Рішення № 10006980, 02.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.10 Справа № 21/117/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кордон” (69114, м.Запоріжжя, пр.Ювілейний, б.24/1, кв.89; поштова адреса-69035, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 66/100)

до відповідача Фізичної особи-підриємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення 4318 грн. 30 коп.

суддя Черкаський В.І.

за участю представників сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ

Ухвалою від 14.04.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 17.05.2010 року.

Заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 4318 грн. 30 коп. заборгованості за договором № 00132/СКЛ 11 на централізоване спостереження “Обєкта” технічними засобами сигналізації з матеріальною відповідальністю від 21.03.2006, укладеного між сторонами.

У судове засідання 17.05.2010 року відповідач представників не направив, не виконав вимоги ухвали суду від 14.04.2010 року.

Відповідно до ст. 77 ГПК України ухвалою від 17.05.2010 року судове засідання у справі № 21/117/10 відкладено на 02.06.2010 року.

В судове засідання 02.06.2010 року представники сторін не зявилися.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвали господарського суду від 14.04.2010 року, від 17.05.2010 року було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, при цьому на адресу суду вони не поверталися. Таким чином, відповідача слід вважати таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом господарської справи № 21/117/10, в тому числі 02.06.2010 року.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи закінчено 02.06.2010 року оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні 17.05.2010 року, суд

ВСТАНОВИВ:

21.03.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кордон” (виконавець) та Фізичною особою підриємцем ОСОБА_1 (замовник) було укладено договір на централізоване спостереження обєкта технічними засобами сигналізації з матеріальною відповідальністю № 00132/ СКЛ 11(далі за текстом-договір).

Відповідно до п.2.1 Договору “Замовник” передає, а “Виконавець” приймає під централізоване спостереження за допомогою засобів сигналізації обєкт- Паркет-салон “Блиццард” за адресою: м.Запоріжжя, вул.Правди,35, та забезпечує виїзд групи реагування в разі отримання тривожних сповіщень від засобів сигналізації, обстеження і перезакриття обєкту разом із “Замовником” або його уповноваженою особою.

Пунктом 3.1 договору визначено, що сума договору та комерційного ризику по матеріальній відповідальності визначається сторонами на основі протоколу узгодження вартості послуг до цього договору, який є його невідємною частиною.

Згідно із протоколом узгодження вартості послуг,які надаються (додаток № 1 до договору), від 18.12.2007 року загальна сума по протоколу в місяць складає 300 грн.,без ПДВ, незалежно від кількості днів на місяць. Вказаний додаток набув чинності з 01.01.2008 року.

У відповідності із п.3.3 договору оплата за цим договором здійснюється замовником передоплатою платіжним дорученням до 10 числа поточного місяця.

Факт надання позивачем відповідачеві послуг з централізованого спостереження обєкта технічними засобами сигналізації за період з липня 2009 року по 17 березня 2010 року підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких містяться в матеріалах справи. У відповідності із актом взаємних розрахунків,підписаним сторонами, станом на 31.03.2010 року заборгованість Фізичної особи-підриємця ОСОБА_1 за договором становить 2364 грн. 52 коп.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Оцінивши надані позивачем документальні докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2364 грн. 52 коп. основного боргу підлягає задоволенню.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 29 грн. 63 коп. 3% річних та 119 грн. 86 коп. втрат від інфляції .

У відповідності із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд перевіривши розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 29 грн. 63 коп. 3% річних та 119 грн. 86 коп. втрат від інфляції.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1804 грн. 29 коп. (на заборгованість за липень 2009 року період нарахування пені 278 днів, на заборгованість за серпень 2009 року - 247 днів; на заборгованість за вересень 2009 року - 217 днів; на заборгованість за жовтень 2009 року - 186 днів; на заборгованість за листопад 2009 року 156 днів; на заборгованість за грудень 2009 року - 125 днів; на заборгованість за січень 2010 року - 94 дні; на заборгованість за лютий 2010 року - 66 дні; на заборгованість за березень 2010 року 35 днів).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності із ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно із ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.3,5 договору у випадку несвоєчасної оплати за цим договором, нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченої плати за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він складений із порушенням вимог вищезазначених правових норм. За розрахунком суду, з урахувань положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ч. 6 ст.232 ГК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 182 грн. 46 коп. пені.

Таким чином, позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник з вини Фізичної особи-підриємця ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підриємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,відсутні відомості про рахунки у банківських установах) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кордон” (69114, м.Запоріжжя, пр.Ювілейний, б.24/1, кв.89; поштова адреса-69035, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 66/100, код за ЄДРПОУ 32400145, п/р № 26008001096601 в філії банку “Фінанси та Кредит”,ТОВ у Запорізькій області, МФО 313731) суму 2364 грн. 52 коп. основного боргу, 182 грн. 46 коп. пені, 29 грн. 63 коп. 3% річних, 119 грн. 86 коп. втрат від інфляції, суму 102 грн. державного мита, суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.І.Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 02.06.2010)