Рішення № 100072422, 04.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 року Справа № 480/6961/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6961/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській обл.), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до протоколу №4151 від 09.09.2011 року Ямпільським районним управлінням Пенсійного фонду України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити ОСОБА_1 виплати пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до протоколу №4151 від 09.09.2011 року Ямпільським районним управлінням Пенсійного фонду України як працівнику освіти відповідно до ст.ст. 7, 55 п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 18 січня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачу, відповідно до протоколу №4151 від 09.09.2011, за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, Ямпільським районним управлінням Пенсійного фонду України, як працівнику освіти, призначена пенсія за вислугу років з 30.08.2011. 12.09.2011, у зв`язку з працевлаштуванням на посаду викладача по класу скрипки в Ямпільську дитячу музичну школу, Ямпільським районним управлінням Пенсійного фонду України прийнято рішення про припинення виплати пенсії.

27 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про поновлення виплати пенсії за вислугу років, однак, рішенням пенсійного органу від 29.01.2021 №105822 позивачу відмовлено у поновленні пенсії у зв`язку з відсутністю стажу, що дає право на пенсію по вислузі років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

На переконання ОСОБА_1 , рішення відповідача про відмову у поновленні пенсії є протиправним, оскільки дотримані всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такого поновлення. В зв`язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 03.08.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі №480/6961/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 , відповідно до протоколу №4151 від 09.09.2011, за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, Ямпільським районним управлінням Пенсійного фонду України, як працівнику освіти, призначена пенсія за вислугу років з 30.08.2011. 12.09.2011, у зв`язку з працевлаштуванням на посаду викладача по класу скрипки в Ямпільську дитячу музичну школу, Ямпільським районним управлінням Пенсійного фонду України прийнято рішення про припинення виплати пенсії.

27 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про поновлення виплати пенсії за вислугу років.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 29.01.2021 №105822 позивачу відмовлено у поновленні пенсії у зв`язку з відсутністю стажу, що дає право на пенсію по вислузі років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Статтею 51 Закону визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

У розділі 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зазначено, що викладачі музичних шкіл відносяться до переліку тих закладів освіти і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

З аналізу наведених вище приписів слідує, що необхідними умовами для виникнення у особи права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є наступні: досягнення певного віку (55 років) та наявність відповідного спеціального стажу роботи на посадах, визначених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Водночас, підставою для відмови у поновленні позивачці пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону «Про пенсійне забезпечення» слугувала відсутність необхідного спеціального стажу.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.04.2021 №2789-2685/К-02/8-1800/21 слідує, що відповідачем зараховано позивачці до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 01.08.1986 по 31.12.1991 у Ямпільській дитячій музичній школі на посаді викладача.

Проте, пенсійним органом безпідставно не зараховано позивачці до спеціального стажу періоди її роботи в Ямпільській дитячій музичній школі з 01.01.1992 по 29.08.2011 та з 12.09.2011 по 18.01.2021 в Ямпільській дитячій музичній школі, адже у вказані періоди ОСОБА_1 працювала у закладах і на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. При цьому, у рішенні відповідача не зазначено підстав незарахування вказаних періодів до спеціального стажу, який надає позивачці право на пенсію за вислугу років. До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що робота викладачем у Ямпільській дитячій музичній школі належить до закладів і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, адже про викладача музичної школи йдеться у розділ 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

З приводу посилань пенсійного органу на те, що педагогічні працівники та викладачі позашкільних навчальних закладів, до яких відноситься і музична школа, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не передбачені, то суд звертає увагу на наступне.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про освіту" передбачено, що невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про освіту» здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім`єю, громадськими об`єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами.

Згідно з частинами 3, 5 статті 12 Закону України "Про позашкільну освіту" заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту. Перелік типів закладів позашкільної освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші) визначені Переліком типів позашкільних навчальних закладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433.

Загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи увійшли до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909.

Абзацом 3 частини 4 статті 21 Закону України "Про позашкільну освіту" визначено, що педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Згідно з Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963, посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей віднесено до категорії педагогічних працівників.

Таким чином, суд доходить висновку, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а стаж роботи викладачем у дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №876/5312/17, від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17, постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №686/19056/16-а.

З приводу обраного позивачкою способу захисту порушеного права, що на її думку, слід вжити для відновлення такого права, то суд звертає увагу на таке.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначені способи судового захисту, за допомогою яких можливо відновити порушені права та інтереси особи, що звернулася до суду. Серед таких способів наступні: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Водночас, частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом із тим, приписи статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України узгоджуються із положеннями частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, одержання особою бажаного результату та бути адекватним наявним обставинам. Водночас, винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній міжнародній нормі.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Оскільки судом встановлено, що за результатами розгляду заяви позивачки про поновлення пенсії за вислугу років відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийнято рішення №105822 від 29 січня 2021 року, яким відмовлено в поновленні пенсії за вислугу років, тому суд вважає за необхідне обрати такий спосіб захисту порушеного права, як визнання протиправним та скасування даного рішення.

З приводу позовної вимоги зобов`язального характеру, то така є обґрунтованою та надасть ефективний захист порушеного права позивачки на пенсійне забезпечення.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений при зверненні до суду

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №105822 від 29 січня 2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в поновленні пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) виплати пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до протоколу №4151 від 09.09.2011 року Ямпільським районним управлінням Пенсійного фонду України як працівнику освіти відповідно до ст.ст. 7, 55 п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 18 січня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик