Рішення № 100072010, 28.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4575/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Волошко А.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3059 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 21 травня 2021 року) до Військової частини 3059 Національної гвардії України /далі - відповідач/ про:

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини 3059 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;

- зобов`язання Військової частини 3059 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 396948,72 грн;

- зобов`язання Військової частини 3059 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року /а.с. 30-38/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази, а ухвалою від 26 липня 2021 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, а також продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Військової частини 3059 Національної гвардії України в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності Військової частини 3059 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у зв`язку з несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; зобов`язання Військової частини 3059 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 396948,72 грн.

Позов у частині позовних вимог, розгляд яких продовжено, обґрунтований тим, що 12 жовтня 2019 року позивача звільнено з військової служби та виключено з усіх видів забезпечення. Відповідачем не проводилась виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та виплата такої індексації проведена на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №440/2152/20 лише 09 березня 2021 року без нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, на яку позивач має право відповідно до положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.46-48/ зазначив про відсутність підстав для задоволення позову.

У відповіді на відзив /а.с.66-70/ позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року закрито підготовче провадження в частині позовних вимог, розгляд яких продовжено у цій справі, та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини та норми, викладені в позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання.

Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом першим частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив та про причини його неявки суд не повідомив, суд визнав за можливе проводити судове засідання за відсутності представника відповідача.

Заслухавши вступне позивача та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини 3059 (по стройовій частині) №221 від 11 жовтня 2019 року /а.с. 51/ припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення капітана ОСОБА_1 , звільненого у запас 12 жовтня 2019 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №440/2152/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року /а.с.17-19/, позов ОСОБА_1 до Військової частини А3059 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини А3059 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та зобов`язано Військову частину А3059 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року виплачено ОСОБА_1 - 09 березня 2021 року, що підтверджується копіями довідки Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" №A7CUSFALGSJON544 від 11 березня 2021 року /а.с. 22/ та розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року ОСОБА_1 /а.с.21/, відомості розподілення виплат Військової частини 3059 Національної гвардії України від 09 березня 2021 року /а.с.54/.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року /далі - Закон №2050-ІІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.

Статтями 3 та 4 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати /далі - Порядок №159, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/.

Пунктом 1 Порядку №159 визначено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року у справі №681/423/15-а, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 05 жовтня 2018 року у справі №127/829/17, від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18 та від 08 серпня 2019 року у справі №638/19990/16-а та від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20.

Судовим розглядом встановлено, що 09 березня 2021 року відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №440/2152/20 здійснено виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Однак, під час проведення цієї виплати відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення, що відповідачем не заперечується.

Оскільки факт несвоєчасної виплати сум індексації грошового забезпечення із затримкою на один і більше календарних місяців з моменту виникнення права на її отримання встановлений рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №440/2152/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Компенсація втрати частини доходу є спеціальним видом юридичної відповідальності, який застосовується до органу, що здійснює нарахування та виплату доходів, з метою захисту майнових інтересів громадян та є прямим правовим наслідком невиконання обов`язку щодо своєчасного нарахування та виплати особі відповідних доходів. При цьому основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Розглядаючи справу №240/11882/19, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 15 жовтня 2020 року вказала, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

А в постанові від 29 квітня 2021 року при розгляді справи №240/6583/20 Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від викладеної вище правової позиції та вважав, що наведені правові норми, якими врегульовані спірні правовідносини, підлягають саме такому застосуванню.

Аналогічна позиція також була висловлена Верховним Судом і в постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 822/1110/16, від 20 грудня 2019 року у справі №822/1731/16 та від 13 березня 2020 року у справі № 803/1565/17.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, яка була йому нарахована та виплачена на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №440/2152/20, є протиправною.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року (яка була йому нарахована та виплачена на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №440/2152/20), починаючи з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 09 березня 2021 року.

Отже, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 1816,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ "Приватбанк" № 0.0.2134507157.1 від 21 травня 2021 року /а.с.29/, а саме: 908,00 грн за подання вимоги немайнового характеру (основної та похідної) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у зв`язку з несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 396948,72 грн, та 908,00 грн за подання вимоги немайнового характеру (основної та похідної) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи висновок суду про задоволення однієї немайнової позовної вимоги позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 908,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на те, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року іншу немайнову позовну вимогу залишено без розгляду, то за відсутності відповідного клопотання позивача про повернення судового збору в сумі 908,00 грн відсутні підстави для повернення такої суми судового збору.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Військової частини 3059 Національної гвардії України (вул. Княгині Ольги, буд. 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 25575730) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3059 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, яка була йому нарахована та виплачена на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №440/2152/20.

Зобов`язати Військову частину 3059 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року (яка була йому нарахована та виплачена на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №440/2152/20), починаючи з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 09 березня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини 3059 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 жовтня 2021 року.

Суддя Н.І. Слободянюк