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач набула право власності на фундамент трансформаторної підстанції від ПП «КФ Консалтинг», що є фактично будівельними матеріалами (недобудований об`єкт), при цьому попередній власник - ПП «КФ Консалтинг» придбав цей об`єкт саме під розбирання, а не для інших цілей і у попередніх землекористувачів не було оформлено право власності чи право користування земельною ділянкою під спірною спорудою. За вказаних обставин, ОСОБА_1 відповідно до статті 377 ЦК України, статті 120 ЗК України права користування земельною ділянкою не набула» (т.1,а.с.151-153).

Земельна ділянка, на якій незаконно було розміщено паркан, зареєстрована на праві комунальної власності за територіальною громадою міста Суми (т.1,а.с.185-187).

Таким чином, позивачем не надано жодних документів, що підтверджують її право будувати паркан, та жодних документів про право власності на нього чи на земельну ділянку, на якій він розташований.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, вказаний паркан є самочинним будівництвом відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України.

Механізм, підстави, строки і порядок проведення демонтажу тимчасових споруд (надалі - ТС) для здійснення підприємницької діяльності на території м. Суми, що розміщені з порушенням вимог чинного законодавства України, визначений Порядком демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території м. Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР (далі - Порядок №4505-МР).

Вказаний Порядок № 4505-МР розроблений відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244, Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Суми, Правил благоустрою міста Суми, затверджених відповідними рішеннями Сумської міської ради та інших нормативних актів.

Згідно із п. 2.1 Розділу 2 Порядку демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 № 4505-МР (далі - Порядок № 4505-МР) (а.с.10-13), демонтажу підлягають незаконно встановлені/розміщені ТГ, ТС (далі - об`єкти), на території міста Суми, а відповідна територія (місце розташування) прибиранню від сміття, що залишилося після демонтажу, у випадках:

1) відсутності, анулювання, закінчення строку дії паспорта прив`язки ТГ,ТС, договору та/або інших дозвільних документів, на підставі яких встановлено/розміщено об`єкти;

2) самовільного розміщення/розміщення об`єктів;

3) невідповідності розташування об`єктів будівельним нормам та правилам, чинним нормативним актам у сфері благоустрою, паспорту прив`язки ТС, документам на елементи благоустрою (технічним паспортам на об`єкти, паспортам дитячих ігрових та спортивних майданчиків, тощо);

4) відсутності документа, що посвідчує право на земельну ділянку для ТС, ТГ;

5) самовільної зміни власником призначення ТС, ТГ;

6) рішення судових органів;

7) передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 2.2 Порядку демонтажу ТС передбачено, що комісія з питань демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, ТГ, ТС на території міста Суми (далі - Комісія) за поданням уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Сумської міської ради (далі - уповноважений орган) або членів Комісії розглядає звернення фізичних, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування міста Суми, органів державної влади, підприємств, установ, організацій щодо демонтажу незаконно встановлених/розміщених об`єктів на території міста Суми.

Відповідно до п.2.4 Порядку демонтажу ТС підставою для проведення демонтажу об`єктів та прибирання території від сміття, що залишилося після демонтажу, є рішення виконавчого комітету Сумської міської ради про демонтаж незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, ТГ, ТС на території міста Суми.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прийняття рішень про звільнення земельних ділянок від незаконного встановлених малих архітектурних форм, до яких належить паркан, а також вжиття заходів щодо їх примусового демонтажу відносяться до компетенції Виконавчого комітету Сумської міської ради.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного п.6 та п.7 Додатку до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.03.2020р. №155 у позивача були відсутні будь-які дозвільні документи, які б засвідчували законність розміщення паркану, а також документи, що посвідчують право на земельну ділянку, на якій він розташований, а тому ці пункти додатку до рішення є законними, відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого не підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, суд вважає необхідним відмітити, що рішення Сумської міської ради від 17.03.2020 №155, пункти 6 та 7 додатку до якого просить скасувати позивач, фактично не існує, а про демонтаж паркану вказано в п.6 та 7 додатку до рішення Виконавчого комітету Сумської від 17.03.2020 №155.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України).

З урахуванням того, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, відтак, і підстави для стягнення на користь позивача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради, Управління "Інспекція з благоустрою міста Суми", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Суми", треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконними та скасування пунктів рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 жовтня 2021 року

Суддя О.О. Осіпова