Ухвала суду № 100072393, 04.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

04 жовтня 2021 року Справа № 480/3496/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.03.2020 № 1800-0303- 8/11655, яким безпідставно відмовлено в перерахунку пенсії, та рішення 959240809169 від 17.12.2020 яким змінено (зменшено) при перерахунку пенсії відсотковий розмір пенсії за вислугу років з 90% до 60% від загальної суми складових місячної (чинної) зарплати та обмежено пенсію максимальним розміром;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату мені пенсії за вислугу років на підставі довідок Сумської обласної прокуратури від 10.03.2020 за № 18-310вих-20 з вересня 2017 року по жовтень 2020 року, та за довідкою від 11.12.2020 № 21- 986вих-20 з жовтня 2020 року по теперішній час в розмірі 90% від загальної суми місячної заробітної плати без обмежень її граничного розміру з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Ухвалою суду від 27.04.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Однак, після відкриття провадження у справі було встановлено, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.122, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим ухвалою суду від 23.07.2021 позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Зокрема, позивача було зобов`язано надати до суду заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску та позовної заяви з викладом обставин, якими позивач обґрунтовує протиправність винесеного відповідачем рішення від 23.03.2020.

Так, в порядку усунення недоліків позивачем було подано до суду заяви, в яких позивач вказав, що у період часу з 15 по 24 вересня 2020 року перебував на амбулаторному лікуванні в АТСМ села Хоружівка, а у період з 25 вересня до 5 жовтня 2020 року - на лікуванні в лікарні комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення", на підтвердження чого надав відповідні довідки закладів медичних установ. Також вказав, що після перенесеного захворювання у нього тривалий час тривав реабілітаційний період, була слабкість та проблеми з пересуванням та головними болями. Також вказав щодо обмеження щодо пересування громадським транспортом.

Крім того, у заявах, поданих у порядку усунення недоліків позивач вказав обґрунтування протиправності винесеного відповідачем рішення від 23.03.2020.

Ухвалою суду від 09.09.2021 було продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 23.07.2021, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, та зобов`язано позивача надати суду заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням від 23.03.2020 з наданням відповідних доказів на підтвердження отримання оскаржуваного рішення від 23.03.2020.

Позивачу як особі, що подала позовну заяву до суду, на виконання вимог ч.6 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу суду від 09.09.2021 було направлено за адресою, що вказана у позові, та отримано 21.09.2021, про що свідчить підпис у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Тобто, з урахуванням ч.1 ст.120 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач у строк до 01.10.2021 включно мав право усунути зазначені в ухвалі суду недоліки.

На виконання вимог ухвали суду від 09.09.2021 позивачем було подано до суду заяву, в якій ОСОБА_1 просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк. У заяві вказав, що неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з приводу перерахунку пенсії, що мало місце 29 та 30 квітня 2020 року, а також у травні 2020 року, відповіді на які не отримував засобами поштового зв`язку. Вказує, що лише 26 травня 2020 року після особистого звернення до працівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та дізнався, що його права порушені після отримання копії оскаржуваного рішення, ознайомлення з яким викликало нервовий стрес, що в свою чергу вплинуло на стан здоров`я, для становлення стабільності якого потрібен певний час.

Крім того, вказав, що великий період часу проживає у сільській місцевості, а тому пересування міжобласним пасажирським транспортом для позивача було обмеженим.

Перевіривши матеріали позову та подані позивачем заяви у порядку усунення недоліків, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

В той же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а також дійшла висновку, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Тобто, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

При цьому варто відмітити, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 26.05.2021 у справі №320/1778/20, від 16.06.2021 у справі №639/8782/16-а, від 30.06.2021 у справі №591/6056/16-а.

Судом встановлено, що позивач, крім іншого, оскаржує, правомірність винесення відповідачем рішення від 23.03.2020, про яке, як вбачається зі змісту заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку, поданої у порядку усунення недоліків 01.10.2021 (а.с.72), дізнався 26.05.2020. Разом з тим, з позовом до суду звернувся лише 22.04.2021, тобто понад шестимісячний строк, встановлений ч.2 ст.122 КАС України, для звернення з позовом до суду.

Пропуск строку звернення до суду обґрунтовує тим, що у період часу з 15 по 24 вересня 2020 року перебував на амбулаторному лікуванні в АТСМ села Хоружівка, а у період з 25 вересня до 5 жовтня 2020 року - на лікуванні в лікарні комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення", на підтвердження чого надав відповідні довідки закладів медичних установ. Також вказав, що після перенесеного захворювання у нього тривалий час тривав реабілітаційний період, була слабкість та проблеми з пересуванням та головними болями.

Так, дійсно, перебування позивача на у період з 15 по 24 вересня 2020 року на амбулаторному лікуванні в АТСМ села Хоружівка та у період з 25 вересня до 5 жовтня 2020 року - на лікуванні в лікарні комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення" підтверджується відповідними довідками (а.с.54-55).

Однак, суд не може прийняти зазначені доводи позивача до уваги, оскільки у період з 27.05.2020 (наступного дня, як позивач дізнався про порушення своїх прав) та по день захворювання (15.09.2020) пройшов досить значний проміжок часу, так само як і у період з жовтня 2020 року (останнє лікування позивача згідно довідки) по день звернення до суду (22.04.2021), що в аспекті визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює критично, оскільки доказів на підтвердження того, чому більше трьох місяців позивач не міг звернутися до суду за захистом своїх прав позивачем надано не було.

Посилання, при цьому, на те, що після отримання оскаржуваного рішення, ознайомлення з ним викликало нервовий стрес, суд також оцінює критично, оскільки підтвердження вказаному надано суду також не було.

Також, в обґрунтувань пропуску строку звернення до суду позивач вказує обмеження щодо пересування громадським транспортом, оскільки він проживає досить тривалий час у сільській місцевості.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

З 12 березня 2020 року дія карантину на території України неодноразово продовжувалася та у зв`язку з чим встановлювалися певні обмеження для громадян, як то відвідування громадських місць, проведення масових заходів, проведення особистих прийомів громадян в усіх органах місцевого самоврядування, перевезення пасажирів у громадянському транспорті понад встановлену норму тощо.

Разом з тим, слід відмітити, що відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції, чинній з 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

06.08.2020 року завершився 20-денний строк, протягом якого позивач мав право подати до суду заяву про продовження процесуального строку.

Таким чином, строк звернення до суду був продовжений на строк дії карантину в період з 12.03.2020 по 06.08.2020.

Однак, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов`язкову наявність двох вищенаведених умов.

Таким чином, виходячи з наведених законодавчих приписів сам факт встановлення карантину та певних обмежень для громадян, на чому наполягає позивач (як проведення особистих прийомів громадян в усіх органах місцевого самоврядування та перевезення пасажирів у громадянському транспорті понад встановлену норму) не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв`язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Отже, вказані обставини також не є самостійними причинами пропуску строку звернення до суду, яку треба визнавати поважною.

До того ж, вказані обставини не перешкоджали позивачу звернутися до суду засобами поштового зв`язку або ж через уповноваженого представника.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, вказані позивачем причини пропуску строку звернення з позовом до суду не приймаються судом до уваги, оскільки не надано доказів на підтвердження існування об`єктивних чи суб`єктивних обставин неможливості звернутися з позовом до суду вчасно, а відтак, зазначені у поданих заявах підстави не можуть бути розцінені поважними.

Отже, позивачем не дотримано строк звернення до адміністративного суду з цим позовом в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.03.2020 № 1800-0303- 8/11655.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.03.2020 № 1800-0303- 8/11655 вбачається необхідним залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду за їх захистом.

Відповідно до ч.14 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 293, 295, пп.15.5 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.03.2020 № 1800-0303- 8/11655 - залишити без розгляду.

В іншій частині вимог продовжити розгляд справи №480/3496/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя І.Г. Шевченко