Рішення № 10006939, 26.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.10 Справа № 16/85/10

За позовом концерну “Міські теплові мережі” (69006, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137) в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Шевченківського району (69071, м.Запоріжжя, вул.Цитрусова, 9, код ЄДРПОУ 32121458)

до відповідача дочірнього підприємства Запорізьке управління механізації відкритого акціонерного товариства “Запоріжсантехмонтаж” (69014, м.Запоріжжя, вул.Виробнича, 10, код ЄДРПОУ 01405594)

про стягнення 35823,78 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача - Кобець Р.В. (дов.11 від 04.01.2010)

від відповідача - Федорченко А.В. (дов.б/н від 22.04.2010)

СУТЬ СПОРУ:

          Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Шевченківського району заявлено позов про стягнення з ДП ЗУМ ВАТ “Запоріжсантехмонтаж” на користь концерну 35247,90 грн. за спожиту в періоди з січня 2009 по лютий 2010 року теплову енергію .

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.04.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/85/10 з призначенням судового засідання на 27.04.2010. Ухвалою від 27.04.2010 розгляд справи відкладався до 06.05.2010, ухвалою від 06.05.2010 –до 26.05.2010. В засіданні 26.05.2010 за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Позовні вимоги обґрунтовані позивачем положеннями ст.ст. 509, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 276 Господарського кодексу України та умовами укладеного сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007 № 340019.

          Поданою 06.05.2010 заявою позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 35823,78 грн. заборгованості за спожиту в період з січня 2009 по березень 2010 року теплову енергію. У відповідності до ст.22 Господарського процесуального кодексу України заява прийнята судом. Щойнозазначені вимоги є предметом розгляду справи.

          Позивач заявлені вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

          Відповідач проти позову не заперечив. Заявив клопотання про розстрочку виконання рішення на термін до 31.03.2010, стягуючи борг протягом цього терміну рівними частинами щомісячно. На обґрунтування клопотання послався на відсутність умов для кредитування та нестачу обігових коштів внаслідок економічної кризи в країні. Зазначив, що в 2010 році підприємством фактично не укладено жодного довгострокового договору, пов’язаного з його основними напрямками діяльності - наданням послуг з будівельно-монтажних, земляних робіт промислового масштабу, адже технічна забезпеченість відповідача налаштована на промислово-будівельні майданчики. Вказав на те, що скорочення обсягів будівництва та планування територій міста призвело до епізодичних та короткочасних господарських договірних відносин, відхід кваліфікованих працівників у довгострокові відпустки, а також їх звільнення. Також відповідач зазначає, що виконання рішення одноразово в повному обсязі може поставити підприємство на грань банкрутства. Натомість, пожвавлення міжгосподарських відносин у літньо-осінній період надає можливість прогнозувати надходження грошових коштів, які будуть спрямовані, у тому числі, і на погашення існуючої заборгованості перед позивачем. Крім того, відповідач відзначив, що з метою скорочення витрат та попередження нарощення боргу перед позивачем, 06.04.2010 на адресу позивача ним направлено листа про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007 № 340019.          

          Позивач заперечив проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення, про що надав письмовий відзив на клопотання. Вказав на те, що для вироблення теплової енергії закуповує природний газ на умовах передплати, а за кожен день прострочки сплачує пеню. Зазначив, що Концерн на сьогоднішній день також перебуває в скрутному становищі, оскільки має заборгованість перед КП “Водоканал”, ДП “Газ України”, ВАТ “Запоріжжяобленерго” внаслідок існування дебіторської заборгованості в сумі 200506,15 тис. грн. (станом на 01.05.2010).

Вивчивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

01.01.2007 сторонами у справі укладено договір № 340019 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір), відповідно до якого позивач, як теплопостачальна організація, зобов’язався відпускати відповідачу –споживачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов’язався оплачувати її вартість згідно з діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, передбаченими Договором та додатками до нього.

          Згідно з п.6.1 Договору розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

          Пунктом 6.2 Договору розрахунковим періодом визначено календарний місяць.

          Відповідно до п.п.6.3 Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання передачі, які споживач має отримати у теплопостачальної організації з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим.

          Згідно з п.6.6.1 Договору отриманий від теплопостачальної організації акт приймання-передачі споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дня отримання. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні йог споживачем, та оформленим таким чином акт вважається погодженим і є підставою ля проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період

          Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Представлені суду акти приймання-передачі теплової енергії, підписані позивачем та відповідачем, свідчать про те, що в період з січня 2009 по березень 2010 позивач поставив, а відповідач прийняв теплову енергію у гарячій воді загальною вартістю на суму 46199,66 грн., на оплату якої відповідачу пред’являлися рахунки.

Відповідач в порушення умов Договору погасив заборгованість лише частково, на момент розгляду справи борг відповідача становить 35823,78 грн.

Заявлений позов є правомірним обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

          Ст.83 Господарського процесуального кодексу України передбачає право суду при прийнятті рішення розстрочити його виконання.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, суд знаходить за доцільне задовольнити клопотання частково, розстрочивши виконання рішення на шість місяців. При цьому судом взяті до уваги доводи відповідача, приведені в описові частині рішення та підтверджені наданими матеріалами та поясненнями. Слід визнати, що галузь діяльності відповідача –будівельно-монтажні, земляні роботи промислового масштабу перебуває у скрутному становищі через неплатоспроможність потенційних замовників, а також через економічну кризу, яка потягла несприятливі умови у кредитуванні (неможливість отримання кредитів на цей час, утворення надскладних умов погашення раніше отриманих кредитів тощо). Але у будь-якому разі літньо-осінній період є найсприятливішим для діяльності відповідача, а тому слід визнати, що це надає можливість прогнозувати надходження коштів на надані послуги, які, за умови відкриття виконавчого провадження з виконання рішення суду у даній справі, будуть спрямовані на погашення існуючої заборгованості перед позивачем.

          Позивач вказує на своє скрутне фінансове становище, зазначаючи при цьому про заборгованість перед КП “Водоканал” в розмірі 55310442,30 грн., ДП “Газ України” в розмірі 244738329,36 грн. (довідка від 20.05.2010), ВАТ “Запоріжжяобленерго”, яка утворилася внаслідок існуючої дебіторської заборгованості в розмірі 200506,15 тис. грн. (довідка від 01.05.2010). Проте, зазначене не стосуються правовідносин між позивачем та відповідачем. Крім того, як слідує з представлених самим позивачем даних дебіторська заборгованість утворена переважно через неплатежі населення. Щодо кредиторської заборгованості, то позивач не позбавлений врегульовувати питання щодо її погашення в межах наданих законодавством прав.

          Надання розстрочки в даному випадку є доцільним і раціональним.

           Враховуючи наведене, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, спрямованість відповідача до погашення заборгованості перед відповідачем, виконання рішення в частині стягнення основного боргу в сумі 35823,78 грн. слід розстрочити на шість місяців, стягуючи з червня по листопад 2010 року по 5971,63 грн. щомісячно.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі – 358,24 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

           Згідно зі ст.8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” відповідачу з державного бюджету України підлягає поверненню 42,23 грн. зайво сплаченого за позовними вимогами державного мита.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства Запорізьке управління механізації відкритого акціонерного товариства “Запоріжсантехмонтаж” (69014, м.Запоріжжя, вул.Виробнича, 10, код ЄДРПОУ 01405594) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69006, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 35823 грн. 78 коп. основного боргу та 594 грн. 24 коп. судових витрат на р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення основного боргу в сумі 35823 грн. 78 коп. на шість місяців, стягуючи з червня по листопад 2010 року по 5971 грн. 63 коп. щомісячно.

           Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

           Повернути концерну “Міські теплові мережі” з державного бюджету України суму 42 грн. 23 коп. зайво сплаченого державного мита, перерахованого за платіжним дорученням від 4501 від 06.04.2010.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 31.05.2010.