Рішення № 100071195, 04.10.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3180/21

Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Варченка Володимира Григорійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 22 червня 2021 року надійшла позовна заява адвоката Варченка Володимира Григорійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - Марківське ОУПФУ), в якій з урахуванням вимог уточненої позовної заяви позивачем заявлено такі вимоги:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Марківського ОУПФУ від 16 квітня 2021 року № 123850002720 про відмову в призначенні пенсії позивачу відповідно до заяви від 09 квітня 2021 року;

2) зобов`язати Марківське ОУПФУ зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи на ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» з 30 липня 2004 року по 30 вересня 2012 року; з 01 листопада 2014 року по 30 червня 2015 року та з 03 серпня 2016 року по 31 жовтня 2017 року;

3) зобов`язати Марківське ОУПФУ призначити та виплатити позивачу пенсію відповідно до заяви від 09 квітня 2021 року на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 09 квітня 2021 року звернувся до Марківського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням від 16 квітня 2021 року № 123850002720 Марківським ОУПФУ позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через недостатність пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, вказано, що спірний стаж не зарахований у зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок, що підтверджують пільговий стаж, та відсутність у Реєстрі застрахованих осіб даних про пільгову роботу у графі, що визначає особливі умови праці, що дають право на пільги. До пільгового стажу зараховано лише 03 роки 02 місяці 02 дні, а саме періоди роботи на ВАТ «Алчевському металургійному комбінаті» з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2014 року (02 роки 01. місяць), з 01 липня 2015 року по 02 серпня 2016 року (01 рік 01 місяць 02 дні). До пільгового стажу не зараховано період роботи на ВАТ «Алчевському металургійному комбінаті» з 30 липня 2004 року по 30 вересня 2012 року; з 01 листопада 2014 року по 30 червня 2015 року; з 03 серпня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.

Позивач з таким рішенням не згоден з тих підстав, що відсутність певних даних в Реєстрі застрахованих осіб не є підставою для позбавлення позивача права на пенсію, оскільки відповідальність за невнесення відомостей до реєстру несе керівник підприємства-страхувальника, а не працівник.

Пільговий стаж позивача підтверджений записами в його трудовій книжці, а також уточнюючими довідками від 17 січня 2017 року № 016/1026 та від 10 травня 2020 року № 016-279. Однак Марківським ОУПФУ не надано належної оцінки поданим позивачем документам, що призвело до неправильного обчислення відповідачем пільгового стажу позивача та протиправної відмови в призначенні пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням зазначеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою від 29 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 47).

Ухвалою від 15 липня 2021 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 58-59).

Від представника позивача 22 липня 2021 року надійшов уточнений позов (арк. спр. 62-67).

Ухвалою від 10 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; замінено Марківське ОУПФУ його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУПФУ в Луганській області) (арк. спр. 44-45).

Від ГУПФУ в Луганській області, який за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є правонаступником Марківського ОУПФУ, 30 серпня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 77-80).

Позивач 09 квітня 2021 року звернувся до Марківського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви про призначення пенсії додав: паспорт НОМЕР_1 ; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; трудову книжку від 03 липня 1984 року серії НОМЕР_2 ; військовий квиток від 30 січня 1985 року серії НОМЕР_3 ; диплом про навчання від 01 липня 1987 року серії НОМЕР_4 ; довідку про період роботи в Марківському районному центрі зайнятості від 01 серпня 2017 року № 112.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, - ГУПФУ в Кіровоградській області, який за наслідками розгляду заяви позивача прийняв рішення від 16 квітня 2021 року № 123850002720 про відмову позивачу в призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV через відсутність необхідного пільгового стажу за Списком № 1.

ГУПФУ в Луганській області позивачу надано лише детальне роз`яснення причин відмови в призначенні пенсії, тому належним відповідачем по справі є ГУПФУ в Кіровоградській області.

При прийнятті рішення встановлено, що на час звернення із заявою страховий стаж позивача складає 30 років 2 місяці 14 днів, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 03 роки 02 місяці 02 дні. Згідно з наданими документами до страховою стажу зараховано всі періоди роботи заявника. Пільговий стаж робот, який визначено в ПАТ (ВАТ) «Алчевський металургійний комбінат», обчислено за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з урахуванням атестації робочих місць за умовами праці (наказ від 30 серпня 2012 року № 58) за періоди з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2014 року та з 01 липня 2015 року по 02 серпня 2016 року. Не зараховано до пільгового стажу за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування періоди робот, які визначено ПАТ (ВАТ) «Алчевський металургійний комбінат» за Списком № 1: за 2004 рік - 01 місяць 15 днів, за 2005 рік - 05 місяців 10 днів, за 2006 рік - 03 місяці 2 дні, за 2007 рік - 05 місяців 04 дні (загалом за Списком № 1 - 01 рік 03 місяці 01 день) та за Списком № 2: за 2004 рік - 02 місяці 18 днів, за 2005 рік - 03 місяці 14 днів, за 2006 рік - 08 місяців 05 днів, за 2007 рік - 01 місяць 08 днів (загалом за Списком № 2 - 01 рік 03 місяці 15 днів) у зв`язку з відсутністю відомостей про атестацію робочих місць за умовами праці.

Додатково повідомлено, що у разі зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 вищезазначених періодів роботи, його тривалість складатиме 04 роки 05 місяців 03 дні, що є недостатнім для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку (необхідний пільговий стаж не менше половини від 10 років). У разі зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 вищезазначених періодів роботи та періодів роботи за Списком № 1, його тривалість складатиме 05 років 08 місяців 18 днів, що є недостатнім для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку (необхідний пільговий стаж не менше половини від 12 років 6 місяців).

Враховуючи норми законодавства, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як за Списком № 1, так і за Списком № 2, із зменшенням пенсійного віку, у позивача відсутнє.

Ухвалою від 31 серпня 2021 року за клопотанням представника ГУПФУ в Луганській області про заміну первинного відповідача належним відповідачем, за лучено ГУПФУ в Кіровоградській області до участі у справі як другого відповідача (арк. спр. 119).

Ухвалою від 07 вересня 2021 року визначено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами, визначеними статтею 262 КАС України (арк. спр. 125).

Від ГУПФУ в Кіровоградській області 22 вересня 2021 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 133-135).

За наслідками розгляду наданих позивачем документів за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування зараховано до страхового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням атестації робочих місць за умовами праці (наказ від 30 серпня 2012 року № 58) періоди роботи позивача на ПАТ (ВАТ) «Алчевський металургійний комбінат» з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2014 року та з 01 липня 2015 року по 02 серпня 2016 року. Не зараховано до пільгового стажу інші періоди роботи на ПАТ (ВАТ) «Алчевський металургійний комбінат», а враховано як страховий стаж на загальних підставах з причини відсутності підтвердження стажу пільгової роботи уточнюючою довідкою підприємства відповідно до умов чинного законодавства та відсутності даних у Реєстрі застрахованих осіб про пільгову роботу у графі, що визначає особливі умови праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення. Відповідно до записів трудової книжки встановити право на пенсію за віком на пільгових умовах не можливо у зв`язку з відсутністю довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, інформації про атестацію робочих місць за умовами праці (записи про атестацію робочих місць в трудовій книжці відсутні, витяги із наказів про атестацію робочих місць до трудової книжки не додано).

На підставі вищезазначеного страховий стаж роботи позивача складає 33 роки 02 місяці 14 днів, з них стаж роботи на пільгових умовах, який зарахований за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу - 03 роки 02 місяці 02 дні.

У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, права на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у позивача не має.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій виданих на ім`я позивача паспорта громадянина України, картки фізичної особи - платника податків встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (арк. спр. 7-8).

Позивач 09 квітня 2021 року звернувся до Марківського ОУПФУ з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надавши: паспорт НОМЕР_1 ; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; трудову книжку від 03 липня 1984 року серії НОМЕР_2 ; військовий квиток від 30 січня 1985 року серії НОМЕР_3 ; диплом про навчання від 01 липня 1987 року серії НОМЕР_4 ; довідку про період роботи в Марківському районному центрі зайнятості від 01 серпня 2017 року № 112 (арк. спр. 9, 81-109).

Рішенням ГУПФУ в Кіровоградській області від 16 квітня 2021 року № 123850002720 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV через відсутність необхідного пільгового стажу роботи (арк. спр. 112).

Як вказано в рішенні, страховий стаж позивача становить 34 роки 02 місяці 14 днів, у тому числі стаж за Списком № 1 - 4 роки.

За доданими документами до пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць не зараховано періоди роботи з 01 вересня 2007 року по 30 вересня 2012 року, з 01 листопада 2014 року по 30 червня 2015 року та з 03 серпня 2016 року по 31 жовтня 2017 року, оскільки не підтверджено роботу в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці протягом повного робочого дня.

Марківським ОУПФУ прийнято рішення від 16 квітня 2021 року № 123850002720, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV через відсутність необхідного пільгового стажу роботи (арк. спр. 11-12, 113-116).

У цьому рішенні вказано, що за наданими документами про стаж до страхового стажу враховані такі періоди:

за дипломом період навчання з 01 вересня 1983 року по 24 червня 1987 року (03 роки 09 місяців 24 дні);

за трудовою книжкою періоди роботи: з 15 серпня 1987 року по 01 лютого 1993 рік (05 років 05 місяців 17 днів), з 02 лютого 1993 року по 28 серпня 1993 року (0 років 06 місяців 22 дні), з 25 серпня 1993 року по 27 грудня 1996 року (03 роки 04 місяці 03 дні), з 28 грудня 1996 року по 21 серпня 2000 року (03 роки 07 місяців 24 дні);

за даними персоніфікованого обліку страховий стаж після 01 січня 2004 року: з 01 червня 2004 року по 12 липня 2004 року (0 років 01 місяць 12 днів), з 30 липня 2004 року по 31 жовтня 2017 року (13 років 03 місяці 02 дні);

за даними по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з урахуванням атестації робочих місць за умовами праці (наказ від 13 серпня 2012 року № 58): періоди роботи на «Алчевському металургійному комбінаті» з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2014 року (02 роки 01 місяць), з 01 липня 2015 року по 02 серпня 2016 року (01 рік 01 місяць 02 дні).

Не зараховано до пільгового стажу інші періоди роботи, а враховано як страховий стаж на загальних підставах періоди роботи на «Алчевському металургійному комбінаті» з причини відсутності підтвердження стажу пільгової роботи уточнюючою довідкою підприємства відповідно до умов чинного законодавства та відсутності даних у Реєстрі застрахованих осіб про пільгову роботу у графі, що визначає особливості умови праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до записів трудової книжки встановити право на пенсію за віком на пільгових умовах не можливо у зв`язку з відсутністю довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, інформації про атестацію робочих місць за умовами праці.

Дослідженням записів у трудовій книжці позивача від 03 липня 1984 року серії НОМЕР_6 встановлено наявність таких записів про роботу позивача на ПАТ (ВАТ) «Алчевський металургійний комбінат»

запис № 21 від 30 липня 2004 року - прийнятий в управління з капітального будівництва та реконструкції слюсарем-ремонтником, зайнятим ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, дільниці металургремонт, розпорядження від 30 липня 2004 року № 261;

запис № 22 від 18 липня 2005 року - переведений в управління з капітального будівництва та реконструкції слюсарем-ремонтником, зайнятим ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, дільниці металургремонт, розпорядження від 18 липня 2005 року № 262/к;

запис № 23 від 28 серпня 2007 року - переведений в цех безперервного розливу сталі слюсарем-ремонтником, зайнятим ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, розпорядження від 28 серпня 2007 року № 314;

запис № 24 від 01 лютого 2008 року - переведений в киснево-конвертерний цех слюсарем-ремонтником, зайнятим ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, розпорядження від 01 лютого 2008 року № 1114;

запис № 26 від 20 лютого 2012 року - переведений в киснево-конвертерному цеху слюсарем-ремонтником, зайнятим ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, розпорядження від 20 лютого 2012 року № 100/к (арк. спр. 14-27).

Позивач у позовній заяві стверджує, що разом із заявою про призначення пенсії ним також надані уточнюючі довідки від 17 січня 2017 року № 016/1026 та від 10 травня 2020 року № 016-279. Відповідачі у відзивах на позовну заяву таку обставину не заперечили та не спростували.

Згідно з копією довідки ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» від 17 липня 2017 року № 016/1016 ОСОБА_1 працював повний робочий день на ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», що перейменоване в ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», і за період з 28 серпня 2007 року по 31 січня 2008 року виконував роботи у чорній металургії, цех безперервного розливу сталі слюсарем-ремонтником, зайнятим ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, що передбачена Списком 1 розділом ІІІ підрозділом 2 пункт 3.2а-3, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 № 36, за виходами - 00 років 05 місяців 03 дні;

з 01 лютого 2008 року по 11 серпня 2014 року виконував роботи у чорній металургії, киснево-конверторний цех слюсарем-ремонтником, зайнятим ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, що передбачена Списком 1 розділом ІІІ підрозділом 2 пункт 3.2а-3, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 № 36, за виходами - 06 років 06 місяців 10 днів;

з 13 липня 2015 року по 02 серпня 2016 року виконував роботи у чорній металургії, киснево-конверторний цех слюсарем-ремонтником, зайнятим ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, що передбачена Списком 1 розділом ІІІ підрозділом 2 пункт 3.2а-3, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 № 36, за виходами - 01 рік 00 місяців 19 днів (арк. спр. 32).

Також позивачем надано довідки ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» про заробітну плату від 02 серпня 2017 року № 07/097-4322, від 06 вересня 2016 року № 07/097-9300 та № 07/097-9305 за період з 2004 по 2016 роки, про сплату страхових внесків від 06 вересня 2016 року № 07/097-9313, згідно з якою ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» страхові внески з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2010 року та єдиний внесок з 01 січня 2011 року по 31 серпня 2016 року сплачено повністю (арк. спр. 33-35).

Дослідженням копії довідки філії № 12 ЗАТ «Внешторгсервис» ЛНР від 10 березня 2020 року № 016-279 встановлено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», в якому на теперішній час призначена тимчасова адміністрація в особі філії № 12 ЗАТ «Внешторгсервис», та за період з 30 липня 2004 року по 27 серпня 2007 року виконував роботи у чорній металургії, управління з капітального будівництва та реконструкції, ремонтна дільниця № 3 слюсарем-ремонтником, зайнятим ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, що передбачена Списком 1 розділом ІІІ підрозділом 2 пункт 3.2а-3, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 № 36, за виходами - 01 рік 03 місяці 11 днів (2004 рік - 37 днів, 2005 - 116 днів, 2006 рік - 66 днів, 2007 рік - 110 днів) (арк. спр. 31).

Також позивачем в матеріали справи надано копії постанов ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» про результати атестації робочих місць за умовами праці від 12 липня 2005 року № 103, від 01 березня 2007 року № 18, від 30 серпня 2012 № 58, згідно з якими до переліку атестованих професій та посад включено посади слюсаря-ремонтника, зайнятого ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 (арк. спр. 36-42).

Згідно з довідкою форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу позивача з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) в реєстрі наявні відомості про роботу позивача на ПАТ (ВАТ) «Алчевський металургійний комбінат» в період з липня 2004 року по жовтень 2017 року, а також відомості по спеціальному стажу за Списком № 1 за 2004 рік - 37 днів, 2005 рік - 116 днів, 2006 рік - 66 днів, 2007 рік - 110 днів, 2012 рік - 3 місяці, 2013 рік - 12 місяців, 2014 рік - 10 місяців, 2015 рік - 6 місяців, 2016 рік - 7 місяців та 2 дні (арк. спр. 82-86).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення.

Видача пенсійного посвідчення для пенсіонерів здійснюється безоплатно.

Порядок видачі, зразок та форма пенсійного посвідчення затверджуються правлінням Пенсійного фонду.

Відповідно до абзаців першого-другого пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Частиною першою статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів пункту 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (пункт 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Згідно з абзацами першим, четвертим, п`ятим пункту 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (абзац перший пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1).

З вищевикладених правових норм слідує, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV за умови досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років, з яких не менше 10 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1.

За даними паспорта громадянина України вік ОСОБА_1 на час звернення із заявою про призначення пенсії становив 54 роки, тобто позивач досяг віку, необхідного для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

Що стосується наявності у позивача необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах страхового стажу, суд зазначає таке.

З аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

При цьому, значення трудової книжки, як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 березня 2018 року в справі № 233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

При цьому, оцінка рішенню відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.

Як слідує з оскаржуваного рішення, ГУПФУ в Кіровоградській області підтверджено, що страховий стаж позивача становить 34 роки 02 місяці 14 днів, в тому числі за Списком № 1 - 4 роки.

В оскарженому рішенні вказано, що ГУПФУ в Кіровоградській області заперечує право позивача на пенсію відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV через відсутність необхідного стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1. За доданими документами до пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць не зараховано періоди роботи з 01 вересня 2007 року по 30 вересня 2012 року, з 01 листопада 2014 року по 30 червня 2015 року та з 03 серпня 2016 року по 31 жовтня 2017 року, оскільки не підтверджено роботу в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці протягом повного робочого дня.

Однак, судом встановлено, що такі твердження ГУПФУ в Кіровоградській області не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, вищеописаними уточнюючими довідками ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» від 17 липня 2017 року № 016/1016 та філії № 12 ЗАТ «Внешторгсервис» ЛНР від 10 березня 2020 року № 016-279 підтверджено, що ОСОБА_1 працював на ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» та виконував роботи у чорній металургії слюсарем-ремонтником, зайнятим ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, що передбачена Списком 1 розділом ІІІ підрозділом 2 пункт 3.2а-3, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 № 36, в період з 30 липня 2004 року по 27 серпня 2007 року (01 рік 03 місяці 11 днів), з 28 серпня 2007 року по 31 січня 2008 року (00 років 05 місяців 03 дні), з 01 лютого 2008 року по 11 серпня 2014 року (06 років 06 місяців 10 днів), з 13 липня 2015 року по 02 серпня 2016 року (01 рік 00 місяців 19 днів), всього за виходами - 09 років 03 місяців 13 днів.

Також наданими в матеріали справи копіями постанов ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» про результати атестації робочих місць за умовами праці від 12 липня 2005 року № 103, від 01 березня 2007 року № 18, від 30 серпня 2012 № 58, підтверджено, що до переліку атестованих професій та посад включено посади слюсаря-ремонтника, зайнятого ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.

Щодо відомостей, вказаних в уточнюючій довідці, виданій підприємством так званої ЛНР, суд зважає на те, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді Європейського суду з прав людини, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Суд також зауважує, що вказана в уточнюючих довідках інформація про періоди роботи позивача на ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», професію та виконувану позивачем роботу у повній мірі збігається із вищеописаними записами в трудовій книжці позивача. Період роботи позивача в ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» підтверджується також інформацією з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5).

Щодо неспівпадіння вказаної в уточнюючих довідках інформації про пільговий період роботи позивача з даними Реєстру, суд вважає за необхідне зауважити, що в Україні діє реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відомості до якого вносять уповноважені особи на підставі звітності, поданої страхувальником, тому будь-якої вини позивача в тому, що за спірний період в Реєстрі наявна не повна інформація про пільгу, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, чи сплату страхових внесків, не має.

Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що страховий стаж позивача за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, становить 09 років 03 місяця 13 днів, а не 4 роки, як вказує відповідач.

Однак, наданими в матеріалами справи документами не підтверджується пільговий характер роботи позивача з 03 серпня 2016 року по 31 жовтня 2017 року. Такі відомості відсутні, як в довідці форми ОК-5, так і в уточнюючих довідках, виданих підприємством - страхувальником.

За встановлених судом обставин та зважаючи на нормативне регулювання спірних правовідносин, суд погоджується з твердженнями позивача, що підтверджений наданими ним уточнюючими довідками страховий стаж за Списком № 1 - 09 років 03 місці 13 днів дає ОСОБА_1 право на пенсію за віком на пільгових умовах, яка призначається відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV із зменшенням пенсійного віку чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для задоволення позову в повному обсязі, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За встановлених в цій справі обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, є:

визнання протиправним та скасування прийнятого визначеним засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, яким є ГУПФУ в Кіровоградській області, рішення від 16 квітня 2021 року № 123850002720 про відмову позивачу в призначенні пенсії;

визнання протиправним та скасування рішення Марківського ОУПФУ від 16 квітня 2021 року № 123850002720, яким продубльовано прийняте ГУПФУ в Кіровоградській області рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії;

зобов`язання ГУПФУ в Кіровоградській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожний повний рік роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи на ВАТ (ПАТ) «Алчевський металургійний комбінат» з 30 липня 2004 року по 27 серпня 2007 року (01 рік 03 місяці 11 днів), з 28 серпня 2007 року по 31 січня 2008 року (00 років 05 місяців 03 дні), з 01 лютого 2008 року по 11 серпня 2014 року (06 років 06 місяців 10 днів), з 13 липня 2015 року по 02 серпня 2016 року (01 рік 00 місяців 19 днів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 17 червня 2021 року (арк. спр. 6).

Зважаючи, що позов підлягає задоволенню лише з коригуванням обраного позивачем способу захисту його порушених прав, а також, що даний спір виник внаслідок неправильних дій ГУПФУ в Кіровоградській області суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань саме ГУПФУ в Кіровоградській області.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката адвоката Варченка Володимира Григорійовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21782461), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (місцезнаходження: 25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7-А, код за ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 16 квітня 2021 року № 123850002720 про відмову в призначенні пенсії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 16 квітня 2021 року № 123850002720 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожний повний рік роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи на ВАТ (ПАТ) «Алчевський металургійний комбінат» з 30 липня 2004 року по 27 серпня 2007 року (01 рік 03 місяці 11 днів), з 28 серпня 2007 року по 31 січня 2008 року (00 років 05 місяців 03 дні), з 01 лютого 2008 року по 11 серпня 2014 року (06 років 06 місяців 10 днів), з 13 липня 2015 року по 02 серпня 2016 року (01 рік 00 місяців 19 днів).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судові витрати по сплаті судового збору в розміні 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова