Рішення № 100071583, 04.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 р. № 540/1821/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 до відповідача:Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича, пров. Музейний, 12, м.Київ 1, 01001, , Тимчасово виконуючого обов`язки Голови Державної судової адміністрації України Гізатуліної Людмили Василівни, вул. Липська, 18/5, Мсп601, Центральна Частина Києва, м.Київ, 01601, Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, провулок Музейний, 12. м.Київ, 01001 про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженого із прав захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича (далі - відповідач-1), тимчасово виконуючого обов`язки голови Державної судової адміністрації Гізатуліної Людмили Василівни (далі - відповідач-2) з вимогами:

визнати протиправними дії Уповноваженого із захисту державної мови Кремінь Тараса Дмитровича щодо направлення т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Людмилі Гізатуліній листа від 18.01.2021 № 62/5-01/21-1;

зобов`язати Уповноваженого із захисту державної мови Кремінь Тараса Дмитровича відкликати листа від 18.01.2021 № 62/5-01/21-1;

визнати протиправними дії т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Гізатуліної Людмили Василівни щодо направлення апеляційним загальним, адміністративним, господарським судам, місцевим адміністративним, господарським судам листа від 01.02.2021 №10-1905/21 "Про лист Уповноваженого із захисту державної мови від -.8.01.2021 №62/5-01/21-1";

зобов`язати т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Гізатуліну Людмилу Василівну відкликати лист від 01.02.2021 №10-1905/21 "Про лист Уповноваженого із захисту державної мови від 18.01.2021 № 62/5-01/21-1" адресований апеляційним загальним, адміністративним, господарським судам, місцевим адміністративним, господарським судам.

Ухвалою від 30.04.2021р. адміністративну справу № 540/1821/21 за вказаним вище позовом передано голові Херсонського окружного адміністративного суду для прийняття розпорядження про передачу справи для визначення підсудності.

Згідно розпорядження заступника голови Херсонського окружного адміністративного суду справу передано до П`ятого апеляційного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021р. справу № 540/1821/21 передано до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.05.2021р. адміністративну справу № 540/1821/21 передано на розгляд судді Устинову І.А.

Ухвалою від 28.05.2021р. справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого із прав захисту державної мови кременя Тараса Дмитровича, тимчасово виконуючого обов`язки голови Державної судової адміністрації Гізатуліної Людмили Василівни прийнято до провадження судді Устинова І.А. та відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання 15.06.2021р.

Ухвалою від 01.06.2021р. судове засідання по справі на 15.06.2021р. призначено в режимі відеоконференції.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він працює на посаді судді Херсонського окружного адміністративного суду. 04.02.2021 року до Херсонського окружного адміністративного суду в електронній формі надійшов лист ДСА України про надіслання листа Уповноваженого із захисту державної мови від 18.01.2021 №62/5-01/21-1. У той же день лист надійшов на мою, як судді ХОАС, електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Як вбачається зі змісту вказаного вище листа, ДСА України надіслала цей лист усім "апеляційним загальним, адміністративним, господарським судам; місцевім адміністративним, господарським судам", всім ТУ ДСА та деяким державним підприємствам. До листа були додані "Рекомендації Уповноваженого із захисту державної мови щодо норм Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Позивач вважає, що такі дії відповідачів є протиправними, оскільки жодним нормативним актом відоповідачі не наділені повноваженнями тлумачити закон та не наділені повноваженнями надавати рекомендації суддям України й позивачу зокрема. Крім того, у листі Уповноваженого із захисту державної мови від 18.01.2021 № 62/5-01/21-1 зазначено "в рамках заходів з моніторингу виконання законодавства про державну мову Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови у 2021 році здійснюватиметься огляд контенту офіційних інтернет-ресурсів органів судової влади, а також текстів судових рішень, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень у частині складання тексту таких рішень державною мовою."

На думку позивача, відповідач-1 не наділений повноваженнями переглядати чи перевіряти судові рішення. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п.8 ч.1 стаття 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до ч.7 ст. 13 Закону України, від 02.06.2016р. № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Уповноважений із прав захисту державної мови Кремень Тарас Дмитрович заперечував проти позову, про що висловив свою думку в письмовому відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 . Відповідач -1 вказав у відзиві, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. На думку відповідач -1, позивач у своїй позовній заяві не зазначив, яке саме його визначене Конституцією або будь-яким законом України право або інтерес нібито було порушено діями відповідачів, а також не зазначив, яким саме чином такі дії відповідачів могли порушити будь-яке його право або інтерес.

Твердження позивача викладені в позові, не повинні братися до уваги судом, оскільки в позові не міститься жодних посилань на будь-які норми Конституції України або будь-якого іншого закону України. Відсутність посилань на будь-яку норму права, не може свідчити про протиправність дій відповідачів чи про порушення останніми будь-яких прав позивача. Крім того, в позовній заяві не доведено факту протиправності дій відповідачів. В задоволенні позові відповідач-1 просив відмовити повністю.

Відповідач-2 - тимчасово виконуючий обов`язки голови Державної судової адміністрації Гізатуліна Людмила Василівна, у відзиві на позов ОСОБА_1 зазначив, що позов є необґрунтованим, безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає. Відповідач-2 вказав, що ДСА України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, встановлених статтею 152 зазначеного Закону (частина перша статті 1 51 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

Отримавши лист Уповноваженого із прав захисту державної мови ОСОБА_2 від 18.01.2021 №62/5-01/21-1 з проханням вжити необхідних організаційних, інформаційних та інших заходів щодо забезпечення виконання Закону України від 25.04.2019 № 2704-VT1I "Про забезпечення функціонування української мови як державної" ДСА України направила його до судів та органів і установ системи правосуддя до відома та врахування в роботі.

ДСА України не мала на меті втручання в роботу суддів, а лише інформувала, про звернення до ДСА України та всієї гілки судової влади. У відзиві на позов, підписаний заступником голови ДСА України Гузатуліною Л.В., остання вказала на те, що на момент відкриття провадження по даній справі строк тимчасового виконання обов`язків голови ДАС України в Гізатуліної Л.В. закінчився. Отже, Гізатуліна Л.В. як тимчасово виконуючий обов`язки голови Державної судової адміністрації, не порушувала жодним чином прав позивача. Порушення прав позивача має бути реальним, обгрунтованим, стосуватися виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Крім того, право на судовий захист має та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Гізатуліна Л.В. вважає, що вона діяла в межах своїх повноважень, визначених законодавством України, жодними своїми діями чи бездіяльністю не здійснювала протиправних дій щодо позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .

Ухвалою від 15.06.2021р. суд залишив позов ОСОБА_1 без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви визначених такою ухвалою.

24.06.2021р. ОСОБА_1 надав до суду уточнення до позову та квитанцію про сплату судового збору за подання до суду даного позову.

Ухвалою від 25.05.2021р. Миколаївський окружний адміністративний суд призначив справу № 540/1821/21 до розгляду в судовому засіданні в режимі відеоконференції на 15.07.2021р.

В судовому засіданні 15.07.2021р. позивач та представник відповідача-1 надали пояснення щодо позову та щодо відзиву поданого відповідачем-1.

Ухвалою від 15.07.2021р. суд відклав розгляд справи № 540/1821/21 на 27.07.2021р. в режимі відеоконференції.

У відповіді на відзив позивач вказав про те, що відповідач-1 як суб`єкт владних повноважень направив позивачу як судді, а не як громадянину «рекомендації», таким чином вийшов за межі своєї компетенції та втрутився у судову діяльність. Відповідач-1 невзмозі довести правомірності своїх дій, тому що ні Конституцією України, ні Законом України «Про судоустрій та статус суддів», ні жодним іншим законом, що регулюють правовідносини у сфері судової діяльності, відповідачу -1 не надано повноважень давати рекомендації-вказівки судам.

Ухвалою від 27.07.2021р. суд залучив до участі у справі № 540/1821-21 в якості співвідповідача - Секретаріат Уповноваженого з прав захисту державної мови та призначив по справі судове засідання на 21.09.2021р. в режимі відеоконференції.

Зазначеною ухвалою від 27.07.2021р. суд запропонувати відповідачу - Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, надати до суду в строк до 21.09.2021 року відзив на позов та докази, які в нього є.

Ухвалою від 27.07.2021р. суд залишив без задоволення клопотання позивача від 26.07.2021р. в частині щодо витребування в Уповноваженого із захисту державної мови ОСОБА_2 копій документів, на підставі яких готувались зазначені рекомендації та лист від 18.01.2021р. № 62/5-01/21-1 та щодо здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Від Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови станом на 04.10.2021р. відзиву на позов не надходило.

У судовому засіданні 21.09.2021р. сторони надали суду свої пояснення щодо суті спору.

Суд, заслухавши пояснення сторін, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі доказами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працює на посаді судді Херсонського окружного адміністративного суду.

04.02.2021р. на його особисту електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист ДСА України про надіслання листа Уповноваженого із захисту державної мови від 18.01.2021 №62/5-01/21-1.

Відповідно до змісту зазначеного вище листа, ДСА України надіслала такий лист усім "апеляційним загальним, адміністративним, господарським судам; місцевім адміністративним, господарським судам", всім територіальним управлінням ДСА та деяким державним підприємствам. До листа додані "Рекомендації Уповноваженого із захисту державної мови щодо норм Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

На думку позивача, такі дії ДСА України та Уповноваженого із захисту державної мови є протиправними, оскільки жодним нормативним актом, ні ДСА України, ні Уповноважений із захисту державної мови не наділений повноваженнями тлумачити закон. Крім того, ні ДСА України, ні Уповноважений із захисту державної мови не наділений повноваженнями надавати рекомендації суддям України і позивачу зокрема.

Також, у листі Уповноваженого із захисту державної мови від 18.01.2021 № 62/5-01/21-1 зазначено "в рамках заходів з моніторингу виконання законодавства про державну мову Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови у 2021 році здійснюватиметься огляд контенту офіційних інтернет-ресурсів органів судової влади, а також текстів судових рішень, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень у частині складання тексту таких рішень державною мовою."

Позивач вважає, що дії Уповноваженого із захисту державної мови щодо перевірки текстів судових рішень є протиправними, тому що відповідач-1 не наділений повноваженнями переглядати чи перевіряти судові рішення.

З цього приводу позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав як суддя, що працює на такій посаді.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою «захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень».

Пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, відповідно до наведених вище норм КАС України, підставою для звернення особи до адміністративного суду з позовом є факт порушення рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень конкретного права, свободи або законного інтересу такої особи.

Відповідно до частини першої статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Водночас згідно з пунктом 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина визначаються виключно законами України.

Однак позивач у своїй позовній заяві не зазначив, яке саме його визначене Конституцією або будь-яким законом України право або інтерес нібито було порушено діями відповідачів, а також не зазначив, яким саме чином такі дії відповідачів могли порушити будь-яке його право або інтерес.

В позовній заяві позивач стверджує, що дії відповідача-1 є протиправними та що «жодним нормативним актом, ні ДСА України, ні Уповноважений із захисту державної мови не наділений повноваженнями тлумачити закон. По друге, ні ДСА України, ні Уповноважений із захисту державної мови не наділений повноваженнями надавати рекомендації суддям України і позивачу зокрема».

Однак, на думку суду, такі твердження позивача необґрунтованими та безпідставними, оскільки:

- вони самі по собі не свідчать та не можуть свідчити про наявність або відсутність у позивача будь-якого права чи інтересу взагалі;

- у позовній заяві не міститься посилань на будь-які норми Конституції або будь-якого закону України, якими визначено наявність у позивача певного конкретного права, яке він вважає порушеним, оспорюваним або таким, що не визнається, з боку відповідачів;

- за відсутності такого конкретного права у позивача, вони не самі по собі не свідчать та не можуть свідчити про те, що відповідачі своїми діями могли таке право позивача будь-яким чином порушити.

Крім того, посилання позивача у позовній заяві на статтю 19, пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України, частину сьому статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» так само жодним чином не стосується факту нібито порушення прав або інтересів позивача діями відповідачів, оскільки зазначені статті не встановлюють та не визначають наявність будь-яких прав або інтересів взагалі, і у тому числі наявність будь-якого права або інтересу конкретно у позивача.

З урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що фактично жодне з прав позивача не було порушеним відповідачами, і жодних доказів зворотного позивачем до суду не надано.

Крім того, в своїй позовній заяві позивач стверджує, що на його думку дії відповідача-1 є протиправними та що «жодним нормативним актом, ні ДСА України, ні Уповноважений із захисту державної мови не наділений повноваженнями тлумачити закон. По-друге, ні ДСА України, ні Уповноважений із захисту державної мови не наділений повноваженнями надавати рекомендації суддям України і мені зокрема».

Суж вважає, що вказане твердження позивача є необгрунтованим з огляду на таке.

Уповноваженим із прав захисту державної мови ОСОБА_2 було надіслано на адресу тимчасово виконуючого обов`язки голови Державної судової адміністрації Гізатуліної Людмили Василівни листа від 18.01.2021 за № 62/5-01/21-У, яким відповідач-1 поінформував відповідача-2 про набрання чинності Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі - Закон), а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 817 Порядок здійснення Уповноваженим із захисту державної мови контролю за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 819 Порядок взаємодії Уповноваженого із захисту державної мови з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування.

У зв`язку з цим, відповідач-1 просив відповідача-2 «вжити необхідних організаційних, інформаційних та інших заходів щодо забезпечення виконання посадовими особами та працівниками Державної судової адміністрації України, її територіальних органів, державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а також просив відповідача-2 «забезпечити інформування працівників апаратів судів, а також суддів місцевих та апеляційних судів щодо вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», зокрема, статті 14 зазначеного Закону щодо застосування державної лови у судочинстві».

До зазначеного листа було додано відповідні рекомендації відповідача-1. Також відповідача-2 цим листом було поінформовано про те, що «в рамках заходів з моніторингу виконання законодавства про державну мову Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови у 2021 році здійснюватиметься огляд контенту офіційних інтернет-ресурсів органів судової влади, а також текстів судових рішень, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень у частині складання тексту таких рішень державною мовою».

Статтями 49 та 53 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено завдання та повноваження відповідача-1 як Уповноваженого із захисту державної мови.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 53 Закону з метою захисту державної мови від публічного приниження чи зневажання, від навмисного спотворення державної мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисного застосування її з порушенням стандартів державної мови, а також від нехтування вимогами обов`язкового застосування державної мови, визначеними законом, відповідач-1 надає висновки і рекомендації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування в Україні щодо застосування української мови як державної в їхній діяльності.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну судову адміністрацію України (далі - Положення про ДСА), затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19, Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України) є державним органом в системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.

Абзацами першим та другим пункту 2 Положення про ДСА передбачено, що ДСА України здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів. Організаційне забезпечення становлять заходи матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства та архіву суду.

Згідно з статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Таким чином, суди в Україні є органами державної влади. Зокрема, Херсонський окружний адміністративний суд, суддею якого є позивач, зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань саме як орган державної влади.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач-1 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 53 Закону наділений повноваженнями щодо надання висновків і рекомендацій органам державної лади (тобто як ДСА України - державному органу в системі правосуддя, так і судам як органам державної влади) щодо застосування української мови як державної в їхній діяльності.

А тому, суд приходить до висновку, що дії Уповноваженого із прав захисту державної мови ОСОБА_2 щодо направлення відповідного листа із рекомендаціями відповідача-1 як Уповноваженого із захисту державної мови щодо застосування української мови як державної до ДСА України не суперечили вимогам п. 2 ч. 1 ст. 53 Закону.

Так само дії ДСА України щодо доведення відповідних рекомендацій відповідача-1 до судів першої та апеляційної інстанції в порядку організаційного забезпечення діяльності судів першої та апеляційної інстанції (здійснення заходів інформаційного характеру) не суперечили вимогам п. 2 Положення про ДСА.

Також позивач у своїй позовній заяві стверджує, що «дії Уповноваженого із захисту державної мови щодо перевірки текстів судових рішень є протиправними. Відповідач не наділений повноваженнями переглядати чи перевіряти судові рішення».

З приводу такого твердження позивача, суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту листа відповідача-1 від 18.01.2021 № 62/5-01/21-У, судом не вбачається жодного твердження про «перевірку» або «перегляд» будь-яких судових рішень. У листі зазначено лише про запланований у 2021 році огляд контенту офіційних інтернет-ресурсів органів судової влади, а також текстів судових рішень, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень у частині складання тексту таких рішень державною мовою у рамках заходів з моніторингу виконання законодавства про державну мову Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 49 Закону з метою реалізації покладених на нього завдань відповідач-1 як Уповноважений із захисту державної мови забезпечує моніторинг виконання законодавства про державну мову, державних цільових програм забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення про Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови, затвердженого наказом відповідача-1 від 14.08.2020 № 21, Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови відповідно до покладених на нього завдань здійснює моніторинг виконання законодавства про державну мову, державних цільових програм забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної.

З огляду на вказане вище, заплановане у 2021 році здійснення Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови (про що зазначено у листі відповідача-1) здійснення моніторингу виконання законодавства про державну мову, який передбачає у тому числі огляд контенту офіційних інтернет-ресурсів органів судової влади, а також текстів судових рішень, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень у частині складання тексту таких рішень державною мовою, відповідає п. 2 ч. 4 ст. 49 Закону та пп. 1 п. 4 Положення про Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у 2021 році станом на момент звернення позивача до суду із позовною заявою та станом на винесення судом рішення по такій справі, будь-яких дій щодо моніторингу виконання законодавства про державну мову щодо судів і, у тому числі, Херсонського окружного адміністративного суду, суддею якого є позивач, ані відповідачем-1, ані Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови не вчинялися, і доказів зворотнього позивачем до суду не надано.

З огляду на це, будь-які висновки щодо можливого порушення проведенням такого моніторингу будь-яких прав або інтересів позивача до проведення такого моніторингу є, як мінімум, передчасним.

Крім того, суд зауважує, що у листі відповідача-1 йдеться про запланований у рамках моніторингу виконання законодавства про державну мову огляд текстів судових рішень, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, у частині складання тексту таких рішень державною мовою, тобто лише тих рішень судів, які вже прийняті (винесені) судом, і які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, який відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Моніторинг не передбачає жодного скасування або зупинення виконання таких судових рішень, а отже не є та не може бути втручанням у здійснення правосуддя.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що дії відповідача-1 щодо направлення відповідного листа до ДСА України у частині інформування ДСА України про заплановані заходи з моніторингу виконання законодавства про державну мову не суперечили п. 2 ч. 4 ст. 49 Закону.

Будь-яких інших доказів, які б свідчили про те, що дії відповідачів є протиправними, позивачем до суду не надано.

Отже, в частині вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дії Уповноваженого із захисту державної мови ОСОБА_2 щодо направлення т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Людмилі Гізатуліній листа від 18.01.2021 № 62/5-01/21-1; визнання протиправними дії т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Гізатуліної Людмили Василівни щодо направлення апеляційним загальним, адміністративним, господарським судам, місцевим адміністративним, господарським судам листа від 01.02.2021 №10-1905/21 "Про лист Уповноваженого із захисту державної мови від -.8.01.2021 №62/5-01/21-1", слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про зобов`язаня Уповноваженого із захисту державної мови ОСОБА_2 відкликати листа від 18.01.2021 № 62/5-01/21-1 та щодо зобов`язання т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України Гізатуліну Людмилу Василівну відкликати лист від 01.02.2021 № 10-1905/21 «Про лист Уповноваженого із захисту державної мови від 18.01.2021 №62/5-01/21-1» адресований апеляційним загальним, адміністративним, господарським судам, місцевим адміністративним, господарським судам», суд зазначає таке.

Повноваження суду при вирішенні справи визначаються статтею 245 КАС України, відповідно до частини першої якої при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Згідно з частиною другою зазначеної статті у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Ані зазначеною статтею, ані іншими законами України не передбачено способу захисту судом порушеного права позивача шляхом зобов`язання будь-якої особи «відкликати» будь-який лист. Більш того, процедура «відкликання» державними органами або посадовими особами будь-яких листів чинним законодавством України не передбачена взагалі.А тому прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог позивача у частині зобов`язання відповідачів відкликати відповідні листи суперечитиме частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином позивач не довів факту порушення оспорюваними діями відповідачів будь- іких його прав або інтересів, не надав доказів протиправності дій відповідачів та не обгрунтував в який спосіб та які саме права й інтереси ОСОБА_1 порушили відповідачі.

Отже, з урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 до Уповноваженого із прав захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича, тимчасово виконуючого обов`язки голови Державної судової адміністрації Гізатуліної Людмили Василівни є безпідставними, необгрунтованими та нредоведеними перед судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачі не допустили протиправниї дій та не порушили прав позивача.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Судові витрати по справі відповідно до вмиог ст.139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Тараса Дмитровича (пров. Музейний, 12, м. Київ 1, 01001 ) , Тимчасово виконуючого обов`язки Голови Державної судової адміністрації України Гізатуліної Людмили Василівни (вул. Липська, 18/5, Мсп601, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01601 ) , Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови (провулок Музейний, 12. м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43773768) відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов